Науковці створюють 3D-модель Трахтемирівського півострова

Науковці створюють 3D-модель Трахтемирівського півострова

Укрінформ
Заповідник «Трахтемирів» презентував в Укрінформі результати проєкту «Трахтемирів-DIGITAL», здійсненого за новими методами вивчення та картографування історико-культурної спадщини.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Це унікальний проєкт, нічого подібного в Україні не робилося в пам’яткоохоронній сфері. Ми можемо вважати себе першопрохідцями. Нам необхідно було дослідити пам’ятки, що на балансі заповідника, їх 81, дослідити їхній стан, це не робилося років двадцять, нанести пам’ятки на карти з GPS-прив’язками. А також за допомогою сучасних технологій – фотограмметрії та LIDAR (лазерного сканування поверхні), що вперше використовувалася в археології, – створити 3D-моделі заповідника і пам’яток, які ми розмістимо на сайті, над яким працюємо», - сказав директор заповідника «Трахтемирів» Тарас Теліженко.

Своєю чергою технічний керівник проєкту «Трахтемирів-DIGITAL» Олег Бурячок зазначив, що важливим результатом проєкт є створення можливостей для подальших досліджень.

«Створення 3D-рельєфу заповідника і кожної пам’ятки дасть змогу археологам, не виходячи в поле, робити певні висновки, а вже потім вирішувати, де і як проводити дослідження», – розповів Бурячок.

Він продемонстрував на екрані можливості технологій. Коментуючи, зазначив, що завдяки їм можна побачити сліди попередніх розкопів, ознаки давніх поселень.

«За результатами фотограмметрії і LIDARної зйомки кожен дослідник за допомогою комп’ютера зможе крутити 3D-модель будь-якої пам’ятки в різних напрямках, робити перетини по будь-яких осях, що дуже зручно для майбутніх досліджень», - сказав науковий керівник проєкту «Трахтемирів-DIGITAL», керівник Черкаської експедиції Інституту археології НАН України Дмитро Куштан.

Він констатував, що фактично було зроблено ревізію археологічних пам’яток Трахтемирівського заповідника.

«З 81 пам’ятки ми відвідали десь 60, найбільш яскраві, знакові. Ми відмітили географічні координати кожної пам’ятки для того, щоб за ними здійснити фотограмметрію і LIDARну зйомку. Також робили фотографії стану цих пам’яток. У цілому стан пам’яток Трахтемирівського півострова можна назвати задовільним. Можливо, тому що територія малозаселена, заросла лісом», - зазначив Куштан.

Він зауважив, що більшість пам’яток, які розташовані вздовж узбережжя Канівського водосховища, на жаль, продовжують руйнуватися. За рік метр землі осипається у воду, пам’ятки фактично тануть. Від городища Бабина гора залишилася одна третина.

За його словами, на деяких пам’ятках зафіксовані сліди діяльності чорних копачів, в основному на поселеннях, городищах давньоруського часу. На пам’ятках, що мають наземні ознаки, якщо не заважають дерева, можна простежити оборонні споруди у вигляді ровів, валів, на деяких можна побачити старі археологічні шурфи.

Своєю чергою кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська» Тимур Бобровський розповів, що на сьогодні колосальна територія заповідника – 4,5 тисячі гектарів – не є густо населеною, але в часи Київської Русі вона була «надзвичайно заселена».

«Ці сільські поселення мали дуже відчутні ознаки міської культури, нам траплялися статусні речі… А Зарубський монастир – це абсолютно унікальне явище, в ньому практично водночас існувало дві кам’яні церкви. Ми не маємо таких прикладів ні в Києво-Печерській лаврі, ні в Софії. Ми маємо свідчення про існування там монастиря від ХІІ століття... Тобто ця територія концентрує якісь пам’ятки, які дадуть нам абсолютно інше уявлення про південні межі давньої Русі. І якщо така технологія дійсно допомагає - а ми на сьогодні знаємо про цю територію десь на 20-30%, а велику кількість пам’яток ще не знаємо, - це можна тільки вітати», - підкреслив Бобровський.

А кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ Віталій Козюба наголосив, що ця презентація цікава тим, що оцифрування територій дає технічні можливості для збору інформації і аналізу, який раніше не був доступний, бо територія дуже порізана ярами, балками, зараз дуже заліснена. Оцифрування ж рельєфу і об’єктів, які розташовані на ній, значно спрощує роботу.

Читайте також: Під час створення 3D-моделі Трахтемирівського півострова знайшли оборонні споруди та печеру

«Оцифрування конкретних пам’яток, як Зарубського городища, дає можливість зробити гарні візуальні реконструкції цієї пам’ятки під тим кутом, який може обрати дослідник, які будуть на 100% відповідати тому, що було в реальності. Такі реконструкції дають можливість використовувати їх у віртуальних екскурсіях і в наукових цілях», - зазначив науковець.

Ще один аспект, на який він звернув увагу, - це вивчення давніх комунікацій, адже дороги є своєрідними осями, на яких ґрунтується заселеність територій, і якщо виявити сітку доріг, можна предметно шукати нові пам’ятки археології.

Старший науковий співробітник заповідника, менеджер з комунікацій проєкту «Трахтемирів-DIGITAL» Дмитро Іванов наостанок зауважив, що робота буде продовжена і її результати планується представити на науковій конференції. В подальших планах команди - зробити заповідник фактором економічного розвитку цього регіону.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-