На Тернопільщині розшифрували написи на давніх єврейських мацевах

Про це передає Укрінформ із посиланням на повідомлення у Фейсбуці директора місцевого краєзнавчого музею, археолога Василя Ільчишина.

«Історія із єврейськими мацевами, які були демонтовані під час будівництва зі сходів поліклініки в Залізцях, доведена до свого логічного завершення. Окрім моральної справедливості, встановлено ще й історичну. Завдяки сприянню єврейської організації «Олей Цадикім», завершено інсталяцію виявлених надгробних плит на давньому єврейському кладовищі. А знавець із юдаїки Тетяня Федорів переклала написи на поховальних плитах, що допомогло у їх подальшому встановленні», - повідомив Ільчишин.

Він також зазначив, що, зокрема, виявлено дві могильні плити родичів: вчителя Сімхи Ґінбурґа і його сина Авраама. Тепер ці два надгробки, як і колись, стоятимуть поруч.

Як повідомляло агентство, улітку під час будівельних робіт у смт Залізці було виявлено понад 20 єврейських надгробків, які десятиліттями служили як сходи до тутешньої поліклініки.

Свого час у тодішніх Заложцях (нині – Залізці) було дві синагоги, які не збереглися. А перші документальні свідчення про євреїв у містечку датуються 1606 роком. У XVIII ст. місцевий кагал налічував 300 осіб. Тут жили відомі єврейські духовні провідники. Першим відомим рабином, який мешкав у цьому штетлі наприкінці XVII ст., був Ісраель бен раббі Яков Зак, який написав книгу “Гілшот Адам мі Ісраель”. На початку XX ст. рабином став Натан Нета Ляйтер, він написав релігійний трактат “Ме Аґґадот Натан”. У Заложцях функціонувала і численна хасидська громада.

У 1900 р. в місті жили майже 2400 євреїв із понад 7300 мешканців. Під час Першої та Другої світових воєн їхня кількість різко зменшилася.

Фото: археолог Василь Ільчишин