Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації. Публічна дискусія (маніпуляції та фейків)
Організатор: Міністерство культури, молоді та спорту України.
Учасники: Володимир Бородянський - міністр культури, молоді та спорту України; Анатолій Максимчук - перший заступник міністра культури, молоді та спорту України; представники медіаспільноти.
Підсумкові матеріали:
У МКМС ініціюють запровадження посади омбудсмена з протидії дезінформації
Міністерство культури, молоді та спорту України розглядає можливість запровадження посади омбудсмена з питань інформації, який протидіятиме дезінформації.
Про це поінформував перший заступник міністра культури, молоді і спорту Анатолій Максимчук 15 листопада під час публічної дискусії “Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції та фейків)” у п’ятницю в Укрінформі.
"Омбудсмен - це той інститут, який уже присутній, вони називають себе по-різному в різних країнах. Але те, що пропонується до обговорення, - це омбудсмен з питань інформації як незалежна особа, основною метою діяльності якої є звернення до суду або моніторинг і виявлення дезінформації та звернення до суду з тим, щоб її заборонити. Насправді, якщо взяти до уваги кейс про розп'ятого хлопчика та фосфорні бомби, то немає суб'єкта, інтереси якого порушені і який може звернутися до суду... Коли з'являється омбудсмен, то він представляє інтереси суспільства, і в цьому випадку він може йти до суду", - пояснив він.
Так, загалом до функцій цього омбудсмена пропонується віднести моніторинг інформаційного простору, перевірку інформації на предмет наявності ознак дезінформації із залученням фактчекінгових організацій (в умовах обмеження ресурсів), розгляд скарг щодо дезінформації та звернення до суду з метою захисту інтересів суспільства.
Окрім того, до системи елементів, яка має мінімізувати розповсюдження дезінформації та її вплив на людей, - саморегулювання журналістської спільноти, інформування щодо контенту та його типів, удосконалення порядку спростування дезінформації, підвищення медіа-грамотності суспільства, заборона юридичним і фізичним особам країни-агресора володіти медіа, якісна процедура акредитації іноземних журналістів, реєстрація медіа, а також відкоригування відповідальності за поступки і злочини.
Водночас він уточнив, що в міністерстві пропонують не вважати за дезінформації оціночні критичні судження, сатиру, а також недостовірну інформацію про особу, що не шкодить суспільним інтересам.
Як повідомлялося, у Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики зараз розробляють новий закон про медіа.
У ньому, зокрема, пропонується встановити актуальні критерії належності суб’єктів регулювання до юрисдикції України, покращити прозорість власності, захищати дітей, визначити правила роботи медіа під час війни, запровадити співрегулювання.
У МКМС наголошують на важливості існування організації, яка слідкуватиме за дотриманням журналістами стандартів
В Україні має бути така організація, яка розробить для журналістів рекомендації щодо професійних стандартів та етики і слідкуватиме за їх дотриманням, а також захищатиме працівників ЗМІ.
Таку думку висловив перший заступник міністра культури, молоді та спорту України Анатолій Максимчук під час публічної дискусії в Укрінформу на тему: “Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції та фейків)”.
“Суперважливим елементом є незалежна самоврядна журналістська організація, яка буде важливим стейкхолдером. Крім того, мають бути затверджені стандарти журналістської етики”, - сказав Максимчук.
За його словами, така організація не тільки опікуватиметься питанням дотримання журналістських стандартів, контролюватиме дотримання критеріїв достовірності новин, підтверджуватиме статус журналіста, а й працюватиме над забезпеченням гарантій певного захисту працівників ЗМІ.
“Оскільки, як ми чули у багатьох дискусіях, на жаль, журналістом зараз може себе називати будь-хто, можуть мати посвідчення і претендувати у тому числі на те, щоб держава їх захищала, хоча по факту вони не є журналістами, не діють за стандартами, прийнятими у цивілізованих країнах для журналістики”, - сказав перший заступник міністра культури, молоді та спорту.
