Порядок денний нової Верховної Ради: яким буде законодавство щодо Інтернету? Пропозиції стейкхолдерів

Організатори: Міністерство інформаційної політики України; ГО «Інтерньюз-Україна».

Учасники: Дмитро Золотухін - заступник міністра інформаційної політики України; Віталій Мороз - керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна»; Олександр Федієнко - голова правління ІнАУ; Андрій Соломаха - член правління  ІнАУ; Людмила Панкратова - юристка ІРРП; Ігор Розкладай - юрист ЦЕДЕМ; Павло Моісеєв - директор з правових питань ГО «Інтерньюз-Україна»; Віта Володовська - юристка Лабораторії цифрової безпеки; Роман Головенко - юрист ІМІ.

Питання до обговорення:

Чи варто розраховувати на активність Верховної Ради 9 скликання в сфері інформаційного простору та управління інтернетом?

Чи підвищиться якість законодавства щодо інформаційного простору та інтернету в Україні в 2019-2022 роках?

Які законопроекти потрібні в новому парламенті: погляд Держспецзв’язку та медійних організацій.

Чи відповідатимуть законодавчі ініціативи в Україні сучасним міжнародним практикам в питаннях управління інтернету?

Коротко. Під час «круглого столу» Дмитро Золотухін наголосить на ініціативах та пропозиціях щодо інформаційного простору та Інтернету, які адвокувало міністерство,  у свою чергу Віталій Мороз зробить огляд законопроектів щодо інтернету у 2017-2019 роках.

Також медіаексперти, урядові спеціалісти та представники громадянського суспільства обговорять бачення порядку денного для Верховної Ради України 9 скликання й запропонують ефективні механізми співпраці народних депутатів з представниками профільних держустанов, організацій громадянського суспільства та приватного сектору (IT-галузь).

Довідково.  У попередні роки народні депутати ухвалили низку законопроектів, що стосувалися питання інформаційного простору та функціонування інтернету, однак на деякі з них  ( #6688, #6676 ) слідувала жорстка реакція з боку приватного сектору (IT-галузь) та громадянського суспільства.

В березні 2016 року Президент України ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року «Про Стратегію кібербезпеки України», а у травні 2018 року набув чинності закон «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» – це  перші кроки в побудові системи кібербезпеки в Україні.

Підсумкові матеріали:

Україна не має покрокової стратегії щодо змін законодавства в інформаційній сфері — Золотухін

В Україні відсутня єдина покрокова стратегія щодо внесення змін до законодавства в інформаційній сфері.

Про це сказав заступник міністра інформаційної політики України Дмитро Золотухін в Укрінформі під час круглого столу на тему "Яким буде законодавство щодо Інтернету в порядку денному нової Верховної Ради? Пропозиції стейкхолдерів", повідомляє кореспондент агентства.

“У нас немає єдиного переліку або єдиної покрокової стратегії щодо того, яким чином змінювати законодавство взагалі в інформаційній сфері. “Лакуни” в законодавстві досить всім очевидні. Ми постійно їх обговорюємо. На мій погляд, одна з рис, яка може охарактеризувати останнє скликання парламенту, — це те, що були дуже серйозні конфлікти навколо різного розуміння державними органами і громадськістю законодавчих ініціатив, які приймаються. Очевидно, що головною проблемою, на якій я постійно наголошую, є те, що здебільшого проєкти, які фінансуються донорськими джерелами і нашими іноземними партнерами, говорять, як не треба робити”, — зазначив посадовець.

Натомість, за його словами, запит громадськості щодо реальних дій і покладання відповідальності на органи державної влади і правоохоронні органи великий.

При цьому він нагадав про телеміст, який телеканали NewsOne і “Россия 24” планували провести 12 липня та намір телеканалу “112 Україна” показати в своєму ефірі кінострічку “Нерозказана історія України” американського режисера Олівера Стоуна, за участю президента РФ Володимира Путіна і голови політради партії “Опозиційна платформа — За життя” Віктора Медведчука.

Разом з тим заступник міністра висловив думку щодо необхідності розробляти проєкти “інформаційних” документів за безпосередньої участі громадських організацій.

“Ніхто не пропонує проєктів реальних документів, які можна використати. Було би дуже добре, якби ці проєкти напрацьовувалися на умовах громадських спільнот. Тобто ті донорські ресурси, які виділяють у тому числі на захист свободи в інтернеті, на захист свободи слова в медіа, могли би спрямовуватися на розробку документів, форматувати нормативно-правовий простір і державницьку позицію через ініціативи громадських організацій”, — пояснив Золотухін.

Відео заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк