Презентація висновків дослідження щодо норм праці жінок на шкідливому виробництві

Організатор: Київський інститут гендерних досліджень.

Учасники: Марфа Скорик - директорка Київського інституту гендерних досліджень; Людмила Сало - координаторка Постійної комісії Ради ФПУ з питань рівності прав жінок та чоловіків; Катерина Левченко — Урядова уповноважена з гендерних питань;   Наталія Левицька - віцепрезидентка Пан'європейської регіональної ради Міжнародної конфедерації профспілок; Катерина Ярмолюк-Крьок - юристка, координаторка проєктів Фонду Фрідріха Еберта в Україні; Тетяна Ясько — голова Постійної комісії ради ФПУ з рівних прав та можливостей; Ірина Кононова — старший науковий співробітник Інституту медицини праці; Юлія Галустян — старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України.

Довідково. Як повідомляють організатори, в грудні 2017 року в Україні скасували список із понад 450 заборонених для жінок професій, та ці норми досі залишаються чинними. Вони діють у двох законах та близько у 300 галузевих підзаконних актах.

Вони зазначають, що необхідно розробити недискримінаційні положення, які б регулювали працю жінок у цих галузях. Зокрема, вагітних працівниць, породіль та матерів, що годують.

Експертки Київського інституту гендерних досліджень ініціювали перегляд чинних норм. І, за участі медиків, юристів-трудовиків та профспілкових активісток провели аналіз, розробили необхідні рекомендації та готові передати їх законодавцям.

Проведення заходу підтримано Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.

Підсумкові матеріали:

Працю жінок на шкідливому виробництві слід урегулювати законами – експерти

В Україні необхідно розробити недискримінаційні положення, які б регулювали залучення жінок до роботи на виробництві зі шкідливими умовами праці.

Про це заявила урядова уповноважена з гендерних питань Катерина Левченко на пресконференції в Укрінформі.

“Важливо чітко розділити такі категорії, як заборона праці та примушування до праці. Ми маємо положення, коли чітко визначається, що заборонено використання праці, наприклад, вагітних жінок на шкідливих роботах. Або в іншій нормі прописано, що забороняється примушування жінок, які народили дитину, до праці в нічний час. Оце чітке визначення понять є дуже необхідним для того, щоб потім вони відображались в законодавстві», - сказала Левченко.

За її словами, потрібно чітко визначити категорії трудящих, тому що найбільш зрозумілим є визначення такої категорії, як вагітні жінки. Але менш чіткими є категорії, які використовуються в документах Міжнародної організації праці (МОП) і в документах Європейського Союзу, наприклад "жінки, які народили дитину" та "жінки, які годують дітей".

Водночас координаторка Постійної комісії Ради ФПУ з питань рівності прав жінок та чоловіків Людмила Сало зазначила, що законодавство тих європейських країн, на які орієнтується Україна, побудоване на основоположному принципі забезпечення рівних прав жінок і чоловіків саме на безпечну працю.

"У нас може виникнути ситуація, коли ми забезпечуємо рівні права жінкам і чоловікам на небезпечну і шкідливу працю. Тому це вкрай важлива справа… Є такі професії і роботи, де багато застосовується ручної праці. На сьогодні настільки розвинулися наука та техніка, що, дійсно, можна було би уникнути дії цих шкідливих факторів на організм", - сказала вона.

В грудні 2017 року Україні скасували список із понад 450 заборонених для жінок професій.

Директорка Київського інституту гендерних досліджень Марфа Скорик наголосила, що скасований наказ МОЗ про 450 професій – лише створив законодавчу колізію. «Адже заборона жінкам працювати у шкідливих умовах залишається чинною: у п’ятому пункті 43 статті Конституції України, двох законах та біля 230 підзаконних актах», - відзначила Скорик.

Віцепрезидентка Пан'європейської регіональної ради Міжнародної конфедерації профспілок та голова гендерного комітету Конфедерації вільних профспілок України Наталія Левицька наголосила на необхідності проводити атестацію робочих місць. Вона переконана, що в Україні необхідно прописати в законодавстві шкідливі чинники на підприємствах.

«В окремих країнах Євросоюзу є визначені речовини, які впливають на репродуктивну функцію жінок. Таких є 33 шкідливих фактори, вони прописані в законодавстві і роботодавці зобов’язані враховувати це», - сказала Левицька.

Учасниці круглого столу наголосили на тому, що зміни трудового законодавства не повинні відбуватися поспіхом, інакше таке реформування призведе до нової демографічної кризи.

«За таких норм жінка просто не буде народжувати. З одного боку, не зможе, бо здоров’я не дозволятиме. А з іншого - й не схоче. Бо поставивши на терези гроші для родини і народження дитини, ймовірно, обиратимуть перше», - підсумувала голова Постійної комісії Ради Федерації профспілок України з рівних прав жінок та чоловіків Тетяна Ясько.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк