Як змінилися уподобання та інтереси українців до ЗМІ після виборів 2019 року та початку пандемії COVID-19

Організатори: ГО “Детектор медіа” та Фонд “Демократичнi iнiцiативи ім. Ілька Кучеріва".

Учасники: Наталія Лигачова - голова ГО “Детектор медіа”; Петро Бурковський - аналітик Фонду “Демократичнi iнiцiативи ім. Ілька Кучеріва"; Галина Петренко - директорка ГО “Детектор медіа”.

Коротко. Дослідження проведене на замовлення ГО “Детектор медіа” Фондом “Демократичнi iнiцiативи ім. Ілька Кучеріва" спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена. 

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/user/UkrinformTV 

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. Демонструючи ролик в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

При вході в Укрінформ обов'язкове вимірювання температури тіла безконтактним термометром і прохід через дезинфікуючу рамку. Вхід в зал тільки у масках та рукавичках. Дотримання дистанції 1,5 м.

Підсумкові матеріали:

Під час пандемії люди вдалися до месенджерів, чим користуються політики на місцевих виборах - дослідження

Під час пандемії зросла частка тих, хто отримує інформацію не з класичних медіа, а через особисте спілкування та месенджери, і цим користуються політичні сили на місцевих виборах.

Про це свідчать дані соціологічного дослідження про зміни в споживанні інформації населенням України після виборів 2019 року та під час пандемії коронавірусу та карантину, яке представили в Укрінформі ГО «Детектор медіа» та Фонд «Демократичнi iнiцiативи ім. Ілька Кучеріва».

«Пандемія вплинула на структуру споживання інформації громадянами. Зросла частка тих, хто отримує інформацію від своїх родичів і друзів, більш ніж удвічі – з 11 до 23%. Тобто під час карантину люди почали більше між собою спілкуватися, цікавитися новинами, обмінюватися інформацією. Далі йдуть месенджери, цієї позиції не було в опитуванні 2018-19 років. Близько 10% респондентів, тобто кожен 10-й, інформацію про події в Україні й світі отримує з месенджерів – таких, як WhatsApp, Telegram, Viber», - розповів Петро Бурковський, аналітик Фонду «Демократичнi iнiцiативи ім. Ілька Кучеріва».

За його словами, месенджери, як новий вид комунікації, стають також засобами масової інформації особливо для людей молодих і тих, хто проживає у великих містах-мільйонниках та в обласних центрах з населенням від 100 тисяч до 1 мільйона мешканців.

Відчуваючи таку тенденцію, політичні сили на місцевих виборах почали активно просувати себе саме в соціальних мережах, зокрема, через оплачених лідерів громадської думки й блогерів, і в цьому є певні небезпеки – зазначила Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа».

«У тренді просування в соціальних мережах є негативний бік, тому що як би ми не ставилися до класичних медіа з редакційним контролем, і які б маніпуляції вони не вживали, все ж вони є меншим злом порівняно з соціальними мережами й блогерами, яких взагалі ніхто не контролює і які можуть виступати й говорити що завгодно і як завгодно. І моніторингові зусилля, які докладають громадські організації й аналітичні центри, мусять почати серйозно брати до уваги те, що відбувається в соціальних мережах», - вважає Петренко.

Дослідження проведено на замовлення ГО «Детектор медіа» Фондом «Демократичнi iнiцiативи ім. Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

В Україні з'являються «партійні телеканали», яким довіряють глядачі - експерти

В Україні формуються «партійні телеканали», що їх підтримують певні політичні сили і яким довіряють глядачі, і це може становити загрозу для критичного мислення громадян.

Такого висновку дійшли автори соціологічного дослідження про зміни в споживанні інформації населенням України після виборів 2019 року та під час пандемії коронавірусу та карантину, яке представили в Укрінформі ГО «Детектор медіа» та Фонд «Демократичнi iнiцiативи ім. Ілька Кучеріва».

«Якщо поглянути на ту структуру, які телеканали обирають українці і кому вони довіряють, то побачимо, що, можливо, ми перебуваємо на порозі такого явища, які Америка переживала у 80-ті роки минулого століття, коли з'являлися телевізійні мережі, які мають дуже чітке партійне забарвлення, проводять чітко консервативну або ліберальну лінію. Ми бачимо, що в Україні теж формуються два полюси серед телеканалів: один проросійський – це "Інтер", "112 Україна", NewsOne, ZIK - і умовно патріотичний – "Прямий", "5 Канал", "Еспресо-TV"», - сказав Петро Бурковський, аналітик Фонду «Демократичнi iнiцiативи ім. Ілька Кучеріва».

На його думку, таке ідеологічне розшарування в телевізійному просторі має як позитивні, так і негативні аспекти.

«З одного боку, це добре, тому що не лише російська пропаганда транслюється, а й на каналах, які умовно можна назвати патріотичними, ця російська пропаганда розвінчується. З іншого боку, коли ми вирішимо питання з Росією, ці політичні мережі, найімовірніше, нікуди не зникнуть і продовжуватимуть формувати громадську думку», - зазначив Бурковський.

На його думку, є загроза, що люди голосуватимуть не виходячи з критичних міркувань, а під впливом того, що ретранслює їхня улюблена телевізійна мережа.

За його словами, спостереження за українським телепростором показує зростання довіри аудиторії до «партійних» телеканалів, при цьому більшість споживачів не цікавить, хто є власниками цих медіаресурсів.

Директор ГО «Детектор медіа» Галина Петренко вважає, що такі тенденції серед телеаудиторії не є позитивними.

«Те, що зросла довіра до так званих партійних телеканалів, радше є негативною тенденцією. Тому що всі моніторинги контенту цих каналів показують, що вони дуже далекі від дотримання журналістських стандартів, часто вдаються до маніпуляцій, викривлення дійсності і навіть до дезінформації. І що українці починають довіряти їм більше, це тривожний сигнал, і це - питання медіаграмотності в нашому суспільстві», - зазначила Петренко.

Дослідження проводилося на замовлення ГО «Детектор медіа» Фондом «Демократичнi iнiцiативи ім. Ілька Кучеріва» спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 14 по 19 серпня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Відео:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк