Компроміс у відновленні відповідальності за неправдиве декларування:  плюси та мінуси

Компроміс у відновленні відповідальності за неправдиве декларування: плюси та мінуси

Аналітика
Укрінформ
Конституційну кризу, спричинену «розвалом» антикорупційної системи в Україні, долаємо ціною суттєвих пом'якшень. Як розвиватимуться події далі - є варіанти...

Останніми днями з'явилося кілька новин, які свідчать про те, що конституційну кризу почали нарешті якось долати. По-перше, голова Верховної Ради Дмитро Разумков підписав законопроєкт, яким відновлюється та пом'якшується кримінальна відповідальність за декларування неправдивої інформації. По-друге, у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону, який відновлює повноцінну роботу Національного агентства з запобігання корупції з урахуванням специфіки антикорупційного нагляду над судівською гілкою влади. І, по-третє, Конституційний Суд відновив роботу, щоправда, у своєму незмінному поки форматі. Але Венеційська комісія вже цього тижня обіцяє затвердити висновки стосовно вітчизняної антикорупційної системи та реформи Конституційного Суду України, яку пропонує президент Володимир Зеленський.

Міжнародні партнери, які через все це поставили черговий транш допомоги «на паузу», не всіма кроками української влади задоволені, але поки що стримано вичікують.

Такий вже компроміс: коли замість тюрми якийсь гуртожиток

Отже, перше, що зробила Верховна Рада у вирішенні кризи, – ухвалила закон, який відновлює кримінальну відповідальність за неправдиве е-декларування та неподання е-декларацій. Документ називають компромісним варіантом між президентським законопроєктом, який передбачав позбавлення волі до двох років за брехню в деклараціях, та депутатським законопроєктом, який передбачав відповідальність у вигляді громадських робіт.

Але обмежити волю посадовця можуть лише у випадку, якщо він не задекларував умисно майна на суму від 9 млн грн. А це, нагадаємо, за нинішнім курсом – понад $300 тис. Під час обмеження волі «корупціонер» перебуватиме на громадських роботах, і не в тюрмі, а у виправному центрі, де засудженому буде дозволено користуватися інтернетом, телефоном та покидати приміщення з дозволу керівництва закладу. Покарання ж за приховування майна на менші суми пропонують обмежити штрафом.

Отже, якщо чиновник “забуде”, наприклад, вказати в декларації два «мерседеси» AMG E63 S 4Matic (знавці кажуть, це найдорожча модель у своєму класі, коштує в офіційного дилера 3,6 млн гривень) або ж одну елітну квартиру в центрі столиці (максимум, який можна знайти за оголошеннями рієлторів, 8 млн грн), то максимум, що загрожує винному – штраф 85 тис. грн або виправні громадські роботи. Щоб отримати дворічне обмеження волі (не плутати з позбавленням!) посадовець має помилитися в декларації на три вказані покупки одразу, припустимо.

"Ми намагалися знайти баланс і використати все позитивне, що є як в одному, так і в іншому законопроєктах, для того, щоб ухвалити законопроєкт максимально швидко. Адже швидкість у цьому випадку – дуже важливий аспект, пояснив голова Верховної Ради Дмитро Разумков. – І нам треба було прийняти цей закон для того, щоб він почав діяти до кінця цього року і ми не порушили систему електронного декларування».

Андрій Осадчук
Андрій Осадчук

«Нам катастрофічно не подобається юридична структура і логіка цього компромісу. Але неухвалення цього рішення буде мати згубні наслідки для всіх. Тому в цій непростій ситуації «Голос» підтримує так званий компроміс. При цьому ми негайно будемо подавати зміни до цієї статті – вимагаємо знизити поріг притягнення до кримінальної відповідальності та запровадження ув’язнення для топкорупціонерів», – заявив одразу після голосування народний депутат «Голосу» Андрій Осадчук.

Разом з тим спікер парламенту визнав, що з конституційної кризи ми не зможемо вийти лише цим законом. «За великим рахунком, є три позиції, які нам треба буде вирішити. Перше – це відновлення відповідальності, і ми це зробили. Друге – створення умов нормальної роботи НАЗК з урахуванням тих позицій, які були вказані в рішенні КСУ. Третє питання – створення балансу у різних вертикалях влади, і прогнозованість рішень»,
– сказав Разумков на брифінгу після підписання документу.

Депутати – за, а НАЗК – проти

Очікувано, з депутатським рішенням не погодився голова Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков.

Олександр Новіков
Олександр Новіков

У Нацагентстві пояснили, що умисне неправдиве декларування статків Верховна Рада визнає, по суті, не злочинами, а кримінальними проступками. Тобто корупціонера можуть взагалі звільнити від відповідальності у випадку щирого каяття. А це "надає можливість, сплативши штраф, не подати декларацію та приховати набуте в корупційний спосіб майно... У зв’язку з наведеним просимо застосувати до вказаного Закону право вето відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 106 Конституції України", – наголосив Новіков у листі до президента. Позиція відомства лишається незмінною – за умисне декларування неправдивих відомостей на більш ніж 1 млн грн має передбачатися позбавлення волі.

"Кримінальний кодекс дає два роки на розслідування кримінальних проступків. За цей час НАЗК може перевірити і знайти неправдиві дані, можливо і НАБУ встигне розслідувати справу, хоча часто це проблематично через те, що майно корупціонери ховають за кордоном. Але у судах першої інстанції та апеляціях ця справа точно застрягне більше ніж на два роки. Адвокати вміють затягувати справи", – пояснює юридичний радник Transparency International Україна Олександр Калітенко. Він констатує, що після того, як сплинуть два роки, усі обвинувачення знімуться і корупціонер буде "чистим" перед законом. У Центрі протидії корупції також наголошують, що громадські роботи в українських реаліях не є покаранням.

