Олександр Бондаренко, голова Дніпропетровської облдержадміністрації
Наша область може стати майданчиком для партнерства в космічній галузі
16.07.2020 15:55

Головою Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Бондаренко став у вересні 2019 року, у віці 32-х років. Завітавши до очільника ОДА, журналісти Укрінформу стали першими, кому показали карту туристичних магнітів Дніпропетровщини, однак розмова була не лише про це.

- Олександре Вікторовичу, виходить, на Дніпропетровщині є що подивитись, є надія на розвиток туристичного напрямку?

- Насамперед ми подивилися з тієї точки зору: а куди нам з вами чи з нашими родинами буде цікаво поїхати? Де буде попит на які саме туристичні магніти? І так обрали близько 30 туристичних магнітів, куди мені особисто, моїм колегам із дітьми, з родиною можна поїхати у тур вихідного дня.

Ми їх уже поклали на мапу, яка буде у двох варіантах — українською і англійською, бо до нас доволі багато приїздить іноземців у справах бізнесу, на наукові якісь конференції. І вони питають, куди поїхати на вихідні? Не просто по Дніпру погуляти, а подивитись історичні пам’ятки, храми, цікаво провести дозвілля. Ми тут виклали десь біля 30 об’єктів з короткою інформацією про них та інфраструктуру.

Мета проєкту – популяризувати туристичний потенціал області та стимулювати мешканців подорожувати рідним краєм. До переліку «магнітів» увійшли церкви, музеї, пам’ятники та цікаві природні об’єкти Нікополя, Новомосковська, Павлограда, Петриківки, П’ятихатського, Васильківського районів. Серед критеріїв для відбору – історична цінність, транспортна доступність і наявність мінімальної інфраструктури для туристів.

Не тільки, як доїхати, подивитися, але і яке кафе, ресторан чи інше дозвілля там є. Наприклад, страусина ферма, куди можна з дітками поїхати.

- Це в Майському?

- Це в Криворізькому районі - “Страус Парк ленд”. Чи, скажімо, орнітологічний парк, де співають пташки різні і дуже багато є їх видів (Булахівський лиман). Меморіальний комплекс на могилі кошового отамана Івана Сірка у селі Капулівка під Нікополем, унікальний дерев’яний Свято-Троїцький собор у Новомосковську, Успенська, Миколаївська та Варваринська церкви у Китайгороді, Свято-Миколаївський Пустинний чоловічий монастир в Орлівщині, Петриківський музей етнографії, побуту на народно-ужиткового мистецтва. А ще – Томаківський кромлех, історичний музей і палац культури у Жовтих Водах, пам’ятник Жовтоводській битві, затоплений гранітний кар’єр поблизу П’ятихаток і Вільногірський кар’єр, Свято-Покровський храм і Свято-Знаменський жіночий монастир у Рубанівському.

У нас дуже цікаво. Я вам її залишу, тому що ви перші, хто насправді дивиться на цю мапу. Зараз ми її ще трохи допрацьовуємо і можна буде, натиснувши на конкретний магніт, отримати огляд на 360 градусів, повну інформацію про об’єкт і через Google одразу видаватиметься маршрут, як туди доїхати.

- От про “доїхати”. Дніпропетровська облрада презентувала також сайт з туристичними маршрутами від ОТГ регіону, однак дістатися до них складно. Розуміючи це, у липні облрада започаткувала конкурс серед громад з облаштування та інформаційного забезпечення об’єктів туристичної інфраструктури…

- Звичайно, постає питання інфраструктури. Як доїхати нашими дорогами. Але будівництво доріг у нас ще в планах, а тут ми не зав’язувалися стовідсотково на дорогах, а притримувались скупчення магнітів. На мапі 8-9 основних маршрутів. Тобто можна вісім вихідних поспіль їздити і досліджувати основні наші туристичні магніти.

Звичайно, завдання обласної влади тут, насамперед, це показати, що наш регіон не лише промисловий, а й туристичний, є багато красивих місць, наприклад, ті ж “Вільногірські Мальдіви”. Туди поки що складно доїхати.

- А чи безпечні вони?

