Запорізька “Бухта радості” для прихильників ретро-авто

У Запоріжжі на вулиці Штабній, на місці, де колись було зелене господарство заводу “Дніпроспецсталь”, розбудовується Музей спеціального транспорту. Замість квітів, сьогодні в колишніх галереях стоять… старенькі автомобілі. 

Ідея створення музею належить відомому реставратору, колекціонеру ретро-автомобілів, а також організатору фестивалю "РетроМоторФест.UA” Олесю Кальницькому.

Кореспонденти Укрінформу дізнались, як виглядатиме музей та чим приманюватимуть відвідувачів.

“У 2003 році я придбав перший автомобіль. Коли з’явилось друге… четверте авто, вирішив побудувати ангар. Але про те, що в мене буде музей, ніколи взагалі не мріяв”, – зізнається Олесь.

Саме з ангара він почав невеличку екскурсію по території майбутнього музею. Каже, що там наразі зберігаються улюблені експонати.

“Це найкраще, що в мене є. Те, у що я вклав душу”, – каже колекціонер.

Латвійський мікроавтобус РАФ. У 1980-х роках він був чи не єдиним транспортним засобом телевізійників. У Запоріжжі, в ангарі Олеся він є у “рідному” блакитному кольорі, виготовлений у Ризі, має робоче обладнання. На ньому родина Кальницького їздила на різні фестивалі. Незвичний, за сучасними мірками, автомобіль дуже приваблював людей, які шикувались у черги аби зробити фото на пам’ять.

В іншому куті ангара – радянський маслозаправник… яскраво-жовтого кольору, дитяча швидка допомога, вантажівка 1953 року випуску – таких екземплярів залишись одиниці, деякі з них – у Запоріжжі. Ба більше, вони мають не лише гарну “обгортку”, а й працюють.

“Збирати “Волги” та "Жигулі" – банально, а от РАФи – це любов. У мене майже всі моделі є. Дружина тил прикриває і повністю поділяє мої захоплення. От у чому трагедія більшості краєзнавчих та інших музеїв, які є у нас? Там нудно. Ми з родиною бували в Ризькому мотормузеї. Так от там стоять не “мертві” машини, там усе рухається, безліч інформації. Я хочу зробити так, аби всій родині було цікаво, аби до мене приходили не один раз, а щомісяця”, – розповідає Кальницький.

На території колишньої оранжереї чоловік планує зробити різноманітні зони: дитячої анімації, фудкорт, ставки, імпровізований автовокзал, дорогу, мощену жовтою бруківкою, як у книзі “Чарівник країни Оз”. Усе це й матиме назву “Бухта радості”.

“Ми даватимемо на прокат дитячі машинки. Не ті, що керуються батьками, а такі, щоб дитина сама сіла і поїхала. Особливу увагу приділяємо інклюзивній зоні, продумуємо різні дрібні деталі. Вхід для деяких категорій діточок з інвалідністю буде безкоштовний”, – говорить Олесь.

Тим часом ми підходимо до “Жигуля”, який вважається чи не першим електромобілем. Це, до речі, єдиний “Жигуль” у колекції Кальницького.

“Таких автомобілів було випущено всього 47, з яких 9 – працювали у Запоріжжі. Ці фургончики експлуатувало таке собі підприємство “Гарант”, що займалось ремонтом телевізорів. Це електромобіль 1984 року. Тобто ми задовго до “Тесли” випустили своє електроавто (Олесь сміється). У 1985 році замість електро в них вбудували звичайний двигун, а у 1986 – почали продавати у приватні руки. Колись у дитинстві я дивився на цю автівку і розумів, що вона нереально крута. Я мріяв, аби у мене була хоча б така моделька… Якщо ти дійсно чогось хочеш, потрібно робити, якщо не зробив, то значить, не дуже й хотів. Пройшло всього 30 років – і він мій”, – каже Олесь і показує на дводверний “Жигуль”.

Нещодавно в колекції Олеся з'явився справжній кримський тролейбус, який колись їздив однією з найдовших гірських трас.

За радянських часів машина працювала на маршруті Сімферополь-Ялта, потім була списана та «переїхала» в Донецьку область, у село під назвою Ялта. Новий власник поставив тролейбус на приватному подвір'ї, де він простояв близько 30 років, а використовував його як сарай. Від Ялти на Донеччині до Запоріжжя тролейбус везли на лафеті понад 300 км. Відео перегонки електромашини оприлюднили в Youtube.

Разом із командою Олесь планує відновити тролейбус і перетворити його на справжній музейний експонат.

Згідно з інформацією «Вікіпедії», тролейбус цієї моделі випускався з 1961 по 1982 роки чехословацьким підприємством і був однією з наймасовіших моделей. На гірському маршруті Ялта-Сімферополь тролейбус працював ще з 1962 року.

Якби не карантин, то зараз Олесь разом із командою були б десь під Марселем… Розбирали б салон старенького автобуса “Турист”.

“Пригнали до Запоріжжя “Турист”, але без салону. Знайшли в Марселі для нього “донора”, поїдемо, коли карантин закінчиться, і салон будемо розбирати. До слова, у Франції є знайома дівчина, вона також із Запоріжжя. Так от, вона купує інколи для мене різні запчастини, я її прошу, а потім їду і забираю. От таке життя”, – каже Олесь.

На питання, коли ж відкриється “Бухта радості”, колекціонер відповідає: “Точно знаю, що у 2021 році”.

Ольга Звонарьова, Запоріжжя
Фото Дмитра Смольєнка