Лише один у декларативному полі засуджений

Однак окремі експерти вважають, що будь-які намагання зробити жорсткішою статтю про неправдиве декларування приречені, оскільки КСУ знову матиме привід оскаржити не відповідно сувору, на його погляд, норму.

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

«…За навмисне надання неправдивої інформації чи ненадання даних про свої доходи та статки держслужбовців, у тому числі правоохоронці, судді, депутати всіх рівнів, мають за рішенням суду сплачувати штраф, а головне – одночасно з накладанням штрафу автоматично звільнятися з держслужби із забороною обіймати посади в органах влади, у тому числі виборні, на 10 років. Це значно ефективніше. Те, що пропонує голова НАЗК – це знову створюватиме привід для рішення КСУ про невідповідність тяжкості злочину тяжкості покарання», – коментує економічний та політичний експерт Борис Кушнірук.

На його думку, прийнятий компроміс – це краще ніж нічого, але і в ньому залишаються гострі «підводні камені». Наприклад, строк заборони обіймати посади в органах влади лише 3 роки, яка, до того ж не є імперативною нормою. Крім того, залишається неврегульованим питанням, хто контролюватиме електронні декларації суддів.

Олександр Чебаненко
Олександр Чебаненко

Як зазначив у своєму FB-коментарі директор програми “Право” Українського інституту майбутнього Олександр Чебаненко, за весь той час, поки КСУ не визнав неконституційною статтю про кримінальну відповідальність щодо декларування, при мільйонах поданих деклараціях, до кримінальної відповідальності було притягнуто усього 66 осіб, до позбавлення волі була засуджена лише одна особа.

«Для того, щоб притягнути до кримінальної відповідальності по цих статтях, знову, як і раніше, треба буде довести, що особа 1) знала та усвідомлювала, що подає саме неправдиву інформацію (або свідомо не подає) та 2) хотіла подати саме неправдиву інформацію або не подати її взагалі. Як показує судова практика, можливо, навіть завірена у нотаріуса розписка не гарантує, що вказані обставини вдасться доказати і особа не заявить, що вона "не знала", "забула", "не хотіла" тощо. А саме слова цієї особи в запропонованій депутатами новій/старій диспозиції статті будуть основними доказами», – пояснює правник.

На його думку, якщо дійсно притягати до відповідальності, а не імітувати притягнення за порушення при декларуванні, то "завідомість" та "умисність" потрібно прибирати. А відповідальність повинна бути (скоріше за все) адміністративною та з покаранням за рецидив – звільненням з посади з конфіскацією незадекларованого або невірно задекларованого майна.

Партнери на те все дивляться та делікатно мовчать

Варто зазначити, що Євросоюз досить стримано відреагував на перший крок Верховної Ради – а саме, відновлення відповідальності за брехню в деклараціях. Брюссель такий крок привітав, але зазначив: покарання могло б бути суворішим.

"Приємно бачити, що Верховна Рада проголосувала за відновлення кримінальної відповідальності за подання свідомо неправдивих відомостей у деклараціях. Однак передбачені санкції могли б бути суворішими", – заявив у твіттері речник Європарламенту із закордонних справ Майкл Ґалер.

З боку МВФ жодних оцінок не прозвучало. Там, здається, чекають комплексного рішення та ефективного врегулювання кризи, яка виникла у системі діяльності антикорупційних органів в Україні наприкінці жовтня цього року. Бо не хочуть мати справу з корупційною безкарністю в Україні.

Днями очікується висновок Венеційської комісії, яка на запит української сторони заявила про готовність надати експертну допомогу в пошуку збалансованого комплексного рішення. Володимир Зеленський, зокрема, просив Комісію вивчити, чи не мав місце можливий конфлікт інтересів та чи дотримався КСУ процедури розгляду справи і наскільки його рішення взагалі обґрунтовані. Президент також просив оцінити проєкт закону "Про конституційну процедуру", який серед іншого, передбачає "регулювання процедурної і процесуальної діяльності" КСУ. (Це там, де йдеться про нові принципи формування його кадрового складу та функціонування. – Авт.).

Отже, невдовзі побачимо, що скажуть партнери. У разі позитивного висновку Венеційської комісії керівництво ВР одразу обіцяє зареєструвати в парламенті законопроєкт, що покликаний вирішити долю КСУ. До того ж група нардепів вже зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт №4470 про внесення змін до закону "Про запобігання корупції", який відновлює повноцінну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції.

Як зазначено в пояснювальній записці до документа, зміни до законодавства забезпечать повноцінне функціонування НАЗК, наділяючи його необхідними повноваженнями та правами. Законопроєкт визначатиме порядок реагування НАЗК на виявлення порушень закону, ознак корупційних і пов'язаних із корупцією правопорушень, а також встановить деякі особливості такого реагування у разі здійснення відповідних дій суддями або суддями Конституційного Суду.

А тим часом Велика палата Конституційного Суду 8 грудня, після місячної перерви поновила розгляд поточних справ у закритому режимі. За інформацією керівника Управління комунікацій КСУ та міжнародного співробітництва Мар’яни Гайовської, зараз Конституційний Суд тлумачить на прохання 142-х депутатів положення абзацу четвертого преамбули Конституції України. Виявляється, на 28-му році Незалежності народним депутатам залишається не зрозумілим, що таке “гідне життя людини” в Україні…

Марина Нечипоренко, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-