Битва за Боржаву: усе тільки починається

Битва за Боржаву: усе тільки починається

Укрінформ
На Боржавських полонинах завершується період тиші. Відома навіть точна дата його закінчення – 15 червня

Одразу після цього, як заявляють представники турецького інвестора, тут розпочнеться будівництво вітропарку Smart Borzhava із 34 вітряків. Роботи стартували б уже давно, затримка до середини червня сталася лише тому, що в Карпатах діє так званий “режим тиші” – коли не можна проводити жодних робіт у горах через період спарювання місцевої фауни. Якби не природний потяг тварин, будівництво тут давно уже б тривало. Власне тому саме в оці останні чотири тижні туристи поспішають — як вони кажуть — востаннє побачити полонини Боржави без вітряків, не спотворені, з унікальними краєвидами, тож мережа рясніє постами про те, що хтось “востаннє на Боржаві”.

А поки туристи прощаються з Боржавою, активісти руху Save Borzhava готують кулаки до бою: наразі в Господарському та Окружному адміністративному судах Закарпатської області чекають розгляду дві справи, і можливо, на час судових процесів будівництво на Боржаві й буде призупинено. Та навіть якщо цього не станеться, місцеві жителі обіцяють протестувати проти початку будівництва, говорять не тільки про акції, а й навіть про створення загонів самооборони в селах та чергування на місцях, аби не допустити початку будівництва. Тож місцеві активісти, екологи та науковці зі спільноти переконують, що прощатися з Боржавою поки що не варто, бо битва за Боржаву тільки розпочинається!

ЗАБУДОВНИК: ЯКБИ НЕ ТВАРИНИ, ПОЧАЛИ Б УЖЕ ДАВНО!

Отож, заява про те, що турецький будівельно-енергетичний холдинг GURIS готовий вже у червні розпочати будівництво на Закарпатті першої в області вітроелектростанції потужністю 120 Мвт, 34 вітряки якої планують розмістити у східній частині верхів'я полонини Боржава, з'явилася у квітні. Її озвучив представник турецького інвестора Лоік Лерміньо. Він укотре розповів про наміри інвестора збудувати 34 вітрогенератори на території п'яти сільрад у Воловецькому та Свалявському районах (за межами населених пунктів), також — про будівництво підстанції ПС 35/110 кВ "ВЕС Воловець", три розподільних пункти й підземну лінію електропередачі напругою 35 кВ та 110 кВ. Нагадав, що проект Smart Borzhava (вартість — близько 120 млн євро) був розроблений після того, як у 2017 році Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України запросило низку турецьких компаній, включаючи GURIS, для співпраці з метою прискорення темпів розвитку "зеленої" енергетики в країні. Боржавський хребет на Закарпатті був обраний тому, що в Карпатах, де багато лісів, природоохоронних зон та обмаль можливостей для зручного підключення до електромережі, достатня сила вітру (середньорічний показник – 8 м/с) є тільки на гірських хребтах, як-от Боржавський. Крім того, наголошує Лоік Лерміньо, обрані для проекту ділянки розташовані близько до підстанції НЕК "Укренерго", тому можна прокласти кабель під землею. А ще, з його слів, розміщення ВЕС саме на цьому місці передбачено схемою планування території Закарпатської області до 2031 року, розробленою ДП "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" і затвердженою сесією Закарпатської облради ще у 2013 році – задовго до початку нашого проекту». Для реалізації проекту, який стартував у 2017 році, GURIS створила дочірню компанію ТОВ "Атлас Воловець Енерджі". Наразі інвестором пройдені практично всі етапи, починаючи від пошуку потрібної території та проведення на ній вітровимірювань, вирішення земельних питань, дозвільних процедур і закінчуючи оцінкою впливу на довкілля (ОВД). Наразі проходить загальна експертиза, після якої інвестор отримає дозвіл на будівництво.

Лоік Лерміньо
Лоік Лерміньо

«За умови отримання дозволу на будівництво ВЕС, ми готові приступити до реалізації проекту в червні поточного року, – сказав Лоік Лерміньо. – Раніше планувалося розпочати реконструкцію під'їзної дороги у Воловецькому районі у травні поточного року, однак позитивний висновок про вплив проекту на навколишнє середовище скоригував наші плани. Так, воно містить низку обмежень зокрема, будівельні роботи повинні початися не раніше 15 червня 2019 року, коли закінчиться період розмноження тварин».

