Як ви уявляєте собі ідеального митника? Інтелігентна людина, яка швидко та без найменшого натяку на хабар обслужить нас, чесних громадян, та непримиренно боротиметься з контрабандистами. Чи знаєте ви такого або, принаймні, сподіваєтесь завтра зустріти? Тут ми, гадаємо, побачимо хіба що вашу скептичну посмішку. А тепер про нашого співрозмовника – Павла Рябікіна. Йому з цим нашим скепсисом жити та працювати щодня. Восени минулого року він очолив Державну митну службу, й відтоді працює з тими самими, далеко не ідеальними митниками. Завдання йому було поставлене, скажемо м'яко, майже взаємозаперечне: митницю реформувати, але надходження в казну стрімко наростити. Наскільки це вдається главі Держмитслужби? В інтерв'ю Укрінформу Павло Рябікін ділиться своїми думками про це, сумнівами, міркуваннями. У нього погляд та манери людини, яка не має ніяких ілюзій щодо цього світу, але все одно робить свою справу і точно не впадатиме в паніку, коли щось піде не так, і треба буде вносити корективи у власні дії...

КУДИ КРОКУЄ УКРАЇНСЬКА МИТНИЦЯ: ПРО ГОЛОВНІ НАПРЯМКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

- За три десятиліття митна служба пройшла складний еволюційний шлях. З яким багажем досягнень та проблем підходить відомство до свого 30-літнього ювілею?

- Держмитслужба, як будь-який інший інститут нашої держави, пройшла складний шлях. Я б так характеризував: 1990-ті роки – це був період становлення, нульові – період активного розвитку, й останні десять років – це час трансформації та пошуку оптимальних форм. Як ви пам'ятаєте, у нас спочатку була митна служба, потім міністерство доходів і зборів, потім фіскальна служба, потім знову митна служба. І ось з 1 липня ми починаємо роботу в форматі єдиної юридичної особи, тобто, це теж новий етап розвитку і вдосконалення.

Пошук нових організаційних форм був обумовлений тим, що через високу корумпованість Державна митна служба сьогодні має вкрай негативний імідж в очах всього суспільства і пересічного громадянина. Це, в тому числі, викликало потребу трансформацій. У першу чергу, кадрових і технологічних.

У цілому на митниці працюють нормальні люди, яким доводиться виконувати свої обов'язки в умовах постійно високих корупційних ризиків, маючи при цьому дуже низькі заробітні плати. Через це митниця регулярно стає джерелом скандалів та інформаційних сплесків. І її образ, сформований в очах, перш за все, громадян України, потребує капітального "ремонту".

Зараз ми визначаємо, яким чином митниця має змінитися, щоб відповідати потребам і духу часу. Причому трансформацію провести так, щоб механізм, який забезпечує надходження до бюджету левової частки доходів, залишався працездатним.

- Розкажіть, що вже зроблено та як іде реалізація ключових пунктів трансформації? Які нині успіхи у досягненні міжнародних стандартів митного контролю?

- У нас є чотири пріоритетні напрями. Перший – зміна нормативно-правової основи для діяльності митниці. Про це багато говорили протягом останнього пів року і досить чітко це прозвучало під час квітневого засідання РНБО, присвяченого боротьбі з контрабандою. На сьогодні митною службою підготовлено 19 законопроєктів, які спрямовані в Кабмін і Офіс Президента на затвердження. В них міститься все те, що, на наш погляд, забезпечує відновлення інституційної спроможності митниці працювати якісно та ефективно.

Підіймаються найрізноманітніші питання, починаючи з головного – зміни системи оплати праці митників. Адже наші люди працюють у сфері підвищеного корупційного ризику. І для того, щоб питати з них відповідним чином, їм треба дати гарний стимул.

Пропозиція полягає в тому, щоб закріпити в Митному кодексі норми, які прив'язують заробітну плату працівників митної служби до прожиткового мінімуму, а також запроваджують додаткові, стимулювальні механізми мотивації в прив'язці до ефективності в боротьбі з митними правопорушеннями. Загалом нічого нового, це світова практика. У всьому світі митник отримує і гарну зарплату, і бонус від обсягу контрабандних грошей, які він допоміг додатково залучити в бюджет, не допустивши зловживань.

Тут важливий комплекс заходів, включаючи криміналізацію товарної контрабанди та можливість для митних органів здійснювати оперативно-розшукову, досудову слідчу роботу.

До цього комплексу відносяться і питання законодавчого полегшення митних процедур для бізнесу – переходу, по можливості, з адвалорної ставки мита на специфічну. Сюди ж включається і впровадження нових автоматичних митних процедур (авторизований економічний оператор), використання систем міжнародного спільного транзиту NCTS і т.д.

Другий напрямок нашої трансформації, напевно, найскладніший. Це робота з кадрами. Саме люди роблять митницю такою, якою вона є, вони наш головний капітал. Однак, даючи працівникам можливість легально заробляти пристойні гроші, компенсуючи тим самим корупційні ризики, ми повинні паралельно забезпечити систему жорсткого контролю. З 1 липня митниця починає працювати як єдина юридична особа, і в рамках цієї реорганізації співробітники переводяться в нову структуру виключно на контрактній основі. Контракт забезпечує збільшення базових ставок заробітної плати з одного боку, і більш жорсткі механізми контролю – з іншого. Для цього ми сьогодні впроваджуємо абсолютно новий інструмент в роботі з кадрами – перевірку на благочесність. Причому це буде не разова акція, а постійний моніторинг способу життя митника.

ПОШУК АНТИКОРУПЦІЙНИХ ЗАПОБІЖНИКІВ: ПРО ПІДВИЩЕННЯ ЗАРПЛАТ ТА ПОЛІГРАФ

- Як люди реагують на такі нововведення? Чи немає спротиву?

- Усім, хто тут залишиться, доведеться звикати. Якщо в процесі моніторингу до людини будуть виникати будь-які питання, вони спочатку будуть винесені на розгляд комісії. А якщо пояснення комісія вважатиме недостатньо переконливими, можлива перевірка з використанням поліграфа. Не проходження поліграфа означає розірвання контракту.

- А такий спосіб звільнення – через поліграф – узгоджується з трудовим законодавством?

- Це питання не стільки трудового законодавства, як наших внутрішніх регламентів. У нас усе готово, система запрацює з 1 липня. Підписуючи контракт, співробітник дає згоду на проходження перевірки на поліграфі.

- Тобто, буде створена внутрішня служба, яка постійно стежитиме за життям співробітників митниці?

- Абсолютно вірно. Зараз створюється новий спеціальний підрозділ всередині нашої структури. Ми відбираємо і навчаємо людей, незабаром очікуємо передачу нам відповідної техніки. Це те, що ставить людину в умови більш жорсткого контролю, плюс передбачені регулярні професійні тестування. Буде додатково багато інших нововведень, які зроблять роботу на митниці, з одного боку, більш престижною з точки зору легального доходу, а з іншого – більш прозорою.

- Скільки в результаті буде заробляти рядовий митник?

- Я вважаю, що для того, аби компенсувати корупційні ризики на митниці, рядовий інспектор на посту оформлення повинен мати базову ставку близько 30 тисяч гривень. Плюс можливість отримувати надбавки та премії за ефективність. На жаль, у нас досі є факти, коли на пункті пропуску рядовий інспектор отримує "білу" заробітну плату 8,5 тисячі гривень. Уявіть, який рівень корупційного ризику вона задає.

Утім, треба дуже уважно підходити до питання стимулювання і стримування. Не можна посилювати контроль, не давши людині ніяких адекватних стимулів. Ми повинні повернути престиж самої професії митника. Це моя основна задача у сфері кадрової реформи.

- Які обсяги додаткових фінансових ресурсів знадобляться на кратне підвищення зарплат митникам?

- За нашими розрахунками, близько 3 млрд грн. Не така вже й велика цифра, якщо врахувати, що в останні роки митниця перевиконує плани. Наприклад, в червні ми очікуємо перевиконання індикативних показників десь на 1,3 млрд грн. При цьому всі розуміють, що сьогодні в тіні є кошти, які можна додатково залучити в бюджет, і ми оцінюємо ці тіньові обсяги в суму близько 100 млрд грн. І якщо всі ті заходи, про які ми зараз говоримо, запрацюють, то збільшення доходів від діяльності митниці сягне десятків мільярдів на рік. Звичайно, це оцінювальні дані, але вони не безпідставні. Наприклад, за результатами цього року, при примірно однаковому товарообігу з тогорічним, ми дамо плюс 30 млрд грн до торішніх планів. Це вже говорить про те, що за допомогою простих адміністративних заходів та посилення контролю можна значно підвищити збирання митних платежів.

- Чи готове Міністерство фінансів підтримати вашу зарплатну ініціативу? Адже збільшення фонду оплати праці потрібне одразу, а доходи від митниці – надійдуть потім...

- Тут доречно нагадати прописну підприємницьку істину – не вклавши гроші, заробити їх неможливо. Якщо держава розраховує на підвищення ефективності митниці, значить вона має збільшити інвестиційну складову. До речі, зарплата – не єдина інвестиційна складова, яка повинна бути реалізована стосовно митниці. Якщо ми хочемо забезпечити швидкий і ефективний контроль над вантажопотоками, необхідно побудувати відповідну інфраструктуру.

І тут ми підходимо до третього пріоритету в трансформації митниці – створення систем інструментального огляду вантажів, які дозволять без втручання людини просканувати і побачити – що всередині контейнера або автомобіля. І в автоматичному режимі без втручання людини прийняти рішення – чи потребує вантаж додаткового огляду, чи ні. Це дуже важлива технологічна складова, оскільки людський фактор практично завжди означає корупційний ризик.

Але для того, щоб такі системи впровадити, спочатку необхідно побудувати нові пункти пропуску й обладнати їх відповідною інфраструктурою: терміналами, ваговими комплексами, сканерами. Це все потребує великих грошей. За попередніми оцінками, для побудови смарткордону нам необхідно протягом наступних трьох років інвестувати близько 10 млрд грн. Уряд прийняв відповідну програму, тепер її треба реалізувати.

І якщо ми вже заговорили про смартскладову, то четвертим безумовним пріоритетом нашої роботи є впровадження нових IT-технологій з тим, щоб максимально уникнути контакту митного виконавця з заявником. В ідеалі всі митні документальні операції повинні здійснюватися через смартфон, по аналогу з "Дією". Тут ми теж маємо великі плани, активно працюємо з донорськими організаціями.

- Хто виступить донором розробки та на яких умовах?

- Ми взаємодіємо з проєктом EU4PFM Європейського Союзу. На сьогодні вони виступають основним донором, фінансуючи розробку нового IT-продукту для української митниці на умовах гранту. Тобто, дають гроші безповоротно.

Вся проблема в тому, що розробка і впровадження нової системи має йти в тісному контакті зі старою. Адже ми забезпечуємо до 40% надходжень до державного бюджету. І тут не можна ризикувати.

ТІНЬОВІ Й НЕ ТІНЬОВІ МІЛЬЯРДИ: ПРО ПЛАНИ НАПОВНЕННЯ БЮДЖЕТУ ТА ОБСЯГИ ПРИХОВАНОГО ВІД КАЗНИ

- Розкажіть про плани, які вам виставляє уряд. Вони досяжні? Які наразі показники діяльності митниці?

- Як ви знаєте, у квітні були внесені зміни до бюджету, була збільшена його дохідна частина, і на митницю додатково поклали обов’язок зібрати додатково 12 млрд грн на цей рік. Звісно, це трохи ускладнює нам завдання в частині трансформації. З одного боку, треба швидко реформувати відомство, а з іншого боку – продовжувати наповнювати бюджет... Але вже зараз ми бачимо, що маємо поточне перевиконання плану, тому завдання за результатами року, вважаю, цілком досяжне. Завадити можуть хіба якісь катаклізми.

