Вибори та зловживання у соцмережах: чи потрібні зміни у законах? Публічне   обговорення

Вибори та зловживання у соцмережах: чи потрібні зміни у законах? Публічне обговорення

Укрінформ
24 вересня, 14:30 - Чи потрібно Україні законодавство щодо протидії зловживанням в соцмережах в період виборів?

Організатори: ГО «Центр демократії та верховенства права»; ГО « Інтерньюз-Україна».

Учасники: Ігор Розкладай –  ГО «Центр демократії та верховенства права»; Віталій Мороз – ГО «Інтерньюз Україна»; Оксана Максименюк – Інститут розвитку регіональної преси; Олександр Бурмагін – Платформа прав людини; Світлана Остапа – ГО «Детектор медіа»; Максим Дворовий – Лабораторія цифрової безпеки; Віта Володовська – Лабораторія цифрової безпеки; Роман Головенко – Інститут масової інформації; Тарас Шевченко - директор ГО «Центр демократії та верховенства права».

 Питання до обговорення:

Чи потрібно змінювати законодавство?

Як утримати баланс між свободою слова та зловживаннями?

Як має здійснюватися співпраця між державою і технологічними гігантами?

 Як захистити демократичні вибори від іноземних втручань?

Коротко.  Учасники заходу  детально розкажуть про стрімкий розвиток соцмереж та діяльність політиків в онлайн-просторі.

Підсумкові матеріали:

Законодавство України потребує змін стосовно виборчої агітації в соціальних мережах - медіаюрист

До законодавства України потрібно внести зміни стосовно проведення виборчої агітації в соціальних мережах.

Про це заявила медіаюрист Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк на публічному обговоренні в Укрінформі.

“У першу чергу обов’язково потрібно внести зміни у законодавство, які стосуються використання соціальних мереж, зокрема в проведенні агітації за чи проти. На сьогоднішній день це не порушення законодавства, тобто використання ботоферми або написання коментарів не є порушенням. Законодавством це ніяк не зафіксовано. Але фактично це формує нову думку в суспільстві, яка згодом впливає на його вибір”, - сказала Максименюк.

Вона зазначила, що гарним прикладом того, як певна думка може вплинути на вибір людини, є парламентські і президентські вибори в Україні. За її словами, здебільшого думка громадськості в цей період була сформована за рахунок інтернету (соціальні мережі, коментарі до певних постів тощо).

“Якщо буде визначено, що певні особи, які протиправно наймають осіб, які пишуть замовні коментарі, впливають на думку читачів, то за це повинна бути якась відповідальність. Тому що наразі такого порушення в законодавстві не визначено”, - сказала Максименюк.

Також вона зазначила, що доцільно було би звернутися до самої соціальної мережі Facebook з пропозицією вирішення проблеми виборчої агітації.

"Відслідкувати осіб, які є ботами в мережах Youtube чи Facebook насправді можна, тут потрібна тільки воля самого провайдера. І фактично такі великі компанії, можливо не бажаючи того, впливають на політичну ситуацію в Україну, і дуже суттєво", - додала Максименюк.

У свою чергу, медіаюрист Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай зазначив, що інтернет наразі перебуває в "сірій зоні", де відбувається велика кількість активностей, але з точки зору закону його майже не існує.

"Регулювати так, як ми звикли, великі платформи майже неможливо, тому що, як мінімум, у нас немає жодного впливу. І не лише в форматі юрисдикції, а й впливу економічного. А економічний чинник є, мабуть, найголовнішим у таких речах", - сказав він.

Медіаюрист ГО "Платформа прав людини" Олександр Бурманін додав, що на цьогорічних парламентських та президентських виборах в Україні в якості агітації успішно почали використовувати нову соціальну мережу Telegram. Тож, за його словами, в Україні починає з'являтися все більше способів поширення виборчої агітації.

Відео заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-