Свобода слова в онлайні та перспективи боротьби з дезінформацією:  досвід країн ЄС

Свобода слова в онлайні та перспективи боротьби з дезінформацією: досвід країн ЄС

Укрінформ
28 травня 10:00 - Перспективи боротьби з дезінформацією та свобода слова в онлайні: досвід країн ЄС

Організатори: Міністерство інформаційної політики України; ГО «Інтерньюз-Україна».

Учасники: Дмитро Золотухін - заступник міністра інформаційної політики України; Віталій Мороз - керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна»; медіа-експерти, урядові спеціалісти та представники громадянського суспільства.

Довідково. Свобода слова в онлайні та свобода Інтернету є ключовими засадничими цінностями на європейському просторі, разом із тим, усе більше країн світу визнають необхідність регулювання ЗМІ, зокрема Інтернет-медіа.

У листопаді минулого року Національні збори Франції прийняли закон про протидію маніпуляціям інформацією, який у ЗМІ називають законом проти фейків. Цього року українська урядова делегація провела серію консультацій із французькими парламентарями та представниками інших державних інституцій, які є прихильниками або критиками закону. Чи варто переймати досвід Франції в Україні? Чи можна знайти баланс між свободою Інтернету та державними регуляціями онлайн-сфери?

Коротко. Під час заходу заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін, який брав участь в обговоренні цього закону із французькою стороною, розповість, як приймали закон про протидію фейкам у Франції, як він працює, та які проблеми вирішує. У свою чергу керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз окреслить контекст французького закону з точки зору дискусій щодо свободи Інтернету.

Також медіа-експерти, урядові спеціалісти та представники громадянського суспільства обговорять: чи можливий такий закон в українських реаліях, чи несе він ризики для функціонування онлайн-простору в Україні в розрізі свободи Інтернету і чи потрібні подібні регуляції для Інтернет-медіа в Україні.

Підсумкові матеріали:

Медіаексперти обговорили у Києві питання боротьби з дезінформацією в онлайні

Україна вивчила досвід Франції у законодавчому регулюванні проблеми поширення дезінформації в онлайні та має розпочати аналогічну роботу в своєму експертному середовищі.

Про це йшлося під час круглого столу в Укрінформі на тему: "Перспективи боротьби з дезінформацією та свобода слова в онлайні: досвід країн ЄС".

Як зазначив заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін, який презентував французький досвід ухвалення законів, Україна має більш серйозні виклики і частіше стикається з інформаційними маніпуляціями. Тому на часі сформувати громадський запит суспільства на законодавче врегулювання проблеми дезінформації в інформаційному просторі.

“Закон (ухвалений у Франції — ред.) не є відповіддю на всі виклики, він не покриває усіх загроз, які вони відчувають. Але разом з тим, треба відзначити, що ми в Україні набагато більше підготовлені до цих викликів, тому що ми в них живемо, з ними працюємо, вони з ними стикаються не настільки часто, як ми. І з іншого боку, також треба розуміти, що у нас зовсім інший ландшафт — медійний, інформаційний, тому що все ж таки у Франції медіа — це бізнес здебільшого”, - зазначив Золотухін.

Заступник міністра зауважив, що у Франції суспільство сформувало запит до політичних еліт щодо захисту від дезінформації, і політичні еліти змушені були врегулювати це питання.

Як зазначалося, ухвалені у Франції два закони передбачали поправки до Виборчого та Освітнього кодексів, Закону про свободу комунікації. Чотири ключові новації полягали у збільшенні прозорості функціонування онлайн-платформ (Facebook, Twitter та ін.), надання права Вищій аудіовізуальній раді у визначений період припиняти трансляцію мовника, якщо він передає потенційно небезпечну інформацію і перебуває під впливом іноземних держав. Крім того, згідно з законодавством суди мають за 48 годин розглядати справи, що стосуються видалення неправдивої інформації, а в Освітній кодекс додано тезу про важливість “критичного аналізу інформації”, “перевірки інформації” тощо.

За словами Золотухіна, робота над проектами законів та їх обговорення тривало рік. І попри те, що Сенат блокував ці законопроекти, вважаючи їх посяганням на свободу слова, Національна асамблея, скориставшись правом вирішального голосу, 20 травня схвалила обидва документи.

Обговорюючи ситуацію в Україні, учасники відзначили, що неврегульованість роботи інформаційних ресурсів в інтернеті потребує реагування з боку держави. Зокрема, варто розвивати антимонопольне законодавство в сфері електронної комерції, законодавство у сфері персональних даних, аби мати можливість відобразити в законодавстві, що електроні платформи поширення різного контенту є суб'єктом регулювання українського законодавства. “І тоді ми зможемо будувати з ними цивільно-правові відносини”, - наголосив Золотухін.

Для прикладу він навів ситуацію, коли кожен державний орган має сторінку у Facebook, яка адмініструється. Водночас ніде у внутрішніх правових актах уряду не закріплено, що сторінка на Facebook є таким самим активом державного органу, як і вебсайт. “Вона має бути в когось на балансі, хтось має за неї відповідати, десь мають бути прописані інструкції, як передається адміністрування від однієї людини до іншої, хто несе відповідальність за розміщення неперевіреної інформації”, - зазначив заступник міністра.

Учасники круглого столу обговорили також проблему відкриття джерел фінансування онлайн-ресурсів, визначення структури, яка має визначати маніпулятивність чи недостовірність тієї чи іншої інформації, протидію зовнішнім вкидам інформації тощо. Подальша робота щодо законодавчого врегулювання питання боротьби з дезінформацією та свободою слова в онлайні буде продовжена в експертному середовищі, зазначили учасники круглого столу.

Захід відбувся за підтримки “Медійної програми в Україні”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Відео заходу:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-