Городище, яке поламало історіографію Московії

Городище, яке поламало історіографію Московії

Точка на карті
Укрінформ
Давній Пліснеськ вражає своїми підземними таємницями

Минуле нагородило село Підгірці у Бродівському районі на Львівщині унікальними пам`ятками. Серед них — Підгорецький палац — парадна резиденція польських вельмож, древній монастир. І якщо ці об`єкти давно відомі на туристичній мапі України і їх постійно відвідують як “організовані”, так і “дикі” туристи, то про слов`янське й давньоруське городище Пліснеськ, розміщене всього за два кілометри від цих архітектурних перлин, мало кому відомо.

ТАЄМНИЦІ ДАВНЬОГО ПЛІСНЕСЬКА

Тим не менш, воно має багато таємниць і щороку вражає несподіваними знахідками археологів. Про скарби, приховані під землею, розповідає 3D виставка, яку влаштували у Львові співробітники музею-заповідника “Давній Пліснеськ”.

Про них, а також про саме унікальне городище - і наша сьогоднішня розповідь у проєкті “Точка на карті”.

Розкопки культового центру
Розкопки культового центру

Дослідник “Давнього Пліснеська” Андрій Филипчук вважає, що цей слов`янський мегаполіс IХ-Х століть є наріжним каменем у фундаменті історії нашого народу. Нелегко знайти ще пам`ятку, де життя безперервно тривало з ІХ до ХІІІ століття. Це давнє розселення залишило по собі унікальні старожитності, зокрема Ізвищенський культовий центр VII-X століть, на базі якого згодом постало одне з найбільших городищ Великої Хорватії.

Андрій Филипчук / Фото: dyvys.info
Андрій Филипчук / Фото: dyvys.info

Зараз Пліснеськ представлений оборонними лініями слов`яно-руського часу. Їх висота подекуди сягає 20 метрів. Це земляні вали, але не просто насипи, а потужні конструкції.

Завдяки методиці, яку застосовував багаторічний дослідник Пліснеська — нині покійний Михайло Филипчук, вдалося розкрити їх таємницю. Всередині насипів, як капсули, містяться різноманітні конструкції: ями, кліті, оборонні бійниці. Тобто, це споруди на зразок пізніших кам`яних замків, от тільки замки в десятки разів менші. Вони могли мати площу до одного гектара, а в Пліснеську — 250 гектарів. Тому що такі споруди в насипах було легше будувати: тверда глина втовчена в земляні кліті, обшальована різноманітним камінням, укріплена внутрішніми стінами, збереглись протягом тисячоліття.

Також на території заповідника зберігся Пліснеський монастир, який свою історію починає з 1180 року. Про це записано на стіні церкви.

ЯК ОДНЕ ГОРОДИЩЕ ПОЛАМАЛО РОСІЙСЬКУ ІСТОРІОГРАФІЮ

На основі всього розкопаного дослідники і хранителі городища хочуть створити археологічний скансен — музей під відкритим небом. Він буде зосереджений на маловивчених сторінках історії.

“Слов`янський період існування України є надзвичайно таємничим — це велика біла пляма не тільки на карті України, але і Європи. Адже ми не маємо чіткої інформації про цей період, а якщо вона і є, то приховується. Зокрема, російські дослідники, які приїжджали до нас у 2008 році, прямим текстом сказали Михайлові Филипчуку, що він зі своїм Пліснеськом поламав усю 300-літню російську історіографію”, - зазначив директор музею-заповідника Володимир Шелеп.

Володимир Шелеп / Фото: dyvys.info
Володимир Шелеп / Фото: dyvys.info

За його словами, це є свідченням того, що фальсифікація історії з боку Московії археологічно ламається. Бо Филипчук завжди казав: “Земля не бреше”. Якщо правильно застосовувати його методику досліджень, скрупульозно до цього ставитися, то істина, схована під землею, відкриється, і ми зможемо побачити, як українська історія стане правдивою і значущою. Якщо порівнювати давньоруський Пліснеськ — 10 гектарів, і слов’янський Пліснеськ — 250 гектарів, розумієш, що українці були на високому тогочасному рівні розвитку”.

“ЗЕМЛЯ НЕ БРЕШЕ”

Планові і постійні археологічні дослідження Пліснеська розпочались ще в далекому 1810 році. До складу історико-культурного заповідника нині входять: Давньослов’янський культовий центр кін. VII-X ст., Слов’янське городище ІХ–Х ст., Давньоруське городище ХІІ–ХІІІ ст. (літописний Пліснеськ), Курганний могильник ХІ – початку ХІІ ст., Підгорецький (“Здавна іменований Пліснеський”) монастир.

Дослідницькі роботи на курганному могильнику
Дослідницькі роботи на курганному могильнику

У незалежній Україні дослідження продовжив директор інституту археології Михайло Филипчук, а після його раптової смерті у 2016-му, справу підхопили син Филипчука - Андрій, який очолює Пліснеську археологічну експедицію, та Володимир Шелеп. Розкопки проводяться щорічно.

Цей рік, за словами Шелепа, був особливо цікавим. Вдалося зафіксувати господарську будівлю — косторізну майстерню. Знайдено велику кількість різноманітних виробів з кості, заготовки, які свідчать про те, що тут було налагоджене косторізне виробництво, а не лише торгівля виробами. Причому, є свідчення, що це виробництво існувало тут іще з давньоруських часів.

Також віднайдено ливарні формочки, які показують, що в Пліснеську було розвинуте і ювелірне мистецтво. Тобто, він був повноцінним центром, який розвивався упродовж століть у різних напрямках - не тільки культурно-духовному, військовому, а й ремісничому.

- Що собою представляло слов`янське та давньоруське житло? - запитую у Шелепа.

- Слов`янське було заглиблене у землю. Це зумовлено тим, що в той час не було такої кількості опадів.

Реконструкція житла ІХ-Х століть
Реконструкція житла ІХ-Х століть

В ХІ столітті опадів стає більше, оселі починає затоплювати, вони занепадають. Їх відновлюють уже як наземні. Перші оселі цього перехідного періоду мають уже кам`яну чи глиняну основу — мощення долівки. А вже наступні житла лише злегка підмазані глиною. Ще одна прикмета — кам`яна пічка. Перехід від слов`ян до русичів дуже яскраво виражений.

Печі для випалу кераміки на зовнішньому схилі валу
Печі для випалу кераміки на зовнішньому схилі валу

Усі ці житла є, але сховані під землею. Під час досліджень ми їх розкриваємо, фіксуємо, фотографуємо. Але згідно із законодавством і моральними археологічними принципами мусимо це все закопувати. Тому що вони викопані в глині, вирізані, витесані. І навіть від найменшого дощу руйнуються. Тому потрібна консервація.

ПРОЄКТ СКАНСЕНА І ЗD МОДЕЛІ ГОРОДИЩА

Можливо, з часом будуть відповідні матеріали і технології для того, щоб зберегти ці споруди у відкритому вигляді. Поки що їх немає, але науковці сподіваються, що їм вдасться відкрити для загалу таємниці, сховані під землею. 23 жовтня у заповіднику відбудеться презентація 3D моделі візуалізації Пліснеська.

Цей проект триватиме й надалі з тим, щоб створити тут археологічний скансен. Він стане основою для реконструкції, візуалізації і залучення фінансів для подальшого відтворення городища. Перший етап має бути реалізований упродовж 10 років.

Частково буде представлена “жива" відбудова, частково — те, що міститься під землею, і це створить фурор в українському музейництві, дасть поштовх до збереження пам`яток, переконані дослідники.

Реконструкція житла ХІІ-ХІІІ століть
Реконструкція житла ХІІ-ХІІІ століть

Поки що існує лише комп`ютерна версія візуалізації городища. Проте музейники сподіваються за допомогою 3D сканера створити пластикові моделі. Колектив заповідника виграв грант на відтворення візуалізації. А за наявності фінансів такі моделі будуть відбудовані з дерева.

Як зазначив Володимир Шелеп, даний проєкт виконується за підтримки Українськго культурного фонду. 

Нінель Кисілевська, Львів

Фото історико-культурного заповідника "Давній Пліснеськ"

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-