«Про внесення змін до Конституції щодо децентралізації». Обговорення законопроєкту

«Про внесення змін до Конституції щодо децентралізації». Обговорення законопроєкту

Укрінформ
3 березня, 11:00 - Обговорення законопроєкту «Про внесення змін до Конституції щодо децентралізації, розробленого Всеукраїнськими асоціаціями місцевого самоврядування» 

Організатори: Українська асоціація районних та обласних рад спільно з Всеукраїнською асоціацією громад.

Учасники: Сергій Чернов - президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради; Микола Фурсенко - голова Всеукраїнської асоціації громад, голова Фурсівської сільської ради; Андрій Куликов – модератор.

Мета заходу – узгодити ключові положення проєкту змін до Основного закону, щоб передати його суб’єктам законодавчої ініціативи.

Довідково. Законопроєктом визначено, що в Україні діє трирівнева система місцевого самоврядування – муніципалітет-округ-область. На кожному з рівнів місцеві ради утворюють власні виконавчі органи, а їхніми очільниками стають голови відповідних рад. Строк повноважень органів місцевого самоврядування обраних на чергових виборах становить п’ять років.

Адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування, а також центральної влади на місцях здійснюють префекти. У разі необхідності, більшість актів префекта можуть бути скасовані або у судовому порядку, або Президентом, або Кабміном.

Підсумкові матеріали:

Ініціатори змін до Конституції щодо децентралізації наполягають на їхньому ухваленні до місцевих виборів

Законопроєкт «Про внесення змін до Конституції щодо децентралізації», розроблений Українською асоціацією районних та обласних рад, обговорили на круглому столі в Укрінформі.

Зконопроєктом визначено, що в Україні діє трирівнева система місцевого самоврядування – муніципалітет-округ-область. На кожному з рівнів місцеві ради утворюють власні виконавчі органи, а їхніми очільниками стають голови відповідних рад. Строк повноважень органів місцевого самоврядування обраних на чергових виборах становить п’ять років.

Адміністративний нагляд за діяльністю органів місцевого самоврядування, а також центральної влади на місцях здійснюють префекти. У разі необхідності, більшість актів префекта можуть бути скасовані або у судовому порядку, або Президентом, або Кабміном.

Ініціатори законопроєкту вважають, що реформа децентралізації, яка триває ось уже 6 років поспіль, є одна з найголовніших і найуспішніших у державі. Водночас реформа затяглася в часі і перестає бути зрозумілою людям.

«Не може бути в державі реформований один рівень влади і не реформований інший. Всі органи влади – як місцевого самоврядування, так виконавчої влади і територіальних управлінь центральних органів влади взаємопов’язані між собою. Вони або виконують функції, або конкурують в них, або їх дублюють, або виконують неефективно, або є конфлікт інтересів. Проблемою є те, що в Конституції чітко не розмежовано ці повноваження. Виникають проблеми, і ми не знаходимо порозуміння, тому що немає захисту в Конституції органів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень», - говорить Сергій Чернов, президент Української асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради.

Важливо, щоб реформа місцевого самоврядування принесла користь саме селу, наголошує Микола Фурсенко, голова Всеукраїнської асоціації громад, голова Фурсівської сільської ради.

«Конституцією має бути передбачено, щоб громади самі визначалися, яким шляхом вони розвиваються. А ті, хто понабирав багато земель – їм не треба тваринництво, садівництво, їм треба просто вирощувати технічні культури, які дають великі статки, а це призводить до спустошення українських чорноземів», - говорить Фурсенко, нагадуючи, що, за даними науковців, українські чорноземи можуть бути спустошені вже за 5-6 років.

Він також наголошує на невизначеності повноважень між різними гілками місцевої влади.

«Сільське суспільство стало заполітизоване і цим користуються політики, що призводить до частих конфліктів. Треба визначитись, якщо не склалися стосунки керівника з виконкомом або з депутатським корпусом, то він подає у відставку і тоді треба, мабуть, переобирати і депутатський корпус… Питань багато, тому зволікати з реформами ми не маємо права», - наголошує Фурсенко, вважаючи, що статус громад має бути визначено до місцевих виборів, які відбудуться восени цього року.

Земля є головним багатством українського народу, відтак не можна відпустити неврегульований ринок землі на догоду західним фінансовим структурам, вважає Михайло Загородний, голова Хмельницької обласної ради.

«Це єдиний ресурс, який не відновиться, і він є назавжди. Сільська громада не може жити без того, щоб керувати цією землею і не мати її у власності. Низова муніципальна влада могла б викуповувати цю землю у того, хто хоче її реалізувати, і далі пропонувати інвестору у довготривалу оренду… А іноземні компанії і великі холдинги не будуть зацікавлені у розвитку територій, села, району, області чи України в цілому», - переконаний Загородний.

Законопроєктом також передбачено запровадження інституту префекта, який здійснюватиме контрольно-наглядову функцію за діяльністю органів місцевого самоврядування, пояснює Олексій Лялюк, професор Науково-дослідного інституту державного будівництва і місцевого самоврядування.

«Таких суб’єктів має призначати Президент за поданням Кабінету міністрів… Префект здійснюватиме нагляд за дотриманням Конституції місцевиими органами влади, а не за їхньою діяльністю. Префект також має координувати діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади. Також він має виконувати консолідовану роль між територіальним органами і орнганами місцевого самоврядування в період воєнного стану, при надзвичайних ситуаціях, бо це є на сьогодні актуальним», - розповів Лялюк.

На існуванні трирівневої моделі системи місцевого самоврядування «громада-округ-область» і важливості округів у цій моделі наполягає Ворлодимир Вакуленко, завідувач кафедрою регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Державної академії державного управління.

«Дуже великі регіони в Україні за європейськими мірками. Тому окружний рівень – це і надзвичайцні ситуації, і кримінальна поліція, і інфраструктурні проєкти. І це величезний пласт роботи, яким має хтось займатися на районному рівні. Я, наприклад, за те, щоб ремонтами доріг в районах чи в майбутніх округах займалися окружні ради і виконкоми», - говорить Вакуленко.

Він також наполягає на важливості змін до Конституції щодо децентралізації.

 «Якщо ми не зробимо зміни до Конституції і не ухвалимо закон про адмінтерустрій, ми не зможемо провести вибори на новій територіальній основі. Тоді їх треба буде перенести доти, доки ми не завершимо процесс децентралізації і не створимо спроможні територіальні громади, або ж залишити все як є», - зазначив Вакуленко.

Ініціатори законопроекту вважають, що без змін до Конституції продовження реформ є неможливе. Місцеві вибори у жовтні мають відбутися на зрозумілій законодавчій базі, зі зрозумілими повноваженнями, коли люди розумітимуть які повноваження вони делегують і депутатам, і керівникам органів місцевого самоврядування. Треба поєднати в Конституції загальнодержавні, регіональні і місцеві інтереси, використовуючи саме потенціал регіонів.

Відео заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-