Олег Синєгубов – вже дев’ятий місяць голова Полтавської обласної державної адміністрації. Призначений на посаду 11 листопада 2019 року. До цього – декан факультету ХНУВС, адвокат, доктор наук із цивільного права. Першим “тримав удар” пандемії коронавірусу в Україні, прийнявши на обсервацію у Нових Санжарах українських громадян, яких у лютому евакуювали з китайського міста Ухань. Наразі Полтавська область у трійці регіонів, де хворих на коронавірус – найменше.

- Олегу Васильовичу, Полтавщина умовно першою “знайомилася” з коронавірусом: ви приймали українців з Уханя на обсервацію. Які емоції викликало те, що саме на вас поклали таку відповідальну місію? Чи правда, що і ви до останнього не знали, що людей везуть саме у Полтавську область і не отримували жодного розпорядження?

- Ситуація у Нових Санжарах була незвичайна, нестандартна. Це перший досвід не лише для нашої країни, Кабміну, Полтавської області, а й для усього світу. Ми розуміли одне – на батьківщину повернулися українці, на місці кожного з них міг бути і я, і ви. Те, що евакуйованих людей привезуть у Полтавську область, я вперше почув напередодні, вночі. Розглядалося кілька варіантів, зупинилися на нашій області. Чому саме Полтавщина? Чому саме Нові Санжари? Це не має абсолютно ніякого значення. Це українці, й це наші люди, і їм ми підставили плече. Не важливо, чи вони з Полтавської області, чи з іншого регіону.

- Чи не було самому страшно зустрітися з невідомим вірусом?

- Ні. Виконували всі рекомендації фахівців – носили маски, дезінфікували руки, намагалися тримати дистанцію, тощо. Робили це автоматично. Коли на плечах така велика відповідальність за людей, про себе не думаєш.

- Ви маєте на увазі “зустріч” обсервованих у Санжарах, коли евакуйованих закидали камінням?

- І це також. Але справедливості заради – то не була суто реакція жителів на подію, це була професійна робота провокаторів із дестабілізації ситуації. Працювали на камери, створювали негативну картинку для ЗМІ, підбурювали спантеличених людей. Я розумію, хто за цим стоїть…

- І хто це?

- Ті, хто був усунений від фінансових потоків корупційного характеру, який ми зупинили у перший же тиждень після мого призначення на посаду. У мене нульова толерантність до корупції – про це я говорив ще під час призначення. Але дехто не зрозумів з першого разу і вирішив таким чином спробувати вплинути на ситуацію, показати “хто в домі хазяїн”, помститися, заробити політичні бали.

- Але ж в автобусах були сім’ї з дітьми...

- Моралі в цих провокаторів жодної – факт... Попереду ж місцеві вибори, а це була перша “обкатка” технології для негативної компанії із залученням і підвезенням певного контингенту. Ніхто не думав про людей, які могли реально постраждати. Але тут треба віддати належне силовим структурам, які швидко зреагували і взяли ситуацію під контроль, не давши провокаторам і надалі підбурювати населення. Ми (адміністрація – ред.) ж у свою чергу проводили роз’яснювальну роботу, робили все можливе, щоб люди зрозуміли, що ризиків для їхнього життя і здоров’я немає. Як ви бачили трохи згодом, коли емоції уляглися, жителям, яких використали через їхню необізнаність, було дуже прикро за свою поведінку.

- Полтавська область відома своїми бізнес-кланами й інтересами, які завжди стояли за плечима місцевої влади. Чи пропонували вам домовитися? Чи Санжари були першою й останньою спробою зробити вас більш “гнучким” до перемовин.

- Повторюся – нульова толерантність до корупції, про це було заявлено з моменту призначення. Звичайно, це не подобається тим, хто десятиліттями звик жити інакше. Провокації, спроби вилити бруд на мене, членів моєї родини та оточення під виглядом “сенсації” навіть на одному з центральних телеканалів, інші “чорні” способи впливу – для мене вже стали звичними. Наприклад, приблизно раз на місяць з’являється інформація, що мене знімають або призначають кудись. Просто вже не реагую. Собаки гавкають, караван іде, і я йду далі, роблю свою справу. І чим більше з’являється незадоволених новою політикою, чим більше супротив і небажання “старих” облич і пов’язаних з ними структур відлучатися від звичних для них корупційних схем, тим чіткіше розумію, що роблю все правильно.

- Який спадок вам залишився від попередників?

- Після того, як мене призначили, ми провели моніторинг ситуації, зробили кадрову чистку. Знайдені нами факти порушень передані до відповідних структур. На жаль, у Полтавської області була певна специфіка, притаманна невеличким областям: бал тут правили сімейні зв’язки. Довелося повністю перезавантажити керівництво ОДА. Змінити звичні тут пріоритети: почати працювати на результат, а не хизуватися процесом, зробити діяльність прозорою. Уявіть, коли мене призначили, на поверсі, де розміщується кабінет голови, стояли броньовані (!) двері. Мабуть, легше було потрапити до президента, ніж до голови Полтавської ОДА. Представники громадських організацій, з якими ми зустрілися в перші дні після мого призначення, розповідали, що вони вперше в стінах адміністрації за запрошенням влади…

- Минуло майже пів року після протестів у Нових Санжарах. Багато хто говорив про те, що Полтавщина через Нові Санжари стане епіцентром поширення коронавірусу. Але зараз у Новосанжарському районі немає зафіксованих випадків захворювання, Полтавщина в трійці регіонів, де хворих на коронавірус – найменша кількість. Як таке можливо?

- Із самого початку ми говорили, що евакуйовані – здорові. Вони пройшли попередню обсервацію у Китаї. Але щоб переконатися в цьому на 100%, для їх безпеки та безпеки їхніх близьких, була організована обсервація в Україні. Люди пройшли й її, і ще раз було підтверджено, що вони здорові. Наразі Полтавщина – один із регіонів із найменшою кількістю хворих на COVID-19. Я вважаю, що вся область спрацювала, як єдиний організм. Влада, місцеве самоврядування, бізнес об’єдналися і разом вдарили по коронавірусу. Про що я кажу? По-перше, держава швидко організувала постачання засобів індивідуального захисту та тестів із Китаю. Полтавщина постійно отримувала партії з літаків, які прибували в Україну. По-друге, бізнес відгукнувся швидко і надав допомогу лікарням і медикам на 145 млн грн – це та сума, яку бізнес анонсував на початку пандемії. І це починаючи від звичайних дезінфекторів, закінчуючи коштовним обладнанням: апаратами ШВЛ, ампліфікаторами, апаратами УЗД тощо. До речі, принагідно хочу подякувати представникам бізнесу, що попри податкові канікули, які їм надала держава, вони продовжували сплачувати податки в повному обсязі. Місцеве самоврядування разом із нами шукало й знаходило можливості, яким чином втримати пандемію у найкоротші терміни й допомогти медикам. Наприклад, Кременчук і Полтава профінансували премії працівникам, які борються з COVID-19, зі свого бюджету. І звісно ж, переоцінити вклад медиків у цю боротьбу – просто неможливо. Це наші герої сьогодення. До того ж, Полтавська область завжди була підкована в медичному секторі: у нас було понад 306 апаратів ШВЛ, кисень до них, але ми не зупинилися і збільшили їх кількість до 371. Ми забезпечили всі необхідні умови. І хоч багато провокаторів заявляло, що саме Полтавська область стане епіцентром поширення COVID-19, до сьогодні в Нових Санжарах жодного підтвердженого випадку захворювання, а в Полтавській області загалом кількість хворих одна з найменших в Україні. Взагалі, я впевнений, що ми зможемо побороти коронавірус, якщо будемо довіряти державним інституціям і працювати спільно.

- Олегу Васильовичу, ви часто говорите про те, що для вас медицина це пріоритет. Що маєте на увазі?

- Почну зі здобутків. В області закінчили пілотний проєкт другої ланки медичної реформи. Це означає, що лікарі почали більше заробляти. У нас є приклад лікарень, де заробітна плата лікарів у середньому зросла на третину, а то й на половину. Відповідно, покращився сервіс надання послуг, адже людина зацікавлена у своїй роботі. В області будуються масштабні об’єкти медичної інфраструктури: вперше з часів незалежності Полтавщина отримає сучасний кардіоцентр, де робитимуть складні операції на серці і проводитимуть високоточну діагностику серцево-судинних хвороб. Це наш полтавський “інститут серця”.

Також в області будуються 29 сільських амбулаторій. Одну ми вже здали, а ще 10 здамо до кінця літа. Я переконаний, що житель села має отримувати якісні й доступні послуги на місцях, а не їздити до лікаря за десятки кілометрів.

Також у цьому році ми оновили автопарк швидких допомог для екстреної медичної служби – 165 автівок ми отримали за кошти держави, обласного бюджету і Світового банку. Десятки з них передані в райони, а ті швидкі, які залишаться в обласному центрі, для них будуємо новий підземний паркінг. Майже відремонтоване приймальне відділення обласної лікарні імені Скліфосовського, а до кінця року реконструюємо 7 приймальних відділень у районах області. Одне з них відкриємо першими в Україні.

Ці всі об’єкти ми будуємо в межах президентської програми “Велике будівництво”.

- Полтавщина славилася великою кількістю недобудов і довгобудів. Ви знаходите кошти для того, щоб їх завершити? Як реалізуєте проєкт в умовах коронавірусу?

- Так, практично за кілька днів після того, як стартувала програма “Велике будівництво” сталася пандемія коронавірусу, що звісно, не могло не відбитися на проєктах будівництва. Але ми вже майже вийшли на показники, які планували. Головне – ми зрушили з місця довгобуди. Наприклад, продовжили зведення в обласному центрі Центру надання адміністративних послуг. Коли я очолив область, цей об’єкт був готовий на 8%, наразі ж готовність – понад 55%. Це буде сучасний ЦНАП, у якому надаватимуть понад 100 послуг для всіх жителів області. Також зараз триває реконструкція 5 шкіл, 5 дитсадків і 5 стадіонів, частину з них здамо до 1 вересня, частину – до кінця року. Вперше в області за рік відремонтують безпрецедентну кількість місцевих доріг – 95 км. На це буде виділено 1,3 млрд грн. Вже виділено 500 млн, із них 50% коштів освоєно. У межах «Великого будівництва» в області ремонтуємо три мости: на дорогах Котельва–Більськ, Машівка–Карлівка та Велика Рублівка–Чутове. Там уже пройшли підготовчі роботи.

- А як щодо “легендарної” дороги через Полтаву на Київ. Місто абстрагувалося від цієї проблеми, ситуацію зрушили саме ви. Як вам це вдалося?

- Стукайте – і рано чи пізно вам відкриють. Місто не вирішувало це питання, довелося допомагати. Завдяки додатковому фінансуванню, втручанню президента, прем'єр-міністра, Верховній Раді, Укравтодору, – ми отримали 95 млн грн державної субвенції на завершення ремонту полтавського відрізка траси Київ–Харків–Довжанський – візитівки Полтави, яка роками перебувала в занедбаному стані. До кінця літа здамо об’єкт в експлуатацію. Загальна вартість проєкту складає 220 млн грн.

- Полтавська область завжди лідирує в аграрній галузі. Які справи цього року, яку частку продовольчого ринку в Україні забезпечує Полтавщина?

- Наразі намолочено понад 600 тис. тонн пшениці, очікується понад мільйон. Полтавська область є передовою в агропромисловому секторі навіть при тому, що має меншу площу, ніж інші області. І не лише. У нас перше місце за кількістю великої рогатої худоби, зокрема корів у сільськогосподарських підприємствах. Також ми тримаємо першість за виробництвом молока. Будемо розвивати ці напрямки й надалі, залучати інвестиції. До речі, Полтавщина першою почала використовувати аграрні розписки, і наразі є серед областей, які найбільше використовують цей інструмент. З 2015 року оформлено розписок на 2,4 млрд грн. У цьому році їх уже оформлено на 348 млн. Кредиторами виступають як постачальники техніки, сировини, так і банківські установи.

- А в чому перевага?

- Робота значної більшості виробників сільськогосподарської продукції має сезонний характер. Найгострішою є потреба у фінансуванні на початку та впродовж посівної кампанії, коли необхідно закупляти засоби захисту рослин, посівний матеріал, паливно-мастильні матеріали, техніку, оплачувати працю, нести інші витрати. Після збирання та продажу врожаю аграрні товаровиробники отримують кошти для оплати заборгованостей. Отримання фінансових ресурсів чи товарів у розстрочку допоможе більш-менш рівномірно розподіляти кошти і є вкрай важливим для розвитку виробництва сільськогосподарської продукції. Адже доступність та ефективність фінансування посівної кампанії дозволяє збільшити продуктивність використання сільськогосподарських угідь і сприяє активному розвитку галузі загалом.

- Через пандемію коронавірусу в Україні зростає попит на внутрішній туризм. І нещодавно президент Володимир Зеленський доручив головам обласних державних адміністрацій розробити і представити так звані туристичні магніти – візитівки кожного обласного центру як частини загальнонаціонального туристичного маршруту. Скажіть, ви самі відвідували ці об’єкти?

