Херсонщина – один із регіонів, де вчасно виплатили квітневу 300-відсоткову надбавку медикам, які лікують хворих на COVID-19, тут першими в країні почали перевірку на коронавірус усіх хворих з пневмонією, лікарі від самого початку зустрічали автобуси з заробітчанами з-за кордону на автостанції, коли в інші регіони люди поверталися безконтрольно.

Станом на 25 травня в області зафіксовано 177 лабораторно підтверджених випадків захворювання на коронавірус, 149 людей одужали, 2 – померли.

З 8 квітня Херсонська обласна інфекційна лікарня ім. Горбачевського працює як госпіталь з лікування хворих на COVID-19. Головний лікар Володимир Мітковський каже, що найбільше за час карантину його вразило, скільки благодійників відгукнулися і надали допомогу – він такого не очікував. А ще лікар розповів, куди віддають використані спецкостюми і чому, на його думку, наразі Херсонщина вбереглася від великих спалахів коронавірусу. Володимир Мітковський наголошує – у регіоні, який чекає влітку великої кількості туристів, що приїдуть на морські курорти, розслаблятися не можна.

- Володимире Григоровичу, чому ваша лікарня не перейшла на вахтовий метод, як це зробили інші заклади?

- Коли лікарня буде завантажена більше, ніж на 50%, тоді буде вахтовий метод, як у Чернівцях, Івано-Франківську, Тернополі. Станом на 21 квітня у мене було 13 хворих (максимальна потужність лікарні – 135 ліжок, 6 місць реанімації). Тому такої потреби нема. Режим роботи лікарні залишився таким же, як до карантину – середній і молодший медичний персонал змінюється через кожні 12 годин. Ми не ходили на «добу» – ефективність зменшується. У лікарні працює реанімація – це 6 боксів, відділення, де надають допомогу хворим на коронавірус, ще є відділення, куди направляємо спочатку всіх з підозрою на COVID-19. Якщо підтверджується коронавірус, ми пацієнта з цього відділення переводимо туди, де лікують хворих. Але всі пацієнти, наголошую – всі, у нас перебувають ізольовано – і ті, хто з підозрою, і ті, у кого вже виявили коронавірус, бо лікарня «типова», це нас рятує, ми не кладемо по кілька людей у палату. У нас навіть реанімація – 6 боксів. Це допомагає попереджати внутрілікарняне інфікування.

По лікарні наказ такий: ні кроку з відділення. Прийшла бригада в реанімацію – вони працюють свої 12 годин, не виходячи з відділення. Ми перевели всі поточні питання у телефонний режим. З харчоблока приносять їжу просто у відділення, де є кімнати прийому їжі, роздягальні, санблоки з душем, цілодобово гаряча вода. Хто бажає відпочивати – в одному з корпусів цілий поверх практично готовий, щоб працівники там зупинялися, палати з усіма зручностями. Але ніхто поки що не виявив бажання, навіть коли транспорт не ходив. Усі мої підлеглі після зміни повертаються додому.

І, до речі, нам допомагали з транспортом – міська рада відгукнулася. А щоб медики з інфекційної, які проживають у мікрорайоні Шуменський, добиралися на роботу, надала свій легковий автомобіль навіть обласна футбольна асоціація.

- Чи є серед ваших підлеглих хворі на коронавірус?

- Перший випадок саме зараз маємо – у медбрата з реанімації під час ПЛР-обстеження, яке медпрацівники проходять кожні п’ять днів, виявили коронавірус. Усі контактні, з ким він працював, здорові. А де він цей вірус підхопив – проводиться службове розслідування.

- До слова, про лабораторні дослідження. Якщо на початку карантину в області відправляли біоматеріал у Київ, то нині щодня у Херсоні проводять до 300 ПЛР-тестів на добу, в основному у лабораторному центрі МОЗ. Але частину й в обласній інфекційній лікарні?

- Так, ми отримали устаткування від благодійного центру. Воно дає можливість проводити обмежену кількість досліджень – до 10 на добу. Це, звісно, порівняно з лабораторним центром – небагато. Проте за необхідності ми такі дослідження проводимо для пацієнтів і за 2-3 години вже маємо результати.

- Якщо вже згадали про харчування – як у вашій лікарні воно організоване?

- З обласного бюджету виділені кошти на харчування співробітників. Наш харчоблок готує страви, це повноцінне харчування, є дієтична сестра, опитування проводять серед співробітників, що краще готувати. Харчуються всі у відділеннях, як я вже казав, щоб обмежити контакти всередині лікарні.

