Рада може розглянути зміни до Конституції щодо децентралізації навесні - депутат

Рада може розглянути зміни до Конституції щодо децентралізації навесні - депутат

Укрінформ
У Комітеті Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування прогнозують розгляд змін до Конституції у частині децентралізації в першому читанні навесні 2021 року.

Про це у коментарі Укрінформу повідомив голова підкомітету з питань місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення цього комітету, народний депутат від «Слуги народу» Дмитро Гурін.

"Думаю, голосування в першому читанні може відбутись у весняну сесію Верховної Ради, а в цілому - восени. Впевнений, що децентралізація - найбільш важлива і популярна реформа в країні, об’єднає залу Верховної Ради, зміни до Конституції в частині децентралізації вступлять у силу з 2022 року і головний етап децентралізації буде завершено", - заявив депутат.

Читайте також: Чернишов пояснив, як пройде розподіл майна і передача повноважень громадам

Гурін також зазначив, що в кінці 2019 року Верховній Раді було запропоновано проєкт змін до Конституції України в частині децентралізації (законопроєкт №2598), який було напрацьовано в 2015-16 роках, але з’ясувалось, що цей проєкт не було повноцінно проговорено ані з депутатами, ані з асоціаціями місцевого самоврядування. Тому законопроєкт відкликали і розпочати повноцінні консультації з представниками місцевого самоврядування насамперед, пояснив він.

"У внесенні змін до Конституції є дві ключові особливості. По-перше, вони приймаються 300 голосами народних депутатів із 450, а не 226, як звичайні закони. Це означає, що зміни до Конституції мають бути предметом консенсусу, а не компромісу", - підкреслив депутат.

Також він зауважив, що текст змін до Конституції не може бути змінено поправками під час розгляду між читаннями. Він голосується в тому вигляді, в якому проєкт було зареєстровано.

Читайте також: У Раді зареєстрували законопроєкт щодо інституту старост

"Інклюзивні консультації відбувались майже рік. До початку карантинних обмежень ми встигли провести великий регіональний тур, в якому взяли участь більше 1000 делегатів зі всіх регіонів. Основна частина циклу консультацій - 19 раундів перемовин з представниками всеукраїнських асоціацій місцевого самоврядування і додаткові події з залученням експертів - проходили в ZOOM-режимі", - розповів Гурін.

Також він зауважив, що під час консультацій щодо змін до Конституції у частині децентралізації учасники «шукали і розширювали зону консенсусу».

"Якщо в кінці 2019 року всі обговорювали, як всі незгодні один з одним, то в кінці 2020 року ми бачимо, що по 95% позицій є саме консенсус, а не компроміс. Цьому, вочевидь, допомогло залучення незалежної команди фасилітаторів під керівництвом Діани Проценко, голови Національної асоціації медіаторів України", - зазначив депутат.

Читайте також: В Україні почали реорганізацію РДА ліквідованих районів

За його словами, у зоні консенсусу є принципові і найбільш важливі зміни: надання рівних прав для всіх громад, права пристосовувати діяльність для місцевих потреб.

Також, поінформував він, у змінах до Конституції передбачається повноцінне впровадження принципу субсидіарності, «за яким всі повноваження, які можуть виконуватись знизу, виконуються саме знизу, а місцеве самоврядування захищається від можливості втручання з боку держави». Крім того, передбачається, що на рівні областей голови державних адміністрацій втрачають виконавчі повноваження і залишаються тільки з правом нагляду за законністю дій місцевого самоврядування.

"На рівні громад консенсусною є модель сильного голови громади, а роль статуту громад нарешті підвищується до основного акту, якому не можуть суперечити інші акти органів місцевого самоврядування", - зауважив парламентарій.

Водночас Гурів констатував, що досі не вдалось знайти консенсусу по кількох питаннях: чи будуть в Україні ради на рівні районів; яким буде термін каденції місцевого самоврядування - 4 чи 5 років; окремі деталі розпуску органів місцевого самоврядування при конституційних проступках.

"Найбільш цікавим питанням, де не вдалось знайти консенсусу, є питання повноцінної правосуб’єктності громад, тобто надання громадам статусу юридичної особи, як це є у всіх країнах Європи і було в західній Україні аж до 40-х... Позиція європейських партнерів проста: немає статусу юридичної особи у громад - немає повноцінного захисту прав місцевого самоврядування і немає повноцінної децентралізації", - пояснив він.

Читайте також: Децентралізація має усунути диспропорції між територіями для їх розвитку - експерт

За словами депутата, повний протокол угод та розбіжностей за результатами консультацій направили науковцям в Комісію з питань правової реформи при Президентові України. Наступним кроком стане напрацювання тексту для «зони змін», щодо яких знайдено консенсус, і варіанти вибору для політиків там, де консенсусу не знайдено.

"Після цього розпочнеться парламентський діалог - кожна фракція парламенту зможе обрати, які варіанти вибору здаються їм найкращими. На який варіант буде 300 голосів - той і планується зареєструвати", - зауважив народний депутат.

Крім того, у коментарі Укрінформу заступник міністра розвитку громад та територій В'ячеслав Негода зазначив, що чинна конституційна модель територіальної організації влади характерна низкою істотних недоліків конституційно-правового регулювання питань місцевого самоврядування як в частині концептуального, так і системно-структурного і термінологічного характеру.

"В чинній моделі організації влади на місцях закріплені елементи надмірної централізації влади, ознаки одержавлення місцевого самоврядування, що порушує принципи його компетенційної автономії, повноти, організаційної самостійності, матеріальної та фінансової спроможності", - зауважив заступник міністра.

Він також підкреслив, що існуюча модель ускладнює чітке розмежування повноважень між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, що функціонують в адміністративно-територіальних одиницях різних рівнів, що призводить до дублювання їх повноважень, негативно впливає на земельні, бюджетно-фінансові та інші організаційно-правові відносини.

Читайте також: В Україні завершили перший етап реформи децентралізації

Негода також нагадав, що процес децентралізації влади розпочатий у 2014 році з прийняттям Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, змін до Бюджетного і Податкового кодексів, схваленням законодавчих підстав для формування спроможного первинного суб’єкта місцевого самоврядування - громади.

Заступник міністра наголосив, що змінами до Основного Закону необхідно закріпити незворотність децентралізації та її результатів, які досягли в попередні роки, а також визначити чітку систему адміністративно-територіального устрою, яка б відповідала європейським стандартам, закріпити ефективну систему місцевого самоврядування на принципах повсюдності та субсидіарності.

Крім того, за словами Негоди, у змінах до Конституції необхідно передбачити норми щодо гарантування матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування, але разом з тим необхідно передбачити низку запобіжників, щоб з децентралізацією не відбулося послаблення центральної влади в таких питаннях, як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання прав і свобод людини.

Як повідомлялося, 13 грудня 2019 року Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №2598 "Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)". Комітет Верховної Ради з питань правової політики рекомендував спрямувати до Конституційного суду цей законопроєкт. Однак 17 січня 2020 року Президент відкликав законопроєкт для подальшого доопрацювання за результатами консультацій з керівництвом фракції "Слуга народу".

7 грудня 2020 року голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко заявив, що консультації щодо внесення змін до Конституції в частині децентралізації наближаються до завершення, і найближчим часом має з'явитися відповідний законопроєкт.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-