Конституційність незаконного збагачення і конфіскації необґрунтованих активів

Організатори: Інститут законодавчих ідей; Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні НаУКМА.

Спікери: Єгор Соболєв - народний депутат ВРУ VIII скликання, журналіст; Тетяна Хутор - голова Інституту законодавчих ідей; Андрій Білецький - адміністративний директор Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції ACREC.

Коротко. Учасники заходу представлять  результати двох аналітичних досліджень, що проведенні Інститутом законодавчих ідей та Міждисциплінарним науково-освітнім центром протидії корупції в Україні НаУКМА:

- Висновок Amicus Curiae на конституційне подання 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та інших пов’язаних з ними законів України, що зачіпають права та свободи громадян (розділи II та III подання).

- Цивільна конфіскація необґрунтованих активів крізь призму захисту права власності.

Як повідомляють організатори, останньою барикадою у бою за збереження здобутків антикорупційної реформи на сьогодні залишається відповідальність за незаконне збагачення та цивільна конфіскація корупційного майна. Рішення Конституційного Суду №13-р/2020 від 27 жовтня сколихнуло всю країну та спричинило конституційну кризу.

Яка “доля” очікує незаконне збагачення? Чи є конституційним інститут цивільної конфіскації та як врятувати антикорупційну реформу? Спільно знайти відповіді на ці та інші запитання намагатимуться учасники заходу. 

Реєстрація учасників та представників ЗМІ триватиме до 18:00 15 грудня: https://forms.gle/NRKLzEo449yyxaZP7

Зареєстрованим учасникам буде надіслано підтвердження участі, програму заходу та  посилання на ZOOM.

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Цивільна конфіскація є дієвою формою у боротьбі з корупцією - експерти

Цивільна конфіскація відповідає усім вимогам національного й міжнародного законодавства і є дієвою формою у боротьбі з корупцією.

Таку думку висловили учасники обговорення в Укрінформі, організованого Інститутом законодавчих ідей і Міждисциплінарним науково-освітнім центром протидії корупції в Україні НаУКМА.

«Цивільна конфіскація є визнаним у світі інструментом у боротьбі з незаконним збагаченням і взагалі з корупцією. Різні країни використовують його, аби спростити процес повернення необґрунтованих активів і не ускладнювати довгими кримінальними провадженнями. Злочини, за які може бути застосована цивільна конфіскація, не обмежуються лише корупційними правопорушеннями, а, наприклад, за злочини, пов’язані з терористичною діяльністю чи з незаконним обігом наркотичних речовин», - розповів адмінистративний директор Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції ACREC Андрій Білецький.

За його словами, практика цивільної конфіскації може застосовуватися поза кримінальним провадженням, коли кримінальну справу вже закрито або, якщо доказів у звинуваченні особи замало. Необґрунтованість набуття активів розраховується за формулою – різниця вартості самого активу й законних доходів, якщо різниця між цими двома показниками становить більше 1 млн. грн., то такі активи визнаються необґрунтованими. При цьому експерт звертає увагу на те, що цивільна конфіскація не є покаранням і не порушує права власності.

«Цивільна конфіскація не є покаранням, бо вона не вписана в Кримінальному кодексі України, а передбачається лише Цивільно-процесуальним кодексом. Вона також не порушує права власності згідно з трьома критеріями, які використовує в своїй практиці Європейський суд з прав людини. Перший – це критерій законності: цивільна конфіскація передбачена законом. Другий критерій: такі міри мають переслідувати законну мету, а боротьба зі злочинністю такою і є. І третій критерій: національні органи мають дотримуватись принципу пропорційності - якщо людина набула активів на 1 млн. доларів, то національні органи не можуть подати позов на цивільну конфіскацію активів на більшу суму», - пояснив Білецький.

Тим часом народний депутат України VIII скликання, журналіст Єгор Соболєв звернув увагу, що національні антикорупційні органи у своїй діяльності ще не випробували норми цивільної конфіскації.

«Є відкритим питання, наскільки ефективною є ця норма. Антикорупційне бюро, Антикорупційна прокуратура ще її не випробували. Закон був ухвалений лише рік тому після того, як КС скасував попередню статтю про незаконне збагачення і визнав неконституційним право держави, суспільства забирати майно, яке посадовець не може пояснити. Я був автором цієї норми, і думаю, що немає нічого більш конституційного й природного, як право суспільства вимагати у посадовця пояснювати походження свого майна», - зазначив Соболєв.

Голова Інституту законодавчих ідей Тетяна Хутор додала, що цивільна конфіскація – це абсолютно новий інститут, який діє в Україні після скасованого КС електронного декларування.

«Рішення Конституційного суду ухвалено лише в одній частині – електронного декларування, і воно вже спричинило конституційну кризу. Водночас у частині другій і третій, які стосувалися незаконного збагачення і цивільної конфіскації, суд ще не ухвалив рішення», - сказала Хутор.

Як повідомлялось, Верховна Рада 31 жовтня 2019 року ухвалила ініційований Президентом Володимиром Зеленським закон, який передбачав кримінальне покарання за незаконне збагачення. Згідно з законом, Кримінальний кодекс доповнили статтею, за порушення якої передбачалося тюремне ув’язнення від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років. Цим же законом запроваджувалася процедура цивільної конфіскації корупційних активів.

27 жовтня 2020 року Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.

Як повідомляв Укрінформ, через рішення Конституційного Суду від 27 жовтня 2020 року, суди припинили розгляд близько 1200 справ і можуть переглянути уже винесені вироки у 200 справах, на сотні мільйонів гривень.

В Україні потрібно створити Державне санкційне бюро - спецпредставник МЗС

Спеціальний представник МЗС з питань санкційної політики Олексій Макеєв вважає за доцільне створити в Україні окремий координаційний орган, що відповідатиме за санкційну політику.

Таку думку він висловив під час "круглого столу" "Санкційна політика України. Перезавантаження", що відбувся в Укрінформі.

"Я поділяю думку, що нам потрібно створювати спеціальний орган. І я вважаю, що цей координаційний орган, або Державне санкційне бюро, має бути постійно діючим органом, який включатиме в себе експертів, що ходитимуть щодня на роботу. Тому що потрібно постійно вести аналітику, перевіряти тих осіб, яких ми пропонуємо включити до санкційногосписку, перевіряти ефективність санкцій", - сказав Макеєв.

Він зазначив, що нині вкрай важливо кодифікувати усю санкційну політику держави і визначити чіткий алгоритм дій, за яким працюватиме новий державний орган. "Нам потрібно знайти такий алгоритм, який би дозволяв робити цю санкційну політику ефективною і виправити усі наявні недоліки", - підкреслив Макеєв.

За його словами, цей алгоритм має чітко визначати послідовність дій органів влади для номінації, перевірки, внесення до санкційних списків фізичних та юридичних осіб, порядок оскарження рішень, проведення моніторингу ефективності санкцій, а також хто відслідковує дотримання санкцій і займається супроводженням їх оскарження з боку юридичних та фізичних осіб.

"Ці алгоритми мають бути дуже чіткими і розумними, правильно визначати, до кого ми застосовуємо санкції, як ми перевіряємо осіб, як ми накладаємо санкції і як ми їх скасовуємо. І ще - ці алгоритми мають бути швидкими. Бо не може такого бути, щоб три місяці ми витрачали на пропозиції одного з органів влади, чекали погодження Кабміну, передачі до РНБО, РНБО шукало можливості для зустрічі наступного разу, чекали підпису Президента, а тоді ще рішення Верховної Ради. Цей алгоритм дуже затягнутий. Він має бути скоординований. Тобто кожен з органів влади, наприклад МЗС, СБУ, мають знати своє місце і напряму з цим Державним санкційним бюро ... взаємодіяти, вносити пропозиції, захищати їх, представляти", - сказав Макеєв.

Крім цього, на його переконання, дуже важливим питанням є створення єдиної санкційної бази даних. "Треба, щоб кожен відповідальний бізнесмен міг зайти на сайт, ознайомитися з санкційним реєстром і зрозуміти, чи може він співпрацювати з тією чи іншою компанією, чи є та компанія під санкціями: українськими, європейськими чи американськими. Так само кожен співробітник органів державної влади мусить мати можливість перевірити, чи є та чи інша особа в санкційних списках", - зазначив спецпредставник МЗС.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк