Рекомендації громадянського суспільства парламенту та Уряду щодо реформ у сфері медіа
Організатор: Громадська спілка «Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ».
Учасники: Микита Потураєв - народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики; Ольга Герасим’юк - голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Вадим Міський - програмний директор ГО “Детектор медіа”, секретар Наглядової ради ПАТ "НСТУ"; представники Комісії з журналістської етики; Тетяна Лебедєва - почесна Голова Національної асоціації медіа; Любов Цибульська - керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики (TBC); Валерія Ковтун - менеджерка загальнонаціонального проекту з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики України; Галина Петренко - директорка ГО “Детектор Медіа”.
Модератор: Андрій Кулаков - директор з програмної діяльності ГО «Інтерньюз-Україна».
Запитання для спікерів представникам ЗМІ надсилати на e-mail: denys.davydenko@rpr.org.ua
Презентація відбудеться онлайн через сервіс відеозв’язку ZOOM
Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: //www.youtube.com/user/UkrinformTV
Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.
Підсумкові матеріали:
Законодавчі обмеження та умови фінансування обмежують розвиток Суспільного - експерт
Нинішні законодавчі обмеження та умови фінансування значно обмежують розвиток суспільного мовника.
Про це заявив програмний директор ГО «Детектор медіа», секретар наглядової ради ПАТ «НСТУ»; представник Комісії з журналістської етики Вадим Міський на пресбрифінгу в Укрінформі на тему: «Рекомендації громадянського суспільства парламенту та уряду щодо реформ у сфері медіа».
«Нормативні обмеження не дозволяють ефективно займатися спільним виробництвом контенту з приватними українськими, закордонними продакшнами, іншими суспільними мовниками. Ми не маємо права займатися спільним виробництвом, а лише стовідсотково профінансувати й отримати сто відсотків власності на цей продукт. Зараз стандарт індустрії інший, всі вкладаються частинками для того, щоб потім отримувати протягом тривалого часу доходи від ротації цього контенту», - зазначив Міський.
Також, на його думку, розвиток суспільного мовлення сковує неможливість фінансування з державних коштів маркетингу, реклами та діджитал-платформ, які є найбільш перспективним напрямом медіа-індустрії.
«Суспільне мовлення утворилося тоді, коли медіа-ринок в Україні уже відбувся й розвинувся, і є сильні, потужні гравці, з якими, щоб конкурувати, потрібно про себе заявити не тільки в себе на каналі, а виходити назовні, на інші майданчики, зокрема, на зовнішню рекламу, і цього неможливо робити, бо ці видатки не є доступні для суспільного мовника, і не через брак коштів, а через нормативні обмеження», - наголосив Міський.
Він вважає нинішню модель фінансування суспільного мовника неефективною і такою, що унеможливлює планування довгострокових інвестицій у його розвиток.
«Це ненадійна модель фінансування, яка не дозволяє планувати наперед, а тільки на рік вперед – фактично на поточний, а не на наступний. Це не дозволяє планувати довгострокові інвестиції. Ми не можемо суттєво оновити техніку, тому що не можна розбивати фінансування на кілька років, бо законодавство забороняє. Не можемо планувати виробництво довгих серіалів чи фільмів», - зазначив Міський.
На його думку, слід внести зміни до Бюджетного кодексу, запровадивши нову, більш передбачувану модель фінансування НСТУ відповідно до рекомендацій Ради Європи.
«Це модель, яка передбачає створення спецфонду в держбюджеті, який наповнюватиметься за рахунок надходжень від ренти за користування радіочастотним ресурсом, і ці ресурси спрямовуватимуться на підтримку суспільного мовника. Ця модель є більш передбачуваною, прогнозованою, коли на кілька років наперед можна розуміти орієнтовний бюджет мовника», - вважає Міський.
Він також закликав органи влади й посадових осіб утриматися від втручання в конкурс на посаду голови правління і будь-якого втручання в роботу наглядової ради суспільного мовника.
Як повідомляв Укрінформ, у Раді Європи вважають фінансування зі спецфонду найкращою моделлю для українського суспільного мовника.
Заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко заявляв, що суспільний мовник виконуватиме свою роль, якщо збільшить присутність у телеефірі та соцмережах і якщо його дивитиметься більшість українців.
Відео:
