Володимир Корсунов, професор Харківської медакадемії післядипломної освіти
Друга хвиля епідемії мені видається абсолютно реальною. Питання лише, коли вона почнеться
29.05.2020 12:34

Професор, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти Володимир Корсунов став тим лікарем, який першим відверто розповів про проблеми в обласній інфекційній лікарні, яка протягом кількох тижнів була переповнена пацієнтами з COVID-19 чи підозрою на нього.

У Харкові лікаря поважають за професіоналізм і люблять за іронічність та несхильність до паніки. Знаю це з обговорень у соцмережах і з думок знайомих, які консультуються вже не один рік у Корсунова щодо інфекційних захворювань у дітей. Тож коли професор у коментарях для ЗМІ та у дописах у Facebook почав буквально волати про жахливу ситуацію в інфекційці, де він консультує в реанімації, сумнівів у його словах ні в кого не виникло.

Із професором Корсуновим ми зустрічаємося на подвір’ї лікарні дощового ранку. Це, мабуть, один із небагатьох випадків у моїй роботі, коли співрозмовника дійсно страшенно незручно відволікати. Та вже, привернувши увагу чиновників до перевантаженості, звільнення працівників, нестачі препаратів, лікар і далі готовий говорити, аби ситуацію справді виправити.

- Володимире Анатолійовичу, так багато говорилося про апарати ШВЛ на початку протидії COVID-19, а зараз ми лише чуємо, що вони викликають ускладнення, а рятує оксигенотерапія. То чому ми помилялися?

- Це дещо викривлена інформація. По-перше, не всім хворим допомагає оксигенотерапія. І навіть неінвазивна вентиляція, для якої потрібен апарат ШВЛ або апарат для неінвазивної вентиляції, також не всім допомагає. Є частка пацієнтів, найтяжчих з яких все одно вимушені в усьому світі переводити на штучну вентиляцію. І всім відомо, що летальність дуже висока. За даними різних країн, від Сполучених Штатів до Російської Федерації, частка хворих, які помирають при проведенні штучної вентиляції, сягає 80%, а у пацієнтів віком понад 65 років – навіть 97%. Але ми ж не можемо сказати, що помирають усі, і саме тому ми повинні її проводити. А для цього потрібне обладнання. Якщо не було би придбано і використано в відділеннях інтенсивної терапії сучасне дихальне обладнання, а використовувалися старі моделі респіраторів, як «Бриз», «Фаза», то смертність була би стовідсотковою.

- Сучасне обладнання з’явилося в обласній інфекційній лікарні?

- Так. За останні півтора місяця лікарня отримала вже 11 апаратів штучної вентиляції легень із моніторами пацієнта, з можливістю проводити як інвазивну, так і неінвазивну вентиляцію. Навіть є один апарат, який працює у режимі адаптивної підтримуючої вентиляції, коли більшість параметрів обирає апарат, а не лікар, лікар лише дає певні параметри, що апарат має зробити. Це апарат експерт-класу.

- Тобто метод СРАР (continuous positive airway pressure – постійний позитивний тиск у дихальних шляхах) з використанням поліетиленового пакета, який ви застосовували й демонстрували для колег у YouTube,уже пройдений етап?

- Ця ідея з Bubble СРАР була сформульована на початку епідемії, коли апаратів дихальних критично не вистачало. Тобто вона була запропонована, щоб проводити неінвазивну підтримку. Коли апарати з’явились, то й потреба зменшилась. Але ми розробили ще один варіант використання цієї неінвазивної вентиляції – за допомогою пакета й апарату ШВЛ. На відміну від використання лицьових масок, ця технологія буде супроводжуватися меншим забрудненням повітря і меншим ризиком інфікування лікарів і медичного персоналу взагалі.

- Ті ускладнення від COVID-19, які ви бачили, виникають у пацієнтів старшого віку?

- Так, більшість хворих – похилого віку. Частина людей – середнього, невелика, але й серед них також трапляються летальні випадки. Дітей майже немає. На стаціонарному лікуванні було лише 3 дитини з підтвердженим COVID, лише одна дитина була на штучній вентиляції і вже одужала. Вразлива категорія – це 50+, ще більш вразлива – 60+ із хронічними захворюваннями. Ще дуже важливий фактор ризику – ожиріння. Більше половини пацієнтів інтенсивної терапії мають надлишкову вагу.

- Обладнання для лікування тяжких пацієнтів за даних обставин, за такої захворюваності в регіоні достатньо?

- Відділення (інтенсивної терапії, – авт.) дихальною апаратурою забезпечене. І обладнання продовжує надходити. Щось від держави, щось від благодійників. Відділення, на жаль, не забезпечене кадрами, лікарями, бо вони хворіють. Половина лікарів відділення інтенсивної терапії на цей час захворіли на COVID, чотири з восьми.

- Зараз у реанімації перебувають і лікарі інфекційки…

- Так, двоє лікарів – завідувачі інфекційних відділень – потребують оксигенотерапії. Стан решти лікарів на сьогодні, дякувати Богу, стабільний. Узагалі у відділенні інтенсивної терапії станом на середину цього тижня було 10 пацієнтів.

- А яким має бути навантаження лікарів у реанімації?

Накази щодо навантаження лікарів у реанімації, видані ще в 1990 роки, вже застаріли

- За старими наказами, які були підготовані, щоб регламентувати службу інтенсивної терапії, відділення починається з шести ліжок, на які мусить бути один черговий лікар і дві медичні сестри. На 12 ліжок, відповідно, два лікарі та чотири медсестри. І так на кожні шість ліжок. Ці накази, на мою думку, дуже застарілі, бо їх видавали ще в 1990-ті роки, і звісно, з тих пір через розвиток медичних технологій навантаження і на лікарів, і на медичних сестер дуже зросло. Щодо COVID, то вважається, що якнайменше на одного пацієнта треба мати одну медичну сестру, щоб вона встигала робити все необхідне. А у нас зараз у відділенні інтенсивної терапії більшу частину часу, я так думаю, що 90% часу, перебуває від 6 до 12 пацієнтів. Отже складається ситуація, коли при наявності обладнання нема достатньої кількості персоналу, щоб цим обладнанням якісно користуватися.

- Такий значний спалах серед персоналу – за останніми даними, інфікувалися 27 працівників, включно з директором і 9 уже одужали – це наслідок нехтування правилами захисту під час роботи з пацієнтами? Чи це й наслідок перевантаження закладу також?

- Це справді комплекс факторів. Коли людині не вистачає часу, вона заради пацієнтів починає нехтувати якимись компонентами власного захисту. І чим довше людина працює в таких умовах, тим більше вона відмовляється від власного захисту. Але я мушу сказати й те, що не сподобається комусь. На жаль, частина людей, навіть маючи час, все одно не виконує всіх настанов і правил – і через це, звісно, хворіє.

- Але засобів захисту в лікарні достатньо?

- Забезпечені повністю. Все є.

- Після недільної наради в облдержадміністрації, куди вас запросили після такого емоційного посту в Facebook про ситуацію в лікарні «на межі вибуху», щось змінилося?

- Хочеться сподіватися, що зміняться і ситуація, й ставлення. Голова ОДА, за моїми відчуттями, дійсно хоче змінити ситуацію на краще, йому це все болить. Але зараз ще складно будь-що оцінювати, бо часу пройшло мало. Проблеми накопичувалися місяцями, за день-два вирішити їх, мені здається, неможливо.

- Хто, на вашу думку, накопичив ці проблеми?

Профільний департамент запровадив політику «жуковщини» щодо інфекційної лікарні

- Голова ОДА ж не мусить особисто вникати в усі проблеми, цим має займатися департамент охорони здоров’я. Який замість того, щоб насправді допомагати лікарні й слухати про проблеми, що виникають, намагається проводити таку собі політику «жуковщини» – тиснути, нехтувати порадами фахівців, які ще до початку зростання кількості хворих дали довідку, яка кількість мусить бути ліжок інтенсивної терапії, скільки для цього треба придбати дихального обладнання, скільки треба додатково лікарів-анестезіологів, медсестер-анестезисток, молодшого медичного персоналу, щоб усе працювало. І всі ці висновки були зроблені на підставі консультацій з провідними анестезіологами України. І всім цим департамент знехтував.

Коли залишається одна медична сестра на 50 хворих, що вона може зробити?

- Через переповненість лікарні та ризик інфікування персонал звільняється?

- Як мені говорили у відділі кадрів, щомісяця шестеро людей ідуть. Розумієте, коли залишається одна медична сестра на 50 хворих, що вона може зробити?

- Так як за таких умов можна справитися з призначеннями лікарів?

- Ну, так не виконуються призначення. Зараз ця ситуація трішки пом’якшилася, бо в лікарні вже не 200 хворих (інформацію про розвантаження лікарні до 50% озвучили в ОДА в неділю, 24 травня – вже після значного суспільного резонансу, – авт.)

- У департаменті журналістам в останні два тижні, коментуючи проблеми інфекційки, вказують на провину директора лікарні Павла Нартова. Мовляв, заклад за забезпеченням – один з найкращих і грошей виділили з початку року більше, ніж за весь минулий рік.

