На Волині створили 50 ОТГ та 26 ЦНАПів
“На усі досягнення ми дивимося в комплексі, аналізуючи хід реформи з 2015 року, коли розпочався перший етап формування базового рівня місцевого самоврядування в Україні. Характеризуючи нинішню ситуацію, бачимо, що реформа децентралізації успішна і вона досягає своєї мети. Але сьогодні констатуємо і те, що багато процесів можуть призупинитися, якщо ці досягнення не будуть закріплені відповідними нормативними документами конституційно. Це пов’язано з політичними процесами, які відбуваються в нашій державі, з майбутніми виборами. Але це ті виклики, з якими ми повинні працювати”, – зазначив директор ЦРМС Анатолій Пархом’юк.
2018 рік був складним для Волині. Прикладом негативів, які затягували процес реформи, є призначення виборів у дев’яти нових громадах, які відбулися лише наприкінці грудня. А в Мар’янівській ОТГ процес волевиявлення взагалі не відбувся. Серед викликів, які потрібно допрацьовувати, – те, що кілька громад краю скористалися можливістю приєднання до уже існуючих ОТГ, проте там вибори теж не відбулися, оскільки вони розташовані в інших районах. В семи ж ОТГ, які приєдналися до вже існуючих громад, вибори відбулися, тому що об’єднання там проходило в межах одного району.
Одним із головних завдань реформи децентралізації є надання якісної адміністративної послуги для мешканців навіть найвіддаленіших територій, тому волинські громади активно працюють над тим, щоб такі послуги були доступними та різноманітними. На Волині уже функціонує 26 ЦНАПів. У перших двох раундах програми «U-LEAD з Європою» в частині створення та модернізації ЦНАПів, 15 волинських ОТГ стали переможцями. Зараз триває третій раунд і ще кілька громад зможуть скористатися нагодою відкрити у себе ЦНАПи, де надаватимуться якісні і сучасні адміністративні послуги.
Важливими реформами, які активно запроваджувались у громадах цього року, є медична та освітня реформи.
“Зараз в краї діють три госпітальні округи і зміни у наданні медичних послуг є дуже динамічним процесом, оскільки кожна громада має можливість обрати свою модель роботи, залежно від географічних та економічних особливостей своєї території”, – підкреслила радник з комунікацій Олена Кузьмич.
40 громад краю мають прямі бюджетні відносини з державним бюджетом та постановами Кабміну визнані спроможними. В усіх бюджетах ОТГ спостерігають позитивну динаміку надходжень.
"Волинь – одна з небагатьох областей, яка отримала у розпорядження і землі під господарськими дворами, а також колишні території колгоспів. Наступний успіх – отримання земель, що були частково самозаліснені. Наповнити бюджети громади також зможуть завдяки земельному податку та платі за оренду. Великі кошти можуть принести земельні торги, які проводитимуть через електронну систему «ProZorro» і в краї уже є позитивний досвід використання такого ресурсу Княгининівськю об”єднанню територіальною громадою”, - проаналізувала ситуацію із землями поза межами населених пунктів радник з просторового планування Катерина Степчук.
Одним із нових та водночас ефективних інструментів розвитку, яким активно користуються об’єднані територіальні громади краю, є стратегії їх розвитку. У 2018 році 17 ОТГ працювали над цим стратегічно важливим документом, 9 прийняли його.
“Стратегічне планування – європейський інструмент, який нарешті прийшов в Україну. Фактично 100 відсотків польських гмін мають власні стратегії розвитку. Перше, з чого розпочинається робота над цим документом, - це залучення громадськості до обговорення проблем певної території і шляхів їх вирішення. В стратегії наголошуємо на трьох складових: економічному розвитку, на соціальній сфері та екології, адже ресурси певної території не вічні, тому їх раціональне використання має лежати в основі будь-якого розвитку”, - акцентував радник з питань Петро Гоцалюк.
Кращими напрацюваннями за рік поділилися і голови об’єднаних територіальних громад. Вони відзначили, що важливу роль у їх розвитку упродовж усіх років становлення відігравала підтримка Центру розвитку місцевого самоврядування, адже консультації радників центру у різних напрямках, спілкування та можливість обміну досвідом дозволили уникнути багатьох помилок, а також дала можливість знайти максимально ефективні моделі роботи саме у їх громадах.
Програма «U-LEAD з Європою» спільно фінансується Європейським Союзом та державами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією й підтримує реформу децентралізації та її секторальні напрямки.
Фото: Ольга Шарута
