Другий рік поспіль Верховна Рада України працює в особливому режимі безперервного пленарного засідання. Таке рішення народні депутати ухвалили 24 лютого 2022 року – у день початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України з метою оперативної та ефективної консолідації законодавчих зусиль відповідно до потреб держави. Про результати роботи впродовж цих двох років Укрінформ поговорив із Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком.

Водночас спікер розповів агентству про головні завдання українського парламенту на 2024 рік, напрацювання нової мобілізаційної політики, просування процесів європейської та євроатлантичної інтеграцій – у контексті впровадження необхідних реформ, співпрацю з Європейським парламентом, розвиток відносин між ВРУ і Конгресом Сполучених Штатів Америки, а також повідомив про остаточне рішення щодо проведення або непроведення виборів в Україні під час війни. Деталі – у тексті інтерв’ю.

ВИБОРИ В УКРАЇНІ НЕ ПРОВОДИТИМУТЬСЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

- Оскільки нещодавно розпочався 2024 рік, логічно розпочати нашу розмову із ключових річних завдань і планів Верховної Ради. Окресліть їх, будь ласка.

- Завдання і плани українського парламенту однозначно співзвучні зі складними завданнями і планами України. Задача номер один для України – зробити все для того, щоб здобути успіх у російсько-українській війні, який вестиме до нашої Перемоги. Верховна Рада як єдиний законодавчий орган сприятиме тому, щоб своїми рішеннями наблизити цей успіх.

Упродовж року пріоритетними для парламенту будуть питання підтримки Збройних Сил України, продовження української інтеграції до Європейського Союзу і НАТО. Також це бюджетні питання. Необхідно мати середньострокове і довгострокове планування фінансового забезпечення України.

Окрім цього, я думаю, Верховна Рада ухвалюватиме низку політичних рішень, які відображатимуть ситуацію в державі. На мою думку, такі основні завдання стоятимуть перед парламентом цьогоріч.

- Згідно з Конституцією, навесні 2024 року в Україні мали би відбутися президентські вибори. Проведення або непроведення їх під час війни – одне з найдискутивніших питань, яке непокоїть українське суспільство і міжнародних партнерів. Раніше ви заявляли, що зверталися до колег-спікерів із різних парламентів із проханням поділитися досвідом організації виборів у воєнних умовах. Отримували відповіді на цей запит?

- Ситуація дуже складна. Ухвалення будь-яких рішень щодо демократичного оновлення влади завжди має корелюватися із чинним законодавством відповідно до ситуації в державі. Оскільки ні Конституція України, ні українське законодавство, що затверджувалося в мирний час, не передбачає особливостей проведення виборів в умовах війни, нам була вкрай необхідна консультація з партнерами, які мають такий досвід.

Я дійсно звертався із цим питанням до колег-спікерів з інших парламентів. Було чимало обговорень і на парламентському, і на урядовому рівнях, але наразі ухвалено рішення, що в період воєнного стану вибори в Україні не проводитимуться. Я завжди говорив, що проведення виборів під час війни може розсварити українське суспільство.

Водночас треба розуміти, що буде після війни, яким чином ми забезпечимо сталість демократичних традицій? Тому вже зараз необхідно спільно з колегами напрацювати відповідні варіативності, які могли би стати основою майбутнього виборчого законодавства.

- Рішення про непроведення виборів під час війни вже остаточно ухвалене?

- Так, це консенсусне рішення всіх гілок влади. Також ми бачимо, що суспільство вважає недоцільним проведення виборів під час війни.

КОНКРЕТНІ ТЕРМІНИ ПОДАЧІ ДО ВР ДООПРАЦЬОВАНОГО ЗАКОНОПРОЄКТУ ПРО МОБІЛІЗАЦІЮ НЕ ОБГОВОРЮВАЛИСЯ

- Днями у Верховній Раді за участі Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, начальника Генерального штабу ЗСУ Сергія Шаптали і міністра оборони України Рустема Умєрова відбулося обговорення законопроєкту про мобілізацію. За результатами зустрічі було ухвалено рішення про доопрацювання відповідної законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів з урахуванням рекомендацій Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони і розвідки. Які саме рекомендації комітету передані Кабінету Міністрів?

- Відповідний законопроєкт відкликано не просто так. Парламент України впродовж тривалого часу дуже уважно вивчав цей документ, проводив дискусії. За результатами загального обговорення, яке проходило в закритому режимі на рівні Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони і розвідки, було висловлено низку пропозицій і зауважень до цього проєкту.

Згодом ми перенесли цю дискусію на рівень Погоджувальної ради, яка також відбулася в закритому режимі. Президія парламенту і представники депутатських фракцій мали можливість обмінятися думками щодо оновлення мобілізаційної політики з військовим керівництвом нашої держави.

Я чітко розумію, що задача військових –  отримувати успіхи на фронті, а задача політиків – формувати політичні і юридичні механізми. Проте над регулюванням таких важливих і чутливих процесів, як мобілізація, необхідно працювати разом. Ми почули військових, військові почули нас, далі працюємо над формуванням правильного мобілізаційного правового механізму.

Кабінет Міністрів відкликав відповідну законодавчу ініціативу. Парламент передав свої зауваження. Основні, які можу назвати, – це питання обмеження конституційних прав громадян, залученості до війська інвалідів третьої групи, доцільності і прийнятності електронного вирішення питань, пов'язаних з обліком військовозобов'язаних, а також низки соціальних гарантій для військовослужбовців.

- Коли цей законопроєкт може знову з‘явитися у Верховній Раді? Можливо, обговорювалися конкретні терміни?

- Конкретних термінів не обговорювали. Адже для нас важливий не строк, для нас важлива якість правового матеріалу, який надходить до Верховної Ради. Як тільки він буде готовий, ми знову розпочнемо предметний розгляд. Обов’язково вивчатимемо доопрацьований законопроєкт на відповідність конституційним принципам, правам і свободам людини й громадянина, а також на адаптацію до умов воєнного стану.

ПРАПОР ЄС У ВЕРХОВНІЙ РАДІ – ЦЕ НЕ ПОДАРУНОК ДОЛІ, А ВЕЛИКИЙ РІВЕНЬ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ

- 14 грудня 2023 року лідери країн-членів Європейською Союзу ухвалили рішення щодо початку переговорів про вступ України до ЄС.  Попередньо, у березні Європейська комісія має оприлюднити оцінку щодо прогресу України у впровадженні євроінтеграційних реформ, від якої залежатиме фактичний початок переговорів про вступ держави до ЄС. Який відсоток із цих вимог Україна вже виконала? І які ще необхідно виконати?

- Рішення щодо початку переговорів про вступ України до Європейського Союзу – насправді історичне. Європейська рада оцінила прагнення і старання українського народу, Збройних Сил України, української влади, яка ухвалила всі необхідні рішення.

Коли буде наступний євроінтеграційний етап? Під час виступу в українському парламенті президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн визначила чотири найважливіших законопроєкти, які Верховна Рада має ухвалити до березня. Ще до моменту відкриття перемовин парламент ухвалив три з них, а буквально на останньому засіданні в першому читанні ухвалено четвертий – проєкт закону про лобізм.

Верховна Рада виконувала і виконуватиме всі завдання, які ставляться перед нею європейськими партнерами, буде впроваджувати всі реформи, необхідні для трансформації українського суспільства. Для нас це пріоритет, тому що прапор Європейського Союзу у Верховній Раді – це не просто подарунок долі, а великий рівень зобов'язань, який ми взяли на себе.

- Верховна Рада встигне до березня ухвалити в другому читанні законопроєкт про лобізм?

- Зараз розпочнуться перемовини щодо цього законопроєкту. Ми очікуємо позицію від європейських партнерів, бо в їх рекомендаціях зазначається, що документ має відповідати європейським стандартам в частині лобізму. Фактично цих стандартів не існує. Тому нам треба зрозуміти – що вони мають на увазі під поняттям “європейські стандарти в частині лобізму”. Після консультацій ми врахуємо всі пропозиції партнерів у другому читанні законопроєкту.

ПАРЛАМЕНТ ГОТОВИЙ ДО КОНСТРУКТИВНОГО ДІАЛОГУ З ПАРТНЕРАМИ ЩОДО ПРИЗНАЧЕННЯ ЧЛЕНІВ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ

- У контексті впровадження реформ не можу оминути кейс Рахункової палати. Попри застереження партнерів, Верховна Рада призначила керівника і членів органу до завершення його реформи. Чому?

- Оскільки Верховна Рада вже перебирає строк своїх повноважень у зв'язку з війною, то і Рахункова палата як орган фінансово-бюджетного контролю ВР також потребує оновлення, відповідно до вимог чинного законодавства.

Ситуація складалася так, що на березень цього року з усієї кількості членів Рахункової палати ми мали би тільки одного легітимного члена. Всі інші втратили би повноваження. Тому було ухвалене рішення про призначення нових керівника і членів органу.

Усі процедури були оголошені. Ми рухалися відповідно до закону після того, як усі конкурси були запущені. Конкурс був проведено вперше максимально прозоро з трансляцією в мережі YouTube. Потім партнери висловили занепокоєння. У нас не було законодавчих підстав зупинити конкурси, які вже були проведені. Тому ми призначили голову і членів Рахункової палати.

Зараз ми готові до конструктивного діалогу з партнерами. Необхідно обговорити питання, які турбують їх у контексті призначення членів парламентського органу. Сподіваюся, що під час дискусії вдасться знайти консенсус. Наш пріоритет – Рахункова палата і надалі має бути незалежним і дуже професійним органом, завдання якого – слідкувати за фінансовою чистотою в країні.

ПЕРЕГОВОРНА РАМКА СТАНЕ ДОРОГОВКАЗОМ ПОДАЛЬШОЇ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ

- Президент України Володимир Зеленський 7 січня повідомив, що провів нараду щодо планів на 2024 рік у відносинах з партнерами в Євросоюзі та НАТО. Одним із ключових пріоритетів він назвав підготовку переговорної рамки з ЄС. Які завдання для України вона передбачатиме?

- Початок перемовин потребує низки підготовчих моментів. Зокрема, це питання скринінгу законодавства, який партнери мають провести по 35 тематичних розділах. Ми вже провели свій скринінг і передали його на вивчення партнерам.

Крім цього, ми розпочинаємо роботу над переговорною  рамкою, щоб визначити завдання, які надалі має виконувати Україна. Необхідно провести дуже професійну дискусію з партнерами. Вони мають знати про результати впровадження державою євроінтеграційних реформ. До цієї дискусії варто залучити представників парламенту, уряду, експертне середовище, щоб вийти на чітке розуміння – переговорну рамку – подальшого процесу вступу України до ЄС. Ця рамка стане дороговказом для влади і суспільства України. Її виконання буде  фінішною прямою на шляху євроінтеграції держави.

- Наприкінці листопада 2023 року ви з президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою підписали Меморандум про взаєморозуміння між Верховною Радою та ЄП. Як він реалізовується на практиці?

- Україна зараз має унікальний досвід співпраці з Європейським парламентом, якого донині не мала жодна інша країна. Меморандум про взаєморозуміння ретельного готувався представниками Верховної Ради і Європарламенту. Ми з Робертою Мецолою підписали його, встановивши низку планів щодо подальшої співпраці. Бо після того, як Україна стане членом Європейського Союзу, ми маємо бути представлені в усіх інституціях ЄС, у тому числі в Європейському парламенті. Цей меморандум – наша підготовча сесія до майбутнього співробітництва.

Які положення має відповідний документ? По-перше, він чітко передбачає щорічні плани інтеграції України в Євросоюз. По-друге, вже оголошено, що Європейський парламент відкриває своє представництво в Україні. І ми зараз обговорюємо те, що Верховна Рада також відкриє представництво в ЄП для взаємної імплементації. По-третє, тривають перемовини щодо того, щоб українські депутати мали можливість бути спостерігачами в Європарламенті. Я сподіваюся, що ці обговорення матимуть позитивний результат. Адже нам треба переймати досвід роботи європейських колег. 

Також меморандум передбачає більш дрібні моменти нашої співпраці на рівнях апаратів, дослідницьких служб, інших консультативно-дорадчих органів. Окрім того, ми створили парламентський офіс, який допомагає здійснювати експертизу законодавства на предмет відповідності європейським стандартам. Це величезна, але рутинна робота. І вона має бути контрольована. Інакше ми не забезпечимо сумісність зі стандартами Європейського Союзу.

- Коли Європарламент може відкрити офіс в Україні?

- Зараз ми тільки проговорили відкриття офісу. Згодом буде призначений представник від Європейського парламенту в Україні. Думаю, що після того, як він приїде і отримає необхідні, скажімо так, вірчі документи, зможемо розпочати роботу над відкриттям офісу. Переконаний, що це відбудеться впродовж року.

СПОДІВАЮСЯ, ЩО НА ВАШИНГТОНСЬКОМУ САМІТІ УКРАЇНА ОТРИМАЄ ЗАПРОШЕННЯ ДО ЧЛЕНСТВА В НАТО

- А як просувається процес євроатлантичної інтеграції України, зокрема в законодавчій площині?

- Після вільнюського саміту НАТО ми отримали низку абсолютно нових можливостей. Зокрема, була схвалена декларація G-7 про підтримку України, до якої приєдналися вже більше 20 країн. У ній чітко  сформульовано, що Україна однозначно рухається до НАТО, але на цьому шляху вона має отримати всі безпекові гарантії.

Ми розуміємо, що зближення з НАТО – це екзистенційне питання для країни в цілому. Однак ми усвідомлюємо всі обмеження, які існують в Альянсі.

Ми дуже активно працюємо на рівні Парламентської асамблеї НАТО. Її президент – Міхал Щерба – великий друг України. Він був в Україні, виступав в українському парламенті.

Ще один пункт на шляху нашої євроатлантичної інтеграції – законодавча підготовка. Чимало документів, які має ухвалити парламент, обговорюється з колегами з Альянсу. Зважаючи на це, є пропозиція створити в межах українського парламенту окремий комітет із питань НАТО.

У нашій Конституції виділені дві стратегічних мети – членство в Європейському Союзі і Північноатлантичному Альянсі. ЄС дуже широко інституційно забезпечений в українському парламенті: працює окремий комітет, майже в кожному комітеті є підкомітети, які займаються євроінтеграцією. А щодо НАТО, на жаль, немає такої спеціалізації. Я розумію, можливо, парламентської роботи щодо членства в Альянсі менше, ніж щодо Євросоюзу, але вона також дуже важлива. Тому ми зараз дискутуємо щодо відкриття окремого комітету.

Окрім цього, необхідно реформувати силові служби, забезпечити відповідність Збройних Сил України стандартам НАТО. І для цього вже опрацьовується низка законопроєктів. Роботи дуже багато. Парламент бере в ній активну участь.

-  Цьогорічний саміт НАТО відбудеться у Вашингтоні – якраз у період активної фази американської передвиборчої боротьби. На вашу думку, за таких умов Україна залишатиметься у фокусі уваги членів Альянсу під час політичних дискусій на саміті?

- Уже майже два роки Збройні сили України, українські дипломати, українська влада, все українське суспільство роблять неможливе. Два роки Україна – на перших шпальтах усіх світових видань. Це означає, що нам вдається привертати увагу до подій в державі, до нашої боротьби за незалежність. І Україна має перемогти у цій війні. Дуже важливо, щоб це розуміння залишалося і в українців, і в партнерів. Ми зробимо все для того, щоб і на вашингтонському саміті, і на інших  міжнародних зібраннях питання України було одним із найважливіших, тому що війна в державі не завершилася. Але ми разом маємо її завершити.

- Як ви вважаєте, цей саміт може стати історичним для України? Яка ймовірність того, що під час нього держава зможе отримати політичне запрошення до членства в НАТО?