- Дійсно, департамент хоче повісити всіх собак на директора, який вирішував усе з ранку до ночі, який не мав жодного вихідного дня. І він реально затуляв грудьми амбразуру. Кисню не вистачає, хворі синіють – директор вирішує цю проблему. А зараз він сам лікується.

- Ця політика провадилася через некомпетентність керівництва обласного департаменту?

На будь-які прохання інфекційної лікарні про допомогу були лише заборони

- Насамперед. І ця некомпетентність породила конфліктну ситуацію, виникло непорозуміння між департаментом і керівництвом лікарні. І на будь-які прохання про допомогу були лише заборони, якісь висловлювання в досить грубій формі. До речі, ємність для рідкого кисню поставили благодійники.

- Вже в розпал захворюваності, а не в процесі підготовки до протидії COVID?

- Фактично. Балони зі стисненим киснем підключити одночасно неможливо. Підключаються 3, 4, 5 балонів. Але при тих потребах кисню, які були абсолютно прогнозованими і які виникли насправді, доводилося щодоби ставити 90 балонів. Зазвичай стільки навіть за місяць не використовувалося. Під час того, як їх вимикають, знімають, ставлять знову, відкривають магістраль, відбувається падіння тиску кисню, відповідно, хворі його не отримують. От така була ситуація. Довелося, так би мовити, на ходу ставити ємність. Та й вона мала, потрібна більша. Але вона хоча б забезпечує безперервну подачу тиску протягом доби. Потім її заправляють, і не виникає таких проблем із кисневим забезпеченням.

Та це не лише в Україні такі проблеми. Навіть у Лондоні закрили госпіталь через неможливість забезпечити кисневу терапію. Але ж, вибачте, яка кількість людей захворіла у Великобританії, а яка в Україні! А що буде, якщо прийде друга хвиля? Якщо на добу виявлятимуть не 300-400 хворих осіб, а рахунок піде на тисячі? Що тоді відбуватиметься в наших лікарнях при такому рівні керівництва?

- Ви особисто прогнозуєте цю другу хвилю?

- Я не епідеміолог і не маю достатньо фахової інформації для прогнозу. Але як лікар, що працює анестезіологом, консультантом в інфекційних лікарнях з 1994-го року, вважаю, що карантин дійсно був ефективним, він зменшив навантаження на лікарні. Друга хвиля мені видається абсолютно реальною. Питання лише, коли вона почнеться. За тиждень після пом’якшення карантину чи восени… Важко сказати.

- Володимире Анатолійовичу, ви фактично стали голосом інфекційної лікарні, журналістська спільнота вдячна за те, що громадськість все-таки дізналася, що відбувається у закладі. А колеги-лікарі сказали вам «спасибі»?

- Щодня. Щодня дякують. Я відчуваю велику підтримку і в соціальних мережах, і при безпосередньому спілкуванні з лікарями.

ДО ТЕМИ РОЗМОВИ

26 травня, коли писалося інтерв’ю, голова Харківської ОДА Олексій Кучер на пресконференції оголосив висновки двотижневої експертної перевірки, що проводилася в інфекційці. Керівник регіону заявив, що перевантаженість закладу виникла через особистий конфлікт директора лікарні Павла Нартова та директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Вадима Іваннікова. Тепер обидва перебувають на лікарняному – Нартов із COVID-19 у власній лікарні, Іванніков – із захворюванням, не пов’язаним з коронавірусом.

«Моя впевненість стовідсоткова – винуваті обидві сторони. Там вже є й особисті відносини. І, власне, цей вибух і відбувся на ґрунті особистих відносин, на жаль, відсутність комунікації та інше», – сказав Олексій Кучер.

За його словами, найближчими днями лікарню розвантажать, в ній одночасно перебуватимуть 100-120 пацієнтів. Виявилося, що 68 пацієнтів, яких із підозрою доставили в інфекційку, не мають COVID-19, але протестували людей чомусь із величезним запізненням. Тож частину з них виписали, решту – перевели до харківських міських лікарень, що визначені як опорні.

Щодо забезпечення ліками, то голова ОДА наголосив, що закупки – це відповідальність саме директора лікарні. Кошти для цього є і були – щомісяця залишки на рахунку лікарні становили 1-1,5 млн грн. Наразі проблему з нестачею препаратів вирішують.

