Місто Хмельницький отримало найвищу нагороду Парламентської асамблеї Ради Європи – Приз Європи за 2021 рік і стало третім обласним центром в Україні, вшанованим такою відзнакою.
Приз Європи надають містам за активне просування європейських цінностей. Досі в Україні нагороду отримували у 2018 році – Івано-Франківськ та у 2020-му – Харків.
Про те, як Хмельницький ішов до такого визнання, про очікування від Призу Європи та основні напрямки розвитку міста – в інтерв’ю Укрінформу розповів Хмельницький міський голова Олександр Симчишин.
ІМІДЖ МІСТА НАПРЯМУ ПОВ’ЯЗАНИЙ З ЕКОНОМІКОЮ
- Олександре Сергійовичу, поділіться своїми враженнями. Чи очікуваним був Приз Європи для Хмельницького?
- Зважаючи на активізацію розвитку в місті Хмельницькому, ми почали претендувати на різні категорії нагород від Ради Європи. У 2015 році отримали нагороду четвертої категорії, але, чесно кажучи, її щороку отримує кілька десятків міст, тому це не є якась грандіозна відзнака. У 2017 році ми отримали нагороду третьої категорії – це Прапор Честі. У 2019 році – стали єдиним українським містом, яке отримало нагороду другої категорії разом із п’ятьма іншими європейськими містами. Минулого року ми не подавалися, а цього року подалися на найвищу нагороду – Приз Європи, яка вручається єдиному місту в усій Європі. Ми бачили, що за тим потенціалом, який маємо, будемо у фіналі. Потрапили у так званий шорт-лист разом із двома німецькими та одним польським містом. Ми завжди ставимо перед собою максимальні цілі. Наш принцип – швидше, вище, сильніше, і не участь головне.
15 квітня ми отримали приємну, позитивну звістку, на яку очікували. Приз Європи – надзвичайно важлива для нас нагорода, величезна відзнака не тільки на всеукраїнському, а й на міжнародному рівні. Мені дуже приємно, що Приз Європи вручають містам за тими критеріями, де в нас, направду, є найбільш динамічний розвиток. Узагальнено, це відповідність і поширення ідеалів Європи, навіть не цінностей, як багато хто пише. Там є такі критерії, як умови ведення бізнесу в місті, а ми в 2020 році стали найконкурентоспроможнішим містом України. Там є залучення іноземного капіталу, а до нас за останні роки він зайшов і створив нові робочі місця. Крім того, інвестиційна привабливість, робота міської влади і ставлення суспільства до виховання екосвідомості, молодіжна політика, популяризація здорового способу життя, міжнародне співробітництво, робота на міжнародній арені наших вищих навчальних закладів. У принципі, це все те, над чим ми активно працюємо, тому ми втішені, а розчаровані тільки тим, що більшої нагороди вже немає.
- Що така відзнака дасть Хмельницькому?
- Якщо говорити, скажімо, матеріальними категоріями, то очікується 20 тис. євро премії, яка має бути використана на відвідування хмельницькою молоддю інших європейських міст із метою популяризації Хмельницького. Звичайно, це й суттєве підвищення авторитету та іміджу міста. Хмельницький позитивно “прогримів” і далі буде. Ми дуже багато уваги приділяємо формуванню позитивного іміджу міста, тому що він сприяє інвестиційній привабливості, розвиту туристичного потенціалу. Фактично іміджеві речі напряму пов’язані з економікою. Місто, яке живе, працює і популярне, приваблює інвесторів, сприяє налагодженню економічних зв’язків. Тому це однозначно іміджевий та інвестиційний плюс, ріст авторитету, можливість покращити співпрацю на міжнародному рівні в бізнесі, економіці, освіті, культурі, спорті.
МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ МАЄ БУТИ ВЗАЄМОВИГІДНОЮ
- ПАРЄ відзначила 2 аспекти, за якими Хмельницький отримав Приз Європи. Перший – місто активно шукає шляхи встановлення і розширення економічних, науково-технічних і культурних зв’язків з іншими населеними пунктами. Розкажіть детальніше про успіхи в цьому напрямку.