Він зазначив, що держава надаватиме гарантії журналістам, які здійснюють професійну діяльність відповідно до стандартів, розроблених самоврядною організацією.
Як повідомлялось, Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів до кінця 2019 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, де передбачити, зокрема, "положення щодо вимог та стандартів новин".
Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський запевнив, що уряд не має наміру регулювати стандарти новин, а слова в указі Президента про "вимоги і стандарти новин" є термінологічним непорозумінням.
Бородянський пропонує створити фонд для розвитку інформаційного простору
Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський анонсував створення спеціального фонду для розвитку інформаційного простору за аналогією Українського культурного фонду.
Про це він заявив під час публічної дискусії "Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції та фейків)” в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.
"Держава зацікавлена в розвитку і розбудові свого інформаційного простору. Ми вважаємо, що необхідно створювати такий самий фонд, як Український культурний фонд чи Український інститут книги - фонд, який би забезпечував розвиток інформаційного простору", - заявив він.
При цьому Бородянський розраховує, що "впродовж найближчих трьох тижнів має з'явитися перший драфт закону" щодо врегулювання діяльності ЗМІ в Україні.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів до кінця 2019 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, де передбачити, зокрема, "положення щодо вимог та стандартів новин".
У свою чергу, міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський запевнив, що уряд не має наміру регулювати стандарти новин, а слова в указі Президента про "вимоги і стандарти новин" є термінологічним непорозумінням.
Бородянський запропонував журналістам разом працювати над законопроєктами, які регулюватимуть їхню діяльність
Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський запропонував представниками ЗМІ разом працювати над розробкою законопроєктів, які будуть регулювати діяльність журналістів.
Про це він сказав під час публічної дискусії в Укрінформі на тему: “Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції та фейків)”.
“Дуже важливо, шановні журналісти, що мі із вами створюватимемо законодавство України. Ми створюємо! Ви і ми. Ми пропонуємо, а ви - реагуєте. Ми будемо вас запрошувати, щоб ви давали свою реакцію на те, що ми пропонуємо”, - сказав Бородянський.
Урядовець одразу попередив, що працювати доведеться активно і тривалий час. “Це багато роботи. Вам потрібно буде витрачати на це близько 10-12 годин на тиждень, і так протягом мінімум трьох тижнів. Будь ласка, виділіть цей час”, - додав міністр.
На його пропозицію вже відгукнулося п'ятеро представників журналістської спільноти.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів до кінця 2019 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, де передбачити, зокрема, "положення щодо вимог та стандартів новин".
Водночас міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський запевнив, що уряд не має наміру регулювати стандарти новин, а слова в указі Президента про "вимоги і стандарти новин" є термінологічним непорозумінням.
У МКМС вважають, що треба посилити відповідальність за поширення дезінформації
У Міністерстві культури, молоді та спорту України наголошують на необхідності посилення відповідальності за поширення дезінформації журналістами.
Про це під час публічної дискусії на тему: “Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції та фейків)” в Укрінформі заявив перший заступник міністра культури, молоді та спорту України Анатолій Максимчук.
“При цьому ми маємо розуміти, що ми маємо посилити відповідальність, в тому числі за розповсюдження дезінформації. У випадку якщо це було одноразове поширення дезінформації, немає системного підходу, то це адміністративна відповідальність. У випадку якщо це буде умисне, систематичне розповсюдження дезінформації, то ми розуміємо що це спрямована робота проти суспільства, відповідно за це буде кримінальна відповідальність”, - зазначив Максимчук.
Також за його словами, адміністративна відповідальність буде застосовуватися до медіа, які не повідомляють свої вихідні дані, “оскільки це не дозволяє реалізувати право на захист тим, чиї інтереси були порушені”.
За його словами, до кримінальної інформації відноситься також умисне поширення дезінформації на замовлення третьої особи, яке спричинило шкоду. “Втручання і в діяльність журналіста або медіа, з метою в тому числі поширення дезінформації також має бути кримінальна відповідальність”, - додав він.
