Шкідливі вікна на траві

Шкідливі вікна на траві

Укрінформ
Кульбіти від Держекоінспекції у Харкові: мільйон штрафу за старі вікна та 272 грн – за викиди «коксохіму»

Проти 70-річного науковця з Інституту низьких температур ім. Вєркіна за старі рами на подвір’ї, які експерти визнали вторсировиною, відкрили кримінальне провадження, натомість дати раду заводським трубам екологи й правоохоронці не в змозі.

Мешканці Харкова приголомшені черговим скандалом: заступнику директора прославленого наукового інституту працівники Держекоінспекції у Харківській області виписали понад мільйон гривень штрафу. За те, що після ремонту старі дерев’яні рами склали на подвір’ї. Більше того – матеріали планової перевірки надіслали в прокуратуру, а там ухопилися за справу й оголосили науковцю підозру за статтею «халатність». На тлі інформації про те, що посадовців харківського «коксохіму» оштрафували на 272 грн за відсутність дозволу на шкідливі викиди, суму збитків від яких неможливо обрахувати, історія з вікнами на траві набула особливої пікантності. Соціальні мережі буквально вибухнули, порівнюючи суми штрафів і ситуації. Чому ж такі різні підходи в державних екоінспекторів, розбирався Укрінформ.

СТАРІ ВІКНА ЗАЛИШИЛИ “ПО БІДНОСТІ”

Ця, без перебільшення, сюрреалістична історія почалася у вересні 2019-го: тоді Державна екологічна інспекція в Харківської області провела планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в діяльності Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України (далі – ФТІНТ). За результатами перевірки інспектори склали акт про засмічення території будівельними відходами, заступнику директора Володимиру Рєпіну виписали штраф – 800 грн, який той сумлінно сплатив. Не описати шок науковців, коли за пару місяців з’ясувалося, що старими вікнами заподіяно шкоду державі у розмірі 1 млн 112 тис. 953 грн і 12 копійок, а матеріали перевірки передано до Харківської місцевої прокуратури №1.

Володимир Рєпін
Володимир Рєпін

«Прокуратура відкрила кримінальне провадження, і мені оголосили підозру – що я завдав державі шкоду в особливо великих розмірах! За старі рами, що тимчасово лежали на території. Ми ж їх не вивезли, як-то кажуть, по бідності інституту. Які ціліші, вставили там, де стояли геть погані, а скло ж узагалі все було ціле – ми його використовували, десь шибку замінити, розумієте? А тут виявилося, що фарба з рами «нанесла шкоду» довкіллю. Бо може йти дощ, і якісь її частинки потраплять у землю. Тобто, коли вікна стоять у будівлі, то дощ не може вимивати з них фарбу, а коли їх поклали – це засмічення? У мене стався гіпертонічний криз. Вік – і такий стрес. Мені в жовтні 71 рік виповниться, в інституті працюю 52 роки, з них на посаді заступника директора – 26. І мені кажуть, що я навмисне завдав шаленої шкоди. Я такого, як за минулий рік, ще зроду не переживав», – розповідає Володимир Рєпін.

Фізико-технічного інституту низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України
Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна НАН України

Почавши досудове розслідування за ст.367 ч.2 («Службова недбалість»), прокуратура спершу не могла визначити – кому ж нашкодив заступник директора? Інститут отримав листа від слідчих, у якому йшлося про те, щоб установа виступила потерпілою стороною.

«Звісно, ми відмовили. Потім такого листа слідство надіслало Національній академії наук. А тепер уже вони визначилися: раз не інституту, не академії, то – народу України», – обурюється Рєпін.

Прокуратура звернулася до Господарського суду Харківської області щодо відшкодування завданої шкоди, а за час слідства підозрюваного науковця навіть оголошували в розшук.

ЕКСПЕРТИ СКАЗАЛИ, ЩО ЗАСМІЧЕННЯ НЕ БУЛО

Адвокат Володимира Рєпіна Лариса Матвєєва зазначає: те, що претензії екоінспекторів – недостатньо обґрунтовані, визнали експерти Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса», до яких вона звернулася.

Лариса Матвєєва
Лариса Матвєєва

«Для того, щоб узагалі почати говорити про якусь шкоду, треба було брати проби ґрунту, а цього ніхто не робив. У висновку комісійного інженерно-екологічного дослідження визначено, що вікна – це взагалі не сміття, а вторинні матеріали, що ніякого засмічення не було і підстав для нарахування шкоди такого розміру немає. І Господарський суд 9 вересня відмовив прокуратурі у задоволенні позову, визнавши вимоги необґрунтованими», – розповідає адвокат. 

Але слідство, яке під керівництвом прокуратури вів Шевченківський райвідділ, продовжилося і після суду. «Те, що складу правопорушення взагалі нема, правоохоронців не бентежило. Ми клопотали про закриття справи, але отримали відповідь, що висновок інституту Бокаріуса, який, до речі, було долучено як доказ до матеріалів кримінального провадження, прокурор якось так на свій розсуд визнав недопустимим доказом. Це було прямо написано у постанові про відмову в розгляді мого клопотання. Відповідно до ст. 89 КПК України, тільки суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті, не прокурор і не слідчий», – обурена Матвєєва.

Також, за її словами, було грубо порушено строки досудового розслідування: у кримінальних провадженнях, коли вже повідомлено про підозру, слідство мають завершити за два місяці, й цей термін слідство проґавило. Саме тоді, пояснює адвокат і з’явилося оголошення Рєпіна в розшук.

«Підозру повідомили 21 квітня, а 10 липня була спроба зупинити провадження у зв'язку з оголошенням у розшук. Розшук людини, якій за 70, яка щодня ходить на роботу й проживає за місцем реєстрації, отримує всі повістки і виконує вимоги слідства. Фактично це тиск. Ми оскаржили в суді, і ця постанова була скасована 14 серпня. І ще купа інших процесуальних порушень, які допустили слідчі. Дійшло до того, що прокурор у судовій залі, де ведеться відеофіксація, відповідаючи на мої слова, говорить слідчому судді, що йому байдуже на якісь там строки, вони справу будуть передавати до суду. То це взагалі як?» – говорить Матвєєва.

Зрештою у середу, 23 вересня, адвокат отримала відомості, що кримінальне провадження про службову недбалість та відшкодування нарахованої екологами шкоди закрите, справу направляти до суду не будуть. Зазначимо, ще у понеділок, 21 вересня, речник Харківської обласної прокуратури Дмитро Чубенко, відповідаючи на запитання Укрінформу, сказав, що відомство вважає строки слідства належними, що підозрюваний не з’являвся за повісткою і тому був оголошений у розшук.

ЕКОІНСПЕКЦІЯ РОЗГЛЯДАЄ ЗАПИТ

У Держекоінспекції в Харківській області, куди кореспондент агентства звернулася 21 вересня, поки що ніяк не прокоментували історію зі «шкідливими» вікнами і нарахованим мільйонним штрафом. Співробітниця, що відповідає за взаємодію зі ЗМІ, щодня повторює: «Ваш запит розглядається». Так само без відповідей залишається і запитання про другий штраф, який сколихнув громадськість: 272 грн, що екоінспектори виписали посадовцям ТОВ «Харківський коксовий завод «НОВОМЕТ» через відсутність дозволу на викиди.

У пресслужбі Держекоінспекції України, куди Укрінформ також звернувся, теж пообіцяли надати відповіді, спершу зазначивши, що з інститутськими вікнами «не все так однозначно, як подали харківські ЗМІ». Та це було ще до того, як правоохоронці припинили кримінальне переслідування науковця.

Андрій Мальований / Фото: Геннадій Мінченко
Андрій Мальований / Фото: Геннадій Мінченко

Як стало відомо Укрінформу, до Харкова збирається очільник Держекоінспекції Андрій Мальований, щоб особисто розібратися з двома резонансними штрафами – інституту та заводу. На своїй сторінці у Фейсбуці він днями заявив, що 272 гривні – не єдине покарання для двох посадовців ТОВ «Харківський коксовий завод «НОВОМЕТ» за порушення у сфері охорони атмосферного повітря.

«Це дійсно замалий штраф, але, на жаль, санкція статті 78 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає саме такі мізерні штрафи за здійснення суб’єктами господарської діяльності викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу (від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів, а один мінімум – це лише 17 гривень, – авт.). Хочу наголосити, що таким «покаранням» Держекоінспекція не обмежується, адже за здійснення господарської діяльності, що стала причиною порушення Закону України «Про охорону атмосферного повітря», передбачено не тільки адміністративну відповідальність для посадових осіб підприємства, а ще й нарахування відповідних збитків», – заявив Мальований.

За його словами, збитки, завдані підприємством, обраховуються. Для цього інспекторам потрібно знати фактично відпрацьований підприємством час. І ось тут цікавий нюанс – такі дані має надати сам завод. Запитання до екоінспекції: як же обрахувати збитки, коли таких даних не нададуть добровільно, поки що залишилося без відповіді. Та керівник відомства переконаний, що «розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, безперечно буде суттєвим». Остаточні розрахунки він обіцяє до кінця цього тижня.

Також Держекоінспекція, як повідомили в пресслужбі, готує документи для подання позову про повне припинення діяльності «коксохіму».

ПОЛІЦІЯ ВІДКРИЛА ПРОВАДЖЕННЯ

Крім того, поліція відкрила наприкінці серпня кримінальне провадження за ч.1 ст. 241 КК (забруднення атмосферного повітря). “31 серпня на підставі постанови Жовтневого районного суду міста Харкова слідчі Новобаварського відділу поліції й прокурор Харківської місцевої прокуратури №2 провели обшук на підприємстві, розташованому по вулиці Карачівське шосе”, – йшлося в повідомленні ГУ НП в області. Зазначалося також, що на слідчих діях були присутні державні інспектори з охорони навколишнього середовища Харківської області, спеціаліст Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, представники заводу.

«Інспектори з допомогою спеціальних приладів зробили заміри з котла та димової труби. Згідно з результатами вимірювання, фахівцями буде складено і надано протокол», – заявили в поліції.

Та чи ж будуть ті обраховані збитки такими суттєвими, як очікує керівник екоінспекції та, власне, й громадськість, що протягом літа кілька разів виходила на пікети через роботу «коксохіму»?

Начальник сектору Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Георгій Гутков розповів, що перевищення шкідливих викидів знайшли лише на коксових батареях: вміст оксиду азоту становив 750 мг/м³ проти норми 517,9 мг/м³. У той же час на котельній трубі, за дозволеної концентрації цієї речовини 500 мг/м³, виявили 428,1 мг/м³. Оксид вуглецю, або чадний газ, що також викидається «коксохімом», у трубі котельної становив на час замірів 166,9 мг/м³, при нормі в 250 мг/м³. Також Держекоінспекція вимірювала вміст діоксиду сірки: викиди склали 783,3 мг/м³ при нормі 1500 мг/м³.

 Також зазначимо, що у вересні зразки повітря поблизу заводу за заявою приватної особи дослідили у Харківському обласному лабораторному центрі МОЗ, і перевищень за жодним із 17 показників не виявили.

Тож залишається чекати обрахованих збитків і результатів слідства.

ШТРАФ НАУКОВЦЮ – ДУЖЕ ПОКАЗОВИЙ

Голова координаційної ради ГО «Зелений фронт» Олег Перегон, коментуючи цю ситуацію, зазначає, що державі протягом багатьох років не вистачає волі змінити стан речей в екоінспекції, бо саме в такому вигляді вона й корисна зацікавленим особам.

Олег Перегон
Олег Перегон

В один із попередніх років, зазначає громадський еколог, практично всі показники роботи харківська інспекція, як-то кажуть, «закрила» за рахунок… зоопарку. «Тоді хтось намагався просунути іншу людину на посаду директора зоопарку. І що мали? Замість реальної роботи із засміченнями та викидами газів – штраф зоопарку за те, що у вольєрі слона накопичено гній, а в іншому вольєрі – незаконне опалення, бо працівники вимушені були поставити якусь буржуйку, щоб гріти новонароджену тваринку, ось і було «незаконне джерело» забруднення. Тобто оштрафували того, хто слабший, і до кого пройти – 20 метрів. А в цей час область потерпає від засмічення, від забруднення підприємствами річок і мору риби, від лісових рубок і незаконних забудов на берегах водойм. Та цього ніхто «не бачить». Проїдьте до «Мінутки» (район на околиці Харкова, – авт.), де будівельними відходами засмітили вже 15 гектарів, – і нікого не можуть оштрафувати ніяк. Підіть до харківського Лісопарку – там вирубка на вирубці й захоплення ділянок. Так вони бояться туди поткнутися. Бо отримають по шапці від «небожителів», котрі там маєтки собі будують», – говорить Перегон.

Не інакше як «ганьбою» Перегон називає історію з вікнами та «коксохімом». Знову ж таки – інспектори обрали слабку жертву. «І це не просто ганьба. Це антиекологічна діяльність єдиного в державі органу, який мав би гарантувати нашу екологічну безпеку. Вчепилися в літню людину, а там навіть і найменшого порушення не було. А як доходить до «коксохіму» чи якось іншого підприємства – то все, духу не вистачає. Починається: от нас не пускають на перевірку. Навіть лісгоспи не пускають. Не те, що заводи з професійною охороною. Ну, як це так? Чому в США приходить 1 екоінспектор на підприємство і закриває його, якщо знаходить порушення? Бо є державна позиція і воля. У нас немає. Покажіть свою роботу – і вас люди підтримають. Не пускають вас – залучайте Нацгвардію і забезпечте собі прохід. Ви державний орган!» – обурюється Перегон.

Нарікає громадський активіст і на горе-реформаторів, що вже неодноразово на всю країну оголошували про ліквідацію екологічної інспекції. «А ніхто не реформував, і вона абияк працює. У людей нормальних, які там ще були, уже все перегоріло давно. Працівникам, що залишилися, у більшості не болить за природу, вони не можуть виконувати свої обов’язки, як це потрібно. Службу цю треба підіймати. Громаді слід інспекцію підтримувати і контролювати. Повернути інститут громадського екоінспектора та громадські ради при обласних інспекціях», – вважає Перегон.

Юлія Байрачна, Харків
Фото В’ячеслава Мадієвського

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-