На Херсонщині ситуація з коронавірусом стрімко змінюється: на початку вересня фіксували щодня 9 нових лабораторно підтверджених випадків на COVID-19, на початку листопада тут називали антирекордом 200, а вже 3 грудня за попередню добу виявили 429 хворих. Проте все ж область - у кінці списку регіонів з найбільшою захворюваністю. Наразі на Херсонщині кількість лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірус наближається до 15 тисяч (для порівняння – у сусідній Миколаївській - понад 25 тисяч).
Як повідомив журналістам керівник Херсонської ОДА Сергій Козир, підготовку лікарень області до боротьби з коронавірусом перевіряло керівництво Національної служби здоров'я України, цю роботу гарно оцінили.
В області щодня проводять близько 1,5 тисячі ПЛР-тестувань. У Херсоні ввели систему адміністрування вільних ліжко-місць у медзакладах. У Херсонській обласній інфекційній та міській клінічній лікарні ім. А. і О.Тропіних будуються сховища, які вміщуватимуть по 20 тонн медичного кисню. Запрацювала електронна система моніторингу відбору проб та проведення ПЛР-тестувань, що дозволяє оперативно повідомляти про негативні результати досліджень (про позитивні лабораторія інформувала без затримок).
Переформатувала свою роботу Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних – тут з кінця серпня приймають усіх пацієнтів міста з підозрою на коронавірусну інфекцію, а з 9 жовтня хворих із підтвердженим COVID-19. Що стосується інфекцій, то лікарня Тропіних за свою історію випробувана багатьма епідеміями. Були навіть моменти її повного перепрофілювання в інфекційну. У різний час тут лікувалися хворі на висипний та поворотний тиф, дизентерію, скарлатину, дифтерію, холеру.
Медичний директор лікарні Андрій Фруль розповідає кореспондентові Укрінформу, що треба мати зараз українцю в домашній аптечці, чому навіть при COVID-19 не треба бігти робити СКТ, чи варто купувати собі кисневий концентратор і чи вакцина має нас заспокоїти.
- Андрію Миколайовичу, то нам літній сезон дався взнаки, що восени почав так стрімко рости COVID-19?
- Нашу область навесні так не зачепило, як інші регіони, але з кінця серпня цього року ріст йде в геометричній прогресії. Справді, херсонців дуже багато працювало та відпочивало на морях, після закриття сезону якраз сплеск відчутний стався 15-20 вересня. В обласному центрі три лікарні працюють в основному на боротьбу з COVID-19. Це й інфекційна обласна, і наша лікарня імені Тропіних, і тепер ще лікарня імені Карабелеша.
У нашій лікарні зараз залишилися непереформатованими лише пологове, і офтальмологія, всі решта відділень переформатовані для лікування хворих з коронавірусом. На даний момент тут лікується 220 пацієнтів із підтвердженим ковідом, ще 47 пацієнтів - з підозрою. Загалом пневмоній у нас на сьогодні 265. Треба, звісно, врахувати, що близько 30% ПЛР-тестів можуть давати псевдонегативний результат.
- А сезонний грип уже прийшов?
- Поки що всі так сконцентрувалися на COVID-19, що грипу, мабуть, ніхто не помічає. З кінця жовтня-листопада зазвичай він починався. Але таких пацієнтів ми поки що не бачили. Хоча зрозуміло, що грип може маскуватися під ковід, чи навпаки…
- Яка ситуація з киснем – це запитання чи не найчастіше виникає у соцмережах херсонців, і навколо нього багато чуток. Так само ліки – на що можуть розраховувати хворі? І чи медпрацівники забезпечені засобами індивідуального захисту?
- Одразу скажу, що не всі пацієнти на кисні, та все ж зараз госпіталізують в основному тих, хто саме цього потребує. На даний момент у лікарні понад 170 ліжок обладнані киснем, йде інтенсивне дообладнання – закуповуються концентратори, будується сховище.
Ліками, що передбачені протоколом на перші дні перебування хворого, ми забезпечені майже на 100%, зараз субвенції збільшені, медикаменти докуповують. Сюди входить кисень, антикоагулянти, є глюкокортикоїди – це дексаметазон, наприклад, розчини, антибіотики, які рекомендують на початковій фазі. Якщо лікування затягується і пацієнт має вторинні бактеріальні ускладнення і необхідні інші антибіотики, заміна вже не передбачена, це вже не ковід-лікування. При можливості лікарня забезпечує і такими антибіотиками, але все ж деякі препарати пацієнти купують і за власний кошт - це залежить від того, що саме потрібно.