Щодо кадрів, то після оприлюднення інформації про реальний стан речей у лікарні та суспільного резонансу, йти у додаткові бригади співробітники інших лікарень не хочуть. «До того, як відбувся цей вибух, долучитись до процесу (боротьби з коронавірусом – авт.) виявили бажання, якщо не помиляюся, 89 осіб. На сьогодні всі відмовляються», – заявив Кучер.

Голова ОДА також повідомив, що запропонував Володимиру Корсунову очолити лікарню на час епідемії, але той відмовився. Професор пояснює: зі свого боку пообіцяв експертну допомогу з медичних питань, щоб запобігти непродуманим рішенням у майбутньому.

Наразі закладом керує співробітник Харківської медичної академії післядипломної освіти Валентина Маслова, яка працює в інфекційній лікарні за сумісництвом.

Ввечері 26 травня волонтер Наталія Попова, яка постійно спілкується з працівниками інфекційки, оприлюднила у Facebook лист, який колектив написав на адресу міністра охорони здоров’я Максима Степанова (копії листа медики також мають надіслати до Кабінету міністрів, Верховної Ради, приймальні президента Володимира Зеленського, мерові Харкова Геннадію Кернесу, голові ОДА Олексію Кучеру та профспілковим організаціям). У тексті говориться, що станом на 15 травня в лікарні, що розрахована на 200 ліжок, перебувало 210 пацієнтів, у 174 з яких підтверджений діагноз COVID-19. Це призвело до того, що в палатах перебувало переважно по 6-7 хворих, що є порушенням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних норм і правил, а на початку підйому захворюваності в провізорних відділеннях розміщували по 1-2 пацієнта в палаті.

Медики заявляють, що згідно з наказом департаменту охорони здоров’я Харківської ОДА, всі хворі з діагнозом «пневмонія» мали направлятися до інфекційної лікарні, а після першого негативного результату ПЛР-тесту їх повинні були переводити в інші стаціонари. При цьому, за даними лікарів, була вимога переводити якнайбільше пацієнтів, що є порушенням наказів МОЗ та в тому числі призвело до розповсюдження COVID-19.

Медики наголошують на недостатньому забезпеченні лікарні медикаментами та киснем – запити про необхідність поставок виконувалися із суттєвою затримкою, а деякі взагалі були проігноровані. Потреба в кисні, що зросла з 24 балонів на місяць до 90 балонів на день, покривається в основному ресурсами лікарні.

Також у медзакладі не вистачає анестезіологів, рентгенологів та близько 30% середнього і молодшого медичного персоналу.

Крім того, лікарі підкреслили, що взагалі не отримують допомогу й від міської влади Харкова, враховуючи, що обслуговують близько 90% саме мешканців міста, а перебувають на балансі обласного бюджету.

Медики констатували, що частину необхідних засобів і медикаментів отримують від благодійників.

Колектив лікарні просить міністра Степанова допомогти відкрити стаціонари міських лікарень Харкова, допомогти в необхідному медикаментозному супроводі пацієнтів, згідно з протоколами ведення хворих на коронавірусну інфекцію та обіцянками президента щодо безкоштовного лікування. Якщо звернення не буде розглядатися, медики просять не переадресовувати його в департамент охорони здоров’я Харківської ОДА: «Взаємодія з даною держструктурою абсолютно не конструктивна».

Реакція МОЗу не забарилася: 28 травня міністр охорони здоров’я Максим Степанов на щоденному брифінгу повідомив, що міністерство відреагувало на звернення співробітників Харківської інфекційки. Була сформована відповідна комісія, до складу якої очільник МОЗ включив провідного інфекціоніста нашої країни Ольгу Голубовську. У Харкові комісія працювала два дні, 26-27 травня, висновки Степанов пообіцяв надати громадськості найближчим часом. Уже після двох перевірок – обласної та міністерської – зрештою заговорив і директор лікарні. Коментар ЗМІ він надав прямо з боксу інфекційки – через відчинене вікно.

Помітно хвилюючись, Павло Нартов заявив, що справді не розуміє звинувачень від департаменту та ОДА, оскільки робив усе від нього залежне. При цьому він підтвердив, що стосунки з керівником департаменту справді не склалися саме через те, що його змушували приймати пацієнтів із підозрою на коронавірус навіть коли заклад уже був переповнений.

За словами Нартова, колектив працює з потрійним навантаженням. Зокрема, на сьогодні є лише 64 медсестри, хоча за штатом має бути 103, в реанімації – один черговий анестезіолог замість 3-5. Директор підтвердив, що заклад не міг забезпечити ізоляцію пацієнтів по 1-2 людини, оскільки має лише 80 боксів, що сприяло поширенню інфекції.

Юлія Байрачна, Харків
Фото – В’ячеслава Мадієвського

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-