Мовні квоти на радіо: 2019 рік. Результати моніторингів

Організатор: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Спікери: Уляна Фещук - заступник голови Національно ради України з питань телебачення і радіомовлення; Сергій Костинський - член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення; Дмитро Хоркін - генеральний продюсер Українського радіо.

Коротко. Учасники заходу представлять результати моніторингів Національної ради щодо дотримання радіостанціями вимог законодавства про обов’язкову частку звучання україномовної пісні в ефірі і ведення передач державною мовою.

Підсумкові матеріали:

Частка україномовних пісень на радіо торік становила 56% - Костинський

Частка україномовних пісень, що лунали в ефірі загальнонаціональних радіостанцій у 2019 році, становила 56%.

Про це в коментарі Укрінформу повідомив член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський.

“В ефірі загальнонаціональних радіостанцій середній показник частки пісень українською мовою протягом 2019 року становить 56%. Показник збігається з результатом за перше півріччя 2019 року. Це засвідчує його певну сталість”, – зазначив Костинський.

Таким чином, визначена законодавством квота перевиконується на 21 відсотковий пункт.

За даними Нацради, серед загальнонаціональних радіостанцій музично-розважального формату найбільше україномовних пісень звучить в ефірі “Країна FM”(100%), “UA:Радіо Промінь” (95%), “UA:Радіо Культура” (92%), “Перець FM” (45%) і “Русское радио – Україна” (44%).

Щодо середнього показника обсягу ведення передач українською мовою на загальнонаціональних радіостанціях, то, за даними Нацради, в першому півріччі 2019 року він становив 90%. Так, виключно українською мовою розмовляють ведучі на радіостанціях суспільного мовника: «UA: Українське радіо», «UA: Радіо Промінь», «UA: Радіо Культура» – і «Країна ФМ».

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 8 листопада 2016 року набув чинності Закон "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)".

Згідно з документом, квота на пісні українською мовою в радіоефірі щодоби та в часових проміжках із 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00 вводилась поступово: протягом першого року їх мало бути щонайменше 25%, другого – 30%, третього – 35%. Ведення передач державною мовою протягом першого року дії закону мало становити 50%, другого – 55%, третього – 60%.

За порушення вимог закону передбачається стягнення штрафу у розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору. Його мовники зобов’язані сплатити до державного бюджету упродовж 30 днів після ухвалення Нацрадою відповідного рішення.

Нацрада за час дії мовних квот оштрафувала радіостанції на майже 1,8 млн грн

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення за період дії мовних квот оштрафувала українські радіостанції на майже 1,8 млн грн.

Про це повідомила заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Уляна Фещук під час пресконференції в Укрінформі.

“Загалом за період дії закону було накладено 29 штрафів на загальну суму приблизно 1,8 млн грн. Із них 21 штраф стосувався квоти пісень українською мовою - це становило приблизно 1,6 млн грн. У 2019 році ця частка значно зменшилась і фактично можна сказати, що торік Нацрада штрафів, на щастя, не накладала”, – зазначила Фещук.

Водночас вона уточнила, що найбільшу кількість штрафів регулятор призначив 2017 року, тобто в перший рік дії квот на радіо, – це 17 штрафів. Тоді як у 2018 році, за даними Нацради, мовники отримали вже вісім штрафів за порушення квот, а в 2019-му – чотири штрафи на суму 7,5 тис. грн, які стосувалися місцевих мовників. Так, три з них були накладені за невиконання пісенної квоти, а ще один – за недотримання обсягу ведення передач державною мовою. При цьому заступник голови Нацради звернула увагу на те, що зменшується сума штрафів за недотримання квот.

“Якщо в 2017 році ця сума приблизно становила 70 тис. грн за невиконання квоти щодо частки пісень, то у 2019 році – близько 2 тис. грн. І, якщо серед порушників упродовж 2017–2018 років були переважно загальнонаціональні радіомовники, то у 2019-му – це чотири місцеві радіостанції. Тобто, як бачимо, тенденція позитивна. На жаль, штрафи є ефективною протидією порушенням, тому що будь-які попередження не є такими дієвими”, – пояснила Фещук.

У свою чергу член Нацради Сергій Костинський додав, що на сьогодні регулятор уже зафіксував ознаки порушення мовних квот однією з місцевих радіостанцій і найближчими тижнями планує розглянути питання щодо призначення перевірки мовнику.

“Тобто такі інциденти з'являтимуться, але це вже не є систематичною проблемою. Ми в будь-якому разі вивчаємо ефіри всіх радіостанцій і звертаємо увагу на всі скарги від громадян. Також реагуємо на дописи у соцмережах, хоча формально це й не є офіційною комунікацією, але для нас важливо, щоби квоти працювали”, – сказав посадовець.

Водночас він констатував, що тренд на зниження кількості порушень мовних квот стає можливим завдяки принциповій позиції Нацради, коли санкції застосовуються за будь-який доведений факт недотримання вимог законодавства – навіть якщо це одна пісня.

“На рівні мережевих радіостанцій квоти зараз працюють уже за замовчування, тобто на сьогодні це взагалі не є предметом дискусії. На рівні місцевих радіостанцій ще трапляються випадки, але вони поодинокі і пов'язані зазвичай із певними технічними проблемами. Нас тішить не розмір штрафів, які ми призначаємо, а те, що радіостанції виконують норми закону та не вимагають натомість якогось стимулювання з боку держави”, – сказав посадовець.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 8 листопада 2016 року набув чинності Закон "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)".

Згідно з документом, квота на пісні українською мовою в радіоефірі щодоби та в часових проміжках із 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00 вводилась поступово: протягом першого року їх мало бути щонайменше 25%, другого – 30%, третього – 35%. Ведення передач державною мовою протягом першого року дії закону мало становити 50%, другого – 55%, третього – 60%.

Санкцією за порушення вимог закону є стягнення штрафу у розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору. Його мовники зобов’язані сплатити до Державного бюджету упродовж 30-ти днів після ухвалення Нацрадою відповідного рішення.

У Нацраді сподіваються на якнайшвидше врегулювання ситуації з фінансуванням ATR

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення сподівається, що уряд якнайшвидше врегулює ситуацію з фінансуванням кримськотатарського телеканалу ATR.

Про це заявив член Нацради Сергій Костинський під час пресконференції в Укрінформі 12 лютого.

“Ми підтримуємо телеканал ATR. Нацрада є одним із лідерів у розбудові українського телерадіомовлення на тимчасово окупованій території, і в нашій архітектурі українського мовлення на території Криму телеканал ATR посідає ключове місце. Тому ми віримо в те, що уряд нарешті вирішить цю проблему, тому що зрозуміло, що без кримськотатарського мовника жодного ефективного мовлення на Крим немає, як і підтримки кримськотатарського народу загалом. Звичайно, що це питання має бути вирішено якнайшвидше, тому що це є вимогою не лише корінного народу, не лише колективу ATR і всього кримського холдингу, а взагалі, Української держави”, — наголосив Костинський.

Як повідомляв Укрінформ, 10 лютого кримськотатарський телеканал ATR, який після окупації Криму Росією з 2015 року веде мовлення з Києва, заявив про те, що йому заблокували фінансування.

Телеканал запустив марафон #SaveATR, з ефірами без ведучих і гостей.

Міністр культури, молоді і спорту Володимир Бородянський пояснив, що на 2020 рік телеканалу передбачено 50 млн грн, МКМС відкрило асигнування на 8,4 млн грн. Проте Державне казначейство не провело цю операцію, тому що виявилися розбіжності в трактуванні закону про публічні закупівлі між ATR та казначейством.

Запровадження мовних квот сприяло розвитку музичних проєктів - Хоркін

В ефірі національної радіомережі “Українське радіо” протягом 2019 року відбулося 950 інтерв'ю з молодими українськими виконавцями, в результаті чого їхні пісні потрапити в безоплатну ротацію мовника.

Про це повідомив генеральний продюсер Українського радіо Дмитро Хоркін 12 лютого під час пресконференції в Укрінформі.

“Запровадження мовних квот неабияк сприяло появі і розвитку нових музичних проектів, нових виконавців, гурті. Нашим завдання відразу з 2017-2018 років було відреагувати на це — і ми запустили кілька лінійок: і на “Проміні” це суто музичний радіоканал, і на “Радіо Культура” — умовно музичний, бо там багато розмовних передач. Загалом, “Українське радіо” має щотижневі дві такі радіопередачі. Ми запустили ці лінійки, які присвячені молодими українським артистам-початківцям, яким буває дуже важко пробитися на загальнонаціональні радіостанції. Якщо взяти статистику, о за минулий 2019 рік у нашому радіоефірі відбулося загалом 950 радіоінтерв'ю із молодими українськими артистами, які представили свої твори і потрапити в безоплатну ротацію таких поважних загальнонаціональних”, — зазначив Хоркін.

Водночас, за його словами, "Українська радіо" — єдина група радіостанцій, яка має найбільший у Східній Європі звукозаписувальний комплекс (Будинок звукозапису Українського радіо) із концертною залою на 500 місць, де регулярно відбуваються концерти українських артистів, зокрема у супроводі Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо. Наприклад, на 5 березня там заплановано концерт Марії Бурмаки, який одночасно транслюватиметься наживо в ефірі двох радіостанцій.

Окрім того, він наголосив, що в ефірі “Українського радіо” ніколи не здійснювалося мовлення іншими мовами, крім українською, але за останні роки радіомережа досягнула як підвищення рейтингу, так і поліпшення показників комерційної привабливості.

“Із часу реформування “Українського радіо”, тобто від 2017 року, ми змінили підхід ведучих, але не змінили мову ведення передач — вона так і залишилися українською. І в 2018 році реліз Незалежної асоціації мовники засвідчив, що в нас +67% зростання рейтингу за показниками тижневого охоплення аудиторії. В минуло році під час виборів ми в перше зрівнялися за ціною політичної реклами, зокрема з радіостанцією “Хіт FM”. Тобто ми показали, що просто змінивши якість контенту, його наповнення, із тією ж самою українською мовою ведення можна досягти великих результатів і рейтингових, і втому числі комерційних”, — уточнив Хоркін.

Як повідомляв Укрінформ, в Україні 8 листопада 2016 року набув чинності Закон "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах)".

Згідно з документом, квота на пісні українською мовою в радіоефірі щодоби та в часових проміжках із 7:00 до 14:00 та з 15:00 до 22:00 вводилась поступово: протягом першого року їх мало бути щонайменше 25%, другого – 30%, третього – 35%. Ведення передач державною мовою протягом першого року дії закону мало становити 50%, другого – 55%, третього – 60%.

Санкцією за порушення вимог закону є стягнення штрафу у розмірі 5% від загальної суми ліцензійного збору. Його мовники зобов’язані сплатити до Державного бюджету упродовж 30-ти днів після ухвалення Нацрадою відповідного рішення.

Відео з пресконференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк