Чекати рішення міжнародного кримінального суду щодо Донбасу доведеться років 20 – експерт

Чекати рішення міжнародного кримінального суду щодо Донбасу доведеться років 20 – експерт

Укрінформ
Україна не повинна чекати 20 років на рішення Міжнародного суду в Гаазі, а вести активний діалог всередині суспільства задля подолання наслідків збройного конфлікту на Сході.

Таку думку висловила кандидат юридичних наук, доктор філософських наук, голова Центру досліджень медіації та діалогу НУ «Києво-Могилянська академія» Тетяна Кисельова на пресконференції в Укрінформі, присвяченій збройному конфлікту на Сході.

«Щодо права на правду. Зараз є таке розуміння, що нам необхідний об’єднуючий наратив про збройний конфлікт. Є юридичний аспект і є можливість отримати цю правду від міжнародного кримінального суду. Але це буде через 20 років щонайменше. Це буде одна монолітна правда, яка безперечно має цінність, особливо з юридичної точки зору. Але з конфліктологічної точки зору тут не все так просто. Якщо ми подивимось на міжнародний досвід, на досвід Балканських країн, які отримали свою юридичну правду про конфлікт з Міжнародного трибуналу в Гаазі, виявилось, що суспільство не готове її сприйняти», - сказала Кисельова.

Читайте також: США мають посилити санкції, якщо за рік Росія не піде з Донбасу – Гербст

За її словами, із суспільством треба працювати і не чекати 20 років. І спочатку треба пропрацювати всі альтернативні наративи, які є в суспільстві, включно з незручними, якщо ми хочемо досягти результату.

«Для пропрацювання цих наративів якраз і потрібен діалог, який може їх зібрати, пропрацювати – і тоді, можливо, через декілька років ми вийдемо на суспільний наратив, який буде об’єднуючим», - зауважила експертка.

Водночас вона додала, що в Україні дійсно унікальна ситуація з двох аспектів. Тут є професійна спільнота медіаторів і фасилітаторів діалогів, місцева спільнота. Це великий, потужний потенціал.

«За нашими підрахунками, точно більше 10 тисяч людей, які пройшли підготовку. Плюс в Україні дуже активна спільнота, яка сама визначила, що таке діалог. Другий аспект - велике значення гібридної війни. Україна – напевне, перша країна в світі, яка опинилася в гарячій фазі гібридної війни саме в такій конфігурації. І якщо вже за 7 років ми зрозуміли, як це працює на різних фронтах – інформаційному, кібербезпеки, юридичному, - то на на фронті суспільному поки ще розуміння, як протидіяти гібридній війні, немає», - зазначила Кисельова.

Вона наголосила, що протидіяти необхідно, і саме діалог і пропрацювання права на правду можуть стати інструментами для підсилення спроможності українського суспільства протистояти гібридним ризикам. І така робота вже ведеться.

«В останні роки ми бачимо, що Кремль активізував свою протидію процесу розбудови миру і діалогу. Якщо Кремль протидіє діалогам, значить, ми робимо правильно. Діалоги вже працюють. Ми як науковці провели дослідження у 2018 році і виявили за 4 роки 157 діалогових процесів. І національний діалог – це один з форматів діалогів», - сказала науковиця.

Вона уточнила, що діалоги можуть бути різні – в громадах, між державою і громадянським суспільством, урядом і центральними органами влади на місцях тощо.

«Тому ми в законопроєкті про державну політику перехідного періоду пропонуємо вести більш широкий термін – діалогові процеси. І тоді національний діалог буде просто одним з видів», - додала Кисельова.

Щодо 157 діалогів вона зазначила, що більшість із них – це діалоги всередині українського суспільства.

«І тут ми ще раз повертаємось до гібридної війни - де ці діалоги треба проводити, кого з ким. 90% - це всередині українського суспільства, громадяни України з громадянами України. Необхідно говорити і з громадянами, які опинилися на непідконтрольній території», - зауважила експертка.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-