Кого «обрали» українські ЗМІ: результати медіамоніторингу другого туру виборів

Кого «обрали» українські ЗМІ: результати медіамоніторингу другого туру виборів

Укрінформ
19 квітня 11:00 - Кого «обрали» українські ЗМІ: результати медіамоніторингу другого туру виборів

Організатори:  ВГО «Комісія з журналістської етики», «Платформа прав людини», «Український інститут медіа та комунікації» та «StopFake» за підтримки проектів Ради Європи.

Учасники: Андрій Куликов - голова ГО «Комісія журналістської етики»; Діана Дуцик - медіа-експертка, виконавча директорка ГО «Український інститут медіа та комунікації»; Олександр Бурмагін - медіа-юрист, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини»;  Ольга Юркова - медіа-експертка, співзасновниця «StopFake»; Єлизавета Кузьменко - координаторка медіамоніторингу.

Коротко. Під час прес-конференції будуть оприлюднені результати моніторингу з 1 по 12 квітня, які включатимуть наступні дані:

-  як висвітлювалась президентська кампанія в новинах 10-ти телеканалів та 8-ми онлайн-ЗМІ;

-  що відбувалося на основних ток-шоу;

-  як російський інформаційний вплив відображався на українських медіа;

-  гендерний моніторинг ЗМІ;

- як кандидати використовували соціальну мережу Facebook та що писали лідери думок про вибори.

Довідково. Моніторинг проводиться з січня 2019 року за спеціально розробленою методологією. Команда незалежних спеціалістів з моніторингу проводить кількісний і якісний аналіз медіависвітлення президентських перегонів.

Моніторинг здійснюється за підтримки проектів Ради Європи «Підтримка прозорості, інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні» та «Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні», що імплементуються у рамках Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 рр.

Попередні звіти українською та англійською мовами, а також методологію моніторингу можна переглянути на сайті Комісії з журналістської етики: http://www.cje.org.ua/ua/elections

Підсумкові матеріали:

Медіа-експерти розповіли про особливості висвітлення ЗМІ передвиборчих перегонів у другому турі

В Укрінформі відбулася презентація третього проміжного звіту за результатами моніторингу висвітлення в медіа президентської виборчої кампанії у період з 1 по 12 квітня.

Про особливості висвітлення передвиборчих перегонів напередодні другого туру телеканалами, онлайн-виданнями розповіла медіа-експерт, виконавчий директор ГО «Український інститут медіа та комунікації» Діана Дуцик.

“У нас зберігається тенденція, як і в попередні періоди — ЗМІ продовжували дуже широко висвітлювати президентську кампанію, незважаючи на те, що залишилося два кандидати. Тому виборці мали можливість отримувати різноманітну інформацію. Багато негативних тенденцій залишилися, особливо це стосується телебачення, телеканали, які мали певні тенденції в минулий період, так і не позбулися їх. Ми бачили, як телеканали віддають перевагу тому чи іншому кандидату, відтак виборець, щоб отримувати різнобічну інформацію, змушений дивитися кілька телеканалів, бо з одного це неможливо було зробити,” - сказала Дуцик.

Вона також зазначила, що на висвітлення виборчої теми телеканалами вплинула позиція одного з кандидатів не виходити на спілкування з традиційними медіа.

“На висвітлення телеканалами вплинула позиція одного з кандидатів не виходити, не спілкуватися з традиційними медіа на телеканалах. І це вплинуло теж на кількість його присутності на телеканалах. Але це не є позиція медіа, це позиція однієї з команд. Ми почули це вчора (під час програми “Право на владу” - ред.), що це була їх свідома позиція. Якщо Порошенко отримав трохи більше висвітлення, ніж Зеленський, загалом обсяг висвітлення незначний. Виборці мали можливість отримувати інформацію про обох кандидатів. Темами для обговорення в новинах та ток-шоу, звісно, були вибори. І це кардинально відрізнялося від попереднього моніторингового періоду, коли в новинах були і інші теми”, - зазначила Дуцик.

Вона додала, що моніторинг засвідчив відносно невелику кількість замовних матеріалів, або “джинси” в період з 1 по 12 квітня стосовно кандидатів у виборчих перегонах. “Якщо “джинси” щодо обох кандидатів, які вийшли в другий тур, було небагато... то з’явилася "джинса", яка стосувалася політичних партій, які будуть брати участь у парламентських перегонах”, - сказала Дуцик.

За її словами, чи не єдиний телеканал, де в принципі були відсутні замовні матеріали, - UA: Перший. Також телеканал збільшив кількість матеріалів, які стосуються виборів, саме під час цього моніторингового періоду. Серед онлайн-ресурсів, матеріали яких також моніторилися впродовж 1-12 квітня, відсутність замовних матеріалів Дуцик відзначила на сайтах Hromadske.ua та “Новое время”.

Повний звіт стосовно особливостей висвітлення ЗМІ та телеканалами перебігу виборчих перегонів із зазначенням часу та кількості матеріалів, присвячених кожному з кандидатів, та їх тональності, буде оприлюднено на сайті ГО “Комісія з журналістської етики”.

Також експерти відзначили низку системних порушень з боку ЗМІ та реакцію на них Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

Про це на прес-конференції розповів медіаюрист, виконавчий директор ГО “Платформа прав людини” Олександр Бурмагін.

“Системні порушення, які ми фіксували в першому та другому моніторингових періодах, в третьому нікуди не поділися — публікація телеканалами результатів соціологічних досліджень без всіх вихідних даних, як передбачає закон...Телеканали здебільшого не реагують на листи Нацради (з цього приводу — ред.)”, - сказав Бурмагін.

Друге системне порушення при висвітленні виборчого процесу, за його словами, — не зазначення того, що опитування проводиться в студії, а відтак не є репрезентативним, оскільки відображає думку лише глядачів передачі чи присутніх на ток-шоу.

Він також наголосив, що третій вид порушень - незбалансоване висвітлення виборчого процесу — має місце, але цей дисбаланс не настільки різкий, як до 1 туру виборчих перегонів.

Також Бурмагін наголосив, що при цьому особливих змін в роботі Національної ради з питань телебачення та радіомовлення не відбулося - на всі зафіксовані порушення з боку медіа Нацрада реагувала листами- повідомленнями та вимогами привести діяльність у відповідність до законодавства. “Ми розуміємо, якщо немає санкцій, або ілюзорна відповідальність за самі порушення, то самі правила теж стають ілюзорними”, - підсумував Бурмагін.

Він додав, що моніторинг зафіксував ще одне системне порушення - агітацію в період, коли вона заборонена. “Я маю на увазі агітацію у другий період, коли вона дозволена з наступного дня після оголошення ЦВК результатів першого туру. І ЦВК зробила це 7 квітня. Відповідно агітація була дозволена з 8 квітня з 00:00. Всі ми спостерігали під час здачі аналізів (кандидатами в президенти — ред.) , так і під час інших подій... Я зараз говорю не про прямий ефір, коли важко коригувати виступи двох кандидатів, проте ці їх виступи, спічі, ... так само потрапляли в новини, обговорювалися, цитувалися в ток-шоу, в інших програмах фактично з агітаційним змістом і агітаційними закликами. Рідко ведучі реагували на такі випадки, зазначали, що агітувати в цей період не можна. Тому що за нашим законодавством з 1 до 7 квітня агітація була заборонена за вимогою ст. 57 закону про вибори Президента”, - сказав Бурмагін.

Моніторинг проводиться за підтримки проектів Ради Європи “Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи Суспільного мовлення в Україні” та “Підтримка прозорості інклюзивності та чесності виборчої практики в Україні, що імплементується у межах Плану дій Ради Європи для України на 2018-2021 роки.

Відео з прес-конференції:

Замовити фото натисніть тут - Фотобанк

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-