Екосвідомість з дитинства, або Що таке прибуткові відходи

У Житомирі є конкретний приклад того, як стимулювати людей сортувати сміття. Підприємство «Кромберг енд Шуберт» (Kromberg & Schubert) щомісяця направляє на переробку 90% відходів, а кошти від цього спрямовує на соціальні проєкти для своїх працівників.

ЩОМІСЯЦЯ ПІДПРИЄМСТВО РЕАЛІЗУЄ 90% ВІДХОДІВ

Про досвід поводження з відходами представники об’єднаних територіальних громад Житомирщини дізналися під час екскурсії на підприємство в рамках екотуру «Як перетворити відходи на доходи».

«Ми вже втретє проводимо такий екотур для представників 11 ОТГ області, які роблять конкретні кроки щодо вирішення проблеми з твердими побутовими відходами. Хочемо показати, що тут, у Житомирі, є гарний приклад, як уже зараз можна сортувати відходи і не просто дбати про довкілля, а й заробляти на цьому немалі кошти», - каже Оксана Трокоз, комунікаційниця неурядової організації «Сучасний формат», яка організувала екотур.

Наразі на підприємстві «Кромберг енд Шуберт» у Житомирі виготовляють кабельні мережі для автомобілів Volkswagen Tiguan, Audi Q2, SEAT Tarraco, а наступного року розпочнуть і для електрокара Skoda.

Головний офіс компанії - у Німеччині, а її виробничі потужності є у 38 країнах світу. В Україні «Кромберг енд Шуберт» працює в Житомирі та Луцьку.

Гарантуючи світові стандарти якості продукції, на підприємстві водночас дбають про екологію.

«Ефект від переробки сміття значний. Такий підхід дає змогу працювати згідно з вимогами клієнта, формувати екологічну свідомість у кожного працівника й отримувати прибуток. Ми сподіваємося, якщо люди сортують відходи тут, то роблять те ж саме і вдома. Коли працівник приходить у перший день на підприємство, він обов’язково має пройти тренінг з охорони праці та навколишнього середовища. Дехто доволі скептично до цього ставиться, мовляв, ми бачимо, як відходи з різних контейнерів скидають на одну машину і вивозять. Тоді я запрошую таких людей до нас на відвантаження, де можна пересвідчитися, що різні відходи не везуть разом, а їх сортують», - каже спеціаліст із навколишнього середовища «Кромберг енд Шуберт» Ірина Когут.

За її словами, щомісяця підприємство здає на переробку 90% відходів і прагне досягти рівня 95%.

Загалом, там їх сортують за шістьма типами: відходи мідних проводів та кабелів, тобто кольорові метали; папір і картон; поліетилен високого і низького тиску; промисловий і побутовий пластик; харчові відходи; ізострічка.

До того ж, працівники можуть приносити на утилізацію використані батарейки, які збирають у спеціальний контейнер.

Під час цієї екскурсії нам вдалося потрапити на процес відвантаження сміття. У великому цеху стоять окремо відсортовані стоси картону, мотки поліетилену і навіть є окремий контейнер з пластиковими склянками. Процес практично повністю автоматизований, адже відходи підвозять і завантажують у транспорт. Така процедура відбувається двічі-тричі на тиждень.

«Ми співпрацюємо з різними компаніями, які забирають відходи. Періодично моніторимо ринок, щоб їх вигідніше продавати. Дехто сам надсилає комерційні пропозиції. Важливо, щоби від сортування був ефект і люди його відчували. Отримані від відходів гроші повертаються на підприємство, ми спрямовуємо їх на соціальні проєкти, тобто організовуємо екскурсії для працівників, розвиваємо шахові і футбольні школи для дітей», - додала Когут.

ЕКОСВІДОМІСТЬ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ У САДОЧКАХ І ШКОЛАХ

Представник громадської організації «Екострім» Сергій Трокоз вважає, що найкращий спосіб переконати людину відмовитися від пластику – це власний приклад.

«Наша організація нічого не нав’язує. Ми просто показуємо, як можна жити без використання матеріалів, що забруднюють довкілля. Замість пакетів я користуюся екосумками, а пластикову тару для води замінив на спортивну пляшку. Взагалі рекомендую прочитати книгу «Zero Waste Homе», в якій багато корисного про екозвички. У Житомирі є приклади ОСББ, що сортують відходи, а за отримані гроші замінюють освітлення та облаштовують дитячі майданчики», - акцентує екоактивіст.

Він переконаний, що сортувати сміття легко, викидаючи щодня пластик в окремий контейнер під своїм під’їздом, а папір і картон можна зв’язати у стос і залишити на дворі. Як правило, такі відходи не залежуються довго, адже у дворах багатоповерхівок чимало пунктів прийому макулатури. Тож якщо на цьому заробите не ви, то хтось інший обов’язково не проґавить такої нагоди.

Щодо Житомира, то вже упродовж кількох років поспіль на вулицях у різних частинах міста встановлюють кольорові контейнери для роздільного збору сміття. Нещодавно тут започаткували ініціативу «#ЦЯТОРБА». Проєкт орієнтований на використання екосумок із зображенням бренда міста з метою обмеження використання пластикових пакетів.

Крім того, 11 ОТГ Житомирщини разом із громадами Волинської та Дніпропетровської областей потрапили до однорічного пілотного проєкту в сфері поводження з відходами, який реалізується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках Програми «U-LEAD з Європою» та проєктів сталого економічного розвитку.

Голова Білокоровицької ОТГ Сергій Коцур каже, що наразі у його громаді розробили схему вивезення відходів і формують тарифи на послугу. На перспективу розглядають придбання сміттєвоза й облаштування майданчиків із контейнерами для роздільного збору відходів.

«Ми й зараз збираємо відходи на території громади, але головне – це просвітницька робота з населенням. Вже виготовили листівки з інформацією про шкоду для довкілля від відходів, які розмістили у дитячих садочках і школах, поставили контейнери для батарейок, а також збираємо використані лампочки. Розуміємо, що завдяки таким простим заходам шкідливі речовини не потраплять у ґрунт, ми знайшли організації, які зможуть забрати це на утилізацію», - зауважив Коцур.

Спеціаліст із питань соціального захисту населення цієї громади Марина Жеревчук додала, що наразі тривають перемовини щодо закупівлі дробарки для переробки рослинних відходів на щепу. У рамках локального екологічного проєкту кожне домогосподарство зможе облаштувати компостну яму, де зберігатимуться подрібнені гілки чи листя, а потім використовувати це як органічне добриво в саду й на городі.

Як розповів голова Городницької ОТГ Іван Онищук, орієнтиром для себе у сфері поводження з побутовими відходами бачить досвід Словенії, де активно їх переробляють. Цю країну він відвідав під час навчальної поїздки.

«Виховувати екологічно свідомих жителів громади починаємо ще з садочка, де дітям доступно пояснюють про довкілля. На території ОТГ проводиться централізований збір відходів. Чимало людей вже сортують їх самостійно і здають приватним підприємцям папір і пластик. Наразі поступово закуповуємо контейнери і сподіваємося, що придбаємо сміттєвоз», - поділився Онищук.

Дехто із представників об’єднаних громад уже не вперше бере участь в такому екотурі, бо кажуть, що можуть дізнатися чимало нового, поділитися своїм досвідом і вдосконалити місцеві проєкти поводження з відходами.

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Ірина Чириця, Житомир

Фото автора та з сайту zt-rada.gov.ua