Ну, а поки що тварини своїми природними циклами забезпечують, знаєте, не тільки збереження видів, а й тишу на Боржавських полонинах — її, тої тиші та спокою, у тих, хто вболіває за Боржаву, нема. Бо їх цікавить, що ж буде далі? Невже рух за збереження полонин від забудови ВЕС — просто інформаційна війна, і всього, чого можна було нею досягнути — наприклад, того, що початковий проект забудовник переробив, і з плану ВЕС на Боржаві зникла частина Міжгірського району, який каже, що розвиває туризм і не хоче бачити вітряки на своїх горах, – активістами уже досягнуто?

- Наразі є кілька сценаріїв щодо подальших дій у справі захисту Боржавських полонин, – каже Юлія Бурлаченко, кандидат фізико-математичних наук, учасниця ініціативної групи «Боржава», до якої входять десятки науковців та експертів з усієї України. Перше — це суди. Наразі правозахисна організація “Екологія. Право. Людина” подала два судові позови, а ми – науковці, спортсмени, громадські активісти, фізичні особи та громадські організації – виступаємо третіми сторонами, свідками, допомагаємо консультаціями кожен у своїй області знань.

Фото: Дубовик Олексій
Фото: Дубовик Олексій

Якщо вдасться скасувати висновок ОВД, ніхто нічого будувати на Боржаві не зможе. Ми сподіваємося, що буде судове забезпечення обох позовів, яке обмежить будь-яке будівництво на Боржавських полонинах на час судового провадження.

Ми також готові до того, що у червні забудовник, як і обіцяв, розпочне будівництво. І ми супроводжуватимемо кожен його крок. Ця дата — 15 червня — виникла тому, що до цього часу в Україні триває «сезон тиші», під час якого не можна турбувати тварин, це навіть у висновку ОВД окремо підкреслили. Але це не означає також, що акурат 16 червня на Боржаві вже почнуть встановлювати вітряки. Для початку забудовнику потрібно прокласти дорогу, і наразі ніхто не знає, як саме вона там прокладатиметься. За планом забудовника, це повинна бути дорога на Плай (одна з вершин Боржавських полонин — авт.). За технічними умовами проекту, допустимий ухил для підйому техніки з лопатями може бути максимум 15%, але на схилі є ділянки значно крутіші. Тобто, вони або повинні будуть прокладати нову дорогу — з бажаним ухилом (а для цього доведеться робити «серпантини»), або брати ту, яка вже є на Плай. Ця дорога надто вузька — від сили 3-4 метри, зліва схил, справа – прірва, до того ж, вона частково проходить через ліс. А повинна мати 7-8 метрів, тобто, її треба розширити вдвічі. Як це можна зробити, якщо не проводити рубку, як заявляв забудовник? Ніяк, бо там це неможливо. А якщо будуть порушення (рубки лісу, трелювання тощо) — необхідно викликати екоінспекцію і зупиняти роботи. Ми як науковці зі Львова, Ужгорода, Києва та інших міст дуже розраховуємо в цьому сенсі на місцеве населення, вони запевняють, що готові їздити, відслідковувати порушення і блокувати будівництво у разі потреби.

Фото: Башкатов Віталій
Фото: Башкатов Віталій

Але питання є не тільки щодо дороги на полонину, якою доставлятимуть техніку та вітряки, зазначає Юлія Бурлаченко.

Сам хребет дуже вузький, там наразі є тільки стежка. Мені як фізику просто незрозуміло, яким чином забудовник хоче втілити цей проект без шкоди для природи. Я боюсь, що це буде не просто шкода задля зеленої енергетики, а взагалі — шкода без жодної користі. Чому? Тому що представники забудовника, з якими ми спілкувались на слуханнях, навіть не бували на полонині! Складається враження, що вони не мають повного уявлення про те, які складнощі їх очікують. Наприклад, на слуханнях щодо звіту ОВД виступав чоловік, який колись працював на РЛС (за радянських часів на горі Стой, одній із вершин Боржавських полонин, діяла радіолокаційна станція — авт.), він говорив, що взимку в них були постійні поломки обладнання через зледеніння та обмерзання, РЛС згодом закрили. То як там зможуть працювати вітряки? Також незрозуміло, як вони будуть облаштовувати фундаменти – робити їх на плитах чи на палях. На слуханнях представники забудовника обіцяли, що значного заглиблення у породи не буде – тобто виходить, що фундамент буде плитний. Але на таких крутих схилах, що, як відомо, є зсувонебезпечними, ті плити просто «з’їдуть» донизу з першою зливою. А якщо все-таки будуть бурити отвори під палі – то це до 20 м углиб, і тоді вони обов’язково порушать водні горизонти, а це неприпустимо.

Фото: Гаврилишин Валерій
Фото: Гаврилишин Валерій

Ще один важливий напрямок нашої діяльності — це інформаційна кампанія, каже Юлія Бурлаченко. Зараз дуже важливою є увага ЗМІ до перебігу судів, і взагалі, до розвитку подій у цій справі. Ми стараємось донести основну ідею – що всі, хто виступає проти цього проекту, не є противниками зеленої енергетики загалом, але прагнуть зберегти унікальну природну територію, а для ВЕС – знайти альтернативне місце. Наразі спільнота #save_borzhava на Facebook нараховує понад 3 тисячі людей, яким не байдуже, що буде з полониною Боржава. Сторінка постійно оновлюється, науковці також дають там свої коментарі. Активісти та природоохоронні організації продовжують шукати підтримки у міжнародних інститутів — контактують із постійним комітетом Бернської конвенції, який відкрив справу щодо Смарагдової мережі, а Боржавські полонини входять до цієї мережі. Також за участі науковців готується звернення до ПАРЄ, залучаються міжнародні еко-організації, які брали участь у маркуванні пішохідних маршрутів Боржавою тощо. Досвід сусідніх країн, наприклад, Польщі, показує, що залучення міжнародних організацій, які тиснуть на уряди, значно збільшує шанси на позитивне вирішення подібних проблем.

ЧЕКАЄМО РОЗГЛЯДУ СПРАВ У СУДАХ

Ну, а тепер детальніше про цивілізовану боротьбу із забудовником у судах. Наразі, як пояснила в коментарі Укрінформу Наталя Майстренко, адвокат ГО “Екосфера” (одна із найавторитетніших еко-організацій на Закарпатті, від перших днів скандалу виступає за збереження Боржави, у судах виступає третьою стороною в позовах у справі ВЕС), нині є два позови в закарпатських судах.

Наталя Майстренко / Фото: «Громадське радіо»
Наталя Майстренко / Фото: «Громадське радіо»

- Подано позов до Господарського суду Закарпатської області про визнання протиправним та скасування наказів Держгеокадастру, Управління в Закарпатській області щодо затвердження проектів землеустрою на 37 земельних ділянок у межах Воловецького та Свалявського районів, а отже, визнання недійсними договорів оренди землі на 49 років між інвестором та Воловецькою й Свалявською РДА, відповідно, – розповіла Наталя Майстренко. З її слів, другий позов подано до Окружного адміністративного суду Закарпатської області щодо визнання протиправним і скасування висновку з ОВД проекту вітроелектростанції Департаментом екології Закарпатської ОДА. Ці позови розглядаються, проте судове провадження ще не почато. – Ми сподіваємося, що найближчим часом такі провадження будуть відкриті й почнеться процедура призначення попередніх підготовчих засідань, – каже ужгородська адвокатка.

БІЗНЕС, ВЛАДА ТА НАСЕЛЕННЯ РОЗГЛЯДАЮТЬ РЕСУРСИ КРАЮ ЯК ДАРМОВІ

Це офіційна інформація щодо судової битви за Боржаву. Неофіційно у середовищі активістів, екологів та противників забудови говорять про те, що з відставкою Геннадія Москаля на Закарпатті можна очікувати зменшення тиску з боку місцевої влади на цю справу (подейкують, екс-голова Закарпатської ОДА проштовхував проект ВЕС на Боржаві, що стартував саме за його каденції, у профільному департаменті ОДА видали позитивний висновок на звіт ОВД, до якого було чимало запитань і претензій у науковців).

Водночас, відома закарпатська еколог Оксана Станкевич-Волосянчук, голова ГО “Екосфера”, зазначає, що у таких проектах, як ВЕС на Боржаві, рішення мають прийматися за законом на будь-яких рівнях.