- Цей саміт буде присвячений 75 річниці створення Альянсу. Україна має отримати  дуже важливе рішення під час нього. Я щиро сподіваюся, що це рішення буде чітко пов'язане із запрошенням України до членства в НАТО.

ПЕРЕКОНАНИЙ, ПОПРИ ЗАГОСТРЕННЯ ПОЛІТИЧНОГО ПЕРІОДУ В США, АМЕРИКАНСЬКІ ПАРТНЕРИ ЗРОБЛЯТЬ УСЕ, ЩОБ ПІДТРИМКА УКРАЇНИ ЗАЛИШАЛАСЯ НА ДУЖЕ ВИСОКОМУ РІВНІ

- Як розвиваються відносини між Верховною Радою і Конгресом Сполучених Штатів Америки на тлі майбутніх американських виборів?

- Ми дуже цінуємо двопартійну і двопалатну підтримку, яку демонструє Конгрес Сполучених Штатів Америки. Нам вдається зберігати потужний діалог на рівні попередніх і нинішнього спікерів Конгресу, представників двох партій – республіканців і демократів. Ми усвідомлюємо, що не маємо жодного права втручатися у внутрішні справи будь-якої країни. Думаю, що американці розберуться без нас, але ми дуже хотіли би, щоб питання підтримки України не зникало з порядку денного. І я можу запевнити, що американські колеги дуже добре нас чують. Переконаний, що, попри загострення політичного періоду в США, вони зроблять все, щоб підтримка України залишалася на дуже високому рівні.

Однак, зважаючи на всі умовності, які існують у світі, я знаю, що, шануючи допомогу від партнерів, Україна має розраховувати і на власні сили. А це – переобладнання військово-промислового комплексу, відновлення багатьох військових програм. Ми працюємо над цим, у тому числі за сприяння партнерів. 

- Але Конгрес США досі не підтримав виділення додаткової фінансової допомоги Україні. Можливо, ви комунікуєте це питання з колегами-конгресменами? 

- Ми комунікуємо це питання і окремо щодо  України, і спільно з Ізраїлем. Адже ця допомога передбачена не тільки Україні, а й Ізраїлю, іншим країнам. Ми комунікуємо всіма можливими способами. І я дуже сподіваюся, що внутрішні питання у США зрештою перестануть бути перешкодою для схвалення цього пакету. Україна має отримати цю допомогу.

Водночас я хочу підкреслити, що в питанні допомоги ми співпрацюємо з багатьма країнами, зокрема з Європейським Союзом. Зараз ми близькі до ухвалення історичного рішення про передачу Україні 50 мільярдів євро від Європейського Союзу. Цьогоріч ми отримаємо 2,5 мільярда фунтів стерлінгів від Великої Британії. Ми також працюємо з Японією, Німеччиною, Францією, Італією, Іспанією, іншими країнами. Це складна, але необхідна робота. Намагаємося зробити все, щоб Україна отримувала консолідовану підтримку від партнерів.

- Загалом, яка роль міжпарламентської дипломатії в питанні надання Україні фінансової й збройної допомоги?

- У більшості тих країн, з якими ми спілкуємося, як правило, саме парламенти ухвалюють кінцеві рішення щодо надання або правових підстав надання фінансової допомоги Україні. Це пов'язано з тим, що парламенти ухвалюють бюджети, займаються політичною підтримкою. У деяких країнах парламенти дають згоду на передачу зброї.

Європейський парламент ухвалює дуже багато рішень, які зрештою допомагають нам отримувати  допомогу від урядів країн-членів ЄС. Часто представники виконавчої гілки влади змінюють свою думку після ухвалення відповідних рішень парламентами. Це комплексна дипломатія. І парламентський трек відіграє в ній одну з ключових ролей.

ПІСЛЯ СТАРТУ ГЛОБАЛЬНОГО САМІТУ МИРУ НА РІВНІ ГЛАВ ДЕРЖАВ НЕОБХІДНО ПРОВЕСТИ ВІДПОВІДНИЙ ПАРЛАМЕНТСЬКИЙ ЗАХІД

- Україна вже тривалий час готується до Глобального саміту миру. Український парламент буде представлений на цьому заході?