- Митниця – чи не єдине відомство в країні, яке більше за всіх знає про масштаби тіньової економіки. Які вони? Який потенційний обсяг детінізації?

- Точно оцінити масштаби тіньової економіки досить важко. Непрямі методи оцінки показують близько 100-150 млрд грн щорічно. Але не факт. Тут потрібен багатофакторний аналіз. Після того, як товарна контрабанда була декриміналізована, у нас з'явився новий національний вид “спорту” – як не доплатити в бюджет. Контрабанда з класичних форм, коли вона проводилася поза пунктами митного контролю, зараз набула характеру документальних зловживань. Наприклад, контейнер у документах заявляється вагою в 15 тонн, а за фактом важить 16,5 тонни, тобто вартість знижується на півтори тонни умовного товару. Або умовно, прилітає літак зі Стамбула до Львова, завантажений наполовину, там приблизно 8 тонн вантажу. Вартість вантажу заявляється у 20 тисяч доларів – при тому, що фрахт рейсу зі Стамбула до Львова коштує 18 тисяч доларів. Тобто, літак везе товар, який коштує всього дві тисячі доларів, який треба продати тут уже за 20. Як таке може бути? Або маємо умовний контейнер зі взуттям. В митній оцінці таких товарів є поняття ваги брутто і нетто, і митний платіж стягується з нетто вантажу. Але в ході оформлення з'ясовується, що у нас є взуття, яке на 70% складається з упаковування. І таких порушень безліч. Тому визначити суми, які недоотримує бюджет, можна тільки методом непрямого аналізу.

- Чому в боротьбі з контрабандистами доводиться застосовувати такий механізм як рішення РНБО? Інші методи не діють?

- Санкції РНБО – це не стільки заходи правового характеру, скільки політико-правові заходи. Політичні установки та сигнал суспільству, що терпець урвався, і толерантність до дій контрабандистів далі неможлива. Цей механізм дещо недооцінюють, ставлячись до нього скептично. Насправді ж це чітке формулювання позиції держави, що далі так не повинно бути. З правової точки зору механізм абсолютно зрозумілий – є перелік суб'єктів, які, потрапивши під санкції, позбавляються ліцензій, статусу учасників зовнішньоекономічної діяльності й т.д. Тобто рішення РНБО мають ще й певний економічний ефект.

- Який ефект спричинили квітневі події, коли після засідання РНБО від виконання обов'язків усунули понад 100 співробітників митниці? Цих людей звільнили?

- Звільнень як таких не було. Нам офіційно передали інформацію про наших співробітників, які взаємодіяли з підсанкційними суб'єктами. На час дисциплінарних процедур ми усунули цих співробітників від роботи. Частина з них у цей момент звільнилися, мабуть, відчувши себе невпевнено. А в решті випадків були проведені перевірки й опитування, зібрані документи та направлені до Служби безпеки, яка й повинна надалі супроводжувати розслідування та приймати відповідні рішення. На сьогодні дисциплінарні провадження практично завершені, й основна частина відсторонених людей повернулася до роботи.

Припускаємо, що для співробітників митниці це був потужний сигнал до того, щоб припиняти "дружити" з недобросовісними учасниками зовнішньоекономічної діяльності.

- Президент Володимир Зеленський заявив, що через контрабанду держбюджет України недоотримав 300 млрд грн, із них 100 млрд грн – внаслідок неефективної роботи митниці. Ви погоджуєтесь з такою оцінкою?

- Важко коментувати слова, сказані не мені безпосередньо. Я можу лише повторитися. За нашими розрахунками, при збереженні товарообігу в його нинішніх фізичних обсягах, можна збільшити надходження в бюджет ще на суму близько 100 млрд гривень. Наслідком чого стала подібна заява з боку Президента, я не знаю. Не виключаю, що або це лобіювання якихось законопроєктів, які підривають інституційні можливості митної служби, або створення таких умов для роботи, щоб зробити митників нестійкими до корупційних ризиків.

- Хто та як передає вам сьогодні “привіти” з-поміж тих, кому ви заважаєте?

- Я живу за принципом “нічого особистого, тільки бізнес”. Мої службові обов’язки вимагають від мене виконання процедур і прийняття рішень, які комусь можуть бути неприємні. Але я завжди намагаюся це робити, якщо можна так сказати, з мудрістю і любов'ю до тих, кого караю (сміється). Це стосується усіх – як працівників митниці, так і учасників тіньового сектора.

- Чим ви поясните повідомлення в соцмережах, зокрема, Telegram-канал народного депутата Олександра Дубінського, який регулярно звинувачує високопосадовців митниці в налагодженні з вашою участю так званих “харчових ланцюжків на Дегтярівській” (вулиця, де розміщено головний офіс Служби – ред.). Або ж звинувачує вас у тому, що ви “продали самі собі” нерухомість на 17 млн грн, купили елітну автівку, отримали гроші від посольства Ізраїлю тощо… Знаючи, хто стоїть за цим депутатом, можна припустити, що ви чимось дуже заважаєте Ігорю Коломойському. Чим саме?

- Якщо читати різні Telegram-канали, не залишиться час на роботу і взагалі можна дуже засмутитися. А я не належу до числа дуже вразливих людей, тому на подібну нісенітницю ніяк не реагую. Цілком усвідомлюючи, що очолюю організацію, яку завжди не люблять. Причому скрізь, в усьому світі, незалежно від того, наскільки ефективно чи ні працює митниця в тій чи іншій країні. Все тому, що люди не надто люблять розлучатися зі своїми грошима на користь держави. Тому я не чекаю народної любові. А читати в інтернеті "смітники" – себе не поважати. Нічого доброго там ніколи не напишуть. Всі контраргументи можна знайти в моїй декларації.

МРІЇ ПРО МИТНУ ПОЛІЦІЮ: ПРО ТЕ, ЧОМУ У МИТНИЦІ ТАКА СЛАБКА "СИЛОВА" КОНСТРУКЦІЯ

- Як просувається питання криміналізації контрабанди? Наскільки, як ви вважаєте, це змінить мотивацію ділків і посилить правоохоронний вплив?

- Що стосується питань, пов'язаних зі зміною нормативно-правової бази, тут, на жаль, митниця не є суб'єктом законодавчої ініціативи. Тому, готуючи документи, які, на наш погляд, необхідні для збільшення нашої ефективності, ми направляємо їх у Мінфін, потім, відповідно, в Кабмін, який і виносить їх у залу парламенту. Коли мова йде про такі гострі питання, як криміналізація контрабанди, то підключається ще й Офіс Президента. Тому я, на жаль, не уявляю, наскільки швидко ці закони можуть бути винесені в ВР та прийняті.

Хоча, сама по собі криміналізація навряд чи врятує ситуацію. Якщо ми говоримо про кардинальні зміни на митниці, то повинні розуміти, що вони не відбудуться, якщо хоча б один зі згаданих вище чотирьох напрямків трансформації не буде реалізований належним чином. Це як стіл на чотирьох ніжках, де три ніжки можуть бути міцні та хороші, а четверта виявитися коротшою – і стіл уже буде не функціональним.

Попри те, що штрафи контрабандистів давно не лякають, вони є формою кримінальної відповідальності, яка повинна залишатися для дрібних порушень митного законодавства. Але у тому випадку, коли правопорушення відбувається у взаємодії учасника зовнішньоекономічної діяльності, працівника митниці та працівника правоохоронних органів, а це, на жаль, основна маса зловживань на сьогодні, ось тут, безумовно, потрібне більш страшне покарання – позбавлення волі. Для мене дуже важливо, щоб у митників була максимально чітко сформульована система стримувань і противаг, поєднання батога і пряника. Ми маємо розуміти, що батіг повинен бути дуже сильним і жорстким, а пряник – великим і солодким.

- Що дасть ваша угода про співпрацю та обмін інформацією з НАБУ?

- По-перше, НАБУ в певному сенсі є орієнтиром для Держмитслужби. Цей орган зумів ефективно запобігти корупції у власних рядах.