Як повідомлялось, Президент Володимир Зеленський доручив Кабінету міністрів до кінця 2019 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, де передбачити, зокрема, "положення щодо вимог та стандартів новин".
Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський запевнив, що уряд не має наміру регулювати стандарти новин, а слова в указі Президента про "вимоги і стандарти новин" є термінологічним непорозумінням.
Натомість у МКМС заявили, що в Україні має бути організація, яка розробить для журналістів рекомендації щодо професійних стандартів та етики і слідкуватиме за їх дотриманням.
Бородянський: Законопроєкт щодо протидії дезінформації хочемо внести до ВР у грудні
Законопроєкт щодо протидії дезінформації може бути внесений до Верхової Ради у грудні.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський після публічної дискусії в Укрінформі на тему “Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції та фейків)”.
“Ми хочемо внести (до ВР - ред.) його у грудні, тобто в один час із новим законопроєктом про медіа”, — сказав Бородянський.
При цьому раніше під час самої дискусії, відповідаючи на запитання її учасників, міністр пояснив, що ці два законопроєкти мають “різний рівень розбудови”. Так, за його словами, майбутній закон про медіа набагато глибше розроблений, але обидва документи будуть пов'язані між собою.
Водночас Бородянський запропонував представникам ЗМІ разом працювати над розробкою законопроєктів, які будуть регулювати діяльність журналістів.
Як повідомляв Укрінформ, у жовтні під час форуму National Media Talk заступник голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв повідомив про те, що Верховна Рада може у грудні ухвалити у першому читанні законопроєкт про медіа-сервіси, який, зокрема, має юридично визначити, чи відносяться інтернет-портали до засобів масової інформації, а також врегулювати діяльність соцмереж і стрімінгових сайтів як медіа.
Також у цьому документі планується передбачити припис як новий вид санкції для медіа, обмеження в роботі медіа в ситуації збройної агресії, гарантії та захист прав журналістів (зокрема введення ввести за рахунок медіа страхування життя і здоров’я журналістів від ризиків, пов’язаних з професійною діяльністю).
МКМС пропонує за системне поширення дезінформації блокувати інформаційні ресурси
У Міністерстві культури, молоді та спорту України пропонують в судовому порядку блокувати інформаційні ресурси за системне розповсюдження дезінформації.
Про це в ході публічної дискусії на тему: “Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції та фейків)” в Укрінформі повідомив перший заступник міністра культури, молоді та спорту України Анатолій Максимчук.
"Спочатку ми мову ведемо виключно про певну дезінформацію, тобто не про весь сайт, а про певну інформацію. Якщо ж ми бачимо, що це систематична робота, яка спрямована на дезінформацію - в процедурі, яка визначена законом, буде в тому числі СБУ долучатись - ці питання вирішувати, щоб виключно в судовому порядку заборонити роботу того чи іншого сайту",- заявив він.
При цьому Максимчук наголосив, що це буде останнім заходом за умови наявності систематичності поширення дезінформації.
"Оціночні та критичні судження, сатира, недостовірна інформація про особу, яка не шкодить суспільним інтересам не може бути дезінформацією, за це нема кримінальної відповідальності", - підкреслив міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський.
Як повідомляв Укрінформ, раніше перший заступник міністра культури, молоді та спорту України Анатолій Максимчук заявив про необхідність посилення відповідальності за розповсюдження дезінформації. Він пояснив, що у випадку одноразового поширення дезінформації йтиметься про адміністративну відповідальність. А за умисне, систематичне розповсюдження буде кримінальна відповідальність.
Бородянський вважає, що частина ЗНО має стосуватися медіаграмотності
У Міністерстві культури, молоді та спорту вважають, що частина зовнішнього незалежного оцінювання або ж окремий шкільний іспит повинні стосуватися медіаграмотності.
Про це повідомив міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський під час публічної дискусії в Укрінформі на тему: "Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції та фейків)".
"Ідея є. Її ще, напевно, зарано вголос проговорювати. Але ми вважаємо, що країна, яка знаходиться в епіцентрі такої потужної інформації війни, як наша, повинна займатися цим питанням (медіаграмотності - ред.), починаючи зі школи. І озвучу не обговорену поки що з Міністерством освіти сентенцію, тому це дуже-дуже наперед, але в принципі я вважаю, що частиною ЗНО або такого тесту, який є фінальним у школі, повинне бути розуміння людиною, як залишатись убезпеченим в інформаційному просторі. Тому ЗНО - дуже потужний інструмент у цьому випадку. Але його треба обережно використовувати, і ми це теж розуміємо. Тому поки це лише ідея - не більше й не менше того", - пояснив Бородянський.
Як повідомляв Укрінформ, раніше перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук повідомив, що міністерство має намір розробити програму з підвищення медіаграмотності населення.
У МКМС розроблять програму підвищення медіаграмотності населення
Міністерство культури, молоді та спорту (МКМС) України розробить програму з підвищення медіаграмотності населення.
Про це під час публічної дискусії на тему: "Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції та фейків)" в Укрінформі повідомив перший заступник міністра культури, молоді та спорту Анатолій Максимчук.
"Щодо медіаграмонтості. Були дослідження, які проводилися на замовлення Internews і USAID, де було встановлено що із 100% опитаних 75% вважають, що вони можуть відрізнити фейкову інформацію від нефейкової. При цьому після того, як були проведені з ними дослідження, і їм пропонувалися фейки або нефейки, лише 11% могли достовірно відрізнити фейкову інформацію. Тому ми вважаємо надважливою і будемо розробляти програму підвищення медіаграмонтості, яка має сприяти тому, щоб населення могло без зайвої допомоги зрозуміти дезінформацію. Це складний процес, який займе роки, але ми маємо це робити, оскільки інформація є серйозною зброєю проти суспільства", - сказав Максимчук.
Він наголосив, що також у медіа має бути важливим елементом добросовісна ідентифікація контенту. "Це також є важливим елементом, який має чітко інформувати споживача про те, який це тип контенту. Якщо це новинний контент, то він відповідає тим стандартам, які розроблені, і людина споживає його і розуміє, якщо це, умовно, власна думка якоїсь поважної людини, то може бути, але вона має чесно бути відокремлена від новин, або навіть рекламної інформації, яка розповсюджується. Це дасть можливість людям розрізняти цей контент і споживати з розумінням того, хто це замовив. Зараз соціальні мережі почали ідентифікувати, принаймні на виборах точно, хто замовляє контент, йде примітка для того, щоб людина, яка споживає, розуміла для себе це", - розповів він.
Чиновник зауважив, що ще одним важливим елементом медіаграмотності має бути повідомлення про автора інформації, а також інформування про подану скаргу на ту чи іншу новину.
"Це важливий елемент, коли ми говоримо про те, що автор має бути зазначений, для того щоб розуміти, чи під псевдонімом, чи під справжнім іменем, для того, щоб розуміти, хто це сказав, наскільки можна довіряти, і тим самим реагувати чи не реагувати на ці новини. Дуже цікава пропозиція - це інформування про подану скаргу. Наприклад, в мережі Інтернет, на сайті, якщо є новина, щодо якої подано заяву про спростування, поряд із заголовком може бути розміщено текст самої заяви, для того щоб споживач міг ознайомитись з позицією з того чи іншого аспекту і зробити власні висновки щодо цього", - зауважив Максимчук.
За його словами, ще один важливий аспект - посилання на першоджерело. "Зараз дуже багато розганяється різної інформації, вона перекручується, вона дійсно стає дезінформацією, але з'ясувати, звідки це пішло, для того щоб, в тому числі, зупинити ці інформаційні атаки, дуже складно. У випадку, коли є посилання на першоджерело, тоді можна ефективно цьому протидіяти.