- Ви казали, що не очікували такої підтримки від благодійників та волонтерів…

- На сьогодні маємо 139 благодійних внесків – від організацій, фондів, підприємств, фізичних осіб, депутатів, релігійних організацій, навіть банк от є у цьому переліку. Лише у грошовій формі – 991 тисяча гривень. Як вам подобається?! Майже мільйон. Я справді не очікував такої активності.

А скільки привезли медичної апаратури, обладнання, засобів індивідуального захисту! От на сайті лікарні можете подивитися – там кожна організація, всі, хто надав допомогу і не був проти, щоб це оприлюднити (бо були люди, які не хотіли, щоб про їх внесок згадували) – все є. Особлива подяка школам Херсона: №28, 4, 31 і профспілці працівників освіти – 10 тисяч перерахувала. До речі, профспілка працівників охорони здоров’я, поки що, на жаль, не додумалася до цього, навіть, щоб заохотити наших працівників. Не телефоную туди – може у них совість прокинеться. Ще скажу щодо допомоги – є компанія «Данон», вона виробляє молочні продукти, звідти раз на тиждень вже другий місяць поспіль возять кожному співробітнику лікарні безкоштовно набір молочних продуктів – йогурт, молоко, сметану, сир.

- А що з ліками, які мають отримувати хворі на коронавірус за протоколом? Рідним списки пишуть?

- Боже упаси, щоби хворий щось купляв із переліку цього. Специфічні ліки ми отримали: «Хлорохін», «Плаквеніл», їх централізовано МОЗ надав. Це для важких хворих маємо. Якщо у Чернівцях вже весь використали, то у нас ще не так багато хворих. Зараз замовили «Актемру». Нам обіцяли привезти для кількох пацієнтів, це дорогий препарат – курс коштує 30-40 тисяч на одного хворого. Гроші є благодійні – будемо купувати для таких вкрай важких. Це все, що за протоколом треба для лікування COVID-19.

Що стосується ліків не специфічних, то тут так: хочеш сам – купляй, не хочеш – не купляй. Наприклад, історія з хворим із Нової Каховки, родина якого збирала кошти на «Біовен». Рідні вимагали саме цей препарат для хворого. Це не специфічний препарат, його немає у протоколі, він дорогий. Хворого цього ми «витягли», до речі, потім перевели його у районну лікарню, бо йому ще потрібен кисень…

- А якщо про кисень та про апарати ШВЛ… Ваш колега – Василь Скрип, генеральний директор Закарпатського Центру легеневих хвороб, заявив, що, як свідчить практика, результати переходу на лікування коронавірусу на апараті ШВЛ – плачевні.

- Можу сказати, що ми хворих тримаємо скільки можемо, щоб не переводити на ШВЛ, один зараз пацієнт важкий, який у нас підключений – відтягували до останнього. Більше потреба у хворих на коронавірус є у кисні, їм необхідна киснева підтримка. Навіть тим, у кого вже немає вірусу. Коронавірусна інфекція має специфіку: ми лікуємо, потім два контрольних дослідження ПЛР-тестами – все, у людини вірусу немає, але хворого не виписуємо, якщо він ще залишається киснезалежним. Уражуються легені дуже сильно, і певний період потрібна киснева підтримка. У мене зараз хворий є, він уже не становить небезпеки для оточуючих, вірусу немає, але він наразі без кисневого апарату не може. Концентратори кисню є, закупляю ще. Користуються хворі й приліжковими концентраторами – є і такі пацієнти, кому достатньо 5-6 літрів.

- Спецкостюми – чула таку думку, що варто повернутися до практики багаторазових спецкостюмів, мовляв, у них лікарям комфортніше працювати.

- Ви знаєте, треба мати і те, і те. Тому що у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії – там інші вимоги, більш жорсткі, ризик зараження біоматеріалом набагато вищий. Там має бути і якість захисної одежі, й респіратори найвищого класу. Щитки у мене, до речі, всі носять – їх достатньо. Наші медики одягають разові спецкостюми, коли працюють з пацієнтом. Закінчили – зняли. Є порядок одягання і особливо – знімання. Жорсткі вимоги: знімається, кидається у розчин, що містить хлор, знезаражується, потім складається у герметичні пластикові мішки, і фірма, що має ліцензію, забирає на утилізацію. Ми самі з цим не працюємо.

- А на якість засобів індивідуального захисту не було у вас нарікань?

- У нас багато спецкостюмів тепер – запас маємо, зараз із хорошими працюємо. Є трохи гіршої якості. Як купляєш за свої гроші – дивишся, а якщо це подарували, то ти ж не вибираєш.

- Як маленькі пацієнти реагують на людей у костюмах і масках?

- Від малюка залежить – один може відразу заплакати, а інший усміхається і запрошує погратися. У нас дитина віком рік і вісім місяців лежить з мамою (мама, до речі, здорова) – нормально реагує, не боїться.

- Чи справді люди старшого віку важче переносять коронавірус?

- Тут треба більше казати про супутні захворювання, про так звану групу ризику. З цукровим діабетом кілька людей було, дуже важкий перебіг хвороби, але проскочили. Ожиріння. От лежать двоє – один 70 кілограмів важить, другий – 120. Той, що 70 – рухається, не розвивається у нього застійна пневмонія. А той, що важчий, лежить, не рухається, боїться зрушитися з місця. І в нього починаються проблеми.

- Паніка у хворих буває, коли вони дізнаються про свій діагноз?

- Коли людина потрапляє до нас, після спілкування з лікарем, після пояснення, наведення прикладів, заспокоюється. Коли лікують, надають допомогу – нема приводів для паніки.

- Ви залучаєте вузькопрофільних спеціалістів з інших лікарень? Як вони контактують з хворими – безпосередньо чи онлайн надають консультації?

- Якщо немає у нас в штаті, обов’язково залучаємо. От днями, наприклад, був у нас судинний хірург – завідуючий відділенням серцево-судинної хірургії обласної клінічної лікарні Юрій Спірін. Він приїхав, екіпірувався відповідно до вимог і працював.

Мене вражає, що не бояться – це я про фахівців «зі сторони», наші – то зрозуміло, то їх щоденна робота. Я про колег з інших лікарень – міських, обласних, які приїжджають на консультацію. Нема такого, щоб лікар відмовився.

- Зараз у соцмережах ще й досі постять інформацію про те, що карантин не потрібно було вводити, що хворих мало, що це як грип.

- Треба реально дивитися на речі. Ми не бачили таких пневмоній раніше, спалах у 2009 році – може, щось трохи подібне. Чому у нас в області такий низький рівень захворюваності? Головне, ми від самого початку оперативно та гарно розгорнули протиепідемічні заходи.

В Олешківському районі була проблема, але зробили висновки, ось Каховський район – надійшла важка жінка, підприємство, де вона працювала, одразу все обстежили, контактних осіб виявили. І вірус не розповсюдився. І по Голій Пристані, по Гладківці теж. Це заслуга не лише медичної спільноти, це обласний штаб спрацював, я знаю цих людей, як оперативно вони реагують на виклики. Так, медичного обладнання, медперсоналу на поодинокі випадки захворювань у нас наразі достатньо. Але коли хворих на коронавірус одночасно буде 80-90 в лікарні, тоді виникнуть проблеми.

Тому перед початком курортного сезону дуже раджу не розслаблятися і дотримуватися рекомендацій, про які кажуть уже кілька місяців: зберігайте чистоту рук, носіть маски, уникайте скупчення людей. Скажу про маски окремо: є необхідність їх носити. Вони захищають оточуючих від інфікованих, насамперед, мають носити маски ті, хто кашляє. У транспорті, у магазинах правильно роблять, що вимагають одягати маски.

- В області провели телеміст із китайськими медиками, навіть влада пообіцяла підготувати матеріали для лікарень за результатами такої онлайн-зустрічі. Це було корисне спілкування?

- Дізналися багато цікавого про реанімаційні заходи, про дезрежим, інфекційний контроль у лікувальних закладах. Щоб не було реінфекції, щоб не заразився хворий у стаціонарі іншою інфекцією. Вони розказали, як чітко з цим працювали.

- Питання, яке турбує не лише медиків, – чи отримали ви обіцяні 300% надбавки і, власне, скільки нарахували вашим підлеглим?

- За квітень уже отримали, обласна влада спрацювала гарно, я вважаю. Завреанімації на руки отримав 24 тисячі гривень, лікар-реаніматолог – 15,5-19 тисяч, медсестра-анестезистка – 10-11 тисяч. Завідділення – 14 тисяч, лікар – інфекціоніст 10-13,5 тисячі, медсестра 8,3-9,5 тисячі, санітарка – 6,8-8,3 тисячі гривень.

- Не такі й великі гроші. Скажіть, медреформа вашій лікарні на користь піде?

- Реформа, у принципі, справа гарна, але тариф на лікування в інфекційних лікарнях дуже низький. Та й нинішня ситуація засвідчила, що інфекційне ліжко має бути в очікуванні, як служба ДСНС. Не за хворого пролікованого платити, а треба утримувати відділення. По іншому не можна, як бачите.

Ірина Староселець, Херсон

Фото надані пресслужбою Херсонської ОДА