Зранку поговорити з головою Луганської обласної військово-цивільної адміністрації не вдалося: «Його нема на місці – поїхав до Осколонівки, – відповіли на мій запит у Департаменті масових комунікацій. – Але спробуйте прийти у другій половині дня. Можливо, він буде вільний… хвилин п’ятнадцять».

Осколонівка – одне з найбільш постраждалих від вогню сіл у Новоайдарському районі. Можна припустити, скільки погорільців оточать очільника області, розповідаючи про свою біду. І якщо він навіть повернеться по обіді – чи в стані буде після всього почутого спілкуватися ще й з пресою. Але я таки прийшов до адміністрації в час, на який мене зорієнтували. Мені пощастило – двадцять хвилин для мене у Сергія Володимировича знайшлося.

ВТРАТИ ВЕЛИЧЕЗНІ

Зрозуміло, перше питання було про втрати, понесені Луганщиною внаслідок вогняної стихії.

- Втрати величезні. Перш за все – це одинадцять загиблих. Щодо всього іншого – сьогодні буде обліковано 100% усього, що знищено або пошкоджено. Але навіть володіючи на даний момент 95-ма відсотками інформації, вже можу назвати: житлових будівель – 428; нежилі будівлі – 70; господарчих споруд – 1663; дачних будівель – 12. Ну… пошкоджених – дванадцять, шість, шість… Величезні втрати. 21 тисяча гектарів лісу. Це офіційна цифра. Такого Луганщина не бачила ніколи.

- Від вогню постраждала навіть інфраструктура КПВВ у Станиці Луганській. Як там справи сьогодні?

- КПВВ "Станиця Луганська" після зупинки, викликаної пожежею, – там згорів модуль Червоного Хреста – продовжила свою роботу. Інфраструктура пункту пропуску відновлена, і він працюватиме у штатному режимі, як звичайно. Єдина причина, за якою робота може бути не зупинена, а призупинена… Ми знаємо, що на тій території продовжуються масштабні пожежі, і якщо задимлення буде надто сильним, тоді КПВВ на якийсь час закриватиметься. Щодо збитків – згорів лише один модуль Червоного Хреста. Вартості його я не знаю, оскільки співробітники організації привозили його самостійно. Але це недорогі конструкції.

- Наскільки мені відомо, пожежі охопили як контрольовану територію Луганщини, так і неконтрольовану. Ви можете це підтвердити?

- Так.

- Я чув, Миколаївка (село на правому березі ріки, де колись були дитячі табори – авт.) ущент вигоріла…

- Не скажу про конкретні села, але, за сьогоднішніми оперативними даними, на окупованій території – сто одинадцять вогнищ, і зараз пожежа йде на Луганськ.

- А окупаційний режим справляється з надзвичайною ситуацією?

- Знаєте, в мене таке враження складається, що вони й не збираються боротися з вогнем. На сьогодні по той бік Дінця – сто одинадцять вогнищ, і все це суне на Луганськ… За нашими даними, особливої активності в гасінні пожеж не спостерігається. З нашого ж боку працюють бійці ДСНС – наші, луганські, а також техніка і бійці з інших областей: Кіровоградської, Харківської, Донецької, з Дніпра, Полтави, Запоріжжя. У нас уже пройшла локалізація, а в багатьох місцях і ліквідація пожежі, але ми ще два дні будемо тримати хлопців для того, аби взагалі пролити оцю підстілку в лісах і надійно запобігти виникненню нових вогнищ.

Працюють три літаки, два гелікоптери – їх можна почути й побачити над Сєверодонецьком. На жаль, для нас це доволі рідкісні в такий час звуки. А на окупованій території, наскільки нам відомо, такого немає. Більше того, вони розповсюджують фейкову інформацію, буцімто ми не пожежі гасимо, а використовуємо режим тиші в повітрі, аби тільки літаки виконували якісь військові завдання. Насправді ж неозброєним оком мешканці області бачать, що з шостої ранку кожен божий день літають літаки специфічного забарвлення і скидають воду в місцях пожеж. Ну, і вертольоти, які за кілька днів зробили 121 виліт.

- Сьогодні багато хто в соцмережах постить котиків, собак, що залишились без хазяїв через пожежу. А мене вразили кадри, де по полю ходять безпритульні корови…

- Вже ні. Хто по сусідах прилаштував, хто комусь віддав. Я тільки-но повернувся з Осколонівки. Там на подвір’ї сім’я тримала кіз. Спитав – кажуть, віддали комусь. Їх же ж регулярно треба доїти, треба ними займатись. Хтось розуміє, що швидко будинок не відбудує, і щоб довгий час худоба не стояла на згарищі, комусь віддали – у фермерські господарства… У кожного різна ситуація. У когось, на жаль, худоба загинула, у дуже багатьох. Стояли тварини в тих сараях. Навіть була така ситуація, дуже зворушлива…

Ми в Осколонівці пару днів тому більш як півгодини вмовляли літнього чоловіка, щоб він поїхав з нами. Він не хотів. А полум’я, ну, вже зовсім близько підійшло. Я вже бачив, що падають палаючі шматки дерев просто на подвір’я. Я підійшов, кажу: «Батю. Я дуже тебе прошу, поїхали. Бо зараз залишусь тут із тобою, згоримо разом. Будеш потім за мене відповідати». Я не представлявся, але вмовив чоловіка. У нього була машина на подвір’ї; сів за кермо працівник ДСНС, вивезли… А він до того ще пішов доїти корову…

Сьогодні я заходив до нього, подивився, що там взагалі відбувається. Ми з народним депутатом Олексієм Кузнєцовим привезли допомогу. Зайшов на подвір’я. Будинок цілий, а отой сарай, де корова стояла – згорів. Дядько підійшов, долоню підніс до щоки – із зором у нього погано – каже: «Борода! Це ти?» – Так, я. – «То це ти мене вивозив?» – Я. «Ну, дякую, живий-здоровий»…

- А корова?

- Корова, на жаль, згоріла. Та оскільки я за дядька відповідальний особисто, корову ми йому купимо. Подаруємо.

Потім донька підійшла. Каже: «Можна ми вам потиснемо руку?» А вона мене знає, може, десь у Фейсбуці бачила… «Це мій батько», – каже.

- У цій пожежі загинули лише цивільні? Військовослужбовців, вогнеборців серед загиблих немає?

- Ні. У нас один лісничий помер, решта – усі цивільні люди.

- Спитаю про те, що сьогодні найбільш широко обговорюють: хто винен?

- Це стихія. Можу чітко вам сказати. Дивіться. Те, що ми навіть бачили відео підпалів, – це було. Але це біля лінії розмежування. А далі – до 32-х метрів за секунду вітер. Зима без снігу і п’ять місяців – без жодного дощу. Та підстилка в лісі – вона як порох, запалюється миттєво. При мені було: от, я стояв разом із ДСНС-никами, ламається дерево від вітру; його кидає на дроти… Багато людей поруч, ми стоїмо і бачимо це. Дроти падають, коротке замикання – і дерево миттєво спалахує, а вітер одразу ж розносить на десятки метрів. Буквально за кілька хвилин усе відбувається. Поки машина навіть з іншого кінця села під’їде сюди – воно вже все починає горіти. А як тільки вітер підіймає палаючі уламки на верхову пожежу… Це страшна річ.

Ми з військовими стояли в Муратовому – вітер піднімав хвилю полум’я на 30 метрів. Це не балачки – всі бачили. Коли кажуть: «От! А де захисні смуги?..» Яка захисна смуга?! За сто метрів перелітало! Ми коли діда витягали з Осколонівки, полум’я було десь триста-чотириста метрів. До нас уже долітали отакі палаючі шматки гілок і хвої. Ми його як умовили за півгодини – потім дуже-дуже швидко їхали. А полум’я за нами просто стіною гналося.

- Само собою зрозуміло, держава й область конкретно потурбуються про постраждалих. Прем’єр Шмигаль уже встиг оголосити суми компенсацій, які будуть виділені кожній сім’ї. А мене цікавить, чи є якісь намітки, що слід робити у більш далекій перспективі. Пам’ятаю, як п’ятнадцять-двадцять років тому Луганщина пишалась тисячами гектарів нових насаджень сосни. А вона ж за легкістю займання мало поступається гасу. То що, на вигорілих ділянках знову її саджатимуть? І взагалі – як їх слід рекультивувати?

- Дещо вже зробили, і я розповім, що ще буде зроблено. Перше. Зі мною коротеньку нараду провели – приїхав народний депутат Кирило Нестеренко з гуманітарною допомогою. Він працює в екологічному комітеті. Ми разом із нашим народним депутатом від Луганщини Олексієм Кузнєцовим проговорили, щоби підняти на комітеті питання відновлення лісонасаджень. Комітет офіційно звертатиметься до Інституту лісового господарства. Ми повинні вже зараз розробити проєкт з відновлення лісів. Оскільки без проєкту, просто так, хаотично, їх не можна відновлювати. Плюс я планую, відразу по тому, як буде перераховано допомогу людям, поїхати до Києва.

Мене запрошували особисто до себе посли Канади, Німеччини, Польщі, Сполучених Штатів Америки (посла поки немає, представник посольства), і я збираюсь із ними зустрітись, обговорити питання допомоги саме фахівцями, можливо – технікою і, можливо – саджанцями дерев. Адже що США, що Канада – вони так само потерпають щороку від лісових пожеж і знають, як відновлювати ліси. Я не фахівець, а тут саме фахівцям треба займатись цим питанням – можливо, треба не сосною засаджувати, а листяними деревами. Якщо вони для нас розроблять проєкт, ми вже крок за кроком будемо відновлювати наші ліси. Бо якщо не буде лісу, в нас буде пустеля.

- Це точно – ми ось навіть у Сєверодонецьку по пісках ходимо… А що відбуватиметься найближчими днями?

- Щодо наших справ: найближчими годинами облікуємо всі втрати; відбудеться засідання Кабміну і, сподіваюсь, рішення про виділення допомоги буде прийнято наступного тижня. Ми відразу віддаємо гроші в райони.

Михайло Бублик, Сєверодонецьк

Фото Олексія Ковальова