Крім того, за даними заступника міністра, важливим є ліцензування та реєстрація медіа.
"Також це буде частиною закону про медіа, який зараз розробляється робочими групами, із залученням депутатів, комітету щодо ліцензування. Ліцензування має застосовуватися виключно до тих медіа, які використовують обмежений ресурс, наприклад радіочастотний ресурс, всі інші медіа, залежно від того, яке в них охоплення, специфіка - вони мають підлягати реєстрації для того, щоб ми, держава, суспільство, могли розуміти, до кого можна звертатися. Тому що, на жаль, зараз в цьому плані є повна невизначеність. Оскільки зараз ми працюємо в умовах інформаційної агресії, то ми маємо це розуміти і якось з цим працювати. Також має бути заборона на володіння та фінансування медіа громадянами РФ. Це зрозуміла історія. Це все потрібно інтегрувати в законодавство", - сказав Максимчук.
Як повідомлялося, у Комітеті Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики зараз розробляють новий законопроєкт про медіа. У ньому, зокрема, пропонується встановити актуальні критерії належності суб’єктів регулювання до юрисдикції України, покращити прозорість власності, захищати дітей, визначити правила роботи медіа під час війни, запровадити співрегулювання.
Злочини проти журналістів мають розслідуватися окремими слідчими підрозділами - МКМС
У Міністерстві культури, молоді та спорту України наголошують, що злочини проти журналістів мають розслідуватися окремими слідчими підрозділами.
Про це під час публічної дискусії на тему: “Свобода слова, захист журналістів та інформаційного простору України від дезінформації (маніпуляції та фейків)” в Укрінформі повідомив перший заступник міністра культури, молоді та спорту України Анатолій Максимчук.
"Пропонується проведення розслідування щодо журналістів окремими слідчими підрозділами. Не так, як зараз відбувається, коли в райвідділках проводяться розслідування щодо побиття і нападів на журналістів і вони стоять 20 пріоритетом і, відповідно, розслідуються за залишковим принципом, а дуже часто просто залишаються без уваги. Тому спеціальний слідчий підрозділ має бути дуже фаховим, розуміти специфіку діяльності і чітко відмежовувати діяльність журналістів і п'яні розбірки в барі, але людини, яка має посвідчення журналіста. Це різна кваліфікація", - сказав Максимчук.
Також, за його словами, ще одна новація пропонується до обговорення. Це особливий порядок слідчих дій. “У принципі він подібний до адвокатської діяльності, коли будь-які слідчі дії не можуть проводитися без участі представника самоврядної організації. Це гарантує те, що журналіст буде захищений, зможе захистити свої джерела інформації і тиск на журналістів буде мінімізовано", - зауважив він.
Також має бути впроваджена безкоштовна правова допомога у кримінальних справах щодо захисту прав журналістів.
"Це, на нашу думку, важливий елемент захисту державою журналістів, і ми працюватимемо над цими інструментами, запроваджуватимемо їх в законодавство, аби гарантувати захист. Фізична охорона журналіста також має бути забезпечена державою", - розповів він.
Максимчук додав, що ще одним елементом має бути фінансове забезпечення журналістів, які втратили роботу через повідомлення про тиск на них. "Ми маємо підтримувати тих журналістів, які чесні, принципові, готові протистояти тиску. І у випадку, коли журналіст звільняється, коли на нього тиснули, то держава його підтримує фінансово для того, щоб він міг прогодувати себе і свою родину", - сказав він.
Він зазначив, що страхування життя і здоров'я журналістів за рахунок медіа - це важливий елемент, який має бути запроваджений, аби люди, які часто ризикують життям, могли отримати і компенсацію, і відшкодування.
Як повідомляв Укрінформ, в Міністерстві культури, молоді необхідності створення такої організації, яка розробить для журналістів рекомендації щодо професійних стандартів та етики й слідкуватиме за їх дотриманням, а також захищатиме працівників ЗМІ.
Відео з пресконференції:
Замовити фото натисніть тут - Фотобанк
