Закон про референдум заснований на тому, що вже є в Конституції - Подоляк
Про це радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк сказав у коментарі Укрінформу.
"На мій погляд, це особливий закон - його норми засновані на тому, що вже міститься в Конституції України і що вже конкретизовано в рішеннях Конституційного Суду. Конституція чітко визначає умови для призначення референдумів, основні обмеження. Конституційний Суд чітко описав, як має співвідноситися робота законодавчої влади і ухвалення рішень на референдумах. Все це враховано в ухваленому сьогодні законі", - зазначив він.
За його словами, для Президента Володимира Зеленського та партії "Слуга народу" принципово, щоб народовладдя було наповнене реальним змістом.
Радник глави ОП упевнений, що в справжній демократії не повинно бути монополії політиків щодо вирішення того, що важливо для суспільства.
"Правляча команда на відміну від представників різних влад за 28 років нарешті дала людям законний шлях використання конституційних інструментів народовладдя", - заявив він.
Подоляк нагадав, що ухвалений сьогодні закон про референдум зібрав 255 голосів "за", з яких 226 - від фракції "Слуга народу", 9 - позафракційних та 20 - від групи "Довіра".
"Інші фракції тільки на словах ратують за народовладдя і розширення електоральних можливостей суспільства. Тобто ключову роль і в цьому випадку зіграла саме правляча партія ", - вважає радник керівника Офісу глави держави.
На думку Подоляка, закон не підтримали ті політичні сили, які принципово не хочуть дозволяти суспільству вирішувати державні питання "напряму, в обхід політиків", і для яких - "це боротьба за монополію політико-олігархічних структур на вирішення принципових для держави питань".
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому президентський закон «Про всеукраїнський референдум» (№3612).
Відповідне рішення підтримали 255 народних депутатів.
Закон передбачає такі види всеукраїнського референдуму за предметом:
1) затвердження закону про внесення змін до розділів I, III, XIII Конституції України;
2) вирішення питання загальнодержавного значення;
3) зміна території України;
4) втрата чинності законом України або окремими його положеннями.
Водночас згідно з законом, не можуть бути предметом всеукраїнського референдуму питання: які суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, закріпленим насамперед у Загальній декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини і основних свобод, протоколах до неї; спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створення загрози національній безпеці України, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі; щодо питань податків, бюджету, амністії; віднесені Конституцією України і законами України до відання органів правопорядку, прокуратури або суду.
