Свобода слова в Україні: виклики та можливі рішення

Свобода слова в Україні: виклики та можливі рішення

Укрінформ
6 червня 9:00 - "Свобода слова в Україні: виклики та можливі рішення" з нагоди Дня журналіста 

Організатори: Міністерство інформаційної політики України спільно з проектом Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в України» та ГО «Інститут масової інформації».

Учасники: Еміне Джапарова - перша заступниця міністра інформаційної політики України; Артем Біденко - державний секретар Міністерства інформаційної політики України; Микита Потураєв - радник команди В. Зеленського з політичних питань; Іван Нікольчев - голова підрозділу співпраці Відділу медіа та інтернет  Департаменту інформаційного суспільства, представник   Генерального Директорату прав людини та верховенства права Ради Європи; Алі Сафаров -  медіаюрист ГО «Інститут масової інформації»; Наталія Лигачова -  голова ГО «Детектор медіа»,  шеф-редакторка порталу «Детектор медіа»; Андрій Куликов - голова Комісії з журналістської етики; Галина Смірнова - керівниця проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», модераторка;  Оксана Романюк - виконавча директорка ГО «Інститут масової інформації», представниця в Україні міжнародної організації «Репортери без кордонів», модераторка;  Світлана Остапа - голова Наглядової ради ПАТ «НСТУ», членкиня Комісії з журналістської етики та заступниця шеф-редактора «Детектор медіа»; Лутфіє Зудієва  - правозахисниця, громадянська журналістка; Тетяна Печончик - голова правління ГО «Центр інформації про права людини»;  Віталій Сизов - аналітик ГО «Донецький інститут інформації»;  Тарас Шевченко -  директор ГО «Центр демократії та верховенства права»;  Мортен Енберг -  Голова Офісу Ради Європи;  Дмитро Хоркін - генеральний продюсер Українського радіо ПАТ «НСТУ», модератор; Артем Шевченко  - директор Департаменту комунікацій МВС України; Метью Шааф -  директор Представництва Freedom House в Україні; Людмила Опришко -  адвокатеса, медіа-юристка ГО «Платформа прав людини»; Олексій Погорелов - член Комісії з журналістської етики, президент Української Асоціації Медіа Бізнесу, модератор; Костянтин Григоренко - секретар НСЖУ, голова робочої групи Спілки з питань роздержавлення преси.

Коротко. Учасники «круглого столу» обговорять основні виклики та пріоритети у сфері медіа, актуальні проблеми у сфері законодавчого регулювання та  інструменти для покращення стану свободи слова в Україні, а також підсумки реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ.

Захід є можливістю провести комплексний діалог між органами державної влади, правоохоронними структурами, громадянським суспільством та міжнародними організаціями задля покращення стану свободи слова в Україні та  правового захисту журналістів.

Підсумкові матеріали:

Медійна сфера має контролюватися не тільки державою, саморегуляція ЗМІ відіграє важливу роль — Біденко

Державний секретар Міністерства інформаційної політики України Артем Біденко вважає, що контроль держави за медійною сферою обов’язково має бути у розумних межах, але саморегуляція ЗМІ при цьому має велике значення.

Таку думку він висловив під час круглого столу "Свобода слова в Україні: виклики та можливі рішення" з нагоди Дня журналіста, який проходить в Укрінформі.

“Іноді державне регулювання може бути більш ефективним, ніж саморегулювання журналістів. Але для України це означає, що ми не маємо концентруватися виключно на регулюванні, яке воно має бути, куди нам рухатися, як міняти співвідношення взаємовідносин з виконавчими гілками влади. Ми маємо також говорити про наявні органи саморегулювання, про медійні проекти, які мають існувати, і мають самовизначати, де ті межі журналістської свободи, правди, куди мають рухатися ЗМІ, які принципи, що мають ЗМІ вважати за правду, що вважати за фейк. Тут держава не має брати участь. Держава може підтримати такі проекти, але аж ніяк не тиснути і не впливати”, - сказав Біденко.

На його переконання, в країні обов'язково мають існувати різноманітні формальні чи неформальні інституції, які допомагають захищати свободу слова.

За словами держсекретаря МІП, водночас регулювання держави є не менш важливим з точки зору захисту свободи слова. “Тому що воно відбиває всі ті взаємовідносини, які існують на ціннісному рівні, на рівні моральному, тобто, що люди допускають у суспільстві, що журналісти допускають, наскільки є сильне журналістське середовище, наскільки суспільство підтримує ключову ідею існування суспільного телебачення та телерадіомовлення. Влада буде відображати ті цінності, які існують. Якщо ми говоримо про парламент, то влада буде підтримувати все те, що є популярним”, - пояснив Біденко.

Але, підкреслив представник Мінінформполітики, усе це буде складно працювати , якщо у суспільстві немає або є на низькому рівні цінність свободи слова, права на реалізацію своєї професії. “Дуже складно очікувати, що люди, які обрані у парламент, будуть серйозно ставитися до свободи слова, як до пріоритету. Тому, не виховуючи у суспільстві цінність, не працюючи над тим, щоб люди розуміли, що свобода слова дорівнює дуже багатьом іншим свободам, і їх не буде без свободи слова, ми не зможемо досягати результатів”, - сказав він.

Крім того, додав держсекретар МІП, велике значення має інституалізація освітніх та просвітних проектів у суспільстві за допомогою громадськіх організацій, журналістів та інших . “Всі об'єкти мають витрачати певний час свого життя на те, щоб захищати цінності, підтримувати їх та передавати їх далі , враховуючи покоління, які цими цінностями будуть жити, а не просто навчитися ним в університету. Це означає, що мають існувати тренінги, журналісти мають передавати свої знання”, - наголосив державний секретар відомства.

Біденко також звернув увагу на те, що на платформі Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів Україна є активною.

“Україна входить у п’ятірку країн, яка реагує на порушення свободи слова. На сьогодні по України 47 запит, 7 з яких вирішені, по 39 є відповіді і ми чекаємо вирішення. Це приклад того, як без особливо піару та гучних криків за допомогою простого онлайн інструменту примусити орган державної влади реагувати, відповідати та вирішувати ті чи інші проблеми”, - сказав він.

Учасники «круглого столу» обговорюють основні виклики та пріоритети у сфері медіа, актуальні проблеми у сфері законодавчого регулювання та інструменти для покращення стану свободи слова в Україні, а також підсумки реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ.

Захід є можливістю провести комплексний діалог між органами державної влади, правоохоронними структурами, громадянським суспільством та міжнародними організаціями задля покращення стану свободи слова в Україні та правового захисту журналістів.

Реформа Суспільного має продовжуватися — радник Зеленського

Реформування Суспільного мовлення обов’язково треба продовжувати, адже країні необхідний незалежний канал, який буде доносити інформацію для глядачів.

Про це сказав радник Президента Володимира Зеленського з політичних питань Микита Потураєв під час круглого столу "Свобода слова в Україні: виклики та можливі рішення" з нагоди Дня журналіста, який проходить в Укрінформі.

“Я знаю багатьох людей, які там працюють і намагаються зробити його чимось кращим. Звичайно, реформу треба продовжувати. Якщо там є якась бюрократія, яка заважає розвиватися, то треба сідати і це обговорювати, вирішувати, як ми будемо все це спрощувати. Знаю, що там багато позитивних зрушень було і керівництво стало більш вільне”, - сказав Потураєв.

На його переконання, суспільний мовник має бути, бо це інформаційна зброя. Але нині варто добре подумати над тим, як його можна підсилити, наголосив радник Президента.

“Він має бути конкурентноздатний по відношенню до великих комерційних каналів. Ми повинні усі разом працювати, щоб у суспільного був рейтинг, був шер, бо я все ж таки телевізійник — я за шер. Давайте вирішувати, рахувати чи закріплювати якийсь відсоток ВВП в якості захищеної статті”, - запропонував Потураєв.

Окрім того, він закликав звертати увагу на ситуацію щодо українських ЗМІ на окупованих Росією територіях України, де важко знайти український сигнал, а російське телебачення транслюється без проблем і впливає на свідомість місцевих жителів так, як це вигідно РФ.

“Ще під час передвиборчої кампанії Володимир Зеленський говорив, що треба робити незалежною редакційну політику”, - нагадав радник Президента.

При цьому він закликав називати речі своїми іменами та визнати, що нині медійна система є залежною від олігархів.

На його переконання, деолігархізація має відбуватися не жорстко. Як варіант, це може бути ухвалення певного закону, який сприятиме підтримці свободи слова. І це питання варто широко обговорювати, перш ніж ухвалювати.

“В команді є фахівці. Ми всі з вами на одній хвилі, в одному інформаційному полі і з бажанням вирішувати одні й ті Реформа Суспільного має продовжуватися — радник Зеленськогож самі проблеми”, - запевни радник президента України.

Суспільне мовлення — це публічний інститут, призначений задовольняти інформаційні потреби українського суспільства.

За п’ять років у полоні бойовиків на Донбасі побували понад 80 українських журналістів - ІМІ

За п’ять років у полоні бойовиків на окупованому Донбасі побували понад 80 українських журналістів.

Про це сказала виконавчий директор ГО «Інститут масової інформації», представник в Україні міжнародної організації «Репортери без кордонів» Оксана Романюк під час круглого столу "Свобода слова в Україні: виклики та можливі рішення" з нагоди Дня журналіста, який проходить в Укрінформі.

“За останні 5 років понад 80 українських журналістів побували в заручниках саме на території Донбасу”, - підкреслила вона.

Загалом, за словами Романюк, експерти ІМІ постійно фіксують випадки порушень свободи слова в Україні. У травні їх було виявлено 13.

Основним типом порушення прав журналістів стали випадки перешкоджання законній журналістській діяльності - 7 (квітень – 8, березень – 15, лютий – 11, січень – 7).

Також Романюк оприлюднила звернення медіаруху “Медіа за усвідомлений вибір” до Президента України Володимира Зеленського з пропозицією першочергових медіареформ.

Як зазначається у цьому зверненні, останні п’ять років були дуже болісними для українських журналістів: вбито журналістів Павла Шеремета, Сергія Ніколаєва, у стані медичної коми зараз знаходиться черкаський журналіст Вадим Комаров, який постраждав внаслідок жорстокого нападу в Черкасах. У полоні так званої «ДНР» уже два роки перебуває журналіст Станіслав Асєєв, отримав умовний вирок та підписку про невиїзд із Криму журналіст Микола Семена, а журналіста Романа Сущенка Кремль засудив до 12 років колонії суворого режиму.

“Сотні наших колег за ці роки побували в заручниках, стали вимушеними переселенцями та постраждали через тиск і погрози внаслідок своєї професійної діяльності”, - зазначають автори звернення.

Вони закликають главу держави до конкретних кроків щодо гарантування свободи слова та розвитку медіасфери в Україні. Сподіваються, що обрання Зеленського на посаду Президента означатиме нові перспективи для української медіагалузі, а також незворотність тих реформ, які відбулися за останні роки, зокрема щодо становлення суспільного мовлення, більшої прозорості медіавласності.

Когнітивний вплив РФ не можна недооцінювати - Джапарова

Міжнародна спільнота недооцінює когнітивний вплив РФ, а цьому питанню варто приділяти більше уваги.

На цьому наголосила перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джапарова на засіданні круглого столу "Свобода слова в Україні: виклики та можливі рішення" з нагоди Дня журналіста, який проходить в Укрінформі.

“Інформаційна війна триває. Ми часто кажемо, що вона як радіація, ми її не бачимо, але вона має дуже деструктивний вплив. Когнітивна війна недооцінена, тому що здебільшого всі фокусуються на кібербезпеці, на цьому вимірі”, - сказала Джапарова.

За її словами, інформація має надзвичайно важливий вплив.

Представниця МІП приділила особливу увагу темі репресивних дій РФ в окупованому Криму, де “зачистили” класичну незалежну журналістику, а тепер репресують громадянських журналістів.

Джапапова також звернула увагу на те, що в Україні ситуація зовсім інша. Мінінформполітики, як і обіцяло його керівництво, не стало відомством, яке тисне на ЗМІ, бо там вважають, що найкращою зброєю є свобода слова та правда.

Звісно, додала вона, у бік МІП часто лунають претензії щодо неефективності, але при наявних ресурсах відомство робить усе від нього можливе.

Прес-секретарка Президента України Юлія Мендель наголосила на тому, що процеси споживання та усвідомлення інформації постійно змінюються, адже ми живемо у цифровому світі. “А відтак перед журналістами стоїть колосальна відповідальність щодо того, як подати цю інформації, як її перевірити, як зробити фактчек цієї інформації, ну і те, як перебувати в цій інформаційній конкуренції”, - сказала вона.

Мендель наголосила на тому, що в Адміністрації Президента України підтримуються свободу слова та поважають журналістів. “Але давайте не забувати, що медіа і влада ідуть по різні боки однієї дороги. Та все ж таки крокують до однієї мети — до єдиної держави”, - сказала прес-секретарка.

Мендель також зазначила, що в АПУ розуміють важливу роль використання цифрових медіа. “Ми прибираємо посередника у спілкування з аудиторією, ми можемо буди незалежними, ми можемо розширювати свої контакти і стати більш професійними”, - підкреслила вона.

Як повідомлялося, 6 червня в Україні відзначають День журналіста. Свято встановлено 25 травня 1994 року указом Президента України.

Відео з круглого столу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Актуально

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-