- Ми одними з перших серед областей визначили п’ятірку туристичних магнітів у регіоні й запропонували включити їх у загальнодержавну програму розвитку туризму, яку анонсував президент. Це і поле Полтавської битви, Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського, музей-заповідник Миколи Гоголя, Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному або Опішні, як називають місцеві, “Миргородкурорт”. А ще – десятки старовинних храмів, монастирів, інших пам’яток історії та культури. Більшість із них я відвідав і не один раз. Можу розповідати про них годинами, але, якщо коротко: пишаюся Полтавським краєм. Певен, кожен, хто хоч раз його відвідає, закохається у цю місцевість та її людей і приїде сюди ще не раз.

- Чи не стануть дороги Полтавщини на заваді туристичним групам.

- Трохи згодом лише сприятимуть – ось побачите. Поступово дороги на Полтавщині робляться, і це помітно. У нас є ціла концепція, програма.

- Виборчі перегони розпочалися, які завдання від президента та партії стоять перед вами.

- Жодної політики. Очільники ОДА – поза виборчим процесом.

- А ви контактуєте з головою обласного осередку партії «Слуга народу»? З яких питань?

- Ольга Савченко, окрім того, що голова обласної організації політичної партії “Слуга народу”, є народним депутатом України цього скликання. Спілкуємося виключно з питань, що турбують мене як очільника Полтавської ОДА.

- Які, на вашу думку, очікування жителів від місцевих виборів і якими є ваші особисті очікування, не як посадовця, а як громадянина?

- Сьогодні багато хто помилково сприймає місцеві вибори як продовження, або 4-й тур президентських: перший, другий тури, парламентська кампанія й ці вибори. Місцеві вибори – зовсім інші. Це більше змагання кандидатів, де має значення упізнаваність людей у самих селищах, громаді, ОТГ, районі, місті. Зважаючи на виборчий кодекс, ці вибори розглядають, окрім рейтингу партії, ще й особистий рейтинг кандидата, якщо мова йде про обласну і міську ради. Мені як громадянину важливо, щоб усі ми обрали якісно новий склад: людей, які зацікавлені у розвитку своїх районів, ОТГ, всієї області. Полтавці дуже скептично ставляться до влади. Коли я прийшов, усі мені закидали, що мине 2-3 місяці – й я стану таким же, як і “попередники”. Роками, навіть десятиріччями тут діяли корупційні схеми, і жителі навіть не сподівалися, що щось може змінитися, що відносини місцевої влади з тим же бізнесом можуть стати прозорими. За час формування української державності, місцевих регіональних еліт з’явилося скептичне ставлення до влади та її прозорості, ефективності. Перший виклик, з яким ми зіткнулися – це недовіра, що влада насправді щось може робити для людей. Президент продемонстрував, що влада може працювати без корупції. В перших ешелонах влади корупції немає. Але певний ряд проблем ще існує в органах місцевої влади, де люди обиралися 5 років тому.

Пропрацювавши певний час, продемонструвавши результати, ми бачимо, що з’являються перепони: місцеві еліти, розуміючи, що йде період виборів, починають політизацію всіх процесів. Наприклад, нещодавно було голосування в обласній раді, під час якого не були підтримані зміни до Комплексної програми розвитку малого і середнього бізнесу. В умовах пандемії коронавірусу, коли бізнес зменшив потужності, а деякі підприємства взагалі зупинилися, будь-яка допомога підприємцям, м’яко кажучи, не була зайвою. Виходить, політика і популізм перемогли здоровий глузд. Все сталося лише з однієї причини: щоб місцеві депутати мали на осінь можливість критикувати владу, маніпулювати громадською думкою. Звідси питання – як люди з такою мотивацією можуть представляти інтереси громад, полтавців? Моя посада – не політична, голів призначають, а не обирають, і найгірше те, що, заважаючи працювати нам із політичних причин, такі депутати працюють проти своїх же виборців. Так от сьогодні, на мою думку, не вистачає таких людей у владі, які не будуть думати про миттєві політичні вигоди, про те, як набрати електоральні бали, таких, які будуть працювати на розвиток. І я дуже чекаю на цих людей. Хочу, щоб їх було більше. Особисто в мене дуже великі сподівання на якісне оновлення місцевої влади. Особисто мені дуже хочеться, щоб у результаті місцевих виборів прийшли люди із зовсім іншою мотивацією: люди, які будуть думати не про місяць чи три, а про наступні роки – два, п’ять, десять, думати про розвиток. І я би дуже хотів, щоб люди більш вдумливо обирали, вникали, розібралися і проголосували, підтримавши гідних.

Ілля Смирненко, Полтава

Фото: Укрінформ