На Молочному лимані побудують гідроспоруду, яка захистить його від замулення
Про це кореспонденту Укрінформу повідомив директор Приазовського національного природного парку Дмитро Воловік.
«Проектанти стверджують, що реалізація даного проекту дозволить забути про проблему замулення Молочного лиману, мінімум на 100 років. Проект розроблений національним парком ще у 2012 році. Будівництво мало розпочатися у 2014 році, але через ситуацію в країні, довелось відкласти. Цього року ми оновили кошторисну документацію, провели тендер, уклали договір на технічний нагляд, авторський нагляд, на будівництво. Чекаємо на дозвіл від державної архітектурно-будівельної інспекції. Маємо надію, що цей дозвіл отримаємо сьогодні-завтра», - розповів Воловік.
Згідно з інформацією, розміщеною на сайті державних закупівель ProZorro , Природний нацпарк підписав договір з ТОВ «Бердянськбудтрест».
Загальна вартість будівництва — 56 млн 559 тис 073,20 гривень. Проект розрахований на 15 місяців. Перший «транш» у розмірі 9 млн 677 тис 836 гривень вже виділено з державного бюджету, решта суми має надійти в 2019 році.
«Якщо раніше, максимальна ширина лиману була 20 метрів, то згідно з новим проектом вона буде 100 метрів. Довжина - 2 км 30 метрів», - запевняє Воловік.
Гідрологічна споруда матиме вигляд двох серпоподібних бун. Їх будуватимуть з буту, так званого рваного каменю. Буни будуть виходити в море на 140 метрів й захищатимуть лиман не лише від східного, а й південно-західного вітру.
Новий канал буде подібний до того, що був у 1943 році. Тоді гітлерівці, аби не опинитись в оточенні, підірвали промоїну у найвужчому місці Степанівської коси. Промоїна працювала до 1975 року й нагадувала природну протоку. Довгий час нею опікувались рибалки. Але з 2010 року лиман увійшов до Приазовського національного природного парку. На його березі розташовані дитячі табори відпочинку. Молочний лиман омиває береги трьох районів Запорізької області: Якимівського, Приазовського і Мелітопольського.
Кожного року лиман заносить піском, солоність води в ньому зашкалює, риба не може вийти в море й настає справжня екологічна катастрофа. Прикладом однієї з них є ситуація, що сталася на лимані восени минулого року. Підрядник з Миколаєва взяв аванс, проте роботу не виконав, що спричинило гибель понад 60 тис. тушок піленгаса. Держава отримала збитків на загальну суму 92 млн грн. Запорізька обласна прокуратура звинуватила керівника обласного департаменту екології у халатності, підрядника – у підробці документів.
Для того, аби більше не виділяти кошти на підтримку каналу та його постійну розчистку за допомогою земснаряду, до вирішення питання підійшли комплексно.
«Аналогів проекту будівництва гідроспоруди немає. Це дозволить вирішити проблему раз і назавжди. Риба буде вільно переміщуватись з моря у лиман і назад. Уся риба Азовського моря буде заходити у лиман на нерест», - заявив директор Приазовського національного природного парку.
До кінця року нацпарк планує облаштувати приблизно 600 метрів каналу. Наразі солоність лиману складає від 60 до 90 проміле — за таких показників риба не може жити у лимані.