Щодо засобів індивідуального захисту для медперсоналу, то вони наразі є, перебоїв не відчуваємо. Ми з весни були забезпечені, бачили по телебаченню, що відбувалося у всьому світі, не лише в Україні, але у нас ЗІЗи були закуплені, в першу хвилю ми їх мало використовували – адже тоді хворих на коронавірус та пацієнтів з підозрою приймала інфекційна лікарня.
- Знаю, що спочатку була паніка у людей, лікарня потерпала від хворих, що вимагали госпіталізації. Яка нині ситуація?
- Є рекомендації МОЗ, воно розробило показання до госпіталізації. На етапі приймального відділення у нас сформовані три шлюзові палати, де пацієнти обстежуються, перевіряють частоту дихання, сатурацію, температуру, з’ясовують, чи є у них супутні патології, враховується вік, фактори, які можуть сприяти погіршенню стану.
Пацієнти потрапляють по-різному, є ті, кого швидка привозить, є самозвернення, є за направленням лікарів-сімейників. І протягом дня постійно зустрічаються і ті, і ті. Деякі люди не звертаються до сімейних лікарів, а зразу йдуть у стаціонар. Це навантаження, звісно, на стаціонар. Хоча треба зазначити, зараз, коли Херсонщина увійшла на епідеміологічне плато, тобто, ріст є постійний, стабільний, без сплесків, то менше стало тих, хто звертається до приймального відділення сам, і відповідно, навантаження лікарів розподілились.
Але на початку сплеску захворюваності дуже багато людей приходили самі, лікарі сімейної медицини теж направляли пацієнтів, які не підлягали госпіталізації, коли хворі самі наполягали. Це була паніка, зараз трохи стало спокійніше, люди побачили, що вірус має важкий перебіг, але не у всіх. Як кажуть за статистикою, і ми також спостерігаємо, десь у 70-80% хворих він протікає більш-менш не ускладнено, лишаються 20%, яким насправді потрібна госпіталізація. І з цих 20% є відсоток тяжких, яким необхідний кисень, і вкрай важких, що потребують штучної вентиляції легень.
- Зараз у соцмережах радять робити комп’ютерну томографію, рентген, як тільки захворієш – мовляв, не треба чекати, поки лікар направить.
- Я вважаю, що це прояви паніки та данина моді – я от зробив, мовляв, СКТ… Необхідність такого дослідження має визначити сімейний лікар. Є такі випадки, коли пацієнт приходить з СКТ, з висновком – вражені легені на 70-80%. При цьому клінічно у пацієнта, крім невеликої температури, нічого немає, сатурація нормальна. Нема задухи, є, може, прояви інтоксикаційного синдрому, бо вірус викликає інтоксикацію, зневоднення організму. Але клінічно цей пацієнт може навіть лікуватися вдома. І це правильно. А є випадки, коли ураження легенів 15-20% , а пацієнт клінічно потребує не просто лікування у стаціонарі, а вже проведення інтенсивних методів лікування. Просто дивитися на СКТ і рутинно його робити не потрібно. СКТ може бути як підтвердження, можливо, для прогнозу, чи потрібен хворому буде у подальшому кисень.
- Що має бути у домашній аптечці зараз? Чи потрібно купляти, наприклад, концентратор кисню?
- Про домашню аптечку варто подбати, бо зараз, трапляється, в аптеках не вистачає банальних медикаментів. Тому вдома мають бути протизапальні препарати. Це парацетамол, ібупрофен, щоб коли буде температура тіла вище 38,5, її знижувати. Рекомендують на початковій стадії захворювання приймати аскорбінову кислоту – вітамін С (1 грам на добу). Але треба радитися з лікарем, оскільки будь-які ліки можуть викликати негативну реакцію.
Що стосується концентраторів кисню, то це крайня необхідність, вони недешеві і використовувати їх потрібно за призначенням лікаря, бо надлишок кисню в організмі викликає інші небажані побічні ефекти, він впливає на слизові оболонки, сприяє зменшенню такої речовини в легенях як сурфактант, що відповідає за газообмін.
Крім того, якщо у пацієнта з ковідом з’являється задуха і зниження сатурації, то треба їхати в лікарню. У середньому 94-97% насичення киснем - це нормальний показник життєдіяльності організму, врахуйте, що у пацієнтів з діабетом у нормі, без ковіду, сатурація може бути 92-91%. Тому можна порадити придбати пульсоксиметр для того, щоб вимірювати сатурацію, проте врахуйте, що і він не панацея у діагностиці, крім того, такі гаджети є різної якості.
- Коли треба панікувати і проситися у стаціонар?
- Панікувати точно не треба ні за яких обставин. Якщо помітили, що з’явилася задуха при незначному фізичному навантаженні, а тим паче, якщо вона спостерігається у стані спокою, є відчуття здавленості у грудях, а сатурація знизилась, треба звернутися до лікаря (а може й за стаціонарною допомогою, якщо цифра нижче 90%). Якщо температура довгий час не реагує на жарознижуючі препарати, і буде навпаки зростати вище 39 градусів – це привід для того, щоб звернутися за стаціонарною допомогою. Якщо у хворого родичі помітили розлади поведінки, причому необґрунтовані, ажитований стан, людина починає кудись бігти, тим паче, якщо є втрата свідомості - це також привід звернутися до лікаря, це можуть бути прояви кисневого голодування головного мозку. Якщо у вас родичі поважного віку – зверніть увагу, що це може бути саме COVID-19.
- Захворюваність росте, проте частина населення каже, що COVID-19 - це лише істерія, що це змова, що ми вже переживали подібні пандемії раніше.
- І навіть серед лікарів є ті, хто так каже. Але коли вони перехворіють, то змінюють свою точку зору. Так, у нас були пандемії в 2009 – 2010 році грипу Н1N1, в 2015-2016 році він повторився. Але тут важливо, що цей вірус приносить масово більше ускладнень і більш важких, ніж при грипі. І знову ж таки, грип має чітку сезонність: 3-4 місяці - і він пройшов. А тут не так. Є особливості грипозної пневмонії і цієї, ковідної. Зокрема, для лікування ковідної пневмонії використовуються препарати, які відносяться до групи антикоагулянтів, а при грипозній пневмонії на початковій стадії їх використовувати не можна взагалі.
Саме захворювання має довгий час видужування. Якщо це грип – 7 днів, максимум 10 - і пацієнт без ускладнень іде на поправку. При ковіді, навіть якщо немає ускладнень, пацієнт хворіє більше двох тижнів, з ускладненнями хворі лежать у стаціонарі місяць. Ускладнення через деякий час можуть наздогнати – це також правда, тоді хворі повертаються у стаціонар. Пацієнти погано компенсуються на ШВЛ. Раніше критерієм для переведення на ШВЛ була низька сатурація, зниження парціального тиску крові кисню. Зараз при цій пневмонії пацієнта максимально довго тримаємо просто на інсуфляції кисню. Якщо це не допомагає, якраз і може знадобитися СКТ – щоб визначити, який відсоток легень уражений. Тоді приймається рішення для допоміжної вентиляції, що проводиться за допомогою апаратів ШВЛ – вдягається маска і під тиском додатково подається киснева дихальна суміш. А вже коли пацієнт не може дихати і за допомогою маски, у нього виражені прояви дихальної недостатності, порушення свідомості, порушення гемодинамічні, тоді апарат починає протезувати дихання - пацієнт інтубується – переводиться на інвазивну ШВЛ.
- Чи є користь від обмежень, локдаунів, на вашу думку?
- Скажу, що після введення локдаунів вихідного дня все-таки ситуація з ростом захворюваності стабілізувалась, проте, можливо, це збіг. Але те, що пацієнтів стало в день надходити менше, то так.
А взагалі, нам треба навчитися з цим жити. Ми зараз розраховуємо на вакцину, але хто знає, як вона нас захистить. Пацієнти, які перехворіли ковідом, через пів року антитіл уже не мають. Чи буде працювати вакцина за пів року – дискусійне питання. Та й вірус мутує. У хворих, що надходили у жовтні, гіпертермій таких виражених було менше. Зараз навпаки гіпертермія - один з перших симптомів на що звертають увагу – температура вища за 39 градусів.
-Чи є зараз є проблема потрапити хворому на ковід у стаціонар у Херсоні?
- Як я казав уже, зараз три лікарні приймають хворих. Ми у телефонному режимі між собою, якщо так складається, що немає де покласти важкохворого, погоджуємо переведення. Був день, коли стався великий наплив хворих, то обласна інфекційна взяла на себе функцію прийому. Взаємодопомога між лікарнями є.
А загалом, звісно, нелегко, бо хворіють лікарі, середній медперсонал, незважаючи на засоби захисту. Ми ж ходимо у магазини, їздимо у громадському транспорті, спілкуємося у побуті. Медперсонал вже зараз працює з подвійним навантаженням, це треба розуміти і дотримуватися заходів безпеки.
Ірина Староселець, Херсон