Оксана Станкевич-Волосянчук
Оксана Станкевич-Волосянчук

- Україна, нарешті, повинна ставати правовою державою, де владні рішення приймаються відповідно до чинного законодавства, а не на основі заангажованості місцевої чи регіональної влади. Особливо це стосується питань щодо природних ресурсів та довкілля, – наголосила вона. – Сьогодні всі – бізнес, влада, місцеве населення – розглядають природні ресурси нашого краю як дармові, на основі яких можна легко і швидко заробити гроші. При цьому нехтується законодавство країни та основні стратегічні документи, згідно з якими повинен відбуватись розвиток краю – це Генеральна схема планування території Закарпатської області та Стратегія розвитку Закарпатської області до 2020 року. Заангажованість та неприховане лобіювання великих інвестиційних проектів — таких, як будівництво гірськолижного курорту «Свидовець» та вітропарку на полонині Боржава, які є очевидно шкідливими для довкілля краю, – якраз і стали маркерами керівництва області. Вся наукова та природоохоронна спільнота в Україні й за кордоном застерігають закарпатську владу від впровадження цих проектів, наголошуючи на природній цінності гірських хребтів Свидовця та Боржави. У той же час департамент екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА здійснює процедуру ОВД для проекту будівництва вітропарку на полонині Боржава з очевидними порушеннями закону.

Зі Свидовцем все ще простіше: підготовку звіту з ОВД взагалі було просто призупинено до президентських виборів.

ЛЮДИ ГОТОВІ ДО ПАРТИЗАНСЬКОЇ ВІЙНИ

Власне, поки область думає, на місцях люди беруться обстоювати свою правоту самі. Так, у селі Березники громада останнім часом провела низку зборів, рішенням яких змусила місцеву владу визнати недійсною процедуру видання земельних ділянок під вітряки на території за межами населеного пункту Березниківської сільради.

Як пояснює Олег Лукша, співголова коаліційного об'єднання громадських організацій та науковців “Форум екологічного порятунку Закарпаття”, уже двічі відбулися загальні збори села в Березниках і на них фактично визнали, що на громадських слуханнях у 2017 році, коли було ухвалено рішення виділити землі за межами Березниківської сільради під забудову вітряками, люди не знали та не були достатньо інформовані щодо даної справи.

Олег Лукша
Олег Лукша

- Відтак зараз селяни звернулися до сільради з вимогою скасувати той протокол зборів у 2017 році, – пояснює Олег Лукша. – 30 квітня березниківці прийняли рішення звернутися до департаменту екології Закарпатської ОДА з вимогою скасувати позитивний висновок ОВД по проекту ВЕС, як такий, що не враховує інтереси місцевих жителів та зауваження наукової громадськості. Інше рішення — до голови Свалявської РДА, від якого вимагають скасувати його розпорядження щодо будівництва ВЕС у Свалявському районі, як такі, що видані з порушенням законодавства, та розірвати договори оренди землі для ділянок під вітряки, що заплановані до побудови в Свалявському районі. Але щодо реакції на ці збори та рішення громади сказати зараз важко.

Нині усі сидять на чемоданах — і можуть реагувати по-різному. Поки не реагують ніяк, вичікують нової влади. Але ця активність березничан дуже добре допомагатиме нам у судах, де еко-організація, яку я представляю, виступає третьою стороною. Ми маємо право апелювати до того, що громада – проти втілення проекту ВЕС на своїй території, а все інше не має жодного значення. Так, це лише частина проекту, і в інших громад поки нема такої чіткої позиції. Але є в Березниках, і вони не здадуться. Люди розуміють, що проект розрахований на 23 км із 50-ти, на які простягається полонина Боржава, що для встановлення там вітряків треба зрізати ці вершини, і це за всю тисячолітню історію буде найпотужніше техногенне втручання в природу Закарпаття. Із цим зухвалим проектом нічого не може зрівнятися!

У людей є два виходи: найперше — це суди. Але поза тим, у селах готові створювати загони самооборони, люди готові до такої собі партизанської війни — аби в межах закону не дати там нічого збудувати. А що ще залишається, якщо жодна влада на думку людей та їхні бажання на місцях не реагує?

Тетяна Когутич, Ужгород

Фото Сергія Гудака

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-