"Децентралізація дозволяє людям обирати, як жити"

Впродовж квітня-червня 2019 залучена Програмою італійська журналістка Моніка Еллена відвідала 6 різних громад Волинської, Чернігівської, Харківської, Полтавської та Одеської областей, що очолюються жінками, які досягли успіхів у місцевому самоврядуванні. В результаті цих візитів було створено шість статей з їхніми особистими та професійними історіями, підкріплених цитатами та фотографіями.

Кваліфікована вчителька математики, Тетяна Жарська добре засвоїла, що кожну проблему можна розв’язати. Для неї державне управління вимагає такого самого мислення. 59-річна жінка стикається з різноманітними викликами у Великомихайлівській об'єднаній територіальній громаді, яку вона очолює. На її думку, місцева влада повинна вирішувати питання у різноманітних сферах - від освітньої інфраструктури до створення нових робочих місць.

Безробіття, чи точніше дефіцит робочих місць, є особливим джерелом напруженості. Як будь-який хороший вчитель, вона ненавидить, коли люди не використовують свого потенціалу.

У 1981 році, покинувши Чернігів, вона переїхала на південь – до Одеської області, відразу після закінчення педагогічного коледжу. У свій перший робочий день вона була призначена директором школи в селі Новоселівка. Їй знадобилось не багато часу, щоб стати успішною на цій посаді, її робота так вразила членів громади, що вони обрали її головою сільської ради через п'ять років після її приїзду. З того часу вона працює у місцевій владі, включно з досвідом на районному рівні.

Більше ніякого випрошування

У 2015 році, коли почався процес об’єднання, як голова міської ради у Великій Михайлівці, центрі запропонованої громади, Тетяна очолила цю ініціативу. І навіть зараз, коли вона піднялась по щаблях кар’єри у місцевому самоврядуванні, її досвід вчителя завжди був їй у пригоді.

«Люди не розуміли переваг об'єднання сил, – пояснює вона, – їм потрібно було донести, що це означає, їм потрібно було показати». Деякі з перешкод, врешті-решт, були справді вагомими: «Голови місцевих рад не радо відмовлялись від влади», – зазначає вона.

З додатковими повноваженнями прийшла більша відповідальність. Громада налічує близько 13 тис. людей, та охоплює понад 25 сіл, представлених вісьма сільськими радами та однією міською. Переваги об'єднання скоро стали відчутними. При утворенні громади бюджет дев'яти рад склав 7 млн  грн. (235 000 євро). До кінця 2018 р. він сягнув 90 млн грн. (3 млн євро), з яких приблизно половина - власні надходження.

«І оскільки більш ніж половина залишиться на нашій території, мені нарешті не доведеться більше випрошувати гроші на ремонт вуличних ліхтарів або шкільних вікон».

Децентралізація, за її словами, дозволяє людям обирати, як жити. «Зараз ми самі собі господарі в нашій громаді».

Її бачення, яке полягає в роботі на благо громади, відповідає її політичним поглядам. Пані Жарська визначає себе як комуністку, але її комунізм – більш практичний, ніж ідеологічний.

«Як система, комунізм зробив багато помилок», - визнає вона у своєму кабінеті у Великій Михайлівці, головному місті, де проживає приблизно половина населення громади. – Але в його основі лежить ідея підтримати людей у громадах, забезпечуючи їх освітою, охороною здоров'я, пенсіями».

Через свої ідеї вона пішла з посади у 2000 році, перш ніж бути переобраною у 2006 році. Зосередженість на спільноті у впровадженні реформи децентралізації стало саме тим, що змусило її продовжувати працювати у місцевому самоврядуванні.

Розподіл ресурсів

Деякі села мають лише невеличку кількість жителів (чотири жителі у найменшому), але пані Жарська добре розуміє, що її завдання полягає в тому, щоб уникнути направлення всіх витрат на користь великих населених пунктів, і як математик вона придумала, як це зробити.

«Наша громада веде облік доходів кожної сільської ради окремо. Ми маємо інший рахунок на витрати. Таким чином, кожна сільська рада може витратити те, що платять її мешканці податками», – пояснює вона.

Часто кошти варто об’єднувати для утримання державних установ, таких як школа, дитячий садок і будинок культури. Тоді сільські ради вирішують, як витратити решту грошей, наприклад, на ремонт дороги, вуличне освітлення, водопостачання або ремонт будівель. Це один із проявів децентралізації уже в межах громади. Їхній досвід вивчають представники із решти України. Пані Жарська боролась за центр для дітей з особливими потребами, який скоро відкриється в тому ж селі, де вона почала свою кар'єру, і стане першим в усьому районі.

Проте, надання послуг та забезпечення робочих місць вимагає коштів, а інвестиції вкрай необхідні. Сільськогосподарська діяльність може становити левову частку в економічній діяльності – одне підприємство володіє близько 2000 га і налічує 170 людей, проте окрім цього, пані Жарська шукає інвесторів для цегельного заводу, який міг би використовувати якісну глину, поклади якої знайдені в цьому районі.

Незважаючи на великий досвід, вона швидко йде в ногу з часом. Громада використовує соціальні медіа, такі як Facebook, для безпосереднього спілкування з громадянами та оприлюднення своїх рішень в Інтернеті. «Це особливо добре працює з молодими людьми», - каже вона, відхиляючи черговий дзвінок, її телефон під час інтерв’ю, майже, не змовкає. «Літні люди, як я, вважають за краще телефонувати або бігати за тобою особисто», – сміється вона.

Від методу взаємодії з населенням, залежить як добре адміністрація громади готова до своїх нових обов'язків, та наскільки добре будуть оцінювати її роботу мешканці. Тому пані Жарська та її команда радо брали участь у широкому спектрі заходів, семінарів та форумів діалогу, організованих Одеським Центром розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою».

Будучи жінкою і місцевою політикинею, вона має чітку позицію: «Нічого не має значення, якщо є бажання, зможете все. Особисто мене обмеження ніколи не турбували».

Звичайно, молоді жінки все частіше обирають бути активними - з 25 сільських та одної міської ради 15 очолюються жінками. На більш високих рівнях ця кількість зменшується, оскільки в області жінки є керівницями лише трьох громад із 32.

І ще, насправді, вона вважає, що жінки будуть ще більше залучені в місцеве самоврядування, якщо вони не будуть виконувати домашніх обов'язків. Вона розповідає, що не готує і не має часу на хатню роботу. Натомість, весь час у неї іде на вирішення місцевих проблем, але як голова громади, вона відчуває, що може реагувати швидше, ніж у минулому.

Однією з нагальних проблем є вимираючі села. Її рішення – «Купіть автобус, встановіть транспортне сполучення – і вони процвітатимуть». 

U-LEAD з Європою – це програма, яка спільно фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією. U-LEAD працює із всіма рівнями уряду для підтримки впровадження реформ регіональної політики та децентралізації в Україні. Програма «U-LEAD з Європою» робить внесок у створення багаторівневої системи управління, яка є прозорою, підзвітною та реагує на потреби громадян. Виконавцями Програми U-LEAD є Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit (GIZ) та Шведське агентство з питань  міжнародного співробітництва і розвитку (Sida).

Матеріал з сайту decentralization.gov.ua