“Україна 2019-2020: широкі можливості, суперечливі результати”. Презентація аналітичних оцінок
Організатор: Центр Разумкова.
Учасники: Юрій Якименко - заступник генерального директора з аналітичної роботи — директор політико-правових програм Центру Разумкова; Василь Юрчишин - директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова; Ольга Пищуліна - провідний експерт соціальних і гендерних програм Центру Разумкова; Віктор Замятін - провідний експерт політико-правових програм Центру Разумкова; Олексій Мельник - співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова; Максим Білявський - провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова; Михайло Пашков - співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова; Петро Стецюк - науковий консультант з правових питань Центру Разумкова.
Коротко. Учасники заходу представлять результати здійсненого експертами Центру Разумкова аналізу розвитку ситуації в країні та дій нової влади у 2019 році в наступних сферах: безпека і оборона, зовнішня політика, внутрішня і правова політика, економіка, енергетика, соціальна сфера, гуманітарна політика.
У виданні також публікуються експертні прогнози щодо розвитку ситуації у відповідних сферах на 2020 рік та дані загальнонаціональних соціологічних опитувань щодо оцінок громадянами підсумків 2019 року.
Видання здійснено українською і англійською мовами.
Підсумкові матеріали:
Експерти прогнозують повну заміна уряду в кінці року, а часткові ротації - найближчим часом
Повна заміна складу Кабінету міністрів відбудеться не раніше останнього кварталу поточного року, а часткові ротації можливі вже найближчим часом.
Про це під час презентації соцдослідження «Україна 2019-2020: широкі можливості, суперечливі результати» заявив директор політико-правових програм Центру Разумкова Юрій Якименко, відповідаючи на запитання Укрінформу щодо можливої відставки уряду.
“Ми прогнозуємо зміну уряду в цьому році, вона є можливою, але питання - коли. Тому що уряд має річний імунітет після затвердження його програми, і цей річний імунітет буде завершуватись восени. В нашій історії були прецеденти, коли ці норми обходилися: парламент скасовував постанову “Про затвердження Програми дій Кабінету міністрів” і відправляв у вставку. Але ми розуміємо, що це не дуже чиста правова ситуація, коли можна було так зробити. Тому ми вважаємо, що якщо зміни відбуватимуться протягом першої половини року до завершення імунітету, це будуть скоріше часткові зміни - секторальні чи персональні. Якщо говорити про повну заміну, про ротацію складу Кабінету міністрів, - це сильний захід для випуску більшої кількості пари суспільного невдоволення... - то це буде друга половина року, очевидно, останній квартал року. А зміни в складі уряду можливі вже”, - заявив Якименко.
Як повідомляв Укрінформ, згідно з результатами дослідження"Оцінка громадянами ситуації в країні, рівень довіри до виконавчих та правоохоронних органів влади, оцінка діяльності уряду (лютий 2020 року)", проведеного соціологічною службою Центру Разумкова 13-17 лютого, повністю підтримують діяльність Кабінету міністрів 6% українців, при цьому довіряють уряду 28% респондентів, а не довіряють - 64,5%.
Вибори на всій території України включно з Донбасом призведуть до легітимізації “ЛНР/ДНР” — експерт
Проведення місцевих виборів у 2020 році на всій території України включно з окупованим Донбасом, призведе до легітимізації “ЛНР/ДНР”.
Про це заявив співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник під час презентації в Укрінформі дослідження "Україна 2019-2020: широкі можливості, суперечливі результати".
“Не слід виключати можливості проведення місцевих виборів так, як це уявляє влада, на всій території (України — ред.), в тому числі на окупованих територіях. Але це радше погана, ніж добра новина. Тому що можна бути дуже сильним оптимістом, але якщо є хоч трохи здорового глузду, то зрозуміло, що час, який залишився до проведення виборів, не дозволяє забезпечити достатні умови безпеки для проведення виборів, і тим більше на тих умовах, які виставляють за українським законодавством: участь українських партій, журналістів, міжнародних оглядачів. Плюс динаміка перших двох місяців цього року лише підтверджує подібні висновки”, - заявив Мельник.
Пояснюючи чому не слід виключати сценарію проведення виборів на всій території України, експерт зазначив, що зараз дуже популярно в новій владі орієнтуватися на досягнення результату, незважаючи на засоби, якими він досягається, і не маючи чіткої уяви про механізм реалізації проєкту.
“До чого це може призвести? Насамперед ці вибори не будуть мати нічого спільного з українським законодавством, з міжнародними стандартами, і головна загроза полягає в тому, що ключове в цьому — це рішення української влади — згода на проведення таких виборів”, - пояснив експерт.
Мельник висловив побоювання, що у разі проведення таких виборів “міжнародні партнери висловлять занепокоєння і при цьому все таки схвалять те, що відбулося”.
“Що ми отримаємо в результаті? Ми отримаємо те, від чого так наполегливо відбивались — це легітимізація так званих представників так званих “ЛНР/ДНР”, - наголосив Мельник.
Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський у своєму виступі на Мюнхенській конференції з питань безпеки сказав, що українська влада хоче провести місцеві вибори на всій території України, включно з окремими районами Донбасу, у жовтні 2020 року, але для цього мають бути створені безпекові та політичні умови. За його словами, «людям на Донбасі потрібні вибори, які будуть визнані Україною, всім світом легітимними. І вони не можуть бути такими, якщо пройдуть не за українським законодавством, під звуки пострілів та без контролю нашого кордону».
2020 рік не стане роком економічного прискорення України — Центр Разумкова
Попри певні позитивні зрушення в економіці, наступний рік не стане роком економічного зростання. Однією з найбільших проблем є відсутність промислової політики в державі.
Про це заявив директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин під час презентації в Укрінформі дослідження "Україна 2019-2020: широкі можливості, суперечливі результати", аналізуючи економічну політику уряду Гончарука.
“На жаль, ми хоча й зазначаємо в звіті, що є певні позитивні зрушення, але економічна політика залишається не на перших шпальтах державної політики. На сьогодні найголовніше, що відсутня промислова політика, промисловість страждає, хоча це падіння почалося з осені і про загрози подальшого падіння попереджали експерти, і роботодавці. Але влада, на жаль, фактично ігнорувала такі зауваження”, - зазначив Юрчишин, додавши, що така позиція є дивною, враховуючи заяви уряду про наміри отримати промисловий безвіз.
Як повідомляється в звіті, оприлюдненому Центром Разумкова, урядом раніше була задекларована мета досягнення високої економічної динаміки, забезпечивши зростання реального ВВП на 40% упродовж п’ятирічного періоду. “Однак є підстави стверджувати, що 2019 р. вже не став, а 2020 р. не стане роком економічного прискорення. Темпи зростання у ІІ кв. 2019р. – 4,6% і у ІІІ кв. 2019р. – 4,1% (порівняно з відповідними показниками попереднього року) не були утримані. За нашими оцінками, зростання реального ВВП за результатами всього 2019р. залишиться приблизно на рівні попереднього року (у 2018р. річне зростання склало 3,3%)”, - йдеться в звіті.
В документі також повідомляється, що у 2019р. головні виробничі сфери не змогли продемонстрували покращення результатів, порівняно з попереднім роком, і у ІІ півріччі показники щомісяця погіршувалися: за рік промисловість скоротилася на 1,8% (за 11 місяців року – падіння було 1,2%), аграрний сектор – лише символічно зріс на 1,1% (11 місяців – 2,4%), вантажообіг – на 2,1% (11 місяців – 2,4%).
За словами Юрчишина, керівництво економічного блоку демонструє вкрай слабке розуміння макроекономічних зв'язків. За даними Центру Разумкова, макроекономічна структура ВВП має надмірно споживчий характер, в Україні реалізується споживча, а не бажана (необхідна для прискореного зростання) інвестиційна економічна модель. Так, обсяг кінцевих споживчих витрат у І півріччі 2019р. навіть перевищив ВВП за цей період, що значною мірою було зумовлено особливостями фінансування і витрат виборчих марафонів. Споживча модель не може стати акселератором економіки, зважаючи на збереження низького життєвого рівня населення країни. Хоча у ІІ півріччі 2019р. дещо більше ресурсів почало заощаджуватися, проте це не спонукало економічних агентів до широкої інвестиційної експансії, насамперед унаслідок невизначеності та суперечливості економічної політики, запроваджуваної новою владою. “Надвисокий рівень споживання означає не лише низький рівень заощаджень, а з тим – практично відмову від інвестицій (16-18% у структурі ВВП, у “кращому” випадку, лише можуть підтримувати наявні потужності), але й супроводжується зростанням зовнішньоторговельного дефіциту (за нашими оцінками, за результатами 2019р. такий дефіцит сягнув 8,5% ВВП)”, - наголошується в тексті дослідження.
На думку експертів Центру Разумкова, результати розвитку економіки загалом і промисловості зокрема могли б бути кращими, якби вдалося нарешті ініціювати прозорі приватизаційні процеси. “У 2019р. було заплановано отримати від приватизації понад 17 млрд грн. Як і застерігали більшість фахівців, це були явно завищені показники – за 10 місяців року приватизація принесла до бюджету 413,5 млн грн. Хоча вказані обсяги планувались попередньою владою, проте і за нової влади приватизація практично не зрушила з місця. Відповідно, не були досягнуті й інші очікувані результати приватизації, зокрема зростання зайнятості”, - наголошується в дослідженні.
Як зазначається, для активізації приватизаційних процесів у жовтні 2019 р. було прийнято Закон про скасування списку заборонених до приватизації державних підприємств. Саме надмірний перелік “заборонених” підприємств був головною перешкодою для широкої приватизації. Одним з перших кроків мала стати передача до кінця 2019 р. міністерствами та іншими центральними органами влади до Фонду держмайна 500 підприємств з метою їх найшвидшої приватизації. Однак, поки не достатньо зрозуміло, якої політики дотримуватиметься влада стосовно окремих підприємств, наголошують експерти. Вважається, що до великих підприємств має бути застосований “індивідуальний” підхід, який, втім, часто супроводжується корупційними ризиками, в тому числі внаслідок того, що певні підприємства є предметом інтересів конкуруючих олігархічних груп. Іншою складністю є те, що кращі підприємства переобтяжені борговими зобов’язаннями, і зовсім не зрозуміло, чи повинна держава взяти на себе додаткове боргове навантаження. Якщо ж врахувати, що значна частина підприємств-кандидатів до приватизації ще й є стороною судових процесів, які можуть тривати роками, то запуск приватизації не видається легким завданням. “На кінець 2019 р. вдалося виділити лише п’ять великих підприємств, з якими почали працювати інвестиційні радники. Вочевидь, повноцінні приватизаційні конкурси відбуватимуться не раніше літа 2020 року”, - спрогнозували експерти.
Як повідомляв Укрінформ, згадане дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року. Було опитано 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення країни за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
Відео заходу:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
