Олексій Кучер, голова Харківської облдержадміністрації
Харків в активну боротьбу з COVID-19 включився з запізненням
23.06.2020 15:01

Голову Харківської ОДА Олексія Кучера президент Володимир Зеленський представив 6 листопада 2019-го року. До того він обрався у Верховну Раду в мажоритарному окрузі №179, і громадськості був відомий як адвокат обвинувачених у резонансних справах. Захищав представника фірми-переможця, що поставляла так звані «рюкзаки сина Авакова», Володимира Литвина, екскомандира роти Нацполіції «Східний корпус» Олега Ширяєва, підозрюваного в організації рейдерського захоплення елеватора в Зміївському районі, суддю Дзержинського районного суду Харкова Сергія Лазюка, якого двічі ловили на хабарі, та так і не засудили.

Одіозні постаті певною мірою кинули тінь на репутацію нового керівника регіону, який не мав досвіду роботи в державних органах. Одразу виникло безліч запитань, які адресували Кучеру, та проблем, негайного вирішення яких вимагала громадськість. А вже за кілька місяців неабиякий виклик – коронавірус, і боротьба з ним продовжується.

В інтерв’ю Укрінформу Олексій Кучер розповів про перевантаження інфекційки, причини нинішніх антирекордів Харківщини щодо COVID-19, перезавантаження обладміністрації, очікувані інвестиції, довгобуди та про хейтерів-попередників.

НА ПАПЕРАХ УСЕ ДОБРЕ, А РЕАЛЬНІСТЬ ІНША

- Олексію Володимировичу, почнемо, звісно, з коронавірусу, який залишається темою №1 в країні. Тривожна ситуація наразі в регіоні. В інфекційній лікарні, про розвантаження якої говориться вже два місяці, щодня перебуває більш як 200 пацієнтів. І ніяк не відкривається «чорнобильська» лікарня, яка визначена як опорний заклад першої лінії.

- Так, розвантажити інфекційну лікарню треба. Рішення щодо відкриття «чорнобильської» лікарні мною прийнято. Цей заклад визначений МОЗ, і він дійсно найкраще підготовлений. Чому до цього часу ще не відкрита лікарня? Ви знаєте, які там рухи розпочалися (мітинги постраждалих і ліквідаторів Чорнобильської катастрофи – ред.). Але мене більше не це турбує, а те, чи залишаться там лікарі. Бо частина лікарів – також проти прийому пацієнтів. І якщо ми почнемо доставляти туди хворих із COVID, чи буде кому їх лікувати?

Проти й «чорнобильці». Неодноразово з ними в нас була дискусія. Я вважаю, що так не може бути. Враховуючи їхню відвагу, той вклад, який вони зробили у 1986-му, як допомагали людям у критичній ситуації, вони мають все ж із розумінням поставитися до того, що відбувається. Ми всі опинилися у нестандартних умовах. Так, вони говорять, що це їхня лікарня. Вона їх фахово обслуговує, та не є їхньою власністю – лікарня утримується за кошти платників податків області. Більш як 50 млн грн торік було виділено, і більш як 30 – в цьому році.

- Якщо почнеться прийом COVID-хворих, заклад буде повністю недоступним для «чорнобильців»?

- Ми пішли їм назустріч. Якщо є нагальна потреба лягти на лікування – будь ласка, один корпус буде відкритий. Госпіталізуйтеся, лікуйтеся! Одна людина недавно (16 червня – авт.) скористалася цією можливістю (на ранок 17 червня у стаціонар поклали 9 осіб, – авт.). А другий корпус ми хочемо залучити для лікування хворих із коронавірусом.

- Скільки пацієнтів там можна розмістити?

- Пів сотні легко. А взагалі – і більше, якщо ми поглянемо на ті умови, в яких зараз перебувають пацієнти в інфекційній лікарні.

- Мене особисто, як людину, яка боїться захворіти й потрапити в медзаклад, неприємно дивує позиція частини колективу «чорнобильської» лікарні (за останньою інформацією, з 70 чоловік – лише 30 лікарів, медсестер і санітарок готові до роботи в нових умовах). Не хочуть лікувати COVID-хворих! Я розумію страх, але ж є клятва Гіппократа, професіоналізм, етичні аспекти...

- Так скажу: не мені на це запитання відповідати, бо ми, справді, заходимо в площину етики й моралі. Я не лікар. Краще, щоб лікарі, залучені в боротьбі з COVID, – уже виснажені, які щоденно віддаються цій роботі, тримають усю напругу, що виникла у зв’язку з поширенням інфекції на своїх плечах, – відповіли на це питання.

- Зараз харківські міські лікарні, судячи з того, що говорить директор інфекційки Павло Нартов, беруть пацієнтів від них на доліковування, коли вже є негативний результат ПЛР-тесту, але через супутні захворювання стан їхній тяжкий – і люди ще потребують стаціонарного нагляду. А на початку, та навіть уже й у травні здавалося, що ніякої допомоги нема, що місто геть дистанціювалося від проблеми коронавірусу, що облдержадміністрація має сама розрулювати усе.

- Щодня переводяться люди в міські лікарні. Зараз створена така, скажімо, комісія, постійно відбувається спілкування по лінії ОДА – міськрада – лікарні. Ми передаємо свій досвід. Бо, справді, на жаль, я вимушений констатувати, що місто так активно включилося трохи пізніше. Хоча більшість захворілих – саме харків’яни, і це природно. Я мав зустріч із Геннадієм Кернесом, після цього робоча група на чолі з моїм заступником Тарасом Пастухом збиралася за участі заступниці міського голови Світлани Горбунової-Рубан, керівників міських департаментів – тобто вся вертикаль, з приводу того, як діяти в різних випадках для встановлення хворих, припинення розповсюдження.

Я думаю, що місто все ж таки повинне приймати ще більше хворих. Ну, от сьогоднішня статистика – 57 хворих, з них 47 – харків’яни. Я буду сьогодні спілкуватися з мером Харкова і з цього приводу зокрема (Геннадія Кернеса ми побачили в приймальні Олексія Кучера по завершенню розмови, – авт.).

- Ви говорили на недавньому брифінгу, що недостатньо в обласному центрі відпрацьовуються контактні особи, тому й не перериваються ланцюги поширення. Як приклад ефективної роботи, наводили Високопілля і Валки, де в квітні сталися перші спалахи COVID-19 у регіоні. Але ж у селі, де всі жителі, як на долоні, та й у невеликих містечках – легше відстежити коло та й контролювати самоізоляцію.

- Звичайно, в місті складніше. Але ж у нас немає іншого виходу! Нам необхідно активізуватись, мобілізуватись разом. Я і меру Харкова, і всім лікарям міських закладів говорю, що ми на одному боці. Нам не треба перетягувати канати і призначати відповідального. Я взагалі би не розділяв команду. Ми всі залучені в цій боротьбі. Бо хто насамперед постраждає? Ви ж бачите, ми тримаємось поки що на рівні за показниками, які дозволяють послаблення карантину, але за одним критерієм – кількістю захворілих на 100 тисяч населення – ми вже наближаємося до червоної лінії (уже наступного дня головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко повідомив, що на Харківщині коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 дорівнює 12,59% при гранично допустимому менше 12%, динаміка – 21,95% (має бути менше 10%), і це свідчить про початок активного епідпроцесу, – авт.).

- Тож очікуємо посилення карантину…

- Цього ми не можемо виключати. Найближчим часом, мабуть, матимемо такі антирекорди, бо кількість контактних осіб, які у місті зараз перевіряються, ми збільшили. Це, власне, і є та робота, яку потрібно було раніше проводити. Але це дасть можливість попередити подальше розповсюдження хвороби. Я сподіваюся, що лише тиждень, можливо, два, ми будемо бачити такі цифри – це моє інтуїтивне відчуття, а далі буде зменшення.

- До теми перевантаження інфекційної лікарні. Вже три, здається, було перевірки, у тому числі й від МОЗ. Але жодного офіційного документа громадськість так і не побачила, зокрема й від міністерства. То хто ж винен у тому, що інфекційка на межі можливостей працює вже третій місяць?

- Офіційного висновку МОЗ і я не бачив, лише проєкт.

- А що в ньому?

- У тому то й справа, що відповідно до висновку в проєкті, обласний департамент охорони здоров’я ні в чому не винен (раніше Олексій Кучер повідомляв про неприязнь між директором департаменту Вадимом Іванніковим і директором інфекційки Павлом Нартовим, що призвела до напруженості в закладі, виснаження колективу, проблем із фінансуванням і закупівлею ліків, – авт.).

У боротьбі з COVID-19 лікарі у найбільш нетипових умовах перебувають, і те, що вони роблять, – це справді подвиг

- А хто ж тоді відповідальний?

- Історія така, що на паперах у нас узагалі може бути все добре, але реальність – інша. Коли ти там, у лікарні, бачиш на власні очі, що відбувається, бачиш напруження лікарів, то це інша сторона медалі. Перекладати відповідальність на лікарів після того, що я побачив, не те що не хочу, не можу – з точки зору моралі. Тому що вони в найбільш нетипових умовах перебувають, і те, що вони роблять, – це справді подвиг.

- То що міністерство рекомендувало?

- Коригування щодо маршруту пацієнтів, сортування. Незначні зауваження.

- Якщо на паперах маємо в основному правильні, хоч і формалізовані дії з боку департаменту, то чи будуть обіцяні вами кадрові зміни, зокрема щодо Вадима Іваннікова, який пішов на лікарняний, коли зчинився вже скандал?

- Обов’язково. Кадрові рішення будуть. По-перше, необхідно коректно спілкуватися, тому що я не з одного джерела вже чую, як спілкувався департамент із лікарнями, зокрема, й з інфекційною. По-друге, я вже наголосив, що лікарі працюють у нетипових умовах, таким чином мав діяти і департамент – у ручному режимі коригувати, контролювати ситуацію і допомагати. Допомагати!

- Наразі спілкування облдержадміністрації з директором інфекційної лікарні конструктивне? Бо ви раніше говорили, що Павло Нартов міг напряму звернутися до вас, розповісти про реальну ситуацію і всі проблеми, та чомусь не робив цього. І взагалі, як зараз контролюєте ситуацію в регіоні й в інфекційці зокрема?

- Комунікація нормальна. Я продовжую говорити, що якщо є якесь напруження, і ситуація потребує мого особистого втручання – у мене тут сотні справ цілодобово вирішуються, зрозуміло, є теж напруження і перевантаження часом, я не скаржусь (посміхається), прошу: телефонуйте у будь-який час. Але скажу, що в тій мірі, у якій можна, він (Нартов, – авт.) не користується цим, рідко дзвонить особисто мені. Він людина, вихована системою, має величезний досвід, у тому числі й щодо спілкування з керівниками, тому в нього щодо цих процесів (комунікації з ОДА, – авт.) інше уявлення, здається. Я вже бачу, що він постійно телефонує моєму заступнику Тарасу Пастуху, керівнику штабу – і вони злагоджено вирішують нагальні питання. Це вже дуже добре.

ЧИНОВНИЦЬКИЙ АПАРАТ ОДА СКОРОТИТЬСЯ НА МАЙЖЕ 20%

- Перейдімо до іншої теми. Ви повідомили, що в ОДА стартував процес реорганізації. З хештегом #будеболяче. Боляче буде майже 190 скороченим співробітникам, напевно. Це роздутий штат, чи люди, які не проявили себе або заважали чимось? От до слова, на самому початку своєї роботи ви сказали на пресконференції про певний вакуум, в якому знаходитеся, про брак об’єктивної інформації, фахівців…

- Певний вакуум… Я підтверджую: він якоюсь мірою і зараз лишається. І, власне, він створювався роками та системою. З одного боку, зруйнувати цю систему немає можливості, якщо не змінити саму суть вертикалі. З другого боку, при бажанні певні речі можна змінювати. Вже справді кричуще потрібно приймати кадрові рішення, і вони були б прийняті раніше, якби не коронавірус, але, водночас, він пришвидшив процес розуміння певних процесів. Кадрові проблеми стали більш очевидними. Тому й починаємо реорганізацію.

Провели анонімне опитування співробітників. Уявіть – дехто досі зовсім не вміє користуватися комп’ютером

Буде вивільнено деяких працівників, яких просто безглуздо тримати, бо вони не хочуть працювати, які є такими собі якорями, що стримують розвиток команди і, як наслідок, регіону. Я хочу чиновницький апарат скоротити приблизно на 20%. Сьогодні за штатним розписом передбачено 916 працівників, працює – близько 870, залишиться — більш як 700. Це будуть люди, у яких палають очі, які готові працювати, змінюватись і змінювати регіон.

Ми, до речі, провели анонімне опитування співробітників. Починаючи від анкетних запитань, закінчуючи ситуативними завданнями. Уявіть – дехто зовсім не вміє користуватися комп’ютером. Багато питань щодо взаємодії структурних підрозділів виникло. Самі співробітники визначили, що їм найскладніше працювати з юридичним департаментом і якраз із департаментом охорони здоров’я. От департамент економіки та міжнародних відносин – у лідерах за якістю комунікації, далі – департамент фінансів і департамент освіти та науки.

Ще особисто моє здивування викликало те, що з 564 осіб, яких проанкетували, 35% – керівники. Замало виконавців, виходить.

- Якісь департаменти повністю ліквідуєте?

- Так, юридичний. Буде утворено управління, яке обслуговуватиме всі департаменти, і управління, яке візуватиме мою документацію як голови ОДА. Також ми утворимо незалежний підрозділ для розподілу коштів між структурними підрозділами та РДА, щоб усунути ситуацію, коли в одному департаменті працівники отримують зарплату до 20 тисяч гривень, а в іншому – не більше 7 тисяч. Ще з’явиться департамент цифрової трансформації регіону й управління внутрішнього аудиту та правової перевірки, яке контролюватиме діяльність ОДА та РДА щодо раціонального та цільового витрачання бюджетних коштів. Ще плануємо запровадити повноцінний електронний документообіг.

ДІСТАВ АБРОМАВИЧУСА І ВЖЕ СКАРЖУСЯ НА НЬОГО ПРЕЗИДЕНТОВІ

- У день представлення як голови ОДА ви назвали залучення інвестицій одним із пріоритетів у майбутній роботі. Згодом повідомляли, що з’явиться у структурі облдержадміністрації бізнес-омбудсмен, якому підприємці напряму сигналізуватимуть про якісь проблеми з державними відомствами. Що з цим?

- Через коронавірус, на жаль, ця робота була зупинена. Зараз ми розгортатимемо знову багато процесів, зокрема й щодо інвестиційної діяльності.

У нас була розроблена відповідна стратегія, ми не встигли її затвердити саме у зв’язку з епідемією. І ми вирішили не проводити її через обласну раду на минулій сесії, оскільки вірус уже вніс певні зміни, тому ми аналізуємо, коригуємо цей документ, і на наступній сесії, думаю, стратегія інвестиційної діяльності буде затверджена.

Але скажу, що співпраця з міжнародними дипломатичними представниками та бізнесом у нас дуже активна. Немає жодного голови ОДА, який би мав стільки зустрічей з послами, консулами, як я. І найближчим часом це дасть результат.

- Що регіон пропонує інвесторам, чим ми цікаві?

- Три основні напрямки, які наповнюють бюджет області: це послуги, зокрема IT – ми на другому місці в Україні у цій сфері, впевнено розвиваємося, і я хочу, щоб ми вийшли в лідери; другий напрям – промисловість, яка дає близько третини наповнення; третій – сільське господарство. І фокус наших міжнародних партнерів – саме на ці напрямки. Зокрема, наш IT-кластер готовий брати участь у різноманітних форумах, і це також даватиме поштовх для залучення інвестицій.

Що стосується промисловості, то це, насамперед, міжнародні контракти. Я особисто разом із керівником «Турбоатому» Віктором Суботіним був на зустрічі в посольстві Узбекистану, і найближчим часом, я таки сподіваюся, вдасться підписати контракт з «Узбекатомом». Це контракт на мільярд доларів США. На 10 років наші люди можуть бути забезпечені роботою. Я доповідав із цього питання прем’єр-міністрові, президентові, бо фактично це проєкт рівня керівника держави.

- А з приводу ситуації на проблемних підприємствах, на тому ж авіазаводі?

- Тут справді є проблема. Є велика заборгованість із зарплати в регіоні. І деякі Telegram-канали, деякі спікери з минулої команди повідомляють, що Кучер довів Харківську область. Я перепрошую – Кучер тут пів року, і ці 430 мільйонів заборгованості виникли не за час моєї роботи! Просто ж усі відмовчувалися і не піднімали це питання. А я готовий говорити на будь-яку тему і не приховую ніяких цифр. Це наші реалії. Я їх прийняв, узяв за точку відліку і займаюся цим питанням.

Власне, про ХАЗ, на якому відбулося моє представлення. Я вже дістав керівника «Укроборонпрому» (авіазавод входить до структури концерну, – авт.) Айвараса Абромавичуса. І дзвінками, і листами, й скаргами, я президентові вже скаржусь, бо Абромавичус пообіцяв за пів року вирішити питання заробітної плати – перед президентом і перед працівниками. А це питання досі не вирішене. І у зв’язку з цим я досить критично сприймаю його роботу. Це я ще говорю, стримуючись. ХАЗ – це ж 52% від усієї заборгованості в області!

- Говорилося про те, що можна залучити авіазавод до якогось масштабного контракту.

- Не одна нарада проходила – і тут у нас, в ОДА, і в Офісі президента. Побачимо. Ті пропозиції, які надходять, вони такі, знаєте, надрайдужні. Йдеться про дуже серйозні інвестиції. Поки що це на рівні першочергового обговорення. Є спілкування і з Канадою, й зі Сполученими Штатами Америки.

- Щодо аграріїв, які надважливі для нашого регіону. Нещодавно «Укрзалізниця» повідомила, що планує через збитковість закрити з десяток станцій на Харківщині, які використовуються саме сільгоспвиробниками, і для них це буде неабиякий удар. Знаєте про цю проблему?

- Ми шукаємо зараз компроміс. Звісно, прагнемо, щоб станції не закрилися, бо вони вкрай необхідні нашим сільгоспвиробникам. Я все роблю для того, щоб вирішити це питання. Остаточне рішення «Укрзалізницею» ще не прийняте.

ПРОХАТИМУ ПРЕЗИДЕНТА, ЩОБ ДЕРЖАВА ПРОФІНАНСУВАЛА БУДІВНИЦТВО ОНКОЦЕНТРУ

- Дуже великий проєкт, початий попередньою владою – новий онкоцентр. Будівництво вже пів року заморожене. Що буде з ним?

- Я відстоюю цей проєкт. Уже направив не один лист і в Кабінет міністрів, і до Офісу президента, і до Верховної Ради, щоб окремим рядком у держбюджеті закласти кошти. Загальна кошторисна вартість будівництва – понад 1,7 млрд грн.

Проєкт важливий не лише для Харківщини, а взагалі для всього Сходу, бо величезна кількість хворих проходить через наш онкоцентр. Стан технічний, у якому він зараз, усі бачили. Цей проєкт необхідно завершити. Фактично було виконано робіт на суму більш як 43 млн. Це демонтаж будівлі патологоанатомічного корпусу, винесення інженерних мереж із зони майбутньої забудови, облаштування мереж. Також почалися роботи нульового циклу лікувально-діагностичного корпусу «Блоку № 1»: влаштування котловану, фундаментної плити. І, на жаль, все зупинено. Я сподіваюся на підтримку Володимира Олександровича, буду його особисто прохати. Бо це за масштабом справді проєкт рівня президента. Будівництво такого лікувального комплексу було б досягненням для всієї країни.

Якби було кілька траншів, навіть половина суми у цьому році, ми б уже до кінця 2020-го могли б на 70% звести будівлю, бо потужності підрядника це дозволяють (для будівництва обрано компанію «Трест Житлобуд-1», яка є однією з найбільших в Україні, лідером за зведенням нового житла, – авт.).

- За проєкти «Великого будівництва» – школи, спорткомплекси, садочки – вас дуже критикують, мовляв, майже все і так було зроблено, залишалося якісь 15-20% до повної готовності, але лаври дістануться вам.

- Так, а в мене тоді запитання до політичних опонентів: мені все кинути і нові починати об’єкти? Таке враження складається, що мої попередники все будували за власні кошти! Що це за посили: «Кучер піариться на проєктах Світличної». Та що це за «проєкти Світличної»? Я вважаю, це проєкти мешканців Харківської області. І вважати інакше, ну, це взагалі абсурдно. Це загалом говорить про викривлене уявлення про роль своєї посади, процесів, які контролюються. Чому, власне, й до мене таке ставлення, що вже давно перейшло в площину особистого? Вони все вважали і вважають своїм. Вони ж вважають, що я захопив їхню посаду. Шановні, та це посада адміністратора, менеджера, який працює на людей, а не на себе, власне збагачення і повний, тотальний контроль у регіоні.

Щодо будівництва різних об’єктів. У нас із цим біда – величезна кількість їх розпочата і не завершена. За цим критерієм оцінки діяльності голів ОДА я в мінусі, звичайно. Ну, от так будували мої попередники. Обіцяли 50 амбулаторій, почали 30, здали в експлуатацію 7. Почали чотири сміттєпереробні заводи, витратили купу грошей, жодного не побудували. І зараз ми розбираємося із цими об’єктами і завершуватимемо ті, що можливо.

- До речі, восени ви говорили, що правоохоронці розслідують близько двох десятків кримінальних справ, які стосуються діяльності департаментів облдержадміністрації, щодо будівництва і фінансування певних об’єктів. Є там оголошені підозри?

- Не буду розголошувати подробиці, хоча й володію цією інформацією. Вилучалися документи, і на допити ходили співробітники, і дехто є фігурантами справ. І будуть ще пізніше підозри оголошені. Я це напевне знаю.

МАСШТАБНІ ВИРУБКИ В РЕГІОНІ ПРИПИНИЛИСЯ

- Нещодавно Кабмін затвердив план укрупнених районів. Згідно з документом, на Харківщині буде 7 районів замість 27. У Мінрегіоні наголосили, що повністю пристали на пропозиції ОДА щодо нашого регіону. Але на місцях знову точаться дискусії. Наприклад, чому центром укрупненого району визначено Люботин, а не Богодухів. Чи буде обласна адміністрація пропонувати зміни до плану, поки їх ще можна внести?

- Тут необхідно більш глибоко розуміти те, що відбувається. Десь якесь найменше хвилювання – й одразу наші політичні опоненти підхоплюють питання і роздмухують його. Насправді ніякої проблеми нема. Якщо більшість дійсно висловиться за Богодухів, а ми зараз збираємо інформацію, ми підтримаємо. Але ми ж виходили з логічних речей: Люботин – це місто обласного значення, яке має всю необхідну інфраструктуру для того, щоб бути центром, і на той час при формуванні плану – більшість мешканців висловлювалися за Люботин.

- Через коронавірус дехто з експертів обнадійливо говорить про можливості для внутрішнього туризму. Харківщина розвиває цей напрямок?

- Плани та ідеї є. Справді, на фоні цієї кризи можна витягнути й позитивні речі. Я брав участь у нараді в Офісі президента з приводу розвитку туризму. Великі сили йтимуть на це. З упором на особливості кожного регіону. Сподіваюся, що в межах цієї президентської програми ми зможемо зробити такі вкрай необхідні першочергові ремонтні роботи в Шарівському палаці (садиба в неоготичному стилі в смт Шарівка Богодухівського району, – авт.). Бо минулого року планувалося 7 млн виділити на проєкт, а виділили лише мільйон. І все затихло. Зараз це питання – на моєму особистому контролі, і сподіваюся, ми його зрушимо.

- Улітку не тільки туризм актуальний, а й підготовка до опалювального сезону. Чи не буде входження в нього таким же болісним, як торік, для Куп’янська, Барвінкового та деяких інших населених пунктів? Комунальне підприємство «Обласний інформаційно-технічний центр» має борг перед НАК «Нафтогаз України». Чи не вийде так, що на 14 жовтня КП не матиме номінацій – і люди знову сидітимуть без тепла місяць-півтора?

- У нас немає виходу – зобов’язані вирішити цю проблему. Думаю, десь за місяць відзвітуємо, який бачимо вихід. План певний є.

- Але ж є борг понад 100 мільйонів. І «Нафтогаз» його точно не пробачить.

- Не пробачить, але будуть певні рішення… Там є тонкощі, й я не хотів би їх оголошувати, поки не досягнуто домовленостей.

- Тоді питання щодо другого пріоритету в роботі, оголошеного на вашому представленні. Боротьба з корупцією. Не секрет, хоч у великому місті, хоч у містечку чи ОТГ – підряди отримують люди, наближені до влади.

- Що тут можна зробити? На місцях має бути злагоджена робота РДА з правоохоронними органами. Я на координаційних нарадах постійно підіймаю це питання. Так, втручатися в тендерні процедури голова РДА не має права, але певні важелі контролю там є, і я говорю, що треба тримати руку на пульсі щодо витрат бюджетних коштів.