- Для нас завжди міжнародна співпраця і з містами-побратимами була важлива не формально, щоб один до одного поїхати на день міста, привітати і посидіти потім за святковим столом. Така співпраця повинна мати конкретно виражені взаємовигідні результати. Саме на цьому ми її будуємо. Співпраця з посольствами України в різних державах виражається в тому, що вони допомагають нам організовувати презентацію місцевих виробників за кордоном. Наприклад, у 2019 році в Українському домі в Парижі спільно з Посольством України у Франції ми організували потужну виставку весільного одягу. Наші хмельницькі виробники є лідерами в Європі у весільному одязі й конкурують у світі. Тоді відбувся показ весільного одягу хмельницьких брендів і наші виробники отримали понад 70 контактів у Франції. Ми планували такий самий показ у Лондоні в березні 2020 року, але він зірвався, бо якраз почалася пандемія. Він обов’язково відбудеться, це має бути презентація швейної галузі для англійського споживача.
Ми є асоційованим членом міст Великого шовкового шляху і постійно домовляємося про безкоштовну участь наших виробників у великих міжнародних виставках. Тут зокрема Китай іде нам назустріч. Наші виробники презентують свою продукцію на виставках, які відбуваються на майданчиках площею 100, 500 тисяч квадратних метрів. З польськими Жешувом, Любліном ми також домовляємося про презентацію наших виробників на їхніх виставках, причому – завжди безкоштовно. Щодо освіти, проводимо обмін учнями, студентами, особливо ця співпраця якісно налагоджена з польськими містами. В умовах пандемії, коли кордони закриті, цей напрямок ослаб. Ми минулого року розробили потужну онлайн-платформу співпраці з містами-побратимами і здивували нею міста-побратими та Раду Європи.
АКЦЕНТ НА ЕКОСВІДОМОСТІ ХМЕЛЬНИЧАН
- Другий аспект – це успішні проєкти у сфері довкілля. Чого тут вдалося досягти Хмельницькому?
- Для всього світу це актуальне питання, а для України – надактуальне. Українці об’єктивно не вміли й не вміють поводитися зі сміттям. Ми маємо багато проєктів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища. Традиційні, звичайні, якими багато хто займається, – це збільшення кількості зелених насаджень, відведення земельних ділянок під сквери і парки, розчищення русла Південного Бугу, максимальна популяризація велоруху, будівництво велодоріжок, популяризація електротранспорту, у нас працює електротаксі, маємо більше сотні електрозаправок, комунальний електротранспорт, зокрема тролейбуси.
Найцікавіше у нас – це проєкт «Розумне довкілля». Ми набагато ширше підійшли до проблеми сміттєпереробки. Вивчивши й проаналізувавши досвід, зрозуміли, що банально побудувати сміттєпереробний завод – це неправильно. Ми розробили велику концепцію «Розумне довкілля». Вона аналізувалася європейськими, американськими експертами, багато разів у нас її брали для презентації, вона має дуже високу оцінку. Її суть зводиться до кількох напрямків. Це виховання екосвідомості у поводженні зі сміттям, у нас в кожній школі та садочках стоять контейнери для роздільного збору сміття. Ми започаткували цикл вистав для дітей у нашому ляльковому театрі щодо поводження з побутовими відходами. Крім того, запустили проєкт «Екобус», яким збираємо небезпечні побутові відходи – батарейки, ртутні термометри, люмінесцентні лампи, лаки, фарби, медикаменти, які втратили термін придатності. Це в жодному разі не має потрапляти на сміттєзвалище. Станом на початок 2021 року небезпечні відходи вимірювалися десятками тонн.
Крім того, в нас розроблена концепція впорядкування чинного сміттєзвалища, якому понад 50 років. Ми отримали на її реалізацію 5 млн євро гранту від Європейського Союзу, і це теж один із наслідків нашого позитивного авторитету. Вже це почали робити, дегазуємо сміття, отримуємо щороку близько 2 млн грн прибутку від дегазації. Ми маємо 27 млн євро кредиту від Європейського банку реконструкції й розвитку на будівництво сміттєпереробного комплексу. Зараз замовляємо проєктно-кошторисну документацію і плануємо до кінця цього року вже розпочати самі роботи. Маємо 8 станцій контролю за атмосферним повітрям, щодня моніторимо ситуацію в онлайн-режимі. Стану річок, водойм також приділяємо велику увагу. Розуміємо, що роботи ще багато, бо ця сфера була дуже запущена.
- Торік рейтинг журналу «Фокус» визнав Хмельницький найкомфортнішим містом для проживання в Україні. Проте під час прямих ефірів, онлайн-прийому громадян хмельничани періодично на щось нарікають, чимось невдоволені. Які зараз найгостріші проблеми міста в контексті комфортного проживання?
- Я би не назвав це невдоволенням, а конструктивною критикою, зауваженнями, пропозиціями. Це об’єктивно, що частина людей вказують на проблематику, яка є в місті. Ми її визнаємо, ніколи не говоримо, що в нас ідеальне місто.
Немає ідеального міста в принципі, бо міське господарство – це сфера, де треба постійно працювати. Проблеми є в будь-якому місті світу. Завдання влади – якісно вирішувати ці проблеми. Якщо говорити про основні, то це реалізація наших сміттєвих ініціатив, бо проблема ще не вирішена. Є проблема із функціонуванням аеропорту, який перебуває, на жаль, в обласній комунальній власності, і тут не все від нас залежить. Але ми активно працюємо над тим, аби Хмельницький мав аеропорт, і ставку робимо менше на пасажирські перевезення, а більше – на вантажні, тому що один зі стратегічних напрямків міста – це логістика. У нас вже є збудовані й ще будуються потужні логістичні хаби. Ми маємо чудове географічне розташування, і Хмельницький – найконкурентоспроможніше місто. Звичайно, це проблематика міської інфраструктури: все те, що під землею, на землі – потребує разючих змін, тому що інфраструктура застаріла. Зараз ми замінюємо мережі, реконструюємо котельні, наші постачальні підприємства найкращі в Україні, ремонтуємо дороги, будуємо нові дитячі садочки, школи, але ця проблема залишається, тому що об’ємів роботи попереду набагато більше, ніж уже реалізовано. Розумієте, наш динамічний розвиток і наші перші місця підіймають планку вимог до нас – і це нормально.
ПРОЗОРІСТЬ І ВІДКРИТІСТЬ ПОВИННІ СТАТИ НОРМОЮ
- У цьогорічному рейтингу прозорості місцевих рад Хмельницький – на другій сходинці після Вінниці. Поділіться, як цього досягти?
- До речі, одним із критеріїв для отримання Призу Європи є демократичність, що включає взаємодію влади з людьми. Ми дійсно намагаємося запровадити реальні принципи прозорості. У нас в міській раді немає турнікетів і пропускної системи. Щоправда, зважаючи на карантин, ми вже рік в обмеженому доступі. Ми залучили велику кількість майданчиків для комунікації з мешканцями: мобільних додатків, соціальні мережі, електронні звернення і петиції, «Відкрите місто», «Відкритий бюджет», проєкт «My Сity», де максимально презентуємо відкриті дані, наш містобудівний кадастр, геопортал – це все, де ми відкриваємо інформацію, яка корисна для мешканців. Ми й самі максимально відкриті. Я спокійно ходжу вулицями, без охорони, без будь-яких бар’єрів, сам веду сторінки у своїх соціальних мережах, при можливості сам відписую людям, які звертаються. Ми намагаємося жити так, щоби прозорість і відкритість були нормою, а не демонстрацією для когось місця в рейтингу. Це, до речі, дуже допомагає, бо коли тобі на вулиці подякують за роботу – це мотивує, а коли підійдуть і кажуть, що у їхньому дворі яма, – це допомагає її відремонтувати.
- Другий рік ми живемо в умовах постійних обмежень через пандемію. Це заважає розвитку міста?
- Звичайно, це дуже великий виклик і проблема. Тут питання, умовно кажучи, навіть не в збитках бюджету, бо це тимчасові речі. Найголовніше – це життя і здоров’я людей. Ми намагаємося балансувати, ніколи не приймаємо категоричних рішень, навіть деколи дискутуємо з центральною владою.
Від ЗМІ та офіційних осіб доводиться чути про ліжкомісця з киснем, без кисню. Насправді, лікар і весь медичний персонал мають бути основою, бо ліжкомісць можна розгорнути скільки завгодно, але хто їх буде обслуговувати. Ми говоримо про баланс між тим, хто хворіє, хто лікує і рятує життя, між бізнесом, який у будь-яких умовах має зберігати бодай мінімальну активність, бо мікробізнес, наприклад, від повних локдаунів помирає і не може потім відновитися. Ми вже рік намагаємося дотримуватися цього балансу. Зараз ситуація складна, особливо в пікові періоди, але ми зберігаємо холодний розум, гаряче серце і робимо все, аби хмельничани були здоровими, а місто жило і працювало.
Ірина Чириця
Фото надані Хмельницькою міською радою