- Коли почали розробляти ці маршрути, ми попросили нашу службу ДСНС зробити дослідження на радіоактивний фон, тому що там був гранітний кар’єр. Минулого тижня саме таке дослідження ДСНС провела, показало 0,04 мікрозіверта. І це безпечна, насправді, зона, бо небезпечна починається від 0,5 мікрозіверта на годину. Але це стосується лише “Мальдів”, тобто піску, у водоймі ж купатися не можна, там показники більші і місцева влада й ОТГ не розглядає це місце для купання взагалі.

Є ще досить багато цікавих локацій — є “Миколин хутір”, “Миронівські бані”, етнографічний парк біля Петриківки — козацький хутір Галушківка, де є багато козацьких шоу. Звичайно сама Петриківка - як нематеріальна спадщина ЮНЕСКО. Ми про неї знаємо, але мало хто там був. Особисто я там був уже двічі, розглядаємо, як там краще влаштувати інфраструктуру.

Друга мета, яку ми переслідуємо, взявшись за туристичні магніти — зробити точку зростання регіональної економіки. Адже, якщо ми запустимо на ці маршрути більше людей, місцеві осередки будуть більше заробляти грошей. Я хочу, щоб це стало джерелом економічного зростання саме цих громад. Щоб наші люди залишали гроші там, тобто купували послуги, вхідні квитки, відвідували ресторани, і дізнавалися більше і підтримували регіональну економіку. Тобто це ідея і зростання регіонального валового продукту, покращення сервісної інфраструктури, відповідно будуть з’являтися якісь кафе, парковки, АЗС - це теж є драйвером економічного зростання. Потенціал є.

- Щоб всі ті громади, які в нас утворюються, стали спроможними?

- Абсолютно.

- На сьогодні вже відомо, що в результаті адміністративно-територіальної реформи на Дніпропетровщині буде утворено 86 спроможних об’єднаних тергромад і 4 райони. Як у регіоні сприймають такий поділ, чи всі задоволені, чи враховано всі побажання місцевого самоврядування?

- Згідно з Перспективним планом, справді, має утворитися 86 ОТГ. Вони всі фінансово спроможні. Крім того, Дніпропетровщина — перша в Україні за загальною кількістю громад, і перша — за кількістю громад із високою фінансовою спроможністю. Область має сім громад, що входять до топ-10 найбагатших в Україні. Це наслідок реформи децентралізації. З цієї точки зору реформа децентралізації надала більше фінансової спроможності саме головам і радам ОТГ, які можуть нині повноцінно відповідати за комфортне життя мешканців тієї чи іншої громади.

Райони — це субрегіональний рівень адмінтерустрою. Ми подали на затвердження до Кабміну не 4, а 6 районів, і це, до речі, не найбільша кількість (Харківщина планує 8). У нас було 22 райони, а подали 6, але після цього ще пройшли консультації з громадами, з обласною радою, народними депутатами, і ми додали ще один, сьомий, район. І зараз подали всі документи до відповідного комітету Верховної Ради України.

- Тобто через коліно нікого ніхто не переламував?

- Щодо районів критичної дискусії взагалі не було. А стосовно об’єднаних громад процес трансформації, реформи ніколи не буває задовільним для всіх, завжди залишаться люди чи локації, які не будуть на 100 % задоволені. У нас також такі випадки є, наприклад, щодо Аулівської ОТГ був прецедент, люди не хотіли приєднуватися до Криничанської ОТГ. Вона має бути великою, спроможною, з доходом на душу населення більше 5 тисяч гривень, але якщо окремо буде Аулівська — дохід на душу населення стане набагато меншим — 3,5 тис гривень, це низька фінансова спроможність, невелика кількість населення, відсутність ЦНАПу. Це була майже конфліктна ситуація, але ми пояснювали на цифрах, на інфраструктурних моментах. Те ж саме у нас було з Радушнянською ОТГ в Криворізькому районі. Вони хотіли бути окремо, а не приєднуватися до Новопільської ОТГ. Нам довелося пояснювати, що в такому разі буде лише одна амбулаторія, дві школи на 6 тисяч населення і відсутній ЦНАП. Зрештою, мешканцям села все одно треба буде їздити у сусіднє ОТГ - більш спроможне. Подібних ситуацій у регіоні було 3-5, коли ми мали вирішувати і консультаціями, і виїзними нарадами, сюди запрошували голів ОТГ і РДА.

А була ситуація, наприклад, з Межиріцькою і Троїцькою ОТГ, коли ми після консультацій і додаткових нарад пішли якраз назустріч і підкоригували своє рішення. Громади не хотіли бути разом, і коли ще раз прорахували показники, виявилось, що обидві вони можуть бути спроможними: там є великі підприємства, шахти, і громади довели нам, що вони здатні самі утримувати і школи, опорні лікарні, іншу інфраструктуру. І наразі вони вже у Перспективному плані йдуть як окремі громади в Павлоградському районі. Але це дуже велика організаційна робота, пояснення, консультації, аргументи, робота з громадами, з селищними депутатами та депутатами ОТГ.

Чекаємо виборів. У нас мають бути восени довибори у новостворених ОТГ, по 5-ти новостворених ОТГ ми вже надіслали пакети документів у ЦВК. Зараз чекаємо на рішення, чи це буде до місцевих виборів, чи одночасно. У підсумку має бути 86 громад. Наразі маємо вже 76 створених. Решту — слід ще створити, з них п’ять уже готові до виборів, у ще п’ятьох — збираємо документи.

- Іноді складається враження, що між обласною адміністрацією і облрадою перетягується канат.

- Якогось “перетягування” я не бачу зараз. Можливо це рік місцевих виборів додає атмосфери усім нам. Я бачу, навпаки, що в нас конструктивна взаємодія, спілкуюся дуже багато з депутатами обласної ради, деякі приходять, спілкуються щодо проєктів. Зараз у нас така пора, літо, депутати через свої субвенції багато будують, ремонтують, тобто дуже жвавий процес. І, до речі, щодо ОТГ якраз, я пам’ятаю, коли приїздив у Нікополь, то мене зустрів обласний депутат. Каже, ось тут саме питання громади, де ми будемо робити центр, у цьому чи в іншому місці, ми прямо на місці там поспілкувалися, потім продовжили тут, у Дніпрі — і вирішили питання. І майже скрізь, куди я приїжджаю у відрядження в області, ми спілкуємося з обласним окружним депутатом. Він мене в якісь питання посвячує, розповідає, а тут громада хоче так, а тут є такі проблеми, давайте вирішимо на рівні області. Я чую і мене чують, мені подобається, загалом, зараз є діалог, а моє завдання — підтримувати між облдержадміністрацією і обласною радою дуже конструктивні, прагматичні стосунки.

- Чи не втратив Дніпро статус космічної столиці України, адже підприємства космічної галузі - “Південмаш”, ПХЗ, КБ “Південне” переживають економічну кризу, працюють неповний робочий тиждень, навіть зверталися до Президента, аби їм збільшили фінансування?

- Дніпро — космічне місто, це столиця українського космосу, тут зосереджено 80 % промислових потужностей з виробництва космічних апаратів і супутників, двигунів. Днями я зустрічався з генеральним директором “Південмашу”, постійно спілкуюся з керівництвом КБ “Південне”, з директором Національної космічної агенції України, іншими підприємствами, я постійно всередині подій.

- Але проблеми там виникають?

- На державних підприємствах є проблеми, наприклад, на “Південмаші” дуже велика заборгованість із заробітної плати, там працює близько 5 тисяч працівників, боргові зобов’язання вже сягнули 152 млн гривень. Це підприємство має найбільший борг в області.

- Як це пояснюють на самому підприємстві?

- Відсутністю замовлень від держави, а також інших стабільних клієнтів, тому немає сталого кеш-фло, як кажуть фінансисти й економісти, відсутністю стабільного грошового потоку і завантаженості виробництва, що наразі складає лише 10-15 %.

Але варто говорити про перспективи. Наразі ініціативна група депутатів з Дніпропетровської області вже зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт саме щодо «Південмашу». Його прийняття дозволить реструктуризувати заборгованість і погасити більшість боргів, насправді там близько 2 млрд грн – це загальна заборгованість з різних видів виплат — податки, відсотки банкам. Але для мене головне питання — щоб було погашено заборгованість із заробітної плати. Коли Верховна Рада проголосує цей законопроєкт, люди отримають зарплату живими грошима, якої не бачили ще з 2017 року, крім того, реструктуризують решту боргів, тоді “Південмаш” вийде в точку “нуль” і зможе будувати далі свої плани щодо виробництва і продажів з чистого аркуша. (Поки готувався матеріал Верховна Рада внесла зміни до закону про держбюджет-2020. Законом передбачено введення нової бюджетної програми "Поповнення статутного капіталу державного підприємства "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова" на погашення заборгованості з виплати зарплати, єдиного соціального внеску, окремих податків та перед державою за витратами бюджету" з обсягом видатків 2318,228 млн грн – авт.).

Другий момент, що стосується перспективи розвитку наших космічних підприємств, це саме закон щодо регулювання космічної діяльності - про доступ приватних компаній до космічної галузі, який проголосували у жовтні 2019 року. Він дозволив приватним компаніям, зокрема й з іноземними інвестиціями, працювати на ринку України.

- Які вже є приклади?

- Той же “Південмаш” має контракт із приватною американсько-українською компанією Firefly Aerospace з представництвом у Дніпрі. В Україні у цій компанії вже працює понад 2 тисячі співробітників. Є сучасний, з 3D-принтерами, які друкують дуже складні космічні деталі за два-три тижні, завод. І це перспектива. “Південмаш” уклав контракт з Firefly Aerospace на 15 млн доларів на виробництво двигунів для ракет-носіїв. Далі ці ракети будуть фінально збиратися в Америці на підприємстві Firefly Aerospace і запускатися із західного узбережжя США вже наприкінці цього року чи на початку 2021-го.

Тому, я вважаю, треба більше приватних інвесторів залучати до співробітництва. Наші космічні підприємства повинні розширювати географію продажів і співробітництва саме з іноземними партнерами.

“Південмаш” уже зараз здає в оренду приміщення, де частина робітників співпрацює з Firefly, збираючи деталі. Це теж співпраця з приватною космічною компанією, і це світова практика, насправді.

В Америці Ілон Маск, його приватна компанія і робота у співпраці з НАСА довели успішність такого шляху. Вони стали дуже ефективними саме як бізнес і як компанія, що має класний менеджмент і фокусується на економії витрат, а для космосу найголовніший показник — це економія витрат і вартість виведення однієї тонни корисного вантажу на орбіту. Це дозволило Ілону Маску стати найефективнішим і найдешевшим оператором у світі, який виводить тонну корисного вантажу на орбіту. Тобто до цього нам треба готуватися і залучати інвесторів.

Скільки це коштує, ми бачимо на прикладі Firefly. Середня інвестиція в компанії, яка займається космічною галуззю, виготовляє або окремі деталі, або ж цілі частини, - 20-30 млн доларів у завод середнього розміру.

Якщо ми говоримо про повний цикл — повноцінної ракети-носія чи повноцінних великогабаритних двигунів - інвестиції в такі заводи й виробництва можуть становити близько 100 млн доларів. Це великі суми, але окупність бізнесу, це вже я вам як економіст кажу, висока. Від трьох до шести років — це швидко. Тому ця галузь дуже цікава для інвесторів. Є світовий попит, і він зростає до супутників, до космічної інфраструктури, до двигунів, які мають бути технологічними. Тому треба бути технологічно досконалим, щоб бути конкурентними. Це для нашої області дуже великий потенціал — стати майданчиком для державно-приватного партнерства саме в космічній галузі.

- Ви вже понад рік опікуєтесь областю, вивчили її економічні можливості, де бачите ще потенціал?

- Я багато відвідав підприємств. У нас є такий проєкт - “Бізнес під час коронакризи”, у якому я спілкуюся з топ-менеджерами, власниками бізнесу, цікавлюсь, як увійшли в епідемію, як вийшли, які є проблеми, перспективи. Звичайно, я дивлюся на галузі, індустрії, які є більш захищеними від таких економічних потрясінь, і в цілому аналізую діяльність підприємств нашої області з точки зору їх економічного зростання.

Поки що ядром залишається металургія, на другому місці у нас агровиробництво, ми потужна агропромислова область, у нас великі посівні площі. Але точками зростання стає наразі агропереробка. Ми виробляємо сировину, але ,якщо поряд із полем стоїть завод, який переробляє цю сировину на готовий продукт в упаковці з якоюсь торговельною маркою чи брендом, цю упаковку і готовий продукт можна, по-перше, продати у роздрібній мережі за високою ціною, по-друге, експортувати. Сировину ми теж експортуємо, але з низькою доданою вартістю, а потенціал економічного зростання - саме в готових брендованих продуктах. Тому що бренд — це висока додана вартість, на тонну продукції ціна відрізняється в десятки разів.

Друга точка зростання — це рітейл. У нас дуже потужний рітейл, це компанії сучасної роздрібної торгівлі — АТБ-маркет, “Варус”, “Єва”, “Простор”. Це всі наші базові рітейл-компанії, які родом з Дніпра та Дніпропетровської області, вони всеукраїнські, але штаб-квартира їхня саме тут. Електронна роздрібна торгівля COMFY — теж компанія звідси. І пов’язані компанії — FMCG і “Консюмер Гудс”, знову ж таки продукція масового споживання, завод Procter & Gamble. Тобто, це все, що з високою доданою вартістю і має потенціал до експорту.

І коли я їжджу на підприємства і спілкуюся з власниками, з’ясовується, що менше всього постраждали від епідемії ті компанії, які експортують за євро, долари - в Африку, Азію, до Європейського Союзу. Вони менше відчули цю кризу, хоча там теж є певне падіння, але не таке жорстке, як у тих компаніях, які працюють лише в Україні.

Ще одну точку зростання бачимо в розвитку альтернативної енергетики. За останні кілька років Дніпропетровщина стала дуже потужним гравцем на ринку української альтернативної енергетики — це сонячні, вітрові та водні електростанції. Наразі загальна потужність сонячної електроенергетики в області — понад 1,2 ГВт. Якщо рахувати, скільки це було інвестицій (1 МВт всі рахують як 1 млн доларів, а 1 ГВт дорівнює 1 тисячі Мвт, отже в нашу сонячну електроенергетику вкладено понад 1,2 млрд доларів інвестицій). І компанії вже на нашій території, вони тут сплачують податки, беруть людей на роботу, вони технологічні, не шкодять довкіллю. Це гарний бізнес і теж великий потенціал. Зараз у відділі по роботі з інвесторами Дніпропетровської ОДА є великий проєкт в альтернативній, водній енергетиці. Ми його дуже швидко просуваємо і допомагаємо приватній компанії з іноземними інвестиціями його розбудувати. Побачимо, як швидко він запуститься, але це великий потенціал і щодо наповнення бюджетів, і щодо екології, і щодо робочих місць.

Ну й, звичайно, треба щось робити з металургією, щоб вона стала більш “зеленою”. Це також пріоритетне питання. Вона масивна, наша область виробляє найбільше металургійної продукції, але ж всі ми знаємо, як вона впливає на довкілля. Тому в нас є обласна програма захисту довкілля, і ми постійно спілкуємося зі всіма власниками, топ-менеджерами про те, що вони роблять, щоби це виробництво було безпечнішим. Також нас цікавить, а що вони роблять, аби продавати не тільки металеві окатиші, а й готову продукцію. Ми — за технологічну готову продукцію. Як приклад можна назвати Інтерпайп, де перший завод виготовляє саму сталь, а другий — з цієї сталі колеса для залізниці, які вже вартують у десять разів більше, ніж звичайна сталь. Це гарний приклад, як треба будувати вертикальну інтеграцію, щоб продавати готовий продукт.

Наш космос — теж точка зростання. Якщо буде 3-4 такі ж компанії, як Firefly, то матимемо 100 мільйонів інвестицій у заводи, 10 тисяч робочих місць і сотні мільйонів доларів експорту щороку. Це дасть великий поштовх економіці регіону.

- Заступаючи на посаду голови ОДА, ви говорили про великі перспективи індустріальних парків у регіоні. Була інформація про створення такого у Павлоградському районі, Дніпрі. Чи просунулись справи далі, які перспективи?

- Вони повинні запрацювати. Це стратегія нашого регіону: будувати заводи, де виробляється готова продукція з високою доданою вартістю.

Виникає питання, де ці заводи будувати? Логічна відповідь: в індустріальних парках.

Коли я прийшов із командою в ОДА, почав дивитися, де вони взагалі є. Наприклад, є такий індустріальний парк “Павлоград”, але коли вже почали звертатися перші бізнесмени з пропозиціями розмістити своє виробництво, на місці виявилося, що це ділянка, яка ще не має навіть під’єднання до комунікацій, а це є ключовим питанням для будь-якого виробництва.

Друге - які податкові й економічні преференції можна отримати в індустріальних парках для нових підприємств. Зараз є певні пільги, але вони недостатні, у порівнянні з іншими країнами Європи, СНД, світу. Я досить активно вивчаю зараз досвід індустріальних парків сусідніх країн: Білорусі, Польщі, Туреччини. У лютому мав відрядження до Туреччини, у нас були перемовини з телекомунікаційною компанією Turkcell, ми побували у Стамбульському технопарку.

Дуже гарний приклад. Це державний технопарк, зареєстрований на території університету. Є стабільний кадровий потенціал, кадрова база для працівників нових компаній — це студенти і викладачі. До речі, половина зареєстрованих у технопарку компаній створена викладачами університету, а половина працівників — студенти. Компанії в основному інноваційного виробництва чи ІТ, вони всі з високою доданою вартістю і здатні до експорту своїх послуг чи продуктів. Починали вони з однієї будівлі майже десять років тому, зараз там добудовується десятий корпус. І так, там є податкові преференції у кілька разів більші, ніж у нас, пільги на податок від прибутку, перші п’ять років узагалі його не сплачують.

Те ж саме в Білорусі та Польщі. У Польщі взагалі діє програма, за якою 60% першочергових інвестицій повертаються в якості фінансової допомоги держави. У нас таких пільг немає. Отже є дві площини: нам ще слід вдосконалювати закон про індустріальні парки і, до речі, ОДА разом із народними депутатами від Дніпропетровської області напрацювали і на минулому тижні вже зареєстрували у Верховній Раді зміни до закону про індустріальні парки. Там якраз внесені пільги: звільнення від податку на прибуток, від ввізного мита і ПДВ на обладнання, якщо імпортуєш його до свого заводу. Це треба робити, інакше ми не станемо конкурентними з тією ж Польщею, Білоруссю чи Туреччиною.

Другий напрямок — це безпосередній технологічний майданчик, і я разом із командою зараз в активному пошуку таких. Ми шукаємо ті ділянки, які вже мають комунікації: електроенергію, воду, газ, каналізацію, і готові запускати до себе підприємців. Протягом нинішнього року маємо їх знайти, зафіксувати і вже почати пропонувати підприємцям.

- Ситуація з коронавірусом у регіоні не критична, однак умови карантину впливають на життєдіяльність. Як у цей час триває будівництво інфраструктурних об’єктів, ремонт доріг?

- Все продовжується. На щастя, нам вдалося втримати темп і проектування, і будівництва. Усі ті інфраструктурні програми, які ми запланували на цей рік, тривають. Це стосується “Великого будівництва” - проєкту Президента (п’ять садочків, п’ять шкіл, п’ять стадіонів). Також нашого обласного проєкту “Будівництво 100 плюс”, де ми будуємо близько 100 об’єктів — і школи, й амбулаторії, відділення у лікарнях, шляхопроводи, каналізації та інше.

Будівельні роботи тривають. Так, були складнощі з логістикою. Певний період не було міжміського, громадського транспорту, тому довелося організовувати підвезення будівельників автобусами, а компаніям і підприємствам — забезпечувати їх засобами індивідуального захисту. На тиждень-два це призупинило трохи роботи, а далі вони продовжилися.

За програмою “Велике будівництво” ми маємо 15 об’єктів (школи, садочки) здати до початку вересня, щоб діти пішли навчатися вчасно. Термін для стадіонів — до середини жовтня. Щодо “Будівництва 100 плюс” є різні терміни, початок здачі об’єктів у серпні, а до листопада маємо завершити основну кількість об’єктів.

Активно будуємо дороги. Їх у нас шість основних, дві вже здали — побудовано або ж капітально відремонтовано до 40 кілометрів. З вересня по жовтень здамо всі, як і планували. Тут затримок не має бути.

Коли я прийшов в ОДА, було багато проблем, і частина з них ще залишається - стосовно недобудов і довгобудів. Таких більше 200 об’єктів. І багато скарг “прилітає” й сьогодні, мовляв, “подивіться, розрили стадіон чи почали ремонтувати школу — і нічого не відбувається”. Я з командою цього року, завдяки проєкту “Будівництво 100 плюс”, завершуємо ці об’єкти, що були якимось чином покинуті, на паузі тощо. Але це ще не всі довгобуди, решту ми візьмемо на 2021 рік і намагатимемося довести справу до кінця.

- Як ви ставитесь до рейтингу губернаторів-мільйонерів, ви там на четвертому місці?

- А як я до цього маю ставитись, я ж до цього працював у приватному секторі, тому я знаю інформацію про себе, про решту — не можу нічого сказати. Але якщо людина працювала і заробляла гроші своєю працею і своїм бізнесом, то вважаю, тут абсолютно нормальна ситуація.

- У перспективі місцевих виборів: чи є у вас порозуміння з мерами міст області, з мером Дніпра Борисом Філатовим?

- Я спілкуюсь зі всіма мерами — з Кам’янського, з Кривого Рогу, з Дніпра. Можу зателефонувати будь-кому і будь-коли, якщо це стосується робочих питань. Насамперед нас зараз об’єднує проблема COVID-19. Ми спілкуємося з питань обмеження роботи громадського транспорту, відкриття чи закриття метрополітену. Тут ми взаємодіємо абсолютно синхронно, не було такого, що регіональна комісія техногенно-екологічної безпеки, де я є головою, щось ухвалила, а мер не ухвалив, чи виніс якесь протилежне рішення.

З іншого боку, рік, коли йдуть місцеві вибори, вносить свої корективи, інша атмосфера, суб’єктивізму стає більше, тому, можливо, це теж впливає на інформаційний фон.

Особисто я відповідаю за соціальний та економічний розвиток, моє завдання як представника обласної влади - забезпечувати поступове зростання регіону. Знаходити конструктивний діалог з будь-якою радою і об’єднувати всіх мерів, голів ОТГ, голів районів, щоб вони працювали для забезпечення комфортних умов мешканців. Для цього потрібно багато працювати.

- В області почалася жнивна пора. Торік були ситуації, коли урожай фермерів намагалися захопити рейдери. Чи захищені сільгоспвиробники нині?

- Так, почалися жнива. Очікування щодо врожаю - стабільні, знов-таки, вони орієнтовані на експорт. Кліматичні зміни дещо впливають на врожайність. А щодо рейдерських захоплень, я цього року не бачу таких сигналів. Ситуацію ми відслідковуємо разом із правоохоронними органами, і я постійно наголошую, що захист бізнесу і стабільність бізнес-клімату в області буде запорукою нашого економічного зростання.

Що робитимемо, якщо будуть надходити такі сигнали? Насамперед, будемо ставити на контроль керівництва правоохоронних органів. Крім того, в ОДА є відділ по роботі з інвесторами, який допомагає швидко й прозоро зробити дозвільну документацію, водночас він є тим єдиним вікном, куди звертається бізнес.

Якщо є якісь проблемні питання чи рейдерство, цей відділ залучаємо, і спершу вони заглиблюються у проблему, вивчають документи, розбираються, хто правий, хто ні, а далі координуємося з правоохоронними органами, поліцією, прокуратурою. Тобто у нас є механізм, як відрегулювати такі питання, забезпечити стабільність роботи бізнесу. Для мене це дуже важливо.

Тут, до речі, виникає ще цікавий момент щодо точок економічного зростання. Наша область дуже цікава з точки зору річкової інфраструктури якраз для агрокомпаній, в принципі для всіх експортерів, які везуть свої товари до Одеси чи Іллічівська. Поки що річковий потенціал не розкритий повністю. Можна будувати більше і елеваторів, якщо ми кажемо про зернових агротрейдерів.

