У Луганщини купа проблем – економічних, соціальних, інфраструктурних тощо. Але що стосується поширення епідемії на цій території – серед усіх областей України їй повезло найбільше. На момент, коли пишуться ці рядки, тут зафіксовано всього 42 випадки зараження, до того ж вже більше тижня ця цифра не змінювалася. Ба більше: 22 людини встигли одужати. І – жодної смерті.

У чому феномен найсхіднішої області України кореспондентові Укрінформу розповів заступник директора ДУ Луганський обласний лабораторний центр МОЗ України Володимир Жданов.

HALLO, AMERICA

Володимир Васильович – людина в цій сфері не нова. До окупації частини Луганщини встиг попрацювати головним санітарним лікарем Луганська, потім головним санлікарем нашої області, згодом - начальником головного управління санепідслужби Луганщини. Сьогодні він очолює обласний штаб по боротьбі з пандемією. Але почали розмову ми не з цього. Напередодні відбувся діалог з двома американськими професорами з Бостона, з їхніми луганськими колегами і з керівництвом області.

- Ви спілкувалися з американськими колегами. Помітна різниця в підходах у нас і в Сполучених Штатах?

- Так, вчора був телеміст з американськими фахівцями. Що треба зазначити. В принципі, підходи до лікування і до епідеміологічних питань, які є у нас і у них, не відрізняються. Як у нас, так і у них виписка хворих відбувається після дворазового ПЛР-обстеження; ті ж самі питання відстеження контактів, надання медичної допомоги вагітним; питання самоізоляції. Тут у нас ідентичні підходи.

Піднімалося питання виробництва вакцини, але воно на тій стадії, про яку йдеться сьогодні в пресі: так, розробляється, проте не можна сказати, коли вона буде готова, наскільки виявиться ефективною. Зараз у них поки тривають напрацювання, випробування.

Щодо лабораторних досліджень – вони починають випробовувати тест-системи для визначення коронавірусу за слиною. Точно ще не можуть сказати, що це буде: визначення наявності самого вірусу чи визначення антитіл до цього вірусу. Тобто, вони переходять на інший варіант тестування. Ми робимо мазок у носоглотці – вони теж це роблять для ПЛР-тестів, але у них з'явилися тест-системи, які досліджують просто слину. Кажуть, що це більш інформативно, що відсоток виявлення коронавірусу набагато вище, ніж у ПЛР-тестів. Останні дуже сильно залежать від правильного забору матеріалу, щоб матеріал потрапив на цей тампон і потім на дослідження.

- Про співпрацю з американською стороною не домовлялися?

- Ми домовилися, що й надалі такі зустрічі відбуватимуться. Строго кажучи, не я був ініціатором цієї зустрічі, її організувала обласна адміністрація. Тому в ній і брав участь губернатор. Він теж знайомився з американськими методами боротьби з вірусом. У них захворюваність, звичайно, вище, ніж у нас в області, тому і навантаження на систему охорони здоров'я і на лабораторну службу у нас дещо нижчі, ніж там.

КАРАНТИННИЙ «ПІВОСТРІВ»

- Ну, якщо вже мова зайшла про губернатора... Він у цьому питанні – авторитарний керівник чи прислухається до думки фахівців?

- Можу сказати, що мінімум раз на два дні ми з ним зустрічаємося, постійно спілкуємося. Враховуючи те, що я начальник штабу з протидії пандемії, доповідаю Сергію Гайдаю щодо кожного нового випадку зараження – якщо вони у нас з'являються - практично щодня в режимі і особистих зустрічей, і телефоном. Питання повністю на контролі губернатора. Величезна допомога з його боку взагалі була у лабораторних дослідженнях. Приміром, ми отримали обладнання від Всесвітньої організації охорони здоров'я, однак ВООЗ не встигла провести його інсталяцію... Загалом, він домовлявся, сам знайшов у Києві організацію, яка може це зробити. За його участю ми самі це обладнання встановлювали, самі його тестували. Завдяки йому, будемо говорити, ми і почали лабораторні дослідження.

Я вважаю, що він достатньо виважений керівник, який ухвалює обґрунтовані рішення, ретельно вивчивши питання.

- У нас найнижчі показники зараження коронавірусом в Україні. Навіть порівняно з Донецькою областю, хоча вона знаходиться практично в таких самих умовах, що і Луганська. Можете сказати, чому?

- Ну, якщо Донецьку область розглянемо – ми спілкуємося з колегами регулярно – у них основна кількість хворих у Маріуполі, місті з найбільшою кількістю населення підконтрольної території Донеччини.

Щодо нашої області... Хай там що, але губернатор вирішив не відкривати ринки, коли це можна було зробити ще у квітні. У нас в області 18 березня закрили всі ринки, так і не відкривали до початку цього тижня. Сергій Володимирович сказав: «Ні, і все!» Але і потім ринки далеко не всі і не відразу відкрилися. У нас на обліку у Держпродспоживслужбі 22 ринки. За моєю інформацією, 15 травня відновили свою роботу лише 14. Тобто, область не поспішає відкривати ринки, тому що це додаткове джерело можливості зараження.

Друге. Велику роль зіграв наказ командувача ООС про закриття т. з. червоної зони. В'їзд до області та виїзд були закриті, міграція людей зменшилася. Крім того, були закриті внутрішньообласні маршрути. Треба також враховувати, що та частина області, яка залишилася підконтрольною Україні – це в основному сільські райони. У нас всього три великих міста: Сєвєродонецьк, Лисичанськ і Рубіжне. Досить жорстка позиція з боку правоохоронних органів, з боку органів місцевого самоврядування теж сприяли зменшенню кількості контактів між людьми.

НА ПРОБУ...

- Наше завдання, звичайно, – якомога більше виявити заражених. Тому відбираємо проби, досліджуємо стан усіх, на кого падає хоч найменша підозра. Маю сказати, нас теж хвилює низька кількість заражених. З іншого боку, рівень захворюваності на ті ж пневмонії в області... Ну, ось, приміром, вчора у всіх лікувальних закладах області було 39 пневмоній в стаціонарі і п'ять – амбулаторно. Це досить низький показник.

Крім того, треба сказати: з усіх 42 випадків зараження COVID-19 ми лише про 5 не знаємо, де джерело. Щодо решти 37 випадків у нас чітко визначено, хто є джерелом. Ось, шість осіб – ті, хто повернувся з-за кордону; решта – наші внутрішньообласні контактні. Можливо, у тих п'яти і було джерело коронавірусу, але воно не виділяє зараз коронавірусу. А аналізів на виявлення наявності антитіл ми сьогодні ще не робимо. Але, напевно, найближчим часом почнемо. За вказівкою МОЗ, Сумська та Одеська області проводили дослідження методом ІФА («імуно-ферментний аналіз»). Метод дозволяє виявляти антитіла у тих людей, які перехворіли. Тобто ми можемо визначити: хворіла людина чи ні. Природно, тільки-но ми почнемо у себе проводити дослідження ІФА, зможемо визначити, від кого могли заразитися ці п'ятеро.

Тому ситуація контрольована, і ми дуже сподіваємося зберегти цю тенденцію. Поки лабораторія справляється; поки ми усі дослідження зразків, які доставляють нам, виконуємо у повному обсязі. Хоча досить обмежену кількість досліджень ми можемо проводити – у середньому приблизно 60-70 на день.

- Скільки часу проходить від забору проби до видачі результату?

- Якщо проба доставлена до 11 години дня, цього ж дня ввечері отримаєте результат. А якщо проба доставлена після 11-ї, то, ймовірно, – наступного дня. Робота побудована так. Вранці проби привозять з усіх лікарень області. А у мене працює всього одна бригада, людей мало... Взагалі все обладнання, все-все-все, залишилося у Луганську. У нас немає обладнання для дослідження особливо небезпечних інфекцій. Це вже ми самі тут відновлювали вірусологічну лабораторію, шукали обладнання.

...І от працівники заходять до боксу і починають обробку проб. Скільки їх доставили - до п'ятої години триває дослідження. І до боксу в цей час заходити не можна! Ні заходити, ні виходити. Тому, якщо якісь проби привезли пізніше, їх не можна передати туди. Але, зазвичай, якщо привозять у другій половині дня, це три-чотири проби максимум.

Написати звіти по кожній пробі – це теж потребує часу. Буває, якщо проб 60-70, співробітникам і вночі доводиться над звітами сидіти. Втім, про результати ми повідомляємо телефоном на місця того ж вечора. А за паперовими приїжджають вранці: нові проби привозять, папери забирають. Але телефоном відповідь отримують того ж дня, тому що люди хвилюються, чекають, телефонують. Як правило, ми завершуємо від 17 до 20 годин.

- На вашу службу поширюється положення про доплати медикам, які працюють з коронавірусом?

- Є постанова Кабінету міністрів, нова, 372-е від 6 травня – вона тільки опублікована. От згідно з цією постановою, починаючи з квітня-місяця пункт про 300% зарплати поширюється і на тих, хто працює у лабораторії.

- Гроші ще не надходили?

- Ще не надходили, бо тільки ухвалили постанову. Отримаємо гроші – проплатимо обов'язково. За березень нічого платити не вийде, оскільки ми лише з 3 квітня почали робити дослідження. У березні установка обладнання; наші фахівці-вірусологи їздили до Києва, до референт-лабораторії, там стажувалися; у фірмі, яка поставила обладнання, теж стажувалися. Відпрацьовували практичні навички.

З 3 квітня зробили вже більше тисячі досліджень. Порівняно з іншими областями це, звичайно, набагато менше.

«ОСОБЛИВА СТАТЬ»

- У нас якихось регіональних особливостей немає? Я ще від початку року, коли про коронавірус лише чутки ходили, почав звертати увагу на звіти вашої служби: адже область і по ГРІ, і по грипу так і не досягла епідемічного порогу. А в інших областях – правда, спеціально не відстежував – але весь час траплялися повідомлення: то там поріг перевищено, то там...

- Особливостей немає. Єдине, що можу сказати: ми щільно займалися імунопрофілактикою дітей. Порівняно з 2014-м, 2015-м ми досить великий відсоток прищепили. Коли був дефіцит вакцини, проти кору приміром – для нашого населення, для дітей, – був досить високий рівень вакцинації. Тому коли минулого року почалася епідемія кору в Україні, у нас по області було зареєстровано всього 140 випадків. З них 46 – це завезені. Тобто, привезли до нас кір, і після них пішли контакти.

Вакцинація населення від низки інфекцій у нас в області досить висока. Це було пов'язано з тим, що деякі вакцини, які призначалися для всієї Луганської області, залишилися тут, на нашій території. А інша регіональна особливість – я вже казав – у нас в основному сільське населення. Ступінь роз'єднаності вище.

Будь-яка інфекція для успішного поширення вимагає скупчення народу. У нас таких скупчень мінімум, а схема епіднагляду, яка існує в Україні, однакова як для Луганської області, так і для Харківської, і для Львівської. Підходи і методи – одні й ті самі. І наші фахівці працюють за одним алгоритмом з колегами з Одеси або Тернополя. Міністерство стежить за цим, тому сказати, що ми, там, гірше працюємо або краще, я не можу.

- А яка ситуація з іншими небезпечними захворюваннями? Гепатит, туберкульоз... Вони якось сьогодні відійшли в тінь коронавірусу.

- Щодо гепатиту ми не бачимо великого збільшення. Якщо говорити про туберкульоз, то рівень захворюваності на Донбасі завжди був досить високим. Кишкові інфекції теж спостерігаються. Тиждень на тиждень не приходиться, але рівень середній багаторічний не перевищено.

Якщо ми подивимося на той же вірусний гепатит, то минулого року у нас було десять випадків або, як ми говоримо, інтенсивний показник 1,47 на сто тисяч. У 2018 році – 23, тобто 3,27 на сто тисяч. Щодо кишкових інфекцій: у порівнянні з 2018-м роком зниження на 15%. А було 1145 випадків – при 1369 у 2018-м. Щодо туберкульозу: за 9 місяців 2019-го – мінус 11,7%. Загалом, спалахів серйозних не було.

- Когось із наших хворих доводилося підключати до апаратів штучної вентиляції легень?

- У нас один пацієнт був підключений до ШВЛ, але це тривало день-два – і все. Стан почав погіршуватися, і його відразу підключили. І ще у однієї жінки почалося ускладнення, але її не підключали – у неї була алергічна реакція на препарат, і лікарі просто дали їй можливість подихати киснем. Підтримали людину. У нас, слава Богу, всі одужують, 22 виписали, ще кілька осіб випишемо незабаром – просто чекаємо на другі результати дослідження. Там треба між ними робити невелику перерву. Хоча б два-три дні.

- Останнє запитання. Дехто Андрій Ілларіонов, ексрадник Владіміра Путіна з економіки, недавно заявив, що у людей, які отримали свого часу щеплення від туберкульозу, підвищена опірність до COVID-19. У вас є з цього приводу якась інформація?

- БЦЖ? Я про цю теорію знаю. Розумієте, про це можна буде сказати за рік-два-три. Чому? Тому що для цього необхідно провести наукові дослідження. Висновок мають надати вчені-епідеміологи, фтизіатри... Сьогодні можна сказати, що статистично така закономірність нібито простежується. Але взагалі щодо коронавірусу на сьогодні наукових фундаментальних досліджень ще немає. Ще рано щось стверджувати однозначно. Щоб встановити закономірність, треба зібрати гігантський матеріал: по кожній людині встановити, прищеплювалася вона чи не прищеплювалася. Якщо прищеплювалася, в якому віці, якою саме вакциною. Тому, думаю, відповідь можна отримати, коли закінчиться пандемія і з'явиться можливість зайнятися цим у більш спокійній обстановці.

Михайло Бублик, Сєвєродонецьк