У грудні 2020 року президент Володимир Зеленський підписав розпорядження про призначення головою Запорізької ОДА Олександра Старуха. Для регіону він людина не нова, і цю посаду йому вже раніше доводилося обіймати.

Олександру Васильовичу 47 років, він закінчив Запорізький державний університет (нинішній ЗНУ), історик за освітою. Свою політичну кар'єру фактично побудував за часів президентства Віктора Ющенка.

З очільником області кореспонденти Укрінформу зустрілися в неділю. Перші півтори години ми провели на головному будівельному майданчику країни - мостових переходах через Дніпро. Цей об'єкт є флагманом президентської програми "Велике будівництво" і відкрити частину мосту Президент має намір вже до 30-річчя незалежності України.

"Варіантів будівництва мостів було дуже багато. Цій історії багато років. Минулого року вона зрушилася з місця. Буваю на цьому об'єкті регулярно. Заторів вже немає через річку Старий Дніпро. Рухаємося далі. Вантовий міст через Дніпро - 660 метрів – це, по суті, два мости (верхова і низова частина). Усі матеріали для верхової частини є. Кран є. Роботи тривають", - сказав губернатор.

Попри вихідний, далі наше спілкування відбувалося у робочому кабінеті очільника області.

КАДРОВА ПОЛІТИКА ЮЩЕНКА І "ПОЯС ЯНУКОВИЧА"

- Запорізьку область ви вперше очолили, правда, спочатку в статусі "в. о.", 31 травня 2008 року. Скажу чесно, ви були тоді скучним губернатором, правильним дуже. Хто відтоді змінився: ви чи політика?

- Усе змінилося. Область дуже змінилася. Хоча я не виїжджав з неї, депутатом облради був. Промислова епоха відходить у минуле.

У частині енергетики, ми зберегли і розвинули свій потенціал. За нас (перше призначення губернатором - авт.) починалася тема альтернативної та вітроенергетики - перші договори були підписані з вітроенергетики. А сьогодні ми найбільші в Україні не тільки як генератор атомної енергії, а й альтернативної. У нас потенціал енергетичний потужний.

Але в промисловій галузі ми просіли. Я порівнював: 300 000 автомобілів у 2007 році і 10 000 цього року планують. Тобто, падіння в 30 разів. У нас немає розвитку і немає проривних якихось речей на цьому напрямі.

Трансформаторний завод наполовину впав, алюмінієвого (ЗАлК) більше немає. "Запоріжсталь", "Дніпроспецсталь", "Запорізький завод феросплавів" - так, вони, слава богу, поки є, але все це історія. Була велика металургійна міць. Ключове слово - "була".

Запоріжжю треба шукати нову нішу. Треба нові напрями індустрії розвивати.

- Які, наприклад?

- У нас мости будуються і є шанс зробити острів Хортицю точкою вихідного дня. Щоб Дніпро, Кривий Ріг, Запоріжжя та жителі області приїжджали. Зроблю невелику затравку, але поки це затравка, а презентація буде згодом. Концепція розвитку острова, завдяки президенту, вже є, все прораховано, ідеї всі найсучасніші взяті. Перші кроки вже зроблені.

- Це все перспектива якого часу?

- Швидкого.

- Рік?

- Та ні. Звичайно, ні. Ми повинні для початку зрушити цю тему. Хоча б зробити велодоріжки, туристичні маршрути. Почати ремонт музею, зонування зробити.

- Тема реконструкції музею козацтва не є новою. Про неї говорять вже років 10.

- Так, почали ремонт у нульових. Дах зробили. Коли я був студентом, працював у музеї, і історію будівлі знаю. Там три фундаменти і один дах. Тому необхідні сучасні технології, матеріали, методи. Зараз все можна зробити по-іншому. І музей судноплавства побудувати, як хлопці із заповідника пропонують. Плани є, все на черги розбито. Головне - зробити доступним все, що можна. Облаштувати стоянки. Все буде обговорюватися, але важливо тему не забалакати.

Плюс, у міста та регіону має бути реальна стратегія розвитку. Ми розуміємо, що Крим "закрився", але це дало можливість нам розвинути наші курорти: Бердянськ, Кирилівка, Приморськ. У 2020 році дорогу на Бердянськ зробили, цьогоріч – в планах зробити з Бердянська до Мелітополя. Це дасть можливість замкнути трикутник Запоріжжя-Мелітополь-Бердянськ - три найбільших міста області з'єднати якісною трасою.

