Нова Конституційна процедура: є обнадійливе, є недоліки, є побажання

Нова Конституційна процедура: є обнадійливе, є недоліки, є побажання

Укрінформ
Законопроект №4533, що має реформувати роботу КСУ, зніме низку недоречностей, але не усуне всі проблеми, які виникають між судом та виконавчою владою

15 квітня 2021 року Верховна Рада на повторному першому читанні 238 голосами «за» підтримала законопроект №4533 про конституційну процедуру. Документ цей був написаний задля «врегулювання конституційної кризи», проте, хоча законопроект і містить ряд важливих новацій, є сумніви, що він усуне всі першопричини, через які криза виникла.

Конституційний Суд України де-факто не працює з жовтня минулого року. Все почалося з того, що КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції та позбавив НАЗК більшості повноважень.

Такий вердикт суду обурив і українське суспільство, і президента Володимира Зеленського, який зажадав розпустити КСУ. Цього не сталося, але Верховна Рада натомість частково відновила діяльність антикорупційних структур, ухваливши нові закони. Але наступним кроком президента було скасування указу про призначення голови суду Олександра Тупицького та Олександра Космініна суддями КСУ. Президентське рішення Тупицький оскаржує нині у Верховному Суді, а КСУ тим часом залишається поставленим на паузу. Всі спроби його складу зібратися виявляються марними, а причина тому – відсутність кворуму.

Повтори це не страшно – необхідно, навіть?

Яким чином ухвалення закону про конституційну процедуру допоможе вийти з тупика? Однозначної відповіді на це запитання немає. Загадаємо передусім, що Конституційний Суд в Україні діє на підставі двох актів – самої Конституції та Закону про КСУ. Остання його редакція датована 2017 роком, проте правки до неї вносились і у 2018-му, і у 2020-му. Свого часу ця редакція отримала схвальний висновок Венеціанської комісії.

І от на додачу до Конституції та Закону пропонується ухвалити ще один законопроект, який би регулював діяльність КСУ. Чи потрібен ще й такий закон? Тим паче, що в законопроекті є повтори та переспіви вже наявних положень і норм. На це звернуло увагу науково-експертне управління Апарату Верховної Ради. «Положення проекту викладені таким чином, що предмет його правового регулювання неможливо чітко відмежувати від предмету правового регулювання Закону України «Про Конституційний Суд України». Про це, зокрема, свідчить те, що у проекті частково відтворюються приписи Закону», – говориться в експертних висновках.

Однак, як зауважує в коментарях для Укрінформу голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, більшість законопроектів, які зараз розглядає ВРУ, і є змінами до діючих законів.

Володимир Фесенко
Володимир Фесенко

«Принципові речі, які торкаються КСУ, визначені в Конституції, і міняти їх не можна – їх можна повторити. Такою є техніка законотворення. Можете вносити правки до законів, але мусите спочатку повторити засадничі норми», – говорить Фесенко.

Що «Венеціанка» схвалює…

І все ж, законопроект № 4533, попри значний масив повторень, містить і ряд новацій, які були схвалені Венеціанською комісією.

А полягають вони у наступному:

  1. Вводиться автоматизована система управління документами, яка забезпечує відкритий доступ до матеріалів справ і використовується для формування сенатів, колегій і призначення суддів-доповідачів. Із такою системою суддям не загрожує перешкоджання з боку судді-доповідача або голови КСУ при складанні порядку денного суду. Адже тепер те, кому дістанеться справа, вирішує електронне жеребкування.
  2. Законопроект покращує доступ заявників до Суду (це також імпонує Венеціанській комісії) за допомогою різних засобів (електронні скарги та онлайн-спілкування, встановлення терміну для усунення недоліків у скарзі, відшкодування витрат, компенсація за невиправдані затримки).
  3. Позитивним є і те, зазначає «Венеціанка», що кворум КСУ зменшується, якщо один або два судді заявляють про самовідведення. А для ухвалення рішення достатньо 10 голосів, а не 12, як за попередньої редакції.

«Чому потрібні подібні правки до організації роботи КСУ? – ставить питання Володимир Фесенко. – Тому що зараз ця робота визначається регламентом, а судді можуть ним маніпулювати. Порівняйте: у президента, уряду, парламенту є закони, які регулюють їхню діяльність, а у КСУ це регламент, який не є законодавчим актом. Щодо автоматичного розподілу справ, то зараз такий порядок має місце у звичайних судах. Цей досвід просто переноситься на КСУ».

Втім, просто переносити досвід «звичайних» судів на суд Конституційний недостатньо, опонує політолог Богдан Петренко. Робота судів не стала краще від того, що розподіл справ відбувається завдяки електронному жеребкуванню. Систему треба міняти інакше, але як?

Богдан Петренко / Фото: Апостроф
Богдан Петренко / Фото: Апостроф

…і не схвалює

Венеціанська комісія пропонує, зокрема, встановити контроль європейських інституцій, задіяних при призначенні суддів. І це той момент, котрий так і не був врахований при підготовці законопроекту до повторного першого читання. Саме відсутність «міжнародного компоненту» при конкурсному відборі суддів викликала одне із зауважень ВК. Були, втім, й інші.

Приміром, «Венеціанка» пропонує інший підхід до покарання суддів. «Щодо дисциплінарного провадження, то замість виконавчої влади ініціатива порушити дисциплінарне провадження повинна бути передана в Національне агентство з боротьби з корупцією в межах його компетенції», – вважають у Венеціанській комісії.

До того ж, санкції відносно суддів варто пом’якшити. Не звільняти відразу, а застосовувати «такі як попередження, як догани, зниження заробітної плати тощо. І ці санкції повинні застосовуватися простою більшістю суддів», – йдеться у висновках. Крім того, «неприйняття дисциплінарних стягнень протягом шести місяців не повинні автоматично приводити до припинення дисциплінарного провадження», – наполягають у Комісії.

Частково це взято до уваги, адже процедура притягнення суддів КСУ до дисциплінарної відповідальності виписана у законопроекті по-новому.

Ольга Совгиря
Ольга Совгиря

«Нами враховані такі зауваження, подані Венеційською комісією: по-перше, ми виключили норму про збільшення кількості голосів, необхідних для рішення КСУ. По-друге, за рекомендацією Венеційської комісії ми доопрацювали санкції щодо суддів КСУ в межах дисциплінарного провадження… Ми передбачили надання Конституційному Суду повноважень унормувати процедуру розгляду питань, які не врегульовані законом про конституційну процедуру. Таким чином ми повністю виконали вимогу про автономію КСУ у врегулюванні питань його діяльності», – коментує народний депутат та голова підкомітету з питань політичної реформи та конституційного права комітету Верховної Ради з питань правової політики Ольга Совгиря.

То чи можна вважати, що (за умови, якщо законопроект №4533 успішно пройде і друге читання) робота Конституційного Суду перейде на нові рейки?

Потрібен запобіжник: КСУ треба позбавити можливості ставити державу в критичну ситуацію

Євген Магда
Євген Магда

«Очікувань того, що КСУ перетвориться на потужний осередок конституційного судочинства, немає. Навряд чи знайдуться судді, які захочуть зайняти місце звільнених Тупицького та Космініна, бо сама процедура їх звільнення, яка оскаржена нині депутатами від «Батьківщини» та «Євросолідарності» у тому ж таки Конституційному Суді, ставить під великий сумнів те, що КСУ взагалі буде працювати», – коментує директор Інституту світової політики Євген Магда.

«Мені здається, ми дійшли до такої точки, за якою треба прийняти рішення ab ovo, тобто почати все спочатку, – говорить Богдан Петренко. – Створити процедуру, яка дозволяла б переводити рішення КСУ з розряду тих, що не оскаржуються, в розряд тих, які можна анулювати. Наприклад, як при імпічменті президента – за наявності ¾ голосів від складу парламенту. Бо в умовах такої персоналізації КСУ, як зараз, ми не можемо залишити за цим органом його теперішні повноваження, адже вони і призвели до нинішньої кризи. Потрібен запобіжник, який унеможливить ухвалення рішень, що стають на заваді державному розвитку країни. Верховна Рада має бути рефері в цьому питанні, бо саме вона, а не президент, є головним органом влади в Україні».

Тим часом президент України заявляє, що протягом трьох років судову реформу в Україні буде завершено. Про це він говорив у березні, під час зустрічі з президенткою Європейського банку реконструкції і розвитку Оділь Рено-Бассо. Чи вдасться президентові його місія, знатимемо, таким чином, під кінець каденції Володимира Зеленського.

Наталія Лебідь, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-