Найдавніше козацьке кладовище Одеси внесли до держреєстру нерухомих пам'яток

Найдавніше козацьке кладовище Одеси внесли до держреєстру нерухомих пам'яток

Укрінформ
Козацьке кладовище Сотниківської січі, частина хрестів та поховань якого збереглися донині на схилі Шкодової гори Одеси, внесено Міністерством культури та інформаційної політики до Державного реєстру нерухомих пам'яток.

Про це повідомили кореспонденту Укрінформу в Департаменті культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської облдержадміністрації.

"Міністерство культури та інформаційної політики внесло найстаріше козацьке кладовище, що збереглося на північно-західній окраїні Одеси, до Державного реєстру нерухомих пам'яток", - зазначили в ОДА.

Відповідно до наказу МКІП, буде укладено відповідний охоронний договір з балансоутримувачем, яким, ймовірно, стане "Спеціалізоване підприємство комунально-побутового обслуговування", що опікується кладовищами Одеси.

Коментуючи наказ МКІП щодо надання найдавнішому кладовищу Одещини державного статусу історичної пам'ятки, керівник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк наголосив, що одеські краєзнавці, науковці і представники патріотичних організацій протягом багатьох років підтримували це кладовище в належному стані.

Читайте також: Історичний особняк Баккалинського на Лук’янівці отримав охоронний статус

Однак усі розуміли, акцентував Гуцалюк, що без набуття статусу історичної пам'ятки і охорони з боку держави цей унікальний артефакт XVIII-XIX століть, що свідчить про життя Одеси у доросійський період, опинився під загрозою. "Це без сумніву великий крок до розуміння історичної спадщини нашого регіону, про розуміння того, як, ким і де будувалася Одеса", - додав він.

Читайте також: Мінкультури визнало синагогу кравців у Запоріжжі пам’яткою архітектури місцевого значення

Як повідомляв Укрінформ, у 1789 році козацькі загони під проводом Головатого та Чепеги підійшли разом з російськими підрозділами до мурів міста-фортеці на березі Чорного моря і взяли штурмом Хаджибей, який через п'ять років було перейменовано на Одесу.

Після захоплення міста-фортеці частина козаків, діючи в супрязі з російською армією, продовжила звільняти причорноморські землі від турецьких військ. А більшість місцевих мешканців, передусім тих козаків, які в 1775 році втекли з Запоріжжя й одержали дозвіл від Очаківського паші на проживання поряд із Хаджибеєм, залишились у районі сучасного Пересипу - Нерубайському, Усатовому, Чорноморській слобідці та Кривій балці. Заробляли на сольовому промислі Куяльницького лиману і в місцевих каменоломнях. Ці козацькі родини, власне, й стали мешканцями Хаджибея після втечі з нього турків, а згодом — і першими одеситами.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-