Стоп небезпечній іграшці. Як обрати безпечну іграшку для дитини?

Організатор: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Учасники: Віталій Караулов – т.в.о. заступника начальника Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві; Дмитро Байраченко – начальник Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства; Наталія Іваненко – директор Української Асоціації індустрії іграшок; Олена Кулікова - голова Правління Громадської організації «Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів «Споживча довіра».

Коротко. Учасники заходу повідомлять, якими повинні бути безпечні іграшки, а також як їх обирати.

Підсумкові матеріали:

Більшість перевірених у 2019 році у Києві іграшок не відповідали техрегламенту безпечності - Держпродспоживслужба

З відібраних на перевірку в 2019 році Головним управлінням Держпродспоживслужби у Києві 135 зразків іграшок 102 не пройшли дослідження на відповідність техрегламенту безпечності.

Про це на пресконференції в Укрінформі повідомив начальник Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві Дмитро Байраченко.

"За 2019 рік було відібрано у суб'єктів господарювання 135 зразків іграшки, з яких 102 зразки не пройшли (тест на) вимоги до технічних регламентів та санітарних норм, а 23 зразки ще у лабароторії", - зазначив він.

За словами т.в.о. заступника начальника Головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в м. Києві Віталія Караулова, типовими порушеннями були: перевищення вмісту шкідливих матеріалів, неякісні матеріали, інтенсивність запаху, займистість матеріалу, надмірний звуковий тиск, неякісні збірка та конструкція іграшки, відсутність інструкції, попереджень, вікового зазначення для використання іграшки, відсутність адреси імпортера, зареєстрованої торгівельної марки, знаку відповідності тощо. Також на ринку була присутня велика кількість підробок.

Підтверджують інформацію щодо великої кількості іграшок сумнівної якості у торгівлі, й в.

"За нашими спостереженнями, на ринку України близько 50-60 відсотків ігрошок, які реалізуються, не відповідають встановленим вимогам законодавства. Нами зафіксовані випадки, коли іграшки є підробкою, коли на них немає жодних документів, маркування не містить всіх визначених вимог, а покупцю надають інформацію, десь скопійовану або "викачану" з інтернету", - зазначила у цьому зв'язку директор Української асоціації індустрії іграшок Наталія Іваненко.

За її словами, безпосередньо на іграшці має бути така інформація: назва, артикул, вікове призначення; назва та адреса виробника (якщо це українська продукція) або імпортера (якщо товар іноземного походження). Також мають бути інструкції з використання, попередження, обов'язково знак-трилисник, який означає відповідність технічному регламенту безпечності іграшок. І вся ця інформація має бути вказана українською мовою.

Іваненко звернула увагу на те, законодавство України дозволяє повертати неякісні іграшки, як і будь-який неякісний товар. Єдиним винятком є м'які та надувні іграшки.

Експерти також закликали повідомляти Держпродспоживслубу у разі, якщо є сумніви щодо якості іграшок, проте - з підтвердженням свого звернення фактичними матеріалами.

Фахівці назвали низку чинників, на які варто звертати увагу під час купівлі іграшки. Зокрема, ознаками підробки можуть стати різкий, неприємний запах. Потрібно також звертати увагу на те, чи є необроблені або погано оброблені краї, чи є іграшка міцною, чи відповідає дитині за віковим призначення. Мають бути наявні документи, які дозволяють ідентифікувати продавця- підприємство чи фізичну особу-підприємеця. При продажу іграшки має бути наданий товарний чи фіскальний чек. А продавець повинен мати декларацію відповідності товару - документ, який містить санітарно-епідеміологічні висновки та має збігатися з інформацією на самій іграшці.

В Україні готують до запуску систему сповіщення споживачів про небезпечні товари

В Україні розробляють систему сповіщення споживачів про небезпечні товари нехарчового призначення на зразок європейської системи RAPEX.

Про це у ході пресконфренції в Укрінформі зазначила директор Української асоціації індустрії іграшок Наталія Іваненко, повідомляє кореспондент агентства.

"На жаль, на сьогодні немає системи оперативного сповіщення споживачів. Якась інформація дається частково і не всі розуміють, як обирати, де обирати і як захищати свої права. Тому зараз в розробці знаходиться українська система сповіщення споживачів. Ми сподіваємося, що найближчим часом вона запрацює для всіх споживачів", - зазначила директор Української асоціації індустрії іграшок.

За словами голови правління Громадської організації «Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів «Споживча довіра» Олени Куликової, це буде система сповіщення, на кшталт RAPEX, яка діє в країнах Європейського Союзу.

"Є така європейська система оповіщення про небезпечні товари нехарчового призначення - RAPEX. І всі країни Європейського Союзу, якщо фіксують на своїй території небезпечні товари, передають цю інформацію на сайт Європейського Союзу", - зазначила вона.

За словами Куликової, RAPEX - це система оперативного сповіщення про небезпечні споживчі товари, за винятком харчових продуктів, лікарських препаратів та хімічних речовин для яких діють окремі системи. Система RAPEX забезпечує відповідні органи ЄС оперативною інформацією про небезпечні товари. Інформація про підробки та небезпечні товари регулярно надходить на спеціально створений інтернет-портал Європейського Союзу, де розміщений архів системи RAPEX.

Експерт назвала небезпечні дитячі іграшки: ляльки "Барбі", слайми, повітряні кульки

Українські лабораторії на сьогодні не завжди можуть провести належним чином експертизу дитячих іграшок, тому експерти часто орієнтується на європейську систему сповіщення споживачів про небезпечні товари - RAPEX.

Перелік іграшок, які потрапили до RAPEX і вважаються небезпечним в ЄС, у четвер на пресконференції в Укрінформі озвучила голова правління громадської організації "Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів "Споживча довіра" Олена Куликова.

"Наші лабораторії українські, на жаль, не завжди мають можливість провести дослідження належним чином на певний перелік показників, які робить Європейський Союз. У нас є з цим проблеми, дослідження коштує дуже дорого. І плюс до всього, технічні можливості лабораторій не дозволяють провести ці дослідження в повному обсязі, в якому робить їх Європейський Союз. Тому ми часто звертаємося до даних RAPEX. Крім того, часто в систему RAPEX потрапляють товари, на які в Україні навіть не поширюється дія техрегламенту про безпеку іграшок. Це дитяча косметика, велосипеди, самокати, гіроборди, ігрові приставки, товари для дітей (дитячі меблі, стільчики для годування тощо), а також дитячий посуд", - зазначила Куликова.

Експерт також навела приклади небезпечних іграшок, які потрапили в європейську систему оповіщення про небезпеку товарів.

За її словами, найпопулярніша група товарів - це ляльки, зокрема типу "Барбі", які містять надмірну кількість шкідливих речовин - фталатів. "Ці фталати можуть завдати шкоди здоров'ю дитини і негативно впливають на її репродуктивну систему і печінку", - зазначила Куликова.

За її словами, ляльки - це також один із найбільш підроблюваних на ринку товарів.

Згідно з європейською системою RAPEX, небезпеку також можуть становити іграшки з блоками живлення. Якщо у відсіку для батарейок відсутній гвинт, що кріпить кришку, то його можна відкрити без використання інструментів, що робить батарейку доступною. У свою чергу, батарейки містять загрозу хімічного впливу на дитину, а металеві кріплення містять надмірну кількість нікелю.

Небезпечними можуть також бути м'які іграшки. При купівлі таких товарів необхідно звертати увагу на міцність швів, щоб у дитини не було доступу до наповнювача, а також на надійність кріплення пластикових деталей (очей, носів, волосся). Крім того, пластикові елементи м'яких іграшок також можуть містити надмірну кількість фталатів.

Крім того, небезпечними можуть бути повітряні кульки, іграшки для плавання і купання, фарба. Каучук із цих виробів може містити надмірну кількість нітрозамінів, що викликають онкологічні захворювання при ковтанні або при потраплянні на шкіру дитини. Водночас, за словами Куликової, якщо повітряні кульки реалізують спеціаліьні фірми з організації свят, за якість такого товару можна не боятися.

Ще однією категорією небезпечних іграшок можуть стати "іграшки-антистрес". Рідина всередині таких продуктів може містити надмірну кількість аеробних мезофільних бактерій, стійких до антибіотиків. Це може спричинити розвиток бактеріального сепсису або пневмонії у дітей з ослабленим імунітетом.

Слайм, лизун, пластичні глини, основним компонентом яких є тетраборат натрію, - ще одна категорія потенційно небезпечних іграшок. Проковтування або вдихання бору може призвести до хімічного опіку слизових і внутрішніх органів дитини. А тривалий контакт з речовинами, що містяться в таких іграшках, може негативно вплинути на репродуктивну систему дитини.

Крейда й олівці можуть містити надмірну концентрацію свинцю, який може призвести до важкої і незворотної нейротоксичності, особливо у дітей. Крім того, ароматизовані олівці можуть містити евгенал (фенол), використання якого в олівцях заборонене.

Можуть бути небезпечними й іграшки для немовлят: дрібні деталі можуть легко від'єднуватися від іграшки, що, у свою чергу, може призвести до механічної асфіксії у малюка.

А щодо розвивальних музичних іграшок - рівень звуку в них може призвести до пошкодження слуху малюка.

Як повідомляв Укрінформ, більшість перевірених столичною Держпродспоживслужбою іграшок в 2019 році не відповідали техрегламенту.

Незабаром в Україні може бути запущено систему сповіщення споживачів про небезпечні товари нехарчового призначення, на зразок європейської системи RAPEX.

Відео з пресконференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк