Чекати рішення міжнародного кримінального суду щодо Донбасу доведеться років 20 – експерт
Таку думку висловила кандидат юридичних наук, доктор філософських наук, голова Центру досліджень медіації та діалогу НУ «Києво-Могилянська академія» Тетяна Кисельова на пресконференції в Укрінформі, присвяченій збройному конфлікту на Сході.
«Щодо права на правду. Зараз є таке розуміння, що нам необхідний об’єднуючий наратив про збройний конфлікт. Є юридичний аспект і є можливість отримати цю правду від міжнародного кримінального суду. Але це буде через 20 років щонайменше. Це буде одна монолітна правда, яка безперечно має цінність, особливо з юридичної точки зору. Але з конфліктологічної точки зору тут не все так просто. Якщо ми подивимось на міжнародний досвід, на досвід Балканських країн, які отримали свою юридичну правду про конфлікт з Міжнародного трибуналу в Гаазі, виявилось, що суспільство не готове її сприйняти», - сказала Кисельова.
За її словами, із суспільством треба працювати і не чекати 20 років. І спочатку треба пропрацювати всі альтернативні наративи, які є в суспільстві, включно з незручними, якщо ми хочемо досягти результату.
«Для пропрацювання цих наративів якраз і потрібен діалог, який може їх зібрати, пропрацювати – і тоді, можливо, через декілька років ми вийдемо на суспільний наратив, який буде об’єднуючим», - зауважила експертка.
Водночас вона додала, що в Україні дійсно унікальна ситуація з двох аспектів. Тут є професійна спільнота медіаторів і фасилітаторів діалогів, місцева спільнота. Це великий, потужний потенціал.
«За нашими підрахунками, точно більше 10 тисяч людей, які пройшли підготовку. Плюс в Україні дуже активна спільнота, яка сама визначила, що таке діалог. Другий аспект - велике значення гібридної війни. Україна – напевне, перша країна в світі, яка опинилася в гарячій фазі гібридної війни саме в такій конфігурації. І якщо вже за 7 років ми зрозуміли, як це працює на різних фронтах – інформаційному, кібербезпеки, юридичному, - то на на фронті суспільному поки ще розуміння, як протидіяти гібридній війні, немає», - зазначила Кисельова.
Вона наголосила, що протидіяти необхідно, і саме діалог і пропрацювання права на правду можуть стати інструментами для підсилення спроможності українського суспільства протистояти гібридним ризикам. І така робота вже ведеться.
«В останні роки ми бачимо, що Кремль активізував свою протидію процесу розбудови миру і діалогу. Якщо Кремль протидіє діалогам, значить, ми робимо правильно. Діалоги вже працюють. Ми як науковці провели дослідження у 2018 році і виявили за 4 роки 157 діалогових процесів. І національний діалог – це один з форматів діалогів», - сказала науковиця.
Вона уточнила, що діалоги можуть бути різні – в громадах, між державою і громадянським суспільством, урядом і центральними органами влади на місцях тощо.
«Тому ми в законопроєкті про державну політику перехідного періоду пропонуємо вести більш широкий термін – діалогові процеси. І тоді національний діалог буде просто одним з видів», - додала Кисельова.
Щодо 157 діалогів вона зазначила, що більшість із них – це діалоги всередині українського суспільства.
«І тут ми ще раз повертаємось до гібридної війни - де ці діалоги треба проводити, кого з ким. 90% - це всередині українського суспільства, громадяни України з громадянами України. Необхідно говорити і з громадянами, які опинилися на непідконтрольній території», - зауважила експертка.