- Безперечно. Ми в очікуванні Глобального саміту миру, який  має проводитися на рівні керівників держав. Водночас ми також плануємо проводити відповідний парламентський захід. Я постійно говорю з партнерами про те, що після старту великого саміту, необхідно провести парламентський саміт, на якому обговорюватиметься низка питань з імплементації української Формули миру.

До речі, український парламент взяв на себе патронатну функцію над п’ятим пунктом Формули миру, який стосується виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку. Ми постійно обговорюємо це питання з партнерами. Користуючись нагодою, хочу подякувати всім спікерам і парламентарям, які щодня роблять усе, аби зберегти наш діалог і підтримку України.

НЕДІЄЗДАТНИЙ ПАРЛАМЕНТ – ЦЕ КОЗИР У РУКИ НАШИМ ВОРОГАМ

- Останнє запитання буде дещо ліричним. Незабаром Україна переживе другі трагічні роковини початку повномасштабної війни.  Розкажіть про головні здобутки українського парламенту, досягнуті у воєнних умовах.

- Попри багато наративів, які штучно поширюються в українському інформаційному просторі, у тому числі за активного сприяння ворога, Верховна Рада виконує дуже важливу роль в протидії російській агресії. Згадаймо перший рік повномасштабної війни, коли український парламент оперативно ухвалював усі необхідні рішення, щоб перевести країну на рейки військової економіки. Тоді консолідація і єдність Верховної Ради вражала багатьох. Я дуже хочу, щоб ця єдність в усвідомленні державницької позиції була важливою і наступного року. 

Що стосується 2023 року, озвучу деякі цифри. Парламент ухвалив 275 законів і проголосував 406 постанов включно з процедурними. Було підтримано багато фундаментальних законодавчих актів, зокрема, які сприяли ухваленню рішення про відкриття перемовин про членство України в Євросоюзі. Торік Верховна Рада  ухвалила  понад 30 пріоритетних євроінтеграційних законопроєктів, у тому числі 12 законів, спрямованих на виконання рекомендацій висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі.

Також у 2023 році було створено Офіс з підтримки адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу (acquis ЄС). Офісом підготовлено 197 висновків щодо 204 законопроєктів.

Окремо відзначу ухвалення системного Закону України "Про правотворчу діяльність", прогресивні положення якого вперше впорядкували нормотворчий процес в Україні та заклали нормативну основу для забезпечення якості законодавчих ініціатив.

Цей парламент впровадив велику кількість реформ. Критики може бути багато, але ми маємо, про що звітувати перед українським суспільством. Ми зробили дуже багато – у найскладніший час історії України. Хочу подякувати всім народним депутатам, які, попри суспільний тиск, виконують свою роботу і роблять усе, щоб наблизити нашу перемогу. Нині активно поширюється російські наративи щодо необхідності розігнати Верховну Рада, бо вона, нібито, не потрібна. Але я хочу підкреслити, що значну більшість найскладніших рішень під час війни ухвалює якраз парламент. Недієздатний парламент – це козир у руки нашим ворогам.

Ворог хоче посіяти ворожнечу серед українців. Як показує історія, ми не завжди складаємо цей іспит. Сто років тому був посіяний розбрат між українцями, а результатом цього стала втрата української державності. Не можна повторювати такі помилки.

Я дуже хочу, щоб усе було по-чесному. Якщо парламент працює і ухвалює дуже важливі рішення, про це треба говорити. Якщо парламент щось не виконує, про це теж треба говорити і вирішувати відповідні питання. Якщо хтось із народних депутатів “зашкварився”, ми не маємо це намащувати тонким шаром на весь парламент. Бо цим ми нівелюємо єдиний законодавчий орган нашої держави.

Я переконаний, що значна більшість народних депутатів, які зараз представлені у Верховній Раді, гідні сини і доньки України. Мрію про те, щоб цей парламент із парламенту війни став парламентом перемоги.

Ангеліна Страшкулич, Київ
Фото – Вадима Сарахана, пресслужба Верховної Ради України