Зміна Конституції РФ: мета та характер. Чого очікувати?

Організатори: Благодійний Фонд «Акцент»; Громадська ініціатива «Бурштиновий шлях».

До участі запрошені: Дмитро Левусь – співкоординатор ГІ «Бурштиновий шлях», модератор; Олег Лісний – виконавчий директор Благодійного Фонду «Акцент», модератор; Ганна Гопко – народний депутат VIII-го скликання;  Микола Давидюк – політолог, координатор «Форуму нових політичних лідерів 2019»; Олег Саакян – Платформа «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію»; Борис Стомахін – політичний емігрант з РФ, в’язень путінського режиму; Тарас Кононенко – КНУ ім. Шевченка; Дмитро Громаков - Центр соціального інженірингу РАНД; Олександр Болькін – співзасновник товариства «Ідель – Урал»; Людмила Долгоновська – співзасновниця Мережі захисту національних  Інтересів «АНТС»; Петро Охотін – політичний консультант; Олег Шро – редактор сайту «PolitUA», політичний емігрант із РФ; Ельхан Нурієв – «Антипутінський інформаційний фронт»; Альвідас Медалінскас – ГО «Ворота Донбасу», колишній депутат парламенту Литви.

Skype-звязок: Вахтанг Майсая – політолог (Грузія); Март Соонік – політолог (Естонська Республіка); Едуардс Лініньш – оглядач Латвійського радіо (Латвія).

Питання до обговорення:

Чому це означає добивання конституціоналізму РФ?

Як остаточне закріплення примату російського права над національним вплине на права людини?

Що стане з правами корінних народів та їх автономіями?

Як ці зміни роблять Кремль більш агресивним та небезпечним для сусідніх країн та світу?

Що може і повинна зробити Україна у відповідь, які свої напрацювання використати у боротьбі з агресією.

Коротко. Учасники заходу обговорять мету та характер змін основного закону РФ, які плануються правлячим там режимом.

Додаткова інформація за тел.: (050) 385 16 03 (Дмитро Левусь). 

Підсумкові матеріали:

Зміни до конституції РФ призведуть до згортання прав корінних народів - Левусь

Представники громадських організацій, експерти та політики провели міжнародний круглий стіл на тему: "Зміна Конституції РФ. Що світу з цього?".

Захід відбувся в Укрінформі.

“Якщо говорити про зміни в конституцію, які заплановані в Російській Федерації, то, за великим рахунком, це легалізація того, що в Російській Федерації вже є. Тобто тут можна вже говорити про те, що автократичний і авторитарний режим там склався давно. Те, про що зараз ідеться, вже проголосовано перше читання цих змін, в березні планується друге читання. Після цього буде “народне волевиявлення”. Це все порушує навіть російське законодавство”, - сказав співкоординатор ГІ "Бурштиновий шлях", модератор круглого столу Дмитро Левусь.

Після цього, на думку Левуся, ми побачимо легалізацію можливостей Путіна правити, не будучи формальним лідером, після 2024 року.

“Ми однозначно побачимо згортання прав людини, оскільки ми вже бачимо, що прийнятий примат національного права над міжнародними угодами, це все буде закріплено в конституції Російської Федерації. І ми побачимо однозначно згортання прав корінних народів Російської Федерації. Це теж, до речі, почалося не вчора”, - зазначив Левусь.

Він також акцентував на тенденції згортання національних автономій та наступу на освіту рідними мовами в РФ.

Колишній депутат парламенту Литви, представник ГО "Ворота Донбасу" Альвідас Медалінскас зазначив, що конституційна реформа РФ визначить подальше майбутнє путінської Росії.

Він також звернув увагу на поспіх при розробці змін до конституції РФ.

“Про поспіх говорять абсолютно всі в Росії. Дійсно, побачити, такий спринт-марафон стахановськими методами змінювати Конституцію — це дуже велика рідкість у Європі”, - зауважив Медалінскас.

Народний депутат, член фракції “Голос” Леся Василенко наголосила, що Україна має привертати увагу міжнародного співтовариства до питання зміни Конституції РФ.

“Тема має лунати і обговорюватися всередині нашої країни, і так само саме Україна мала би привертати увагу до цієї проблеми. А зміна конституції РФ і те, що ці зміни тягнуть за собою, це дійсно є проблемою. Українці мали би привертати увагу до цього на міжнародній арені. Тому що явно, з того, що я бачу, уваги достатньої ця тема не отримує, і адекватної оцінки такої європейські країни, на жаль, на сьогодні цій проблемі скласти не можуть”, - зазначила Василенко.

Як повідомлялося, 15 січня у посланні Федеральним зборам Володимир Путін запропонував внести низку правок до конституції РФ, зокрема, посилити вимоги до кандидатів у президенти Росії, також перерозподілити повноваження між гілками влади, конституційно прописати повноваження такого органу, як Держрада Росії.

Для підготовки конкретних пропозицій про внесення поправок була сформована робоча комісія з 75 осіб. Путін також запропонував перед ухваленням винести поправки одним пакетом на "всенародне голосування".

20 січня було опубліковано пакет документів про поправку до конституції, внесений президентом Росії Володимиром Путіним в Державну думу, якими пропонується змінити 22 статті Конституції РФ.

23 січня Державна Дума ухвалила в першому читанні зміни до конституції РФ, запропоновані Путіним.

Відео заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк