Паломництво хасидів під час карантину: і хочеться, і колеться
Мер Умані Олександр Цебрій зареєстрував на сайті Президента петицію (за авторством своєї радниці. – Авт.) про запровадження обмеження на проведення масових релігійних святкувань в Умані 2020 року у зв’язку з епідемією COVID-19. І записав зі столиці на тлі президентської адміністрації відеозвернення із заявою про незгоду з нещодавнім рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Яка хоч і не заперечила епідеміологічні ризики від масового паломництва, та при цьому не висловила й категоричної відмови у допуску бажаючих відвідати святиню. Натомість Державна комісія поручила Міністерству закордонних справ підсилити комунікацію по інформуванню іноземних громадян щодо обмежень, що діють в Україні; Міністерству внутрішніх справ підсилити та забезпечити безпеку під час святкування паломниками свого нового року Рош-га-Шана, а Державній прикордонній службі розробиту пам'ятку перебування в Україні та роздавати при перетині українського кордону, інформуючи про можливу заборону на в’їзд до України на декілька років у разі порушення карантинних обмежень. По суті, це означає, що на сьогодні Кабмін не має підстав забороняти брацлавським хасидам приїздити цього року на могилу свого пророка в Умань Черкаської області для святкування Рош-га-Шана – Нового року за іудейським календарем. І користуючись відсутністю офіційної заборони, хасиди вже потроху збираються в місті. Найбільший їх наплив очікується в період 15-18 вересня.
Мер і народний депутат – хто кого
В петиції до Президента уманчани начебто просять Володимира Зеленського, щоб той доручив Кабінету Міністрів ухвалити рішення про обмеження на проведення масових релігійних святкувань в Умані цього року. Мер міста Олександр Цебрій ще з липня почав активно піднімати це питання на місцевому рівні. Спочатку організував на своїй сторінці FB опитування. Мовляв, шановні френди, хочу порадитися, почути думку уманчан, вирішувати громаді… В результаті із 17 тисяч переглядів було лише 280 «вподобайок» та 370 коментарів, більшість з яких підтримали ідею заборони приїзду хасидів. Жодної юридичної сили таке опитування, звісно, не мало. Місцева влада не уповноважена приймати подібних рішень та й не має достатніх підстав, адже Черкаська область належить до зеленої епідемічної зони. А безпосередньо в Умані станом на 7 серпня, за даними мерії, усього 9 госпіталізованих коронавірусних пацієнтів та один під амбулаторним наглядом.
Тобто хід з голосуванням, а потім зі зверненнями до керівництва країни, виглядають радше піарними – сподобатися людям і упередити можливі закиди про відсутність турботи про жителів міста в такий непростий час. Активність міського очільника зрозуміла – 25 жовтня в Умані мають відбутися вибори нового мера. А можливий розгул епідемії “ковіду” в місті після хасидського святкування просто знищить його і так не найкращі рейтинги. Цього тільки і чекає його впливовий супротивник – народний депутат-мажоритарник Антон Яценко, обраний по місцевому округу №200, колишній перший віце-президент Тендерної палати України. Маючи власні політичні інтереси в місті, (а не виключено, що і бізнесові також), той затявся змінити владу в Умані.
Дописи депутата на офіційній сторінці в FB рясніють фразами на кшалт «чергова брехня від діючого мера…», “мер разом зі своєю бандою продовжує розкрадати комунальне майно міста…” і тому подібне.
Яценко ж приписує собі заслуги перш за все в тому, що постійно «вибиває» державне фінансування на грандіозні проекти в Умані (оновлення площі Соборності, будівництво набережної в районі міського ставка “Осташівка”, побудова музичних фонтанів та створення водного лазерного шоу, розбудова території парку Софіївка тощо ).
Хоча в питанні святкування Рош-га-Шана, його позиція збігається з мерською – приїзд хасидів цього року потрібно заборонити.
Однак, люди переконані: «Це все політичне шоу, яке працює в напрямку поганий мер Цебрій і хороший пан Яценко. А владу просто передають з рук в руки..»
Якщо йде така запекла боротьба за контроль над містом, то можна собі тільки уявити, наскільки приваблива рентабельність бізнесу, пов’язаного з прийомом та обслуговуванням паломників. Наприклад, в одному з своїх дописів, Антон Яценко звинуватив мера у роздачі земельних ділянок своєму наближенню, де прозвучали орієнтовні ціни й на ділянки поблизу району паломництва хасидів (ці ділянки активно забудовуються нерухомістю для паломників). Отже, як стверджує народний депутат, земельна ділянку по вул. Фортечній, 51, загальною площею 0,338 га “хитро” продали за 380 тис грн, у той час, як її ринкова вартість становить не менше 1 млн грн.
«Через місяць після Рош-га-Шана відбудуться вибори, і мер міста повинен показати уманцям, наскільки йому цікаві і важливі для нього їхні життя, як він буде все для них робити. Зараз ці нюанси також відіграють якусь роль, йдуть на користь у виборчому плані. Я впевнений, що якби не було виборів, Рош-га-Шана проходив би по-іншому. Дуже багато людей живуть за рахунок цього, дуже багато кладуть собі щось в кишеню», - підтвердив в інтерв'ю Радіо НВ місцевий бізнесмен Хайм Хазін.
Натомість Олександр Цебрій намагався розвіяти міфи стосовно нібито великих надходжень до міського бюджету. За його словами, минулого року (коли Умань відвідали понад 20 тис. хасидів) паломники принесли до міської казни близько 7,5 мільйонів гривень, а тільки на прибирання міська влада за останні три роки витратила 2,4 мільйона гривень власних коштів, бідкається мер.
Що стосується настроїв містян, то вони в переважній більшості на роздоріжжі – затяжний карантин поставив їх на грань виживання, і доходи від паломників могли б врятувати ситуацію. Судячи з базарних розмов, люди, що звикли до паломницьких прибутків, бояться вірусу менше, ніж зубожіння. Тож, до приїзду гостей, уманчани як завжди, посиленно готуються. Дехто вклав серйозні гроші у підготовку, зокрема, купівлю нерухомості, будівництво та ремонти тимчасових осель для паломників. Тисячі уманчан розраховували на сезонне працевлаштування в комунальній, сервісній і будівельній сферах.
Не та культура, щоб святкувати на віддалі і поодинці
Наразі в місті вже почали з’являтися перші іноземні постояльці, для яких релігійні вірування більш важливі, аніж власні здоров’я та безпека. Паломників навряд чи лякає невтішна загальноукраїнська статистика захворювань.
Святкування іудейського нового року в Умані пов’язано з тим, що в місті похований цадик (праведник) Нахман, а його могила – одна з найбільш шанованих святинь і місце паломництва для представників Брацлавської течії хасидизму. У ніч на Рош-га-Шана починають святкувати так, як записано в Торі (іудейському релігійному законі) – масово і шумно. Саме в цей день, за іудейськими віруваннями, Всевишній вписує ім'я і подальше майбутнє в Книгу життя і кожен, хто зустріне цей день біля священної могили, буде щасливий та успішний. Тому нема такого хасида, який би не погодився віддати остані гроші за поїздку до Умані.
Для хасидів це надважливий ритуал – помолитися на могилі цадика, а потім відзначити прихід нового року масовими гуляннями на території місцевого релігійного анклаву та в міському парку Софіївка, який вони дуже полюбляють. А потім скупитися на згадку «сувенірами» з місцевого базару, різними (дешевими за їхніми мірками) побутовими товарами та особливо тютюном (цигарки із місцевих крамничок розгрібають мішками!).
Численні репортажні фото з хасидських святкувань не залишають сумніву в тому, що убезпечити релігійний натовп, що складається з багатолюдних родин і компаній, від скупчення просто нереально.
До всього, вірування паломників стримують їх від звернень у разі потреби до вітчизняної медицини – іноземці не довіряють українським лікарям і медичному персоналу. Так, у хасидської общини, що оселилася в Умані на постійне проживання, є навіть власна амбулаторія та обладнана карета швидкої.
До речі, перший смертельний випадок, зафіксований від коронавірусу в місті в березні цього року, стався саме серед хасидів. Це був батько великої родини з США, що приїхали на Уманщину з релігійною метою. Переповідають, що маючи симптоми, хворий довгий час нікуди не звертався і помер одразу після того, як його доправили до місцевої лікарні. Отже, розраховувати на те, що паломники будуть суворо пильнувати протиепідемічний режим та обмеження, не доводиться.
В чому саме полягають ризики проведення свята, мер Умані Олександр Цебрій пояснив НВ: «На сьогодні в Україні діють норми, що на кожну людину в закритих приміщеннях відводиться 5 кв.м. Якщо зауважити, що деякі релігійні споруди паломників-хасидів мають 200 кв.м, то там можуть перебувати 30−40 паломників, а це не 30 тисяч. Якщо синагога навіть розміром у тисячу квадратних метрів, то це також 200 чи 400 паломників, але не 30 тисяч. Тому уманчани стурбовані. Інфекційне відділення Уманської міської лікарні має 35 ліжкомісць для лікування саме COVID-позитивних хворих, а прибудуть 30 тисяч людей, щодо яких ми не впевнені (принаймні я, але уманчани також), що у них будуть достовірні, зроблені у той самий день довідки про відсутність ковід-інфекції”.
Той, хто візьме на себе відповідальність
Регулярно буваючи в Умані та спілкуючись з тамтешніми жителями, автор цих рядків має усі підстави вважати, що наявні фінансові апетити місцевих бізнесменів та їх високих покровителів, в результаті переважать ризики спалаху епідемії. Заборонити в’їзд паломників до України взагалі, і до Умані зокрема, ніхто не наважиться.
Міністерство охорони здоров'я Ізраїлю виступило проти проведення традиційного паломництва хасидів до Умані. Але хочуть, щоб заборона на в’їзд йшла від України. "Наша професійна позиція полягає в тому, що захід не слід дозволяти через зібрання 30 тисяч людей. Єдиний спосіб зупинити це – українські органи влади мають вжити належних заходів", – сказав директор департаменту з міжнародних відносин МОЗ Ізраїлю Ашер Шальмон, передає ізраїльське видання Arutz Sheva.
Мер Умані Олександр Цебрій 14 липня опублікував лист за підписом заступника міністра закордонних справ України Василя Боднара, у якому центральним і місцевим органам влади запропоновано розглянути альтернативні варіанти святкування Рош-га-Шана через пандемію коронавірусу, наприклад, участь у святкуванні обмеженої кількості представників юдейської громади, онлайн-трансляцію богослужінь. Однак проти цього виступила Об'єднана єврейська громада України і заявила, що лист не означає офіційної заборони на паломництво брацлавських хасидів в Умань.
Попри те, на адресу виконавчого комітету Уманської міської ради надійшов лист, в якому повідомлялося, що у зв'язку із забороною (якої насправді нема) в'їзду паломників на територію міста Умань в ізраїльській пресі з'явилися оголошення, що можна отримати "вид на проживання” за $500 або «дозвіл на в'їзд на 3 місяці” за $330.” Олександр Цебрій звернувся до Державної міграційної служби України з проханням роз'яснити ситуацію. Та поки жодних офіційних пояснень звідти не надходило.
Між тим, ще наприкінці липні в аеропорту "Ужгород" приземлився чартерний літак з Ізраїлю, який доправив в Україну паломників. У Закарпатській облдержадміністрації уточнили, що хасиди прилітали на могилу одного з духовних лідерів громади, яка розташована на єврейському кладовищі біля синагоги в селі Буштино Тячівського району. Швидше за все, до Умані хасиди будуть добиратися, як напряму, через столичні аеропорти Бориспіль та Жуляни, так і манівцями – чартерними рейсами до інших міст України. Можливо їх дійсно приїде значно менше, ніж в минулі роки – багатьом завадять матеріальні труднощі, що виникли через карантин.
А що стосується політики навколо питання масового релігійного паломництва під час карантину, то, безсумнівно держава має сказати своє слово, не відкладаючи та не перекладаючи відповідальності на будь-кого. Врешті, досвід релігійних зібрань під час Великодня та поминальних днів показав, що ризики поширення захворюваності коронавірусом гарантовано реалізуються. Хіба ми можемо собі дозволити знову наступати на ті ж граблі?
Марина Нечипоренко, Київ
