Дотримання прав в освіті: проблеми і рішення

Дотримання прав в освіті: проблеми і рішення

Укрінформ
9 липня, 10:00 - Презентація першої щорічної доповіді освітнього омбудсмена  “Дотримання прав в освіті - 2020” та панельна дискусія “Як забезпечити дотримання прав в освіті?”

Організатори: Служба освітнього омбудсмена спільно з Центром політичних студій та аналітики «Ейдос» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Учасники: Сергій Горбачов - освітній омбудсмен України; Аксана Філіпішина - представник Уповноваженого Верховної Ради України з дотримання прав дитини та сім’ї; Віра Рогова — заступник  Міністра освіти і науки України; Григорій Баран - менеджер програми «Соціальний капітал», секретар правління Міжнародного фонду “Відродження”; Альона Парфьонова - співголова громадського об'єднання “Батьки SOS”; Ірина Чернілевська - директорка гімназії №179 м. Києва; представники Міністерства освіти і науки України та  інших   центральних органів виконавчої влади, активісти та представники громадськості; Ольга Будник - Центр «Ейдос», радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту, модератор.

Коротко. В межах презентації відбудеться панельна дискусія “Як забезпечити дотримання прав в освіті?”, під час якої обговорюватимуться, зокрема, питання впливу пандемії на освіту, найпоширеніші проблеми, з якими зіткнулися учні, батьки під час пандемії, як влада долала ці виклики, як забезпечується доступ до освіти через формування освітньої мережі та інше.

Довідково. Права в освіті та їх реалізація охоплюють надзвичайно широке коло проблем і аспектів функціонування освіти як важливої складової суспільного життя в Україні.

Без відповідного аналізу та комплексного уявлення про те, які саме права визначені й реалізуються різними учасниками освітнього процесу, неможливо планувати подальшу роботу з їх системного дотримання. Наразі суспільству загалом та освітянській спільноті як його складовій виразно не вистачає узагальненого бачення того, якими саме правами наділені учасники освітнього процесу та як саме в Україні забезпечено дотримання цих прав.

Перша щорічна доповідь освітнього омбудсмена висвітлює основні проблеми щодо дотримання прав в освіті, захисту інтересів учасників освітнього процесу, зокрема в умовах пандемії та пропонує певні способи вирішення цих проблем. https://bit.ly/3e5OyzZ

Акредитація представників ЗМІ: media@eo.gov.ua, +380 95 740-32-08 (Лещик Надія, начальниця відділу медіа та аналітики).

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Підсумкові матеріали:

Понад три тисячі звернень торік надійшло до освітнього омбудсмена

Понад три тисячі звернень громадян надійшло до служби освітнього омбудсмена України протягом 2020 року.

Про це омбудсмен Сергій Горбачов сказав під час презентації першої щорічної доповіді “Дотримання прав в освіті — 2020” в Укрінформі.

“Доповідь охоплює 2020 рік. Ми отримали 3165 звернень. Це чимало, бо кожне звернення вимагає ретельної перевірки, спілкування і реагування на те, що відбувається”, - сказав він.

За словами Горбачова, службою освітнього омбудсмена протягом минулого року надано 572 рекомендації закладам освіти, 386 рекомендацій органам управління освітою. Також надано 1956 консультацій щодо дотримання прав в освіті. Торік було направлено 14 повідомлень до правоохоронних органів і 289 звернень до органів державної влади.

Як повідомлялося, перша щорічна доповідь освітнього омбудсмена окреслює проблемне поле дотримання прав в освіті: які саме права в освіті мають учасники освітнього процесу та як забезпечується дотримання цих прав, дає змогу планувати подальшу роботу із системного захисту прав в освіті, пропонує певні способи вирішення проблем із захистом прав в освіті. Також у доповіді окремий розділ присвячений проблемам української освіти в умовах пандемії.

Інститут освітнього омбудсмена запроваджено у 2017 році. У 2018 році уряд затвердив Положення про освітнього омбудсмена і Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена. Служба освітнього омбудсмена запрацювала у листопаді 2019 року.

Освітній омбудсмен ініціює зміни до закону про повну загальну середню освіту 

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов ініціює зміни до закону "Про повну загальну середню освіту".

Про це він повідомив під час презентації першої щорічної доповіді “Дотримання прав в освіті — 2020” в Укрінформі.

