Сильна мова – сильна держава

Сильна мова – сильна держава

Укрінформ
15 липня, 16:30 - круглий стіл на тему: “Сильна мова – сильна держава” (Зала 2).

Організатор: Міністерство культури та інформаційної політики України.

Учасники: Ростислав Карандєєв – перший заступник міністра культури та інформаційної політики України; Сергій  Сиротенко - заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови; Максим Ярмистий - перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті; Орися  Демська - Голова Національної комісії зі стандартів державної мови; Тетяна  Куценко - аналітикиня Аналітичного центру Асоціації міст України; Павло  Гриценко - директор Інституту української мови НАН України; Олександр  Скопненко - заступник директора Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України; Анастасія Розлуцька – модератор, громадська активістка, комунікаційниця, керівниця безоплатних курсів української мови.

Коротко. Під час заходу відбудеться обговорення пропозицій до Державної цільової програми розвитку і функціонування української мови в контексті важливості мови як чинника національної безпеки.

Питання до обговорення:

- популяризація та утвердження української мови як елемента національної безпеки;

- висвітлення і чітка артикуляція позиції держави щодо ролі й місця державної мови в контексті національної безпеки;

- напрацювання пропозицій до Державної цільової програми розвитку і функціонування української мови.

Довідково. 19 травня 2021 року Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням 474-р схвалив Концепцію Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року, чим дав старт розробці цієї Програми.

Як зазначається у Концепції Програми, в умовах тимчасової окупації Російською Федерацією територій України питання зміцнення державного статусу та підвищення престижності української мови через забезпечення її всебічного розвитку і функціонування в усіх сферах суспільного життя безпосередньо пов’язане з питаннями національної безпеки. У рамках круглого столу «Сильна мова – сильна держава» його учасникам пропонується висловитися на тему важливості мови як чинника національної безпеки та в цьому контексті надати свої пропозиції до змістового наповнення Програми.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com 

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на  YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційногоYouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Україномовні гіди за кордоном дають змогу відчути гордість за свою рідну мову - МКІП

Україномовні гіди за кордоном допомагають відчути громадянам України гордість за свою рідну мову.

Про це сказав перший заступник міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв під час круглого столу в Укрінформі.

"Брак україномовних гідів завжди відчувався нами. Ми приїжджали за кордон, і використовували або мову оригіналу, хто яку знає, там англійська, французька, можливо польська, але в переважній більшості, коли були гіди російською мовою, ми використовували їх для зручності. Бо російською мовою очевидно володіють всі громадяни України в тій чи іншій, але зрозумілій для себе мірі. І тепер, коли громадянин, приймаючи рішення не про використання російської мови, будучи за кордоном, а про використання української, він відчуватиме очевидно внутрішню гордість за те, що його рідна мова, українська мова, є поряд з іншими країнами світу, і в пропозиціях найбільших світових музеях. І він прийме рішення не на користь російської, а на користь української", - сказав Карандєєв.

Він зазначив, що це дуже важливо з точки зору формування ідентичності, що Україна - це не Росія. За його словами, російська мова може бути запропонована, як інструмент донесення інформації, але це не так приємно для українця, який хоче отримувати інформацію саме українською.

"Український громадянин, перебуваючи за кордоном, потрапляє одразу в іншомовне середовище. І будемо дякувати, і кожен турист завжди дякує місцевим організаторам, коли вони пропонують більш високу доступність до того інформаційного, зокрема, культурного продукту, який створений на тій, чи іншій території", - сказав Карандєєв.

Як повідомляв Укрінформ, україномовні аудіогіди нещодавно розпочали роботу ще у двох музеях Туреччини - в музеї Анталії та музеї Святого Миколая в Демре.

Україна має стати членом ALTE, щоб видавати сертифікат про рівень володіння українською як іноземною - Демська

Україна має стати членом Європейської асоціації екзаменаційних рад з іноземних мов ALTE, бо це дасть змогу видавати сертифікат міжнародного рівня про рівень володіння українською як іноземною.

Про це під час круглого столу на тему: “Сильна мова – сильна держава” в Укрінформі сказала голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська.

"Ідея, яка надзвичайно сильно мучить мене останніх десять років, і я в Комісії маю сподвижників, це ідея української мови як іноземної. Україна має бути членом ALTE. І зараз вже власне Комісія почала розробляти українську мову на громадянство, і оцей рівень B1 - це той іспит, який ми забезпечуємо, щоб вже могли здавати і іноземці. Вже навіть була розмова зі Світовим конгресом українців, щоб ті, хто викладає українську мову в світі, долучалися і могли скласти іспит на рівень В1, так як на громадянство, але вони необов'язково мусять отримувати громадянство, просто державний сертифікат про рівень володіння державною мовою як іноземною", - сказала Демська.

Вона зазначила, що членство в ALTE має стати великим завданням для України, бо нам потрібно бути на європейській карті, в тій системі координат і з тими практиками, як і всі сучасні європейці.

"Я розумію, що дуже хочеться щось своє, унікальне запропонувати, тільки унікальне - це коли ми вже маємо все таке, як у всіх, а потім треба щось унікальне. Коли заходимо з унікальним, це зазвичай не працює на ринку мовних товарів і послуг", - додала Демська.

Як повідомлялося, з 16 липня 2021 року для вступу на державну службу необхідно подавати сертифікат про рівень володіння державною мовою. Отримати його можна за результатами спеціального іспиту. Відповідальною за процес іспитів є Національна комісія зі стандартів державної мови, що визначено законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Іспитова робота складатиметься з чотирьох частин: «Культура мови» (24 тестові задання), «Читання» (20 тестових завдань), «Письмо» (1 завдання відкритого типу), «Говоріння» (2 завдання відкритого типу).

Реєстрація для складання іспиту на рівень володіння державною мовою стартує 16 липня, перший іспит відбудеться 19 липня.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-