Зараз треба «дуже швидко бігти, щоб залишатися хоча б на місці». Нам, українцям, притаманна задумливість. Але влада повинна працювати швидко.

- До першого "заходу" в ОДА ви працювали у Секретаріаті президента Віктора Ющенка. Були керівником Головної служби регіональної політики Секретаріату президента України. Деякі ЗМІ тоді писали, що до призначення причетний ексміністр НС, а нині нардеп Віктор Балога. Чи це так?

- Тоді вийшла, напевно, сотня статей з різними заголовками, і лише в одній щось схоже на правду було. Ніхто не питав правди, нікому не цікаво було.

- Зараз розкажете?

- Тоді насправді у кадровій політиці революційні речі були зроблені. Тоді жінок губернаторами вперше почали призначати. Тоді і молодих призначали, до речі, були і до 35 років. Коли зараз говорять і засуджують "молодь на посадах", підніміть папери і подивіться, що вже були точно такі самі історії, і здебільшого – успішні.

Після революції 2004 року мені запропонували працювати у Секретаріаті президента. Запропонували роботу і дали під опіку дві області на літеру "З": Запорізьку і Закарпатську. Запоріжжя рідне, а Закарпаття... просто на літеру "З". Тоді й познайомився з губернатором Балогою. Сильний керівник.

- Так, а як же ви стали губернатором у 2008 році?

- Підбір кандидатів на посаду голови Запорізької ОДА у 2008 році – це окрема історія. Серед них був Петро Сабашук, Валерій Черкаска, Людмила Супрун. Остання мала прийти на посаду. Але щось пішло не так.

- Навіть так?

- Історій, коли підписані розпорядження президента не виходили у світ, десятки. Увечері (30 травня 2008 року - авт.) мені зателефонував керівник і сказав: "Їдь до свого Запоріжжя, розрулюй ситуацію".

- І так ви приїхали в статусі в.о.?

- Так. Я продовжував керувати службою регіональної політики, поки мене не призначили головою ОДА. Зараз є президент, є Кабмін, є Верховна Рада, і більшість депутатів у ній мають однакову точку зору, є президентською більшістю. Тоді через те, що не було взаєморозуміння між Секретаріатом президента і Кабміном, історія з в.о. затягнулася на 4 місяці.

- Розчарування від Майдану є?

- У мене не було зачарування, тому немає розчарувань. Ми, як народ України, сказали "ні" правовому і політичному свавіллю, яке продукувала влада. У Запоріжжі нашим завданням було забезпечити максимально мирну історію. Ба більше, ми і Дніпропетровськ – це був так званий електоральний "блакитний пояс" або "пояс Януковича" («Партії регіонів»). Нашою метою було його розірвати, тому що Запоріжжя – це Україна, по-іншому бути не може.

ПОЛІТИЧНІ ДОМОВЛЕНОСТІ

- Зараз чому погодилися знову очолити регіон?

- Тому що треба.

- Кому?

- У тому числі і мені як запоріжчанину.

- Навіщо?

- Мені це цікаво. Найперше допомогти президенту, знаючи всю нашу політичну кухню.

Ми з Володимиром Зеленським з одного покоління.

Якщо тоді, у 2008 році, мені треба було витримувати баланс між різними групами впливу, зараз зовсім інше стратегічне завдання. Треба бути ініціативними, як президент, в іншому разі нам капець, як залишкам нашої суб'єктності. Сьогодні потрібна ініціативна модель управління - у президента вона є. Нам треба відбудувати таку саму модель знизу.

Я вперше голосував у грудні 1991 року на референдумі за Незалежність. І значить - несу відповідальність за цю державу.

- У 2015 році ви стали депутатом облради. Часто доводилося голосувати за домовленістю?

- І так, і ні.

- Було соромно за якісь рішення?

- Я казав, що соромно, але не за якесь рішення, а за саму систему ухвалення рішень. Наприклад, коли ввечері вносяться питання, які ти просто не встигаєш прочитати, оцінити ситуацію і ухвалити зважене рішення.

ТАРИФНИЙ МАЙДАН ЧИ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОТЕСТ

- Чи готові громади до децентралізації і тієї свободи, яку отримали?

- Готові чи ні - немає різниці. Реформа вже відбулася. До чогось готові, а до чогось - ні. Люди мають право відповідати за рішення, які вони ухвалюють. Інакше розвиватися далі не зможемо. Хочете зробити пільговий проїзд - немає проблем, рахуйте, ухвалюйте.

Громада має жити як родина - сама вирішувати, скільки їй треба автобусів, електричок, планувати, скільки вона коштів потребує і на що. Є громади менш підготовлені до самостійного плавання, але будемо допомагати – і у них все вийде.

- Є розуміння - хто очолить укрупнені райони?

- Так, звичайно. Є ті, хто вже працював, і є нові люди.

- Ви стали губернатором у період тарифних майданів. Якби не були при владі, вийшли б на них?

- Це не майдани. Це політично організовані протести. Давайте називати речі своїми іменами. Кожна політсила хоче отримати дивіденди, коли перебуває в опозиції. Бюджет країни - це те, що ми усі заробили. Усі ми. І там більше, ніж є, не з'явиться. Там є стільки, скільки ми податків заплатили і яку економіку ми створили. Необхідно провести глибоку демонополізацію сфери послуг ЖКГ. Ситуація несправедлива. Раніше ціни могла регулювати влада, а зараз – ні. Я наводив особистий приклад: у Запоріжжі за квадратний метр моя родина платить у 2,5 рази більше, ніж у Києві. У Києві квартира в два рази більше, але плачу за опалення так само, як у Запоріжжі за "хрущовку". Треба утеплювати будинки, енергозберігаючі технології впроваджувати.

КОЛИШНІЙ КОРОНАСКЕПТИК

- Вночі, 3 лютого, у Запоріжжі в реанімаційному боксі обласної інфекційної лікарні сталася трагедія. Внаслідок вибуху обладнання загинуло троє пацієнтів і лікар. Є розуміння, що ж тоді сталося?

- Люди загинули за секунду. Є слідство, є експертизи. Приблизно 10-12 днів на експертизи знадобиться. Усі вони тривають. Працюють професіонали. Я наполягаю на відстороненні головлікаря, щоб не було впливу на хід слідства. Я зараз негатив беру на себе, але я ж і підписував лист на ім'я президента, щоб Володимир Шинкаренко (директор лікарні - авт.) отримав звання "заслуженого лікаря" (22 січня 2021 року президент України присвоїв це звання – авт). Тоді він заслужив. Але якщо є погане, то будь ласкавий – відповідай. Слідство все скаже, і повинні сказати фахівці. Питань багато.

- У ковід вірите?

- Я був коронаскептиком. Чесно про це казав. Але коли перехворіли ті, хто у близькому оточенні, і перехворіли сильно... змінив думку. Для людей категорії 55+ це дуже серйозна проблема. Коли діти після канікул пішли до школи, ми чекали, що за два тижні буде вибух. Але ... Наразі ми треті з кінця за наповненістю ліжок. Хоча, якби не пандемія, то санепідслужба була б повністю ліквідована. Я їздив по лікарнях і розумів, що ми могли втратити цілий сегмент. Завжди треба бачити і хороші моменти, і в пандемії в тому числі.

- Щеплення від ковіду готові зробити?

- Так ... звичайно.

- Якось невпевнено сказали…

- Я скептик. Вакцини у нас іноземні, вони вже на собі спробували. Зомбі не з'явилися - можемо колотися.

- 95-й квартал любите?

– Жарти - так. Я писав раніше для КВК.

- Усі губернатори завжди скаржаться на бюрократію. Кажуть, що всі невдачі від неї.

- Бюрократія в хорошому сенсі - хороша річ. Абсолютно. Є порядок. Зараз діджиталізація все прискорила і не треба чекати, поки папірці надійдуть. Нарада пройшла - і тобі вже через п'ять хвилин все надіслали в електронному вигляді, і ти вже можеш виконувати, поки паперовий варіант йде. Бюрократія в хорошому сенсі - нормальна штука.

- Коли робочий день закінчується?

- Коли закінчується робочий день, починається робоча ніч.

Діти вже виросли, у мене зараз достатньо часу для роботи. У 35 років ти не так розумієш цінність часу, як у 47. Найдорожчий ресурс - це час. Його треба використовувати на повну.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя

Фото - Дмитро Смолієнко