“Ми запропонували зміни до закону “Про повну загальну середню освіту”. Ці зміни схвалив профільний комітет Верховної Ради. Я сподіваюся, що на найближчому пленарному засіданні ці зміни будуть внесені”, - сказав омбудсмен.

За його словами, зміни до закону передбачають, що повідомлення про їх ухвалення мають бути оприлюднені не пізніше, ніж за півтора року до набуття ними чинності. “Якщо ми хочемо з вересня 2023 року зробити модернізацію мережі, ми маємо про це повідомити у березні 2022 року”, - підкреслив Горбачов.

Він обґрунтував необхідність внесення змін до закону невдоволенням громадян процесом модернізації освіти, яке виникає через низьку комунікацію. За його словами, до служби освітнього омбудсмена протягом 2020 року надійшло 82 звернення із 53 населених пунктів щодо профілювання закладів загальної середньої освіти. “Звертаються батьки, звертаються вчителі. Питають, чому нам закривають 10-11 класи. Це трапляється через неякісну комунікацію... Ми спостерігаємо дивну картину, коли організація освітньої мережі робиться відром на голову. Ми маємо десяток звернень, коли у травні учням 9 класу кажуть, що не буде 10 класу. Так не робиться. Саме тому ми запропонували зміни”, - зазначив омбудсмен.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила закон "Про повну загальну середню освіту" 16 січня 2020 року.

Законом визначається, що мовою освіти є державна мова, врегульовується питання навчання мовами корінних народів та національних меншин.

Документ затверджує обов’язкову Державну підсумкову атестацію (ДПА) за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, крім випадків, визначених законодавством.

Передбачено також, що наповнюваність класів у державних та комунальних школах не може становити менше 5 учнів. Для класів початкової школи гранична наповнюваність має становити 24 учні, для базової та профільної школи - 30 учнів.

Окрім того, вводиться поняття педагогічної інтернатури для вчителів, які не мають досвіду роботи. Педагогічна інтернатура передбачає супровід та підтримку більш досвідченого педагогічного працівника, різні форми професійного розвитку. За виконання обов’язків педагога-наставника призначається доплата у граничному розмірі 20% його посадового окладу. Згідно з законом, норма педагогічної діяльності вчителя на одну тарифну ставку становить 18 навчальних годин на тиждень.

Документом також визначено типи закладів спеціалізованої освіти: мистецький ліцей; спортивний ліцей; військовий (військово-морський, військово-спортивний) ліцей, ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою; науковий ліцей - заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття базової та/або профільної середньої освіти наукового профілю; професійний коледж (коледж) спортивного профілю - заклад спеціалізованої освіти спортивного профілю; мистецький коледж – заклад спеціалізованої освіти, що забезпечує здобуття фахової передвищої мистецької освіти одночасно із здобуттям базової та профільної середньої освіти.

Кількість дітей, охоплених інклюзивною освітою, за чотири роки зросла майже в десять разів

Кількість дітей з особливими освітніми потребами, охоплених інклюзивною освітою, зросла майже в десять разів у період з 2016 до 2020 року.

Про це сказала представник Уповноваженого з дотримання прав дитини Аксана Філіпішина під час презентації першої щорічної доповіді освітнього омбудсмена “Дотримання прав в освіті — 2020” в Укрінформі.

“З 2016 року було охоплено інклюзивним навчанням трошки більше двох тисяч дітей з особливими освітніми потребами. У той час як у 2020 році ця цифра сягнула майже 20 тисяч. Тобто майже в десять разів збільшилася кількість дітей з особливими освітніми потребами у шкільному просторі”, - розповіла Філіпішина.

Проте вона вважає, що якість підготовки вчителів та освітнього простору для навчання дітей з особливими потребами недостатньо розвинена і потребує змін.

Як повідомлялося, у грудні 2009 року Україна ратифікувала основні міжнародні документи у сфері забезпечення прав дітей згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров’я. Йдеться про статтю 24 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, в якій визначено обов’язок держави щодо реалізації інклюзивної моделі освіти, тобто створення такого предметно-просторового спеціального середовища, яке б дало змогу всім дітям бути однаково рівними учасниками навчального процесу в єдиному освітньому просторі відповідно до їхніх особливостей, потреб і можливостей.

5 липня 2017 року Президент України підписав ухвалений 23 травня цього ж року закон «Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг».

5 вересня 2017 року ухвалено новий закон “Про освіту”. Відтоді діти з особливими освітніми потребами мають повне право здобувати освіту в усіх навчальних закладах, зокрема й безоплатно в державних та комунальних.

Найпоширенішими корупційними діями в освіті є вимагання коштів у батьків та фальсифікація довідок про місце проживання дітей - освітній омбудсмен

Основними корупційними секторами у сфері української освіти є вимагання коштів у батьків та фальсифікація довідок про місце проживання дітей.

Про це освітній омбудсмен Сергій Горбачов сказав під час презентації першої щорічної доповіді “Дотримання прав в освіті — 2020” в Укрінформі.

“Тема корупції є дуже болючою. Є кілька секторів, де корупціогенність в освіті відчутна, де треба робити зміни... Коли з батьків починають вимагати кошти, а це і є одним із видів корупційних дій, дуже часто ми чуємо від адміністрації таку фразу: “Держава ж коштів не дає”. Але це не правда. Є кошти, але їх треба розумно витрачати”, - сказав Горбачов.

Так, для протидії цьому корупційному сектору омбудсмен пропонує внести зміни до Закону “Про освіту”. Зокрема, у 26 статті передбачити, що до обов’язків керівника закладу освіти входить створення запиту на задоволення матеріально-технічних потреб закладу освіти, його подача засновнику закладу освіти та оприлюднення. Водночас змінами до статті 25 передбачити, що засновник має обгрунтовано відповісти на запит і поінформувати керівника щодо того, чи “є кошти або зараз немає, але це важливо і ми заплануємо, або це недоцільно”.

“Я буду наполягати на тому - якщо директор школи робить запит, то йому має бути надана відповідь. І не в 30 днів, а в 5 днів. Запит і відповідь мають бути оприлюднені”, - наголосив омбудсмен.

Другим корупційним сектором української освіти, за словами Горбачова, є фальсифікація довідок про місце проживання дітей на етапі вступу до першого класу.

“Ми отримали корупцію під час зарахування до закладів освіти. Вона (корупція - ред.) перемістилася до міграційної служби, ЖКГ, управління ОСББ, до нотаріусів. Це відбулося, тому що у нас досі немає єдиної системи державного реєстру реєстрації місця проживання. Зараз, на щастя, в “Дії” ці речі прописуються і розвиваються, але вони ще недостатньо розвинені”, - зауважив омбудсмен.

Він наголосив на необхідності перевірки достовірності інформації про місце реєстрації дитини керівником закладу освіти та зазначив, що “він має це право”.

Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила Закон “Про освіту” 5 вересня 2017 року.

Міністерству освіти рекомендують використовувати індивідуальний підхід у виборі форми навчання для дітей без доступу до Інтернету

Міністерство освіти і науки України має використовувати індивідуальний підхід у виборі форми навчання для дітей, які не мають доступу до Інтернету.

Таку думку висловила представниця Уповноваженого з дотримання прав дитини і сім'ї Аксана Філіпішина під час презентації першої щорічної доповіді освітнього омбудсмена “Дотримання прав в освіті - 2020” в Укрінформі.

“Я думаю, що новий навчальний рік буде знову надзвичайно складним... Ми зробили запит до Міністерства освіти і науки з приводу того, чи збирають вони дані щодо залучення чи не залучення до школи і охоплення навчальним процесом дітей, тобто статистику, яка кількість дітей залишається поза навчальним процесом у зв’язку з пандемією. Такі дані не збираються. Наша рекомендація: запровадити збір даних для того, щоб розуміти, яка категорія, з яких причин через пандемію не охоплена процесом навчання. Тоді використовувати індивідуальний підхід, тобто змішану систему дистанційного і онлайн-навчання для тих категорій дітей, які з поважних причин залишилися поза онлайн-процесом”, - сказала вона.

Філіпішина зауважила, що в Україні існує проблема непокриття інтернетом великої кількості населених пунктів, через яку багато дітей не мають можливості долучитися до онлайн-навчання. За її словами, ситуація в кожному регіоні різна. Наприклад, 30% території селищ Хмельниччини мають проблеми з покриттям інтернетом.

В той же час представниця омбудсмена наголосила, що зазвичай в кожній окремій громаді кількість дітей, які не мають доступу до Інтернету, може бути невеликою. На її думку, навчальні заклади в таких громадах можуть забезпечити таку категорію дітей навчанням.

Як додав освітній омбудсмен Сергій Горбачов, уряд цього року виділив велику субвенцію для проведення інтернету в школах, і офіс освітнього омбудсмена буде відстежувати, як це реалізується.

Як повідомлялося, у державному бюджеті України на 2021 рік передбачено 500 млн грн на проєкт “Інтернет-субвенція”.

Про реорганізацію освітньої мережі мають повідомляти за 1,5 роки — освітній омбудсмен

Офіс освітнього омбудсмена ініціює зміни до законодавства про освіту, згідно якими місцеві органи влади мають оприлюднювати інформацію про зміну шкільної мережі за півтора роки.

Про це сказав освітній омбудсмен Сегрій Горбачов під час презентації першої щорічної доповіді "Дотримання прав в освіті — 2020” в Укрінформі.

“Дуже болюча тема — реорганізація освітньої мережі. Відповідно до закону “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, ми змінюємо освітню мережу, тобто створюються профільні академічні ліцеї, гімназії, опорні заклади освіти, філії опорних закладів, і це викликає багато запитань від батьків, вчителів, дітей, які дійсно можуть потерпати від таких дій. ... Ми маємо з десяток звернень, коли у травні учням кажуть, що у нас не буде 10 класу, йдіть куди хочете. Так не робиться. Саме тому ми запропонували зміни до закону про повну загальну середню освіту, ці зміни схвалив комітет ВР з питань освіти та науки, сподіваюся, на найближчому пленарному засіданні ці зміни будуть внесені. За цими нормами повідомлення про зміну мережі мають бути оприлюднені не пізніше, ніж за півтора року до набуття ними чинності, тобто якщо ми хочемо з вересня 2023 року зробити модернізацію мережі, ми маємо про це повідомити у березні 2022-го “ - сказав Горбачов.

За його словами, до служби освітнього омбудсмена протягом 2020 року надійшло 82 звернення із 53 населених пунктів щодо профілювання закладів загальної середньої освіти.

Освітній омбудсмен в коментарі Укрінформу зауважив, що такі ситуації, коли випускників 9 класів ставлять перед фактом, що набору в 10 клас в школі не буде, свідчать про відсутність комунікації з боку місцевого самоврядування, які є засновниками закладів освіти.

Як приклад він навів той факт, що в Києві в одному з районів план оптимізації мережі закладів освіти із зазначенням термінів був ухвалений ще в 2018 році, але

“проблема в тому, що це не було доведено вчасно до батьків, до учнів, не всі знали як це відбувається. Цей план був десь викладений, але це не комунікувалося, не обговорювалося широко, і саме тому ми отримали таку ситуацію”, - сказав Горбачов.

Водночас він наголосив, що термін “право на освіту“ часто трактується як “місце освіти”.

“Право на освіту означає, що освіту можна здобувати в різних формах, в різних форматах і не обов’язково в наближеному місці, маються на увазі 10-11 класи. Це потрібно комунікувати”, - сказав Горбачов.

В той же час освітній омбудсмен порадив батькам у випадках, коли в школах повідомляють про припинення набору в 10-11 класи, звертатися до місцевих управлінь освіти.

“Тут мають працювати департаменти, управління освіти. Батькам треба звертатися до управлінь освіти з заявою, що дитина планує продовжити навчання в 10 класі і управління освіти на рівні району чи департаменту освіти має дитину обов’язково влаштувати, що наразі закон передбачає, що всі, хто висловив бажання навчатися в 10 класі, мають мати таку можливість”, - сказав Горбачов.

Як повідомляв Укрінформ, протягом 2020 року Офіс освітнього омбудсмена отримав понад три тисячі звернень стосовно дотримання прав в сфері освіти. Перша щорічна доповідь освітнього омбудсмена окреслює проблемне поле дотримання прав в освіті: які саме права в освіті мають учасники освітнього процесу, та як забезпечується дотримання цих прав, дає змогу планувати подальшу роботу із системного захисту прав в освіті, пропонує певні способи вирішення проблем із захистом прав в освіті. Також в доповіді окремий розділ присвячений проблемам української освіти в умовах пандемії.

Інститут освітнього омбудсмена запроваджено у 2017 році. У 2018 році уряд затвердив Положення про освітнього омбудсмена та Порядок та умови звернення до освітнього омбудсмена. Служба освітнього омбудсмена запрацювала у листопаді 2019 року.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-