Чи готові українці платити за репутацію? Результати дослідження UNIC

Організатори: Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу (UNIC).

Учасники: Тетяна Коротка - заступниця бізнес-омбудсмена в Україні; Антоніна Прудко - голова Секретаріату UNIC, модератор; Андрій Боровик - виконавчий директор Transparency International Україна; Євгеній Шевченко - керівник компанії Carlsberg Україна; Олександр Комаров - президент компанії «Київстар».

Коротко. Відбудеться обговорення з представниками реального бізнес-сектору щодо переваг етичного ведення бізнесу: з якою метою компанії обирають такий шлях, перспективи для підприємств та країни в цілому, з якими проблемами найчастіше стикається доброчесний підприємець, які стимули необхідно створити для розвитку доброчесного бізнесу задля максимального поширення принципів етичного ведення бізнесу в Україні.

Довідково. Всеукраїнську Мережу Доброчесності та Комплаєнсу (UNIC) було засновано Радою бізнес-омбудсмена за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку і Організації економічного співробітництва та розвитку у жовтні 2017 року. На сьогодні вона налічує 61 компанію, в яких працює 99 тис. працівників з 54 міст України.

UNIC — нова ініціатива для бізнесу, який прагне працювати прозоро, є майданчиком для просування ідеї відповідального бізнесу та впровадження стандартів доброчесності відповідно до кращих міжнародних практик. Учасники UNIC проходять сертифікацію та приймають стандарти прозорого ведення бізнесу, колективно протистоять корупції, отримують консультування та підтримку світових експертів з питань ведення бізнесу. Учасники UNIC мають полегшений вихід на міжнародні ринки та отримання міжнародного кредитування.

Контактна особа: Галина Шпак, менеджер зі зв'язків із громадськістю: +38 067 543 70 33, galyna.shpak@unic.org.ua

 Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

66% українців готові переплачувати за товари і послуги для доброчесних компаній – дослідження

У 2020 році лише 55% українців завжди звертали увагу на рівень доброчесності приватних компаній при купівлі товарів та послуг, і 66% погодились переплачувати за репутацію.

Про це свідчать результати опитування UNIC за 2020 рік на тему: «Чи готові українці власним вибором сприяти поширенню доброчесності в бізнесі?», презентованого в Укрінформі.

«Всього в опитуванні було задіяно понад 1 тис. респондентів. А проводилось воно компанією Pro-Consulting в рамках фінансової підтримки антикорупційної ініціативи Європейського Союзу», - розповіла голова секретаріату UNIC Антоніна Прудко.

За її словами, наявність внутрішніх політик, які стосуються заборони хабарництва, та інших принципів доброчесності в компаніях була важлива лише для 60% опитаних українців у 2020 році. 12,3% повідомили, що це не важливо під час купівлі товарів чи отримання послуг.

Також 40% респондентів розповіли, що готові платити більше, зокрема на 10-20%, за товари та послуги, що надаються компаніями, в яких високий рівень доброчесності. Ще 26% вагались у бік «так», 9% - у бік «ні». У той час як 25% опитаних розповіли, що переплачувати за репутацію відмовляються.

Крім того, 35,6% українців, опитаних у ході дослідження, під час купівлі товару чи послуг звертають увагу насамперед на ціну, 56,4% - на якість та 8% - на місце знаходження, а точніше наявність товару/послуг поруч з місцем проживання.

«Також 80% респондентів зауважили, що компанії, які працюють доброчесно і прозоро, і в них все гаразд, повинні отримувати підтримку держави. Зокрема, це певні пільги, адміністративні спрощення та переваги в кредитуванні», - додала Прудко.

Як повідомляв Укрінформ, ЄБРР торік надав понад €3,5 млн від донорів на нефінансову підтримку бізнесу в Україні.

Відео заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк