Сексуальне та гендерне насильство в ході збройного конфлікту на Сході України

Сексуальне та гендерне насильство в ході збройного конфлікту на Сході України

Укрінформ
12 липня, 11:00  круглий стіл на тему: «Звільнені та забуті: проблеми осіб, що зазнали сексуального  та гендерно обумовленого насильства в ході збройного конфлікту на сході України та зусилля влади та громадськості у їх вирішенні»  

Організатори: «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», SEMA-Україна.

Спікери: Ірина Довгань - координатор SEMA – Україна; Маліні Лаксмінараян - представник Фонду Деніса Муквеге; Володимир Щербаченко - голова ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив»; Марина Чуйкова - колишня полонена; Тетяна Зезюлькина - колишня полонена.

Коротко. Учасники круглого столу обговорять питання визнання факту злочинів СГОН під час збройного конфлікту на сході України, потребу в їх належному розслідуванні, веденні статистики. Постраждалі озвучать найбільш важливі види допомоги, якої потребують. Під час заходу порушуватиметься питання необхідності адміністративної процедури надання статусу особи, постраждалої від сексуального насильства. Представники міжнародних організацій поінформують про механізми визнання постраждалих від СГОН в інших країнах.

 Довідкова інформація: +380639599551

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місця обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід до зали тільки у масках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

SEMA-Україна закликає надати офіційний статус потерпілим від сексуального насильства в полоні “Л/ДНР”

Колишні полонені, які зазнали сексуального та гендерно обумовленого насильства під час війни на сході України, не мають жодного офіційного статусу, що робить їх украй уразливими.

На цьому наголосила координатор SEMA- Україна Ірина Довгань під час круглого столу в Укрінформі.

Як вона розповіла, група SEMA-Україна - це мережа жінок, що постраждали від сексуального та гендерно зумовленого насильства на сході України. Вона існує понад 2 роки, об'єднує близько 20 жінок та бере активну участь у житті держави. Зокрема, до початку пандемії кілька жінок за сприяння міжнародних партнерів виступили на великих правозахисних конгресах у Європі, де розповідали правду про злочини РФ на Донбасі.

“Більшість жінок були цивільними і надавали допомогу СБУ та ЗСУ. Ця група є частиною міжнародної організації SEMA - глобальної мережі жінок, постраждалих у військових конфліктах світу... Наразі в нашій країні такі потерпілі під час війни не мають жодного офіційного статусу, що робить їх вкрай вразливими і незахищеними", - зазначила Довгань.

Вона наголосила, що сексуальні насильства є найбільш руйнівними за своїми наслідками. Визначення та забезпечення правами осіб, які зазнали сексуального насильства під час війни, є життєво важливим для того, щоб допомогти їм рухатись уперед.

“SEMA-Україна вимагає визнання та надання цим особам офіційного статусу для вирішення нагальних соціальних проблем, що постають перед ними після визволення з полону”, - заявила координатор.

Довгань зазначила, що кожна з жінок має свою страшну історію, всі в тій чи іншій формі зазнали сексуального насильства, і не кожна може говорити про це вголос.

“Ми чекаємо від держави визнання факту цих злочинів, початку проведення належних розслідувань і ведення статистики”, - наголосила вона.

Колишня полонена "ДНР" Марина Чуйкова, яка 655 днів пробула в полоні "ДНР", розповіла, що після визволення опинилася сам на сам з проблемами.

"Мене курували українські спецслужби... На той час я була потрібна як кадр, як бойова одиниця. Я намагалась допомогти українському народу та своїй Батьківщині, але вже після полону... вищевказані працівники (СБУ — ред.) від мене відмовились, ніби мене не знають”, - каже Чуйкова, визволена під час обміну 29 грудня 2019 року.

За її словами, колишнім бранцям "не надали жодних гарантій соціальної допомоги, психологічної реабілітації, медичної допомоги та статусу".

"Те, що ми отримали — це 100 тисяч гривень. Це гроші, на які ми купували речі, постільну білизну, винайняли житло, медичну допомогу, ліки”, - розповіла колишня полонена, додавши, що держава надала лише невідкладну медичну допомогу.

Вона підкреслила, що колишні бранці юридично незахищені, адже "немає закону про полонених, немає статусу".

У цьому зв'язку народний депутат Ірина Геращенко зазначила, що законопроєкт, який би захищав права такої категорії громадян, був розроблений та прийнятий у першому читанні. Однак майже два роки його не виносять на розгляд парламенту.

Голова ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Володимир Щербаченко своєю чергою повідомив, що більшість чоловіків і жінок, які не потрапили в списки на обмін, хто тікав з полону самостійно чи кого викупили у бойовиків родичі, не мають офіційного статусу, тож не можуть розраховувати навіть на мінімальну допомогу держави.

Колишня полонена Тетяна Зезюлькина звернулася до Президента Володимира Зеленського та голови СБУ Івана Баканова: "Ми просимо звернути увагу на нас, визнати проблему та знайти шляхи рішення”.

За її словами, багато жінок, які постраждали від сексуального та гендерно обумовленого насильства під час бойових дій, — це волонтери, журналісти, блогери з різних регіонів України, дружини військовослужбовців, які пережили тортури, приниження, ґвалтування, погрози, публічне обмовлення.

Колишні полонені просять керівництво держави законодавчо врегулювати проблему осіб, які перебували у полоні, були жертвами сексуального чи гендерно обумовленого насильства в зоні збройного конфлікту. Зокрема, йдеться про надання статусу УБД для жінок, які працювали з СБУ чи ЗСУ; статусу учасників війни для блогерів, волонтерів, журналістів; визначення статусу постраждалого від сексуального чи гендерно обумовленого насильства; статусу потерпілих від торгівлі людьми; статусу учасника війни дітям, чиї матері були в полоні і які фактично втратили дитинство.

Також колишні бранці просять вирішити питання безоплатних медичних послуг та сприяння у забезпеченні робочими місцями, відшкодування зарплати за час перебування в полоні та зарахування цього терміну до трудового стажу, відшкодування пенсіонерам пенсійних виплат за час перебування в полоні, повернення депозитних вкладів, вилучених у жертв; питання нарахування пені та процентів по несвоєчасно сплачених кредитах за той час, поки жертви перебували в полоні; забезпечення безкоштовної юридичної допомоги та надання житла.

“Дуже нас хвилює й питання віднайдення, ідентифікації та притягнення до відповідальності осіб, на які вказують жертви сексуального та гендерно обумовленого насильства як на таких, що вчиняли ці злочини", - заявила Зезюлькина.

Представниця Офісу Генпрокурора Вікторія Кравчук повідомила, що за цей рік громадські організації надали ОГП інформацію про осіб, щодо яких вчинялось сексуальне насильство під час збройного конфлікту на сході України. Було відкрито декілька кримінальних проваджень і розпочалися розслідування.

«Це дуже чутливе питання для слідства. Люди не йдуть на контакт, потерпілі не розказують про сексуальне насильство. Як правило, розказують про катування, про жахливі умови, про побиття та інше. Але потерпілі у більшості випадків не повідомляють про злочини пов’язані з сексуальним насильством. Особливо це стосується чоловіків», - зауважила вона і закликала потерпілих звертатись до Офісу ГПУ.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-