Якою бути Херсонщині? Діалог влади і представників громад

Вона займається підготовкою пропозицій щодо адмінтерустрою базового та районного рівнів.Така пропозиція прозвучала під час робочої зустрічі, де керівникам об’єднаних територіальних громад презентували модель системи адміністративно-територіального устрою на Херсонщині. Захід пройшов у Херсонському Центрі розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою», повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Якщо у нас сьогодні перспективним планом передбачено 49 об’єднаних громад, то уряд пропонує зробити їх всього 35. Також, як планується, будуть створені 3 райони з центрами у Херсоні, Новій Каховці та Генічеську. Ми розповіли про критерії, за якими уряд визначається і формує оцю базову карту, модель», - каже радник з питань децентралізації Херсонського ЦРМС Леонід Жовтило.

ОТГ не мають перетворитися на велику сільську раду

ОТГ не мають перетворитися на велику сільську раду, кожна повинна стати громадою з відповідними повноваженнями, якісними послугами й ресурсами - мінімум дотаційності, максимум доходу на душу населення, максимум капітальних видатків на душу населення.Сьогодні ж тільки одна об’єднана громада області має реверс – це Тавричанська. Костянтинівська ОТГ - «по нулях» – держава їм нічого не дає і нічого не забирає. Інші громади мають різний ступінь дотаційності. Тому зараз керівники об’єднаних громад будуть ознайомлюватися з критеріями і визначатися з наступними кроками. Адже треба врахувати іплощу території, і кількість населення, і скільки сільських рад входять в ОТГ та діяти на випередження – щоб не опинитися в зоні ризику.

«За критеріями Кабміну, кількість органів місцевого самоврядування, які об’єднуються: якщо це 10 і більше – це високий рівень. Якщо від 5 до 9 – допустимо, якщо менш як 5 – в зоні ризику. Якщо площа ОТГ понад 400 кілометрів квадратних – відповідає критеріям, якщо менше ніж 200 - потрапляє у зону ризику. За кількістю населення – понад 10 тисяч – нормально, менш як 5 тисяч – зона ризику. Можливо, деякі ОТГ дійдуть до того, що їм необхідно об’єднатися, хтось зможе переконати ті села, що лишились поза децентралізаційним процесом, приєднатися до них. Представники ОТГ пішли рахувати, ми надали інформацію про фінансові спроможності та проблемні питання існуючих ОТГ», - пояснює Жовтило.

Він підкреслює, що за проєктними пропозиціями Уряду конфігурація нині існуючихадмінтеродиниць може змінитися. Наприклад, Долматівська ОТГ може увійти до Бехтерської, Виноградівська — до Великокопанівської, а Гладківська – до Голопристанської. Проєкт це не догма, тож тепер слово за бажаннями та можливостями громад.

Пройшли важкий шлях. А тепер?

Емоції під час зустрічі вирували. Адже ОТГ пройшли важкий шлях формування і лише зараз відчули перші позитивні результати, і от на тобі – тепер треба знову думати про об’єднання чи доєднання.

- Хто ті критерії розробляв? Скільки роботи, а тепер не зрозуміло, що далі! Нащо було те об’єднання, якщо ми спроможна громада, а нас - у Каховку? Що там від нас залежить - як ото надумали чиновники, так і буде!

Саме так зреагували на презентацію моделі терустрою та інформацію про запропоновані критерії, які треба «приміряти» на себе, представники ОТГ.

Експерти Херсонського ЦРМС нагадали, що схожі закиди лунали й у 2014 році, коли стартував децентралізаційний процес. Сьогодні ж не можна дозволити, щоб проєкт адмінтерустрою залежав лише від чиновників у Херсоні чи Києві.

«Маємо бачення і знаємо про проблеми, над якими треба працювати. Головне, щоб нас почули. Треба, щоб ми відпрацювали з громадами проєкт, щоб ми самі розуміли, що ми хочемо. І визначились з тими, хто ще представлятиме ОТГ у складі робочої групи», - зазначив під час обговорення Виноградівський сільський голова Сергій Шматенко. Він, до речі, також очолює регіональне відділення Асоціації сільських та селищних рад.

Як запевнила, спілкуючись з представниками ОТГ заступниця директора Департаменту економічного та регіонального розвитку ОДА Інна Родіонова, міжвідомча обласна робоча група з підготовки пропозицій щодо адмінтерустрою базового та районного рівнів, готова відстоювати спроможні та успішні ОТГ. «Давайте напрацювання, будемо розглядати всі разом», - зазначила Інна Родіонова.

Як казали представники ОТГ, може саме завдяки співпраці у складі робочої групи вдасться також знайти спільну мову й з депутатським корпусом обласної ради, яка, попри звернення,так і не затвердила перспективний план формування територіальних громад зі 100% покриттям території Херсонщини.

Резонанс та діалог

Процес об’єднання заради об’єднання не є актуальним, зараз потрібні спроможні громади, кажуть у Херсонському ЦРМС. Тут декларують партнерство в тому, що стосується формування пропозицій щодо моделі адміністративно-територіального устрою Херсонської області.

«Ми впевнені, що реформу місцевого самоврядування не можна впроваджувати без місцевого самоврядування. Цьому заходу передувало травневе засідання обласної робочої групи з підготовки пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів області за участі експерта з питань місцевого самоврядування Юрія Ганущака.

Але оскільки до складу цієї робочої групи включений лише один представник об’єднаних громад, не входять представники місцевих рад, що ще не об’єднані, ми вирішили не гаяти часу, хоч зараз відпускний період. І спробували розпочинати цю розмову з представниками місцевого самоврядування, оскільки це безпосередньо стосується наших громад. Ми знаємо, який буде резонанс, наскільки це серйозна ініціатива. Але керівники ОТГ розуміють специфіку регіону, проблеми громад, ми маємо право обговорювати, вносити зміни, коригувати, змінювати формат громад, можливо, навіть адміністративні центри», - кажедиректорка Херсонського ЦРМС Оксана Сілюкова.

На її думку, навряд чи можна чекати активного процесу добровільного об’єднання між собою ОТГ – вони всі дуже важко виборювали свою незалежність. Але сенс у тому, що всі ОТГ мають бути спроможними, надавати якісні послуги людям (а мешканці порівнюватимуть, як живуть їхні сусіди), відповідати європейським стандартам адміністративно-територіальної одиниці.

Програма "U-LEAD з Європою" фінансується спільно Європейським Союзом і державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.

Ірина Староселець, Херсон

Фото: Херсонський ЦРМС