- Та, здається, правоохоронці не надто охоче розслідують економічні злочини. Це громіздка робота…

- Але ця робота пожвавилася. Подивіться, скільки останнім часом підозр оголошено. У тій же Харківській міськраді щомісяця обшуки, є кримінальне переслідування.

Взагалі ж подолати корупцію в окремо взятому регіоні неможливо. Є певна загальна програма боротьби. Керівники правоохоронних органів по своїй вертикалі також отримують завдання. Але головне навіть не кількість проваджень. Головне – результат, а це кримінальне переслідування і, як наслідок, вирок. І важлива позиція суду, який у нас є незалежним (сміється).

- Та ще й суддів не вистачає катастрофічно. Засідання переносяться на місяці.

- Це питання я теж підіймав на рівні Офісу президента. Востаннє звертався з приводу Харківського апеляційного суду, бо це вже взагалі неможливо для апеляційної інстанції (наразі в кримінальній палаті залишилося 7 суддів, в адміністративній – 9, - авт.).

- Ще один оголошений пріоритет – екологія, зокрема, боротьба з незаконною вирубкою лісів. Ви час від часу говорите, що незадоволені роботою правоохоронців у цьому напрямку.

- Це, щоб тримати в тонусі. Насправді вже зроблено кілька потужних кроків уперед. Тієї масштабної вирубки, яка була, – вже нема, я це відповідально заявляю. Разом із тим подекуди ще є незаконна вирубка, і залучені там, на жаль, силові структури. Тому треба продовжувати почату боротьбу.

Але є зміни й на рівні лісового господарства. Скоро, сподіваюся, буде призначений новий керівник управління у Харківській області, і це буде ще один поштовх для позитивних змін.

- Дорога через ринок «Барабашово» у Харкові. Зрозуміло, що будуть сутички, коли почнеться будівництво, оскільки адміністрація та мерія домовлятися не будуть. У всіх сторін – своя правда. Ви ще восени запропонували облдержадміністрацію як майданчик, нейтральну територію – для пошуку якогось компромісу. І вам докоряють, що, мовляв, узялися вирішувати конфлікт і нічого не досягли.

- Так, «Барабашово» – це відповідальність Кучера… (сміється). Чому взагалі я про нього заговорив? Як ви пам’ятаєте, коли президент приїздив у день мого представлення, активісти чи підприємці з ринку зустрічали його на певних локаціях і розповіли про свою проблему. Звісно, що президент сфокусувався на цьому питанні й адресував його мені.

Я відкрито повідомляв, що конфлікт відбувається на рівні особистих стосунків (між мером Харкова Геннадієм Кернесом і почесним президентом концерну «АВЕК», до якого входить ринок, нардепом Олександром Фельдманом, – авт.), хоча обидві сторони це заперечують.

Щодо гострої фази, яка може настати. Моє завдання зараз – щоб вона не виглядала так, як уже бувало – бійки, постріли, затримання, суди.

При спілкуванні зі сторонами я акцентую увагу на тому, що все має відбуватися в законному руслі, цивілізовано.

Наприклад, ті люди, які не хочуть, щоб дорога була побудована, хай доведуть, що будівництво дороги незаконне. Я впевнений, що до документів, які зібрала Харківська міська рада, можуть бути обґрунтовані претензії. Хоча всіх документів, які ми просили для робочої групи фахівців з містобудування, нам не надали. Та навіть поверхневий попередній аналіз того, що є, свідчить, що є з чим працювати. Треба не ринком «Барабашово» з холодною зброєю та пістолетами бігати, а займатися юридичною роботою. І цей меседж я адресую й одній, і другій стороні.

- У нашій розмові періодично виникає тема критики на вашу адресу та політичного протистояння. А чутки про звільнення та про незадоволення вашою роботою в Офісі президента взагалі ходять від самого призначення. То чи хитається крісло під Олексієм Кучером?

- Чи хитається? Ну, дивіться. Крісло намагаються хитати різні кулуарні щури, які займали посади досить високі й мають певні зв’язки, а дехто ще й досі займає. А в Офісі президента ви можете запитати, як до мене ставляться. Я думаю, що багато чого робиться у регіоні. І є об’єктивна оцінка ефективності, яку можна подивитися на сайті Кабміну. Харківська ОДА – на другому місці. Ось це – реальний показник.

Юлія Байрачна, Харків
Фото В’ячеслава Мадієвського

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-