Закінчила будівництво елеватора компанія “Нібулон”, декілька тижнів тому із міністром інфраструктури Владиславом Криклієм та генеральним директором сільськогосподарського підприємства “Нібулон” Олексієм Вадатурським ми їздили приймати в експлуатацію елеватор в Зеленодольську. Дуже гарний і якісний проєкт. За 100 днів компанія відбудувала сучасний елеватор на 75 тисяч тонн, один з найбільших в нашій області.

Також нещодавно відкрився елеватор «KADORR Group» - це великий забудовник, але він розвиває і агронапрямок. Ця компанія побудувала елеватор у смт. Вишневе П’ятихатського району Дніпропетровської області. Він може зберігати близько 65 тонн зерна. Експортувати зерно річкою краще і дешевше, трішки довше, але дешевше, і це розвиває річкову інфраструктуру, водночас зменшує навантаження на наші дороги, зменшує викиди від автомобілів, які везуть ці ж вантажі до Одеси шляхами.

- Олександре Вікторовичу, прокоментуйте, будь ласка, чутки про ваше звільнення, що з’являються в Інтернеті.

- Це у вас якась інсайдерська інформація? Ми знаємо, чий саме Інтернет розповсюджує ці речі. Але насправді це... З першого дня, коли я прийшов працювати, ходять такі інформаційні закиди. Я до них уже звик, переважно ми навіть знаємо, хто це пише, як і за скільки, але для мене головне - результати. Я за те, щоб оцінювати людей за результатом, по факту, а не на словах. Минає пів року, рік — результат такий-то. Проходить п’ять років - оцінюємо, що було, а що стало, що змінилося, які об’єкти побудовані, відкриті, покращені. Хотілося б, аби було більше такої аналітики. І щодо журналістики також - щоб оцінювали більш аналітично, хто що зробив і за який період.

- А чи зізнаєтесь, що вам не вдалося зробити на посаді голови ОДА?

- Я зізнаюся публічно, бо впродовж липня робитиму звіт за півроку роботи нашої команди ОДА у 2020, підготую аналітичну презентацію. Ми будемо говорити і про “Велике будівництво”, і про “Будівництво 100 плюс”, про "Територію Комфорту", проєкт "Вода у кожній хаті", про реконструкцію обласної філармонії, "Безпечні дороги" та інші ключові проєкти більш детально.

З того, що не вдалося чи не встигли зробити, то це більше було спричинене пандемією коронавірусу, наприклад Dnipro Economic Forum 2020. Ми планували провести його у квітні, запросили багато гостей із 20 країн світу, мала приїхати половина Кабміну. Через Covid-19 довелося форум перенести. Зараз думаємо, що на жовтень-листопад. Це нереалізований план, але ми його виконаємо. І це саме те, що допоможе розкрити потенціал області, дозволить розповісти про ту ж агропереробку, про ІТ-проєкти, про космос.

Довідково. Олександр Бондаренко закінчив Києво-могилянську академію за фахом "фінанси". Пройшов програму парламентського стажування US Aid у Верховній Раді при комітеті фінансів і банківської діяльності, а також у Рахунковій палаті України, закінчив програму молодих лідерів громадського сектору Young Leaders Exchange Program US-Ukraine Foundation у Вашингтоні. Також стажувався у Швеції за програмою розвитку приватного сектору економіки Strategic Business Management (SIDA) для топ-менеджменту компаній і лідерів громадського сектору країн Європи, що розвиваються.

Працював у таких компаніях: Unilever, Pirana, Verdani, Sustainable Business Systems. Засновник кількох компаній в сфері FMCG.

Свою діяльність пов’язав із фінансами, стратегічним менеджментом, побудовою бізнес-процесів.

Олександр Бондаренко - член правління Асоціації випускників Києво-могилянської академії. Він є ініціатором і засновником гранту кращому викладачеві-випускнику факультету економічних наук НаУКМА «Спадкоємність наукової діяльності». Разом з однокурсниками заснував Фонд наукових публікацій і відряджень для студентів і викладачів факультету.

Людмила Блик, Дніпро

Фото Миколи М’якшикова

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-