НАБУ напрацював ефективні методики виявлення незаконного збагачення держслужбовців. Вони можуть стати у пригоді і нашим відповідним підрозділам.

Також ми співпрацюємо з їхніми поліграфологами. Фахівці НАБУ допоможуть нам підготувати власних операторів так званого «детектора брехні».

- Що стосується надання вам права ведення оперативної роботи, то, здається, ні суспільство, ні політики не готові, щоб у країні з’явився ще один силовий орган – митна поліція.

- На жаль, для того, аби досягти ефективності, ми йдемо шляхом прийняття непопулярних рішень. І робимо це цілком свідомо. Якщо будемо чекати готовності суспільства у нашому випадку, то нічого не досягнемо. А що стосується оперативно-розшукової діяльності, я приведу один приклад. Сьогодні ми бачимо нові форми митних правопорушень на східному кордоні. Є поїзди, які щодня перетинають кордон України з Росією. І є люди, які по кілька разів на тиждень їдуть туди та назад. При цьому, для того, щоб оглянути поїзд та багаж пасажирів, у митників є короткий проміжок часу між двома станціями. За таких умов провести якісну перевірку фізично неможливо. А в багажі часто виявляються предмети подвійного призначення, запчастини з підприємств військово-промислового комплексу і т.д. При цьому наші можливості зводяться до того, що митник дивиться паспорт, декларацію, поверхнево оглядає багаж (тому що для громадян у нас немає інших механізмів контролю) – і на тому все. Оперативно-розшукова діяльність при цьому дала б можливість проаналізувати в рамках ОРД, хто скільки разів перетинав кордон, орієнтуватися за цим показником – і цілеспрямовано перевіряти окремі, найбільш підозрілі, суб'єкти. Ось для чого потрібна ОРД в нашій повсякденній роботі. Бо коли ми віддаємо зібрані матеріали в МВС, або в інші органи слідства, часто через завантаженість митні правопорушення там залишають без уваги.

- Якщо ми вже заговорили про силовиків. Народний поголос приписує, що якісь потоки на митниці контролює СБУ, якісь МВС і т.д. Як прокоментуєте?

- Я вважаю, що всі питання митних правопорушень повинна розглядати митна служба. Коли буде один відповідальний за цю ділянку, тоді й про порядок можна буде у когось питати ... Ми ж не просимо нічого неординарного. Більше того, Україна єдина країна в Європі, де товарна контрабанда декриміналізована і де митниця не має функції правоохоронних органів. Це погано навіть з тієї точки зору, що у нашої митниці відсутня міжнародна правосуб'єктність, коли мова йде про обмін правоохоронною інформацією. Ми не в змозі робити це самі, тому що не являємось для закордонних партнерів рівноправним суб'єктом відносин. Тому часто не можемо отримати потрібну інформацію про рух контрабанди. І це теж питання, яке потрібно вирішувати.

"НЕПІДКОНТРОЛЬНА" КОНТРАБАНДА: ПРО ПРОБЛЕМИ МИТНИЦІ ДОВКОЛА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

- Наші окуповані території перетворилися в анклав контрабанди. Ви відстежуєте, що там відбувається?

- На лінії розмежування сьогодні присутні наші митники. Але говорити про те, що їхня робота ефективна, не доводиться. Всі прекрасно розуміють, що це дуже специфічна зона, специфічні умови роботи. З окупованих територій іде трафік підакцизних товарів, які ми бачимо потім на ринках по всій країні. Зокрема, тютюнові вироби, вироблені на заводах, що залишилися на тимчасово окупованих територіях. Тобто проблема існує, і тут є над чим працювати. Не можу сказати, що у мене є якісь рішення, які докорінно змінять ситуацію. У будь-якому випадку митниця працює у взаємодії з військовими та правоохоронними структурами, які забезпечують функціонування зони зіткнення.

- Яка наразі динаміка і наслідки сірого та чорного імпорту?

- Коли ми говоримо про систему контролю товару, який перетинає кордон, то цей контроль повинен бути безперервним протягом усього шляху товару до полиці магазину. На мій погляд, його може забезпечити лише система фіскального обліку, побудована на тотальному застосуванні РРО (касових апаратів). Якщо вона повноцінно запрацює, то дуже багато з того, що зараз ховається в тіні, втрачає сенс. За відсутності ж такого контролю відбувається наступне. На територію України ввозиться товар. Візьмемо умовно взуття. Товарна партія взуття підкріплена документами, з неї сплачено ввізне ПДВ. Потім це взуття реалізується зі складу за готівку на ринку «7-й кілометр». Але ж лишаються документи й, відповідно, можливість відшкодувати ПДВ з бюджету. Виходить, товар реалізували, отримали жодним чином не враховані гроші, при цьому ще залишилися легальні документи, за якими імпортер (або той, кому він перепродав документи) ще й отримав бюджетну компенсацію ввізного ПДВ. Це вже прямі збитки бюджету. Ось тут і криється тіньовий оборот, сірий імпорт, який іде поза контролем бюджету. Товар "пішов" жити своїм життям, документи – своїм. Тому система фіскального обліку через РРО, який фіксує товар від його входу на нашу територію аж до реалізації його кінцевому споживачеві, повинна працювати. Проте, депутати відтермінували введення касових апаратів на рік, і, по суті, боротьбу з так званими "скрутками" загальмували.

З НОВИМИ СИЛАМИ Й СВІЖОЮ "КРОВ'Ю": ПРО ОСОБИСТІ ПЛАНИ ТА ЗАГАЛЬНІ ПЕРСПЕКТИВИ

- То ж які ваші подальші плани?

- На далеку перспективу не заглядаю. З найближчих планів – взяти участь у новому конкурсі на посаду керівника Державної митної служби, який оголошено з 1 липня.

- Тобто інформація про те, що ви писали заяву на звільнення, неправдива?

- Ні, то були певні емоційні робочі моменти, зараз для мене важлива участь у конкурсі.

- У Мінфіну залишилося право погоджувати призначення керівного складу Держмитслужби. Митницю, судячи з усього, це не влаштовує. Як бути? Все так і залишиться?

- Міністерство фінансів і Державна митна служба спільно виконують дуже важливі завдання, поставлені урядом та Президентом України і визначені законодавством. І тут у нас взаєморозуміння і співпраця. У кадрових питаннях бувають проблеми, затримки у прийнятті деяких рішень. Повірте моєму досвіду, таке буває в кожному органі державної влади. Але будь-які проблеми можна вирішити шляхом спілкування і консенсусу.

А порядок призначення керівного складу Держмитслужби визначений законом. І зміниться лише після внесення змін до законодавства.

- Повертаючись до головної проблеми, про яку ви згадували, про кадри. Де шукаєте свіжу, чисту "кров"?

- Через обставини, що склалися, нам доведеться дуже сильно оновити персонал у митній службі. І де взяти тих, хто може замінити цих людей, складає наразі найбільшу проблему. Один із проєктів, який ми зараз реалізуємо з метою пошуку нових митників, це підготовка учасників АТО до роботи на митниці. Для цього організували навчальні курси з перепідготовки, і з 2,5 тисячі осіб, які виявили бажання працювати, попередньо відібрали 650 осіб, що відповідали формальним критеріям. З них після проходження навчання відсіяли 450 осіб, які отримали сертифікати, що дозволять їм взяти участь в конкурсах на заповнення вакантних посад у митних органах.

Зараз ми ведемо схожу роботу зі студентами, випускниками профільних вишів. На жаль, поки що не бачимо гарячого бажання молоді працювати на митниці. Напевно, умови їм здаються неприйнятними. Сподіваюся, коли визначимося із зарплатою – повернемося і до розмови з випускниками. Сподіваюся, загальні результати трансформації суспільство одразу помітить і змінить своє ставлення до митників та до роботи на митниці в кращий бік. Далі залишати усе як є – вже неможливо.

Олександр Харченко, Оксана Поліщук, Київ

Фото: Геннадій Мінченко