Небезпечний активізм: презентація доповіді про переслідування активістів у 2020 році

Небезпечний активізм: презентація доповіді про переслідування активістів у 2020 році

Укрінформ
28 січня, 12:00 - презентація і обговорення річної моніторингової доповіді про переслідування громадських активістів та правозахисників у 2020 році

Організатор: Центр прав людини ZMINA.

Спікери: Анастасія Москвичова - дослідниця Центру прав людини ZMINA; Олена Виноградова - правова аналітикиня ZMINA; Юрій Ягусевич - екоактивіст з Київщини; Дмитро Шерембей - очільник благодійної організації «100% життя»; Анна Леонова - виконавча директорка "Гей-альянс Україна".

Модератор: Тетяна Печончик - голова правління Центру прав людини ZMINA.

Питання до обговорення:

На кого з активістів найчастіше нападали у минулому році?

Діяльність поліції: як правоохоронці реагують на переслідування активістів?

Як протидіяти дискредитації та погрозам громадським активістам в інтернеті?

Які проблеми потребують законодавчого регулювання та які небезпечні для громадянського суспільства законопроєкти зареєстровані за минулий рік у Верховній  Раді?

Коротко. Під час заходу представники ZMINA презентують моніторингову доповідь «Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2020 році». Після презентації відбудеться експертна дискусія за участі представників влади.

Захід організований у межах проєкту «Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні», що фінансується ЄС.

Довідково. Проєкт «Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні» реалізується Центром прав людини ZMINA у партнерстві з Нідерландським Гельсінським комітетом за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проєкт зосереджується на правовому та оперативному захисті та підтримці правозахисників і антикорупційних активістів в Україні, підтримці позитивної ролі правозахисників у суспільстві та налагодженні зв’язків між ними, збільшенні кількості ефективних розслідувань нападів на правозахисників та активістів тощо. Проєкт триває з 2019 року до 2022 року.    

Акредитація представників  ЗМІ за тел.: 099 772 56 67, e-mail: ii@humanrights.org.ua (Ірина Іванченко). 

У зв'язку з карантинними обмеженнями кількість місця обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Також трансляція заходу буде доступна на Facebook-сторінці Центру прав людини ZMINA:  https://www.facebook.com/zmina.ua

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Правозахисники торік зафіксували в Україні понад 100 випадків переслідування за громадську діяльність

У Києві презентували моніторингову доповідь «Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2020 році».

Захід відбувся в Укрінформі у межах проєкту «Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні», що фінансується ЄС та організований Центром прав людини ZMINA.

«Усього за 2020 рік ZMINA зафіксувала 101 випадок переслідування за громадську діяльність чи дії на захист прав людини. Найбільше з них сталося в лютому (11), вересні (13) та грудні (12), найменше – по 5 випадків – у серпні й листопаді. Карантинні обмеження, що припали на весняні місяці, не знизили кількості й інтенсивності переслідування, зокрема в цей час зафіксовані зловживання спробами притягнення до адміністративної відповідальності за проведення мирних зібрань, що в більшості випадків згодом скасовувалися судами різних інстанцій», - представила дані моніторингу дослідниця Центру прав людини ZMINA Анастасія Москвичова.

Серед задокументованих інцидентів найпоширенішими були спроби залякування активістів (22), фізичні напади на них (21) та знищення чи пошкодження їхнього майна (18), задокументовано по 10 інцидентів, що мали ознаки юридичного переслідування та 9 спроб дискредитації громадських діячів. По 7 інцидентів стосувалися перешкоджання мирним зібранням або мали ознаки незаконного затримання чи обшуку. Ще 3 випадки були кваліфіковані як перешкоджання діяльності громадських організацій.

«З-поміж 21 випадку нападів на активістів, згаданих вище, тільки в чотирьох було оголошено про підозру ймовірним нападникам. При цьому якщо йдеться про підпали будинків та автівок, що належать активістам або їхнім родичам, то станом на кінець грудня 2020 року не було відомо про жоден випадок серед зафіксованих протягом року, коли поліція оголошувала комусь про підозру й передавала таке провадження до суду, тож ці злочини здебільшого залишалися безкарними», - зазначила активістка.

Згідно з дослідженням, як і в попередні роки, активістів та правозахисників переслідували в більшості регіонів України. Проте лідерами за кількістю інцидентів залишаються Київ (44) та Одеська область (10). За ними – Київська, Дніпропетровська області (по 8), Харківщина (6) та Львівщина (3).

За результатами моніторингу, протягом 2020 року серед різновидів громадської діяльності найбільш ризикованими були: протидія корупції (20), захист прав ЛГБТІК (19) та захист довкілля (9).

Також у документі зазначається, що впродовж 2020 року у Верховній Раді було зареєстровано 12 законопроєктів, що є загрозливими для громадянського суспільства, порушують Конституцію й міжнародні зобов’язання України у сфері прав людини й неправомірно обмежують свободу об’єднань та асоціацій в Україні.

«Деякі положення цих законопроєктів є дискримінаційними стосовно громадських організацій та активістів і несуть ризики для вільного розвитку громадянського суспільства в Україні, оскільки прирівнюють адвокаційну діяльність організацій громадянського суспільства до комерційного лобізму, передбачають люстрацію вихідців із громадського сектору або введення поняття «іноземних агентів», забороняють громадським активістам проводити акції протесту біля судів, запроваджують «перевірки на поліграфі» для громадських активістів, передбачають надмірну й невиправдану фінансову звітність для громадських організацій з іноземним фінансуванням, вилучають термін «ґендер» із законодавства та забороняють «пропаганду гомосексуалізму» тощо», - підкреслила правова аналітикиня ZMINA Олена Виноградова.

За даними моніторингу, ці проєкти законів внесено народними депутатами від трьох політичних фракцій: «Слуга народу», «Опозиційна платформа – за життя» та «Батьківщина». Більшість із них були розроблені не для регулювання конкретно громадянського суспільства, адже стосуються інших сфер. Однак деякі положення цих документів прямо чи опосередковано впливають на діяльність громадських організацій та громадянські свободи загалом. Крім того, частина подібних ініціатив синхронізується з дискредитаційною кампанією проти «соросят» і антизахідною риторикою, яку розгортали окремі політичні сили, зазначили правозахисники.

Проєкт «Підвищення ролі та захисту правозахисників в Україні» реалізується Центром прав людини ZMINA у партнерстві з Нідерландським Гельсінським комітетом за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проєкт зосереджується на правовому та оперативному захисті та підтримці правозахисників і антикорупційних активістів в Україні, підтримці позитивної ролі правозахисників у суспільстві та налагодженні зв’язків між ними, збільшенні кількості ефективних розслідувань нападів на правозахисників та активістів тощо. Проєкт триває з 2